Малороссийский сборник повестей, сцен, рассказов и водевилей известных малороссийских писателей

Related posts:

1. Южно-русский сборник “Южно-русский сборник” – український альманах, виданий 1848 А. Метлинським у Харкові. Після передмови і статті про український правопис подано твори А. Метлинського – “Бандура”, “Козачі поминки”, “Сирітка” та “Козацька смерть” (за Ф. Челаковським); М. Петренка – “Думи мої, думи мої, де ви подівались…”, “Дивлюсь я на небо…”, “Весна”, “Слов’янськ”, “Тебе не стане в сих містах…”, […]...
2. Малорусский литературный сборник “Малорусский литературный сборник” – одне з перших літературних українських видань збірникового типу, з’явилося в Саратові (1859) в упорядкуванні Д. Мордовця, за участю М. Костомарова. Тут друкувалися: поема “Козаки і море” Д. Мордовця, його переклад “Вечора проти Івана Купала” М. Гоголя, а також поезії М. Костомарова (“Брат із сестрою”, “Зірка”, “Ластівка” та ін.), ряд казок (“Коза-дереза”, […]...
3. Произведения зарубежных писателей Редьярд Киплинг (1865-1936) – известный английский писатель. Долгие годы жил и работал в Индии, обычаи людей и природу которой описал во множестве рассказов и сказок. Детям школьного возраста особенно полюбился сборник сказок “Книга джунглей”, основу которого составляют сказки о Маугли. Но в “Книге джунглей ” есть и другие привлекательные герои. РИККИ-ТИККИ-ТАВИ (Отрывок) Это рассказ о […]...
4. ВІК “ВІК” – тритомна антологія української літератури, приурочена до 100-річчя виходу в світ “Енеїди” І. Котляревського. Упорядкована В. Доманицьким та С. Єфремовим. Виходила в 1900 – 1902 рр. Перший том умістив поезію Т. Шевченка, Ю. Федьковича, І. Франка, Лесі Українки, Є. Гребінки, Я. Щоголева, П. Куліша, М. Петренка та ін. Наступні томи складалися з оповідань, новел, […]...
5. Шкільний твір на тему – 9 клас – Твори з української літератури – Твори з зарубіжної літератури – Твори з розвитку звяз’ного мовлення – Шкільний твір учнівський – твори з української літератури Українська література – шкільна програма 12 класів – учнівські твори Твори з розвитку звяз’ного мовлення Ні, я жива! Я буду вічно жити! Якими є українці? Передісторія культури України Культура Київської Русі Культура запорозьких козаків Думи та народні пісні – це соціальна пам’ять народу, його бачення життя та історії Великі українці. Олександр Петрович Довженко (Твір-біографічний опис з елементами цитування) Великі українці. Віталій Володимирович Кличко (Твір-біографічний опис) […]...
6. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО ТЕМИ 4 1. Сюжет “Енеїди” І. Котляревський запозичив А у римського поета Вергілія Б з українських народних дум В у грецького поета Гомера Г у російського історика Ключевського Д у дослідника Трої Шлімана А Б В Г Д 2. “Панове, знаєте, трояне І всі хрещенії миряне. Що мій отець бував Анхиз, Його сивуха запалила І живота укоротила, […]...
7. “Народні оповідання” Марка Вовчка – гірка правда шиття тих часів – твір з української літератури Дві книжки оповідань Марка Вовчка мали назву “Народні оповідання”, яка промовляє сама за себе. У своїх творах письменниця зобразила життя народу, не прикрашуючи його, вона показала те, що бачила сама, те, що чула від людей. Тому, можливо, ці твори і сприймаються так: сповненими щирості, справжніх почуттів, горя та радості. На жаль, на тому історичному етапі […]...
8. МАРКОВИЧ ОПАНАС МАРКОВИЧ ОПАНАС (псевд. – А. М.; М-ч А. В.; Опанас; 08.02.1822, с. Кулажинці, тепер Гребінківського р-ну Полтавської обл. – 01.09.1867, Чернігів) – фольклорист і етнограф. Освіту здобув на історично-філологічному факультеті Київського університету (1843 – 1847). Ще студентом брав участь у фольклорно-діалектологічній експедиції, записував фольклор по селах Полтавщини. 1845 р. вийшла перша публікація “О гадании малороссиян […]...
