Макроергічні з’єднання

Будь-який організм постійно здійснює роботу: синтез молекул, які входять до складу його клітин, поглинання ззовні необхідних йому речовин і викид різних шлаків.

Більшість організми здатні до переміщення в просторі, активного сприйняття зовнішнього світу і впливу на нього.

Для здійснення будь-якої роботи потрібна енергія. Спосіб отримання енергії пов’язаний з типом харчування, за яким групи організмів ділять на:

    Автотрофи; Гетеротрофи.

При всіх типах енергетичного обміну енергія запасається в живій клітині у вигляді макроергічних сполук. Це органічні сполуки, які містять багаті енергією (макроергічні) хімічні зв’язки. До них належать, наприклад, речовини, при гідролізі яких вивільняється енергії в 2-4 рази більше, ніж при гідролізі інших речовин.

До макроергічних сполук відносяться:

    Аденозинтрифосфорна кислота (АТФ); Аденозиндифосфорна кислота (АДФ); Пірофосфат (H4P2O7); Поліфосфати (полімери метафосфорной кислоти – (НРО3)N * Н2О) Ряд інших з’єднань.

Найважливіше макроергічні з’єднання – АТФ.

Використовуючи енергію, укладену в макроергічних зв’язках АТФ, при дії ферментів, які переносять фосфатні групи, можна отримати інші макроергічні сполуки, наприклад:

    ГТФ (гуанозинтрифосфорна кислота); ФЕП (фосфоенолпіровиноградна кислота) та ін.

Утворюється АТФ у процесах біологічного окислення і при фотосинтезі.

Енергія макроергічних зв’язків використовується для вчинення будь-якої роботи:

    Активації сполук (наприклад, глюкози, щоб міг початися ланцюг її окисних перетворень); Синтезу біополімерів (нуклеїнових кислот, білків, полісахаридів); Виборчого поглинання речовин з навколишнього середовища клітини і викиду з клітини непотрібних продуктів; М’язового скорочення; Відновлення активного стану організму і т. д.

Запас цих сполук дозволяє організму швидко реагувати на зміну зовнішніх умов і здійснювати фізичну роботу. При спортивному тренуванні вміст макроергічних сполук у м’язах і швидкість їх утворення зростають.

Є й інші форми запасання енергії.

    По-перше – це різниця електричних потенціалів на біологічних мембранах, яка може бути використана для синтезу макроергічних сполук і на підтримку клітини, якій доводиться витрачати енергію. По-друге, оскільки будь-який організм здатний окислювати вуглеводи і жири з утворенням макроергічних сполук, то можна вважати, що жирові краплі, зерна крохмалю, частки глікогену – це не тільки запаси пластичного (“будівельного”) матеріалу, а й запаси енергії, тільки в більш інертній і менш доступній для швидкого використання формі, ніж макроергічні сполуки.

Енергетичний обмін в організмі вивчає розділ біохімії – Біоенергетика.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Макроергічні з’єднання