М. В. ГОГОЛЬ “МЕРТВІ ДУШІ”. ОБРАЗИ ЧИНОВНИКІВ ГУБЕРНСЬКОГО МІСТА – ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ
Мета: формування предметних компетентностей: продовжити ознайомлення учнів зі змістом поеми “Мертві душі”; ознайомити учнів з образами чиновників у поемі; формувати вміння складати характеристику персонажів, визначати роль і значення образів чиновників в розкритті авторського задуму; удосконалювати навички аналітичної роботи з прозовим текстом; сприяти естетичному і моральному вихованню учнів; виховувати культуру читацького сприйняття; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в парі та в колективі; інформаційної: розвивати навички роботи із підручником та вміння критично оцінювати теоретичний матеріал; загальнокультурної: прищеплювати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати світогляд школярів.
Тип уроку: урок – аналіз художнього твору.
Обладнання: таблиці, текст поеми “Мертві душі”, ілюстративний матеріал за темою уроку.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Слухання кількох відповідей учнів на проблемне питання
– Навіщо Гоголеві потрібен герой, який мандрує по садибах? Чому Гоголь кожному поміщикові присвячує окрему главу?
2. Бесіда “Повторимо вивчене…”
– Назвіть основну проблематику поеми М. В. Гоголя “Мертві душі”.
– Який сенс у назві поеми: 1) “Мертві душі” – це померлі кріпаки, яких скуповує Чичиков; 2) “мертві душі” – це живі персонажі поеми, мертві духовно, морально?
– Яку з цих причин ви поставили на перше місце і чому?
– Що спільного у гоголівських поміщиків?
– Чим поміщики не схожі одне на одного?
III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Бесіда
– Чи замислювалися ви, коли читали задані додому глави, чому поряд із поміщиками М. В. Гоголь зображує і чиновництво губернського міста? Яке місце в соціальній структурі царської Росії посідає цей стан?
– У якому творі М. В. Гоголя, з яким ви ознайомилися у 8-му класі, є образи чиновників?
– Яке враження справили на вас образи чиновників із поеми М. В. Гоголя “Мертві душі”?
2. Аналітична бесіда “Образ Чичикова в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі””
1) Аналіз бесіди Чичикова з чиновником Іваном Антоновичем “кувшинне рило”
– Як описує Гоголь будівлю казенної палати та її чиновників? (Немає живих осіб і людей, їх замінюють голови, потилиці, фраки, куртки.)
– Якого звучання набуває порівняння їх із працьовитими бджолами? (Іронічного)
– Як вдалося Чичикову знайти стіл кріпацької експедиції?
– Як відреагував Іван Антонович на прохання Чичикова? Чому він сказав, що не можна в один день завершити придбання купчої?
– Чим завершилася розмова Чичикова і Івана Антоновича?
– Як проявляється характер Чичикова в цьому епізоді?
2) Визначення авторської характеристики чиновників
– Чому чиновники після оформлення купчої вирішили піти до поліцмейстера?
– Як характеризує поліцмейстера Гоголь? Чим той заслужив “загальну любов” міста і купців? (Він був майстерним хабарником і використовував своє службове становище для приховання всіляких афер.)
– Як характеризує Гоголь інших чиновників? Що він говорить про їхні взаємини одне з одним та з вищим начальством?
– У яких епізодах розкрито свавілля чиновників, ігнорування ними прямих службових обов’язків?
– Що говорить письменник про духовні інтереси і запити чиновників?
– Простежте за текстом, за допомогою яких художніх деталей автор передає атмосферу життя в провінційному місті.
– Яке враження про Чичикова склалося у міських чиновників? Як героєві вдалося так швидко завоювати довіру чиновників? Свою відповідь підтвердьте цитатами з тексту.
– Прочитайте сцену “Бал у губернатора”. За яким принципом письменник розподілив міських чиновників? Чи правомірний, на вашу думку, такий розподіл? Чому? Обгрунтуйте свою позицію.
– Яке порівняння використовує автор, описуючи губернських чиновників? Визначте роль такого порівняння.
2. Колективна робота над складанням узагальнювальних таблиць “Роль чиновників у “Повісті про капітана Копєйкіна” і в історії придбання мертвих душ Чичиковим”, “Губернське товариство” (запис на дошці і в зошитах)
Роль чиновників у “Повісті про капітана Копєйкіна” і в історії придбання мертвих душ Чичиковим
Капітан Копєйкін | Павло Іванович Чичиков |
Учасник героїчної війни 1812 р. | Набувач, негідник |
Простий і чесний, наївний і потерпілий | Лицемір, підлабузник і авантюрист |
Шукає справедливості у чиновників у Петербурзі | Намагається ближче познайомитися з чиновниками в губернському місті |
Не удостоєний увагою чиновників присутніх місць Петербурга | Прийнятий і “обласканий” чиновниками всіх рівнів губернського міста |
Байдужість, бюрократична тяганина, презирство до покаліченого бідолахи | Увага до благовидого авантюриста |
Не викликав до себе, своєї долі ні співчуття, ні розуміння | Зумів домогтися визнання себе в місті як значної особи |
Капітана Копєйкіна судять | Чичикова славлять |
Спочатку його не хотіли помічати, але він змусив не тільки помітити, а й боятися себе | Спочатку ощасливив, а потім спричинив сум’яття в губернському місті |
Хабарі, злодійство, чиношанування, колова порука – все це не випадкові явища в середовищі чиновників як у губернському місті NN так і в Петербурзі. Зображені Гоголем у поемі чиновники однаково байдужі: вони втратили людську подобу |
Коментар учителя. У “Повісті про капітана Копєйкіна” Гоголь завершує поданий ним у поемі колективний портрет чиновника. Байдужість, на яку натрапляє герой війни, інвалід Копєйкін, жахає. І тут уже йдеться не про якихось дрібних повітових чиновників. Гоголь показує, як зневірений герой, що намагається отримати належну йому пенсію, доходить до найвищих інстанцій. Але і там він не знаходить правди – саму тільки цілковиту байдужість петербурзького високопосадовця. Тим самим Микола Васильович Гоголь дає зрозуміти, що пороки уразили всю чиновницьку Росію – від маленького повітового містечка до столиці.
Губернське товариство
Гоголь у нотатках до першого тому поеми пише: “Ідея міста – найвищої міри порожнеча. Марнослів’я. Плітки, що перейшли межі. Як усе це виникло з неробства і набуло виразу смішного найвищою мірою, як люди недурні доходять до продукування скоєних дурниць”. Це теж царство “мертвих душ”, ледарства, внутрішнього убозтва | |
Іван Антонович “кувшинне рило” | Саме про нього в третьому розділі ми читаємо міркування про “відтінки і тонкощі звернення”. Це про нього Гоголь пише: “Прошу подивитися на нього, коли він сидить серед своїх підлеглих,- так просто від страху й слова не вимовиш! Гордість і благородство, і чого тільки не виражає обличчя його? просто бери пензль та й малюй: Прометей, рішучий Прометей! Має вигляд орла, виступає плавно, розмірено. Той самий орел щойно вийшов з кімнати і наближається до кабінету начальника – куріпкою такою поспішає з паперами під пахвою, що аж смішно. У товаристві і на вечірці, де всі невисокого чину, Прометей так і залишиться Прометеєм, а щойно трохи-трохи вище над ним, з Прометеєм зробиться таке перетворення, якого й Овідій не вигадав: муха, менше навіть від мухи.” |
Поліцмейстер “чудотворець” | “Поліцмейстер, напевно, був чудотворець. тієї ж миті гукнув квартального. і, здається, всього два слова шепнув йому на вухо та додав тільки:”Розумієш!”, а вже там, в іншій кімнаті, з’явилася на столі білуга, осетри, сьомга, ікра паюсна, ікра свіжопросолена, оселедці, севрюги, сири, копчені язики та балики,- це все було з боку рибного ряду. Потім з’явилися додавання з хазяйського боку. поліцмейстер був певною мірою батьком і благодійником у місті. Він був серед громадян абсолютно як у рідній сім’ї, а в крамниці і в гостинний двір навідувався, як у власну комору. Взагалі, він сидів. на своєму місці і посаду свою збагнув досконало. Важко було навіть з’ясувати, чи він був створений для місця або ж місце для нього” |
3. “Під покровом дружніх муз…”: повідомлення вчителя з опорою на ілюстрації О. О. Агіна до поеми “Мертві душі” (розміщені на дошці)
– Легендарні 100 малюнків О. О. Агіна до поеми М. В. Гоголя були виконані в певному графічному ключі: Агін обрав лінійний малюнок для голів і рук персонажів, немовби люди ці не мають об’єму, і щільну чорну заливку – для їхнього костюма і взуття. Виникає враження, ніби вбрання поміщено на манекені, на плоскій картонній фігурці. Сірим туманом з’являлися на стінах агінських інтер’єрів тіні персонажів – химерні, дивні і страшні клуби “бульбашок землі”. Іноді він, що називається, списував їх із натури. Великим чиновником, який приймає капітана Копєйкіна, зобразив він миколаївського міністра фінансів Ф. П. Вронченка. А в одному з пліткарів, що перешіптувалися на балу, сучасники вбачали схожість з Ф. В. Булгаріним…
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Узагальнювальне слово вчителя
– Отже, охоронці закону багато в чому подібні до поміщиків. У вчинках і поглядах чиновників та поміщиків, у їхньому способі життя немає істотної різниці. Підтвердженням цьому є перша глава твору, де Гоголь загострює нашу увагу на міркуваннях про тонких і товстих панів. Письменник каже: “… Нарешті товстий, послуживши Богові і государеві, заслуживши загальну повагу, залишає службу… і робиться поміщиком, славним російським паном, хлібосолом, і живе, і добре живе.” Ми бачимо, що існує міцний зв’язок між поміщиками і чиновниками: у тих і інших спільні цілі та інтереси. Це зла сатира на представників вищого стану. Майстерно відображаючи індивідуальні властивості багатьох чиновників, Гоголь водночас створив і чудовий збірний образ бюрократії всього губернського міста.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Перечитати одинадцяту главу поеми М. В. Гоголя “Мертві душі”. Підготувати цитатний матеріал до характеристики Павла Івановича Чичикова.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)