М. СТЕЛЬМАХ “ГУСИ-ЛЕБЕДІ ЛЕТЯТЬ”. СИМВОЛ ОБРАЗУ ГУСЕЙ-ЛЕБЕДІВ. ІНШІ ОБРАЗИ ТВОРУ (ДІД, БАТЬКИ, ПОДРУЖКА ЛЮБА)

Мета: продовжити роботу над опрацюванням змісту повісті, зокрема звертаючи увагу на її VII, VІІІ розділи; з’ясувати символічний образ гусей-лебедів; схарактеризувати інші образи твору (дід, батьки, подружка Люба); розвивати пам’ять, творчу уяву, логічне й абстрактне мислення, увагу, вміння спостерігати, робити висновки, формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття любові, поваги до своїх батьків, рідних, оточуючих, риси доброти, порядності, чесності; прищеплювати пунктуальність, відповідальність за доручену справу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет М. Стельмаха, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями

– Що ви розумієте під образом-символом?

– На що необхідно звертати увагу під час характеристики того чи іншого образу твору?

– Дайте визначення поняттю “літературний герой”. Як розподіляються літературні герої у художньому творі?

– Чому повчають вас герої художнього твору? Наведіть приклад.

– Для чого автори художніх творів не завжди висловлюють власне ставлення до своїх героїв? Власну думку обгрунтуйте і доведіть.

III. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Основний зміст уроку

1. Символ образу гусей-лебедів

Повість розпочинається хвилюючою картиною: “Прямо над нашою хатою пролітають лебеді”. На крилах своїх вони несли весну і життя. “А в цей час наді мною твориться диво: хтось невидимим смичком провів по синьому піднебессі, по білим хмарам, і вони забриніли, як скрипка. Я тягнусь догори і сам собі не вірю: від зарічки знову над нашою хатою пролітають лебеді!

А вища скрипка і срібний відгомін бринять, єднаються над моїм дитинством, підіймають на крила мою душу і забирають її в нерозгадану далину. І хороше, і дивно, і радісно стає мені, малому, в цім світі…”

Символ лебединої краси – неповторні, швидкоплинні роки дитинства, які роблять цей світ кращим, добрішим, досконалішим. Саме таким його хотів бачити великий письменник Михайло Панасович Стельмах.

2. Характеристика образів твору

2.1. Дід Дем’ян.

2.1.1. Цитатна характеристика.

2.1.2. Орієнтовний план до характеристики діда Дем’яна.

1) Дід Дем’ян – представник старшого покоління Стельмахів.

2) Портрет і зовнішність героя.

3) Риси характеру героя: а) добрий; б) розумний; в) працьовитий; г) веселий; д) відчайдушний.

4) Роль діда у вихованні Михайлика.

2.1.3. Бесіда за питаннями до характеристики діда Дем’яна.

– Яким ви уявляєте діда Дем’яна? Як його описує автор?

– Що цікавого дід розповідав Михайлику?

– Яким чином дідусь прищеплював онуку любов до природи, оточуючого світу?

– За що люди поважали діда Дем’яна?

– У чому прослідковується мудрість дідових розповідей?

– Чи був дід для Михайлика авторитетом? Свої міркування обгрунтуйте.

– Які особливості мови діда Дем’яна? (Доступна, образна, казкова)

– Висловіть власне ставлення до героя цього твору.

2.2. Бабуся.

2.2.1. Цитатна характеристика.

2.2.2. Орієнтовний план до характеристики бабусі.

1) Бабуся – проста селянська трудівниця.

2) Зовнішність героїні.

3) Риси характеру: а) добра; б) щира; в) працьовита; г) чуйна; д) богобоязлива.

4) Любов бабусі до саду.

5) Ставлення дідуся до бабусі.

6) Значення бабусі у формуванні Михайлика.

2.2.3. Бесіда за питаннями до характеристики бабусі.

– Коли ви вперше у творі знайомитеся з бабусею?

– Чим найбільше полюбляла займатися бабуся? Про що це свідчить?

– Для чого бабуся намагалася привчити Михайлика?

– Як бабуся ставилася до пестощів онука?

– Що, на ваш погляд, Михайлик цінував у бабусі?

– Як ви ставитесь до своїх бабусь? Чим вони нагадують бабусю Михайлика?

2.3. Образ батька Михайлика – Панаса Дем’яновича.

2.3.1. Цитатна характеристика.

2.3.2. Додатковий матеріал.

В образі Панаса Дем’яновича втілена ота вікова селянська мудрість і доброта, що так характерна для простих, чемних трудівників-хліборобів. Усе життя своє батько працює на землі, на тій загорьованій десятинці, що і годує, і зодягає, і на світі держить його і сім’ю. Таким чином, першовідкривачами краси життя виступають хлібороби з діда-прадіда.