9. МАРКО ВОВЧОК – Марія Олександрівна Вілінська (Марія Олександрівна Вілінська) (1833-1907) МАРКО ВОВЧОК Народилася Марко Вовчок (літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської) 10(22) грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії у збіднілій дворянській сім’ї. Виховувалась у приватному пансіоні в Харкові. На формуванні поглядів письменниці позначилося тривале перебування в інтелігентних сім’ях родичів, зокрема батьків Дмитра Писарєва (пізніше – видатного критика й […]...
10. ГУМОРИСТИЧНЕ, ВИКРИВАЛЬНЕ ЗОБРАЖЕННЯ ГОЛОВНОГО ГЕРОЯ. СКАРБ – УЗАГАЛЬНЕНИЙ ОБРАЗ ЩАСТЯ. ПОВЧАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР ОПОВІДАННЯ Мета: – навчальна: продовжувати роботу з оповіданням “Скарб” Олекси Стороженка, звернути увагу на морально-етичні проблеми та особливості зображення головного героя; – розвивальна: розвивати вміння висловлювати власні міркування про людину, її місце в цьому світі, її щастя, формувати навички аналізу твору; – виховна: виховувати загальнолюдські цінності: повагу до своєї та чужої праці, шанобливе ставлення до людини. […]...
11. Марко Вовчок і Тарас Шевченко Є в Тараса Шевченка теплі, щирі слова, присвячені жінці: …Господь послав Тебе нам, кроткого пророка, Обличителя жестоких Людей неситих. Світе мій! Моя ти зоренько святая! Моя ти сило молодая! Світи на мене, і огрій, І оживи моє побите Убоге серце, неукрите… Ці рядки створені у 1859 році, коли Т. Шевченко повернувся до Петербурга після заслання. […]...
12. МАРКО ВОВЧОК. МАКСИМ ТРИМАЧ – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст √ Марія Олександрівна Вілінська (літературний псевдонім – Марко Вовчок) – основоположниця української дитячої прози (22 грудня 1833 р. – 20 серпня 1907 р.). Письменниці: √ У творчому доробку письменниці: – три збірки оповідань українською і російською мовами: “Народні оповідання” (1857; 1862), “Рассказы из народного русского быта” (1859); ! Літературна діяльність Марка Вовчка значно посилила міжнародну […]...
13. Твір на тему: Моє ставлення до головного героя роману Марка Твена “Пригоди Тома Сойєра” Твори американського письменника Марка Твена полюбляють дорослі й діти. Стільки світла, доброго гумору, дотепних жартів є на кожній сторінці книги цього автора! Найвідоміші його герої – Том Сойєр та Гекльберрі Фінн. Том – звичайний хлопчина, пустун, бешкетник. Його життя сповнене пригод, світла і радощів. Не всім дано у буденному бачити незвичайне. А Том уміє і […]...
14. Весільні пісні Весільні пісні – вид традиційної родинно-обрядової народної пісенності, який є органічним складником весільних обрядових дій. Саме зв’язок з обрядовими весільними діями (заручини, плетення вінка, убирання гільця, випікання короваю, посад, розплітання коси молодої, її викуп і прощання з родиною, переїзд до молодого тощо) відрізняє В. п. як змістом, так і способом виконанння від інших ліричних пісень, […]...
15. Літопис життя і творчості письменника Літопис життя і творчості письменника – науково-джерелознавчий жанр біографічного літературознавства, який описує в хронологічному порядку на основі документальних свідчень факти життя і діяльності письменника від народження до смерті, особливої уваги надаючи тим, які так чи інакше позначилися на творчості. В українському літературознавстві створено в цьому жанрі дослідження про Т. Шевченка, Марка Вовчка, І. Франка, Лесю […]...
16. Атрибуція Атрибуція (лат. attributio – визначення, приписування) – одна з проблем текстології, що полягає в установленні авторської приналежності художнього твору, виданого анонімно чи підписаного псевдонімом, а також на випадок містифікації. Водночас А. покликана з’ясувати достовірність (автентичність) цього твору, його автора, місце й час його написання, аргументовано спростувати сумніви щодо авторства, які спорадично виникають довкола імен, скажімо, […]...
17. Мої роздуми над п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка” Серед жіночих імен Наталок, Оксанок, Марічок чи не найбільше, а тому їх вважають найпоширенішими в Україні. Мабуть, через те, що дівчата з цими іменами були особливими. Поширенню імені Наталка сприяла і п’єса Івана Петровича Котляревського “Наталка Полтавка”. Я впевнена, що всі, хто читав п’єсу І. П. Котляревського, не залишилися байдужими до образу Наталки – дівчини […]...
18. Значення творчості та вшанування пам’яті І. П. Котляревського – Іван Петрович Котляревський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Значення творчості І. П. Котляревського полягає в тому, що він перший звернувся до народної мови, до фольклорних традицій і, поєднавши їх з книжною мовою, суттєво збагатив українську літературну мову. “Енеїда” і “Наталка Полтавка” стали підтвердженням самобутності української нації, її культури і мови та її права на самостійний розвиток як рівної серед рівних народів. Михайло Коцюбинський […]...
19. Марко Вовчок – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Марія Олександрівна Вілінська (у першому шлюбі – Маркович, у другому – Лобач-Жученко; літературний псевдонім – Марко Вовчок) народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у дворянській сім’ї. Навчалась у приватному пансіоні в Харкові, жила в Орлі У своєї тітки як вихователька її дітей. Узявши шлюб з українським фольклористом та етнографом О. Марковичем, […]...
20. КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ (псевд – Іван Хмара, Галичанин русин, Ксенофонт, ін., 12.02.1835, с. Хотимир, тепер Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл. – 07.05.1881, Львів) – письменник, журналіст, видавець, громадсько-культурний діяч. Походив із родини священика. Здобув гімназіальну освіту в м. Станіславові (тепер Івано-Франківськ), служив чиновником. У 1862 р. переїхав до Львова. Невдовзі прилучився до народовського руху, став одним із […]...
21. Вечерниці “Вечерниці” (“Літерацьке письмо для забави і науки”) – перший тижневик галицько-буковинських народовців. Виходив у Львові з лютого 1862 по червень 1863 (всього вийшло 16 номерів) за редакцією Ф. Заревича і М. Шашкевича. Проголошуючи самостійність і єдність українського народу, розділеного політичним кордоном, журнал відстоював потребу створення єдиної національної культури на народній основі. Послідовно популяризував кращі здобутки […]...
22. Літота Літота (грецьк. litotes – простота, помірність) – троп, різновид метонімії (протилежний за значенням гіперболі), в якому міститься художнє поменшування величини, сили, значення зображуваного предмета чи явища. Приклад Л. з вірша М. Вінграновського “Поїхали у Сквиру, на гриби…”, котрий у пуанті розкривається трагічним завбаченням: Ми карасів наловим до обіду І серцем захмелієм як на те, І […]...
23. МАРКО ВОВЧОК – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Справжнє ім’я – Марія Олександрівна Вілінська. Письменниця. Оповідання “Максим Тримач” (1857) Ключові слова: – епос; – родинно-побутове оповідання; – баладне оповідання; – романтизм; – фольклорний вплив; – пейзажі підсилюють психологізм; – зображення життя вільних селян у закріпаченій Україні середини XIX ст.; – обстоювання не спотвореного майновими розрахунками родинного щастя. Цитатник Про Марка Вовчка та її […]...
24. Список рекомендованої літератури – Український театр і драматургія 70-90-х років ХІХ ст. як мистецьке явище. Творчість М. Старицького 1. Дем’янівська Л. С. Михайло Петрович Старицький / Л. С. Дем’янівська // Твори : в 6 т. / М. Старицький. – К. : Дніпро, 1989. – Т. 1. – С. 5-38. 2. Пчілка Олена. Михайло Петрович Старицький. Пам’яті товариша / Олена Пчілка // Київ. – 1991. – № 12. – С.119-124. 3. Франко І. Михайло […]...
25. СТУДИНСЬКИЙ КИРИЛО СТУДИНСЬКИЙ КИРИЛО (псевд. – К. Вікторин, І. Лаврін, К. Зорян, 04.10.1868, с. Кип’ячка, тепер Тернопільського р-ну Тернопільської обл. -1941) – літературознавець, фольклорист, мовознавець, письменник, громадський діяч. Народився в сім’ї священика. Навчався у Львівському та Віденському університетах, був учнем відомого славіста В. Ягича. Після закінчення Віденського університету (1894) деякий час під керівництвом А. Брукнера стажувався в […]...
26. НОМИС НОМИС (спр. прізв. – Симонов Матвій, псевд. – В. П. Білокопитенко; 29.11.1823, с. Заріч, тепер Оржицького р-ну Полтавської обл. – 08.01.1901, м. Лубни, Полтавської обл.) – фольклорист, етнограф, письменник і педагог. Освіту здобув у Київському університеті (1848), працював учителем словесності у Ніжинській і Немирівській гімназіях. Служив чиновником у Петербурзі, Катеринославі, Житомирі. З 1873 р. – […]...
27. ЗНО – Тест № 4 – Література кінця XVIII – початку XX ст 1. Яка подія знаменувала початок нового етапу в розвитку української літератури? А Вихід “Книги буття українського народу” Миколи Костомарова; Б вихід “Енеїди” Івана Котляревського”; В відкриття Київського університету; Г скасування кріпацтва. 2. Укажіть автора, у якого І. Котляревський запозичив сюжет “Енеїди”: А Езоп; Б Г. Сковорода; В Вергілій; Г І. Некрашевич. 3. Зі скількох частин […]...
28. Ідіолект Ідіолект (англ. idiolect, від грецьк. idios – свій та dialectos – розмова, говір, наріччя) – індивідуальне мовлення, що пояснюється місцем проживання, віком, фахом, соціальним станом, загальним рівнем культури певної людини. І. як мовна характеристика особистості не тільки окреслює особливе, а й розкриває розмаїті аспекти мови як загальнонаціонального феномена, її невичерпний потенціал. Літературний І. в сучасній […]...
29. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС 1. Що можна вважати головними джерелами поеми “Енеїда”? Реальну дійсність того часу та народну творчість. Побічними джерелами можна вважати бурлескну та сатиричну літератури XVIII ст., інтермедії до шкільних драм, жартівливі ліричні вірші. 2. Хто і коли видрукував перші три частини твору? У 1798 р. “Энеида, на малороссийский язык перелицованная И. Котляревским” вийшла у Петербурзі коштом […]...
30. Дністрянка “Дністрянка” – літературно-художній альманах з календарем на 1887, виданий накладом студентського товариства “Академический кружок” у Львові з ініціативи І. Белея, І. Франка, А. Дольницького та В. Левицького. Складається з двох частин – календарної та художньої. Під псевдонімом Джеджалик та під власним прізвищем тут вперше надруковані вірш І. Франка “Хрест Чигиринський” та оповідання з народного життя […]...
31. КОРЕНИЦБКИЙ ПОРФИРІЙ КОРЕНИЦБКИЙ ПОРФИРІЙ (бл. 1815, на Харківщині – 1854, Харків) – письменник. Народився в сім’ї священика, навчався у Харківській духовній семінарії (виключений 1841 р.). Служив у сільських церквах та в Харкові. Належав до гуртка українських письменників у Харкові кінця 30-х – початку 40-х років XIX ст. (О. Корсун, М. Петренко, С. та П. Писаревські). Навчаючись у […]...
32. Веселка “Веселка” – літературно-фольклорний збірник, виданий у Львові 1887 за участю І. Франка, який у праці “Українсько-руська література” до 1890 р.” напише: “Того самого року вийшла у Львові під моїм доглядом дуже оригінальна своїм замислом літературна збірка “Веселка”, яку буцімто зложив Андрій Молодченко. Се було прізвище фіктивне, бо статті тої збірки були укладені студентською громадою в […]...
33. ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. П’ЄСА НАТАЛКА ПОЛТАВКА – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст √ Драматургійна творчість І. Котляревського відрізняється низкою рис: – порівняно мала кількість дійових осіб; – конфлікт дібраний вдало; – ідея чітка; – сюжет розвивається напружено і природно; – композиція струнка; – образи добре вгадуються; – пісні органічно вмонтовані в текст; – мова виразна, народна, індивідуалізована, насичена гумором. ! Перша театральна постановка п’єси “Наталка Полтавка” – […]...
34. Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах Марка Вовчка – МАРКО ВОВЧОК – 9 клас Багато українських письменників і поетів змальовували у своїх творах одну з найтрагічніших сторінок історії нашого народу – кріпацтво. Серед них такі видатні творці, як Тарас Шевченко, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний та інші. У своїх творах життя селянства за часів панщини правдиво зображувала і видатна українська письменниця Марко Вовчок. Читаючи її твори, дізнаєшся про страшне злиденне […]...
35. Завдання для самоконтролю – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття 1. Розкажіть про історичні умови 40-60-х років XIX століття, які спричинили розвиток критичного реалізму в українській літературі. 2. Як боротьба за соціальне і національне визволення українського народу відбилась у творчості письменників 50-60-х років XIX століття? 3. Яке значення мало Кирило-Мефодіївське товариство в боротьбі за соціальне і національне визволення українського народу? 4. Хто з українських письменників […]...
36. Киевская старина “Киевская старина” – щомісячний історико-етнографічний літературно-художній часопис, виходив у Києві 1882-1906 (1907 – під назвою “Україна”), орган історичного товариства Нестора-літописця та “Старої громади”. Видавцями і редакторами в різні часи виступали Ф. Лебединцев, О. Лашкевич, К. Гамалей, Є. Кивлицький, В. Науменко. З 1890 видання здійснювалося під наглядом редакційного комітету (О. Лазаревский, П. Житецький, В. Антонович, Ор. […]...
37. СТОРОЖЕНКО ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО ОЛЕКСА (24.11.1806, с. Лисогори, тепер Ічнянського р-ну Чернігівської обл. – 18.11.1874, м. Брест у Білорусі) – письменник, публіцист, мемуарист. Народився в сім’ї відставного армійського офіцера, дрібного поміщика, нащадка старовинного козацького роду. Навчався в пансіоні при Слобідсько-Українській губернській гімназії (Харків). У 1824 – 1850 рр. служив у війську, брав участь у російсько-турецькій війні (1828 – […]...
38. Краса образу Наталки (за пєсою І. П. Котляревського “Наталка Полтавка”) – Олена Акульшина – Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року – Творчі роботи наших користувачів – Українська та зарубіжна література – учнівські твори – власні твори учнів Творчі роботи наших відвідувачів Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Краса образу Наталки (за пєсою І. П. Котляревського “Наталка Полтавка”) Наталка – дочка Терпилихи – головна героїня п’єси Івана Котляревського, вона живе зі своєю матір’ю в селі, куди вони переїхали після смерті батька. Дівчина напрочуд хороша, інші матері ставлять її за […]...
39. МАРКО ВОВЧОК Марія Олександрівна Вілінська-Маркович (1833-1907) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ПІДТВЕРДИТИ ЧИ СПРОСТУВАТИ Головна тема творчості Марка Вовчка – зображення життя закріпаченого селянства і його прагнення до волі. О підтвердити О спростувати Марко Вовчок прозаїк-новатор, автор високохудожньої малої прози – збірки “Народні оповідання” і повісті “Інститутка”, митець-гуманіст, борець проти насильства над людиною, захисник здорової народної моралі. Твори письменниці були суворим звинуваченням кріпацтва, суворим осудом насильства. […]...
40. ГРІНЧЕНКО НАСТЯ ГРІНЧЕНКО НАСТЯ (псевд. – Гаєнко Н., Сагайдачна Настя, Наталка та ін.; 25.12.1884, с. Нижня Сироватка, тепер Сумської обл. – 14.10.1908, Київ). Дочка Б. та М. Грінченків. Навчалася у Львівському університеті (1905-1907). Вела пропагандистську діяльність серед робітництва у Києві, Полтаві, Лубнах, брала участь у збройному виступі лубенських робітників. Двічі була ув’язнена, внаслідок чого тяжко захворіла і […]...