Макс Ернст і його картини

Найбільш вагомий внесок у сюрреалістичну живопис Макса Ернста (1891-1976). В його картинах закладені основи образної системи сюрреалізму – руйнування природних зв’язків і явищ, заміна їх несподіваними взаємопоєднаннями, які викликані не просто автоматизмом, а глибокими підсвідомими процесами, ірраціональними уявленнями, станом хворобливого сну. Поряд з цим Ернст поєднував зашифровані, дещо абстрактні прийоми зображень з “достовірної” передачею предметного, абсолютно конкретного світу. Цей художній прийом отримав назву обману зору або разючої схожості на дійсність.

Типовою ознакою сюрреалізму стала вражаюча точність фіксації елементів натури. Разом з тим сюрреалізм, представляючи предмети матеріально відчутними, зображає їх у таких станах, які, по суті, руйнують їх конкретні особливості і звичне уявлення. Тверді предмети під пензлем сюрреалістів розтікаються, м’які – закостеневают, “достовірних” людських фігурах випилюються великі вікна, через які проглядається пейзаж. Особливо характерним для сюрреалістів було зображення таких станів, коли неживе оживає, а живе розпадається, перетворюючись в прах. У картинах Ернста “Слон з Целебеса”, “Старий, жінка і квітка” сюрреалізм заявив про себе на весь голос.

В мальовничому полотні “Пам’ятник птахам” Макс Ернст використав прийом, який стане хрестоматійним для сюрреалістичної живопису: об’ємне зображення птахів, нерухомо ширяють у порожньому, ірраціональний просторі. Художник використовував автоматичні техніки письма.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Макс Ернст і його картини