2.3.3. Орієнтовний план до характеристики образу Панаса Дем’яновича.

1) Батько Михайлика – лицар-хлібороб.

2) Зовнішність і портрет героя.

3) Риси характеру Панаса Дем’яновича: а) добрий; б) працьовитий; в) відповідальний; г) чуйний.

4) Інші риси: а) авторитетний серед селян; б) шанобливий у ставленні до рідної землі, родини; в) захисник інтересів простого люду.

5) Панас Дем’янович – втілення вікової селянської мудрості.

2.3.4. Бесіда за питаннями.

– Яким Михайлик уявляв свого батька? Чого він очікував від нього?

– Чому батько привчав Михайлика?

– В чому проявляються батьківська турбота, піклування про сина?

– Що свідчить про батьківську самовідданість синові?

– Чи було соромно батькові за Михайлика-школяра? Відповідь вмотивуйте.

2.4. Образ матері Михайлика – Ганни Іванівни.

2.4.1. Цитатна характеристика.

2.4.2. Додатковий матеріал.

Найбільша захисниця краси – Михайликова мати. То вона, жінка-берегиня, навчила сина любити роси, калину, ранковий туман, розквітлого соняшника.

Ганна Іванівна, мати Михайлика, була неписьменною жінкою. Для неї книги – це поле і хліб, квіти і трави, сад і город. Вона безмежно закохана в святу землю, так же любить все, що росте на землі, так же невтомно працює й на полі, і на городі, і в хатньому ділі. Мати Михайлика, хоч і живе в нестатках, але ніколи не нарікає на життя, на свою нелегку долю: любить своє господарство, хай яке воно бідне не буде; любить свій город і садок, своє село.

Сама невтомна трудівниця, вона змалку привчає до праці і Михайлика. І дитині ця праця видається не тяжкою, а гарною, потрібною.

У праці Ганна Іванівна знаходила свою найвищу радість: “…Як свята, очікувала садіння, косовиці, жнив; вона любила, щоб снопи були гарними, як діти, а полукіпки, наче парубки – плече в плече. І дуже полюбляла в жнива після праці лягти на воза і дивитись на зорі, на Чумацький Шлях, на Стожари і на отой Віз, що народився із дівочих сльозин”.

2.4.3. Орієнтовний план до характеристики образу Ганни Іванівни.

1) Ганна Іванівна – берегиня родинного добробуту і злагоди.

2) Зовнішність героїні.

3) Риси характеру матері Михайлика: а) щира; б) добра; в) працьовита; г) уважна; д) справедлива; е) наполеглива; є) цілеспрямована.

4) Ставлення Ганни Іванівни до природи, городини, художніх творів, Біблії.

5) Ганна Іванівна – це образ духовно багатої, красивої, трудящої жінки-селянки.

2.4.4. Бесіда за питаннями.

– Чому вчить мати сина?

– Що свідчить про те, як мати постійно піклується про здоров’я своєї дитини?

– Як Ганна Іванівна прищеплює синові любов до землі-годувальниці? Наведіть приклади, посилаючись на текст твору.

– Чи була мати суворою по відношенню до свого сина?

– Як мати поставилася до сина, коли той без дозволу взяв ночовки, насіння?

– Яким Ганна Іванівна хотіла бачити Михайлика у майбутньому? Чи відчуваєте ви теплоту, ласку, лагідність своїх матерів по відношенню до себе? В чому це виявляється?

2.5. Образ подружки Люби.

2.5.1. Цитатна характеристика.

2.5.2. Додатковий матеріал.

Люба – перша приятелька Михайлика, шкільна подруга. Ця дівчина – сама щедрість, доброта. Вона мовби випромінює сонце. Це маленька лісова царівна, яка знає дуже багато таємниць природи. Дівчина надзвичайно спостережлива, чуйна. Це вона “пособила” Стельмахам не їхати з Поділля в Херсонські степи. Як і тітка Василина, Люба співуча: “В них живуть голоси. предків”. Героїня розуміє проблеми іншого і сприймає їх, як свої.

2.5.3. Орієнтовний план до характеристики образу Люби.

1) Люба – подружка Михайлика.

2) Портрет і зовнішність героїні.

3) Риси характеру Люби: а) щедра; б) добра; в) чуйна; г) лагідна; д) працьовита; е) турботлива.

4) Любов героїні до природи.

5) Люба – гарна співачка.

6) Значення образу подружки Люби.

2.5.4. Бесіда за питаннями.

– Де вперше Михайлик зустрічається з Любою?

– Як Люба ставиться до Михайлика?

– Про що свідчить обізнаність Люби у природному середовищі?

– За що, на ваш погляд, героїня поважає і любить Михайлика?

– В чому виявляється любов дівчини до природи?

– Чому Люба дорожить дружбою з Михайликом?

– Яке значення має Люба на формування позитивних рис характеру в Михайлика?

2.6. Дядько Себастіян.

2.6.1. Цитатна характеристика героя.

2.6.2. Додатковий матеріал.

Дядько Себастіян – перший учитель і наставник майбутнього письменника, був голова комбіду. Це – людина революційного гарту і щедрої душі. Голова комбіду – правдивий і добрий. У Михайлика з ним склалися найщиріші стосунки, як у батька з сином. Він не тільки пояснює маломуМихайликові зміст незрозумілих книг, але й розкриває завісу майбутнього життя. Перед початком навчального року каже хлопчикові: “Пиши на здоров’я. …Нам треба писати тільки на здоров’я людям”. Дядько Себастіян – захисник краси. Як плакатно виглядає голова комнезаму, коли до нього прийшов “бандит” Порфирій здаватися. Тонка і людяна душа, дядько Себастіян тут приймає каяття якось картинно, з волі автора прибравши невластиву йому прокурорську позу. Скільки клопотів у голови комнезаму: нарізає біднякам поміщицьку землю, ганяється за бандитами в лісах Кипорового Яру, воює з підступним Юхримом Бабенком. А все ж цей “рудий одчайдух” не зачерствів, його душа прагне вирватися з буденності. Коли селяни розбирали собі добро з панської економії, дядько Себастіян привіз додому – …піаніно. На вершечку його хати – дерев’яний лелека, який скликає птахів.

2.6.3. Орієнтовний план до характеристики образу дядька Себастіяна.

1) Дядько Себастіян – другий батько Михайлика.

2) Зовнішність і портрет героя.

3) Риси характеру: а) відповідальний; б) добрий; в) справедливий; г) правдивий; д) чесний; е) турботливий; є) щирий.

4) Прагнення героя: а) допомогти бідному люду; б) захистити інтереси працюючих; в) поширити освіту серед простих селян; г) позбутися бандитизму.

5) Голова комбіду – борець за соціальну справедливість.

2.6.4. Бесіда за питаннями.

– За що люди, зокрема і Михайлик, поважали дядька Себастіяна?

– Як голова комнезаму ставився до бандитів? Через що справа з Порфирієм була винятком?

– Чим пояснити непорозуміння голови комнезаму з Юхримом Бабенком?

– Чому Михайлик вважав дядька Себастіяна своїм першим учителем і наставником?

– Про яке майбутнє життя мріє голова комнезаму?

– З яким почуттям вже дорослий М. Стельмах згадує дядька Себастіяна?

2.7. Дядько Микола.

2.7.1. Цитатна характеристика.

2.7.2. Додатковий матеріал.

Образ дядьки Миколи – з симпатією змальовує М. Стельмах. Це – втілення народного оптимізму. Дотепний жартівник жив хоч і бідно, зате весело. Усмішка життєлюба ніколи не сходила з його уст. Дядько Микола воював і з Володимиром-скупердягою, і з нечистою силою. “За своє життя він стільки повідрубував у нечисті хвостів, ратиць і рогів, що все це не вмістилось би й на віз”.

2.7.3. Орієнтовний план до характеристики образу дядька Миколи.

1) Дядько Микола – великий життєлюб.

2) Портрет і зовнішність героя.

3) Риси характеру: а) добрий; б) жартівливий; в) оптимістичний; г) завзятий.

4) Роль дотепного жарту дядька Миколи в ідейному змісті повісті.

2.7.4. Бесіда за питаннями.

– Який спосіб обрав дядько Микола для подолання життєвих труднощів?

– Що герой намагався передати у власних жартах?

– У чому полягав оптимізм дядька Миколи?

– Чи можна вважати сміх героя крізь сльози? Відповідь вмотивуйте.

– Як дядько Микола боровся з нечистою силою?

– Чому дядько Микола вважав, що Михайлик схожий на нього?

3. Опрацювання змісту VII розділу твору

3.1. Виразне читання окремих епізодів з розділу.

3.2. Тема: зображення останньої цікавої подорожі Михайлика з дідусем.

3.3. Ідея: возвеличення любові до дідуся з бабусею, шанобливе ставлення до них.

3.4. Основна думка: вірність, любов, гармонія, взаєморозуміння – ось основа для повноцінного сімейного життя (дідусь і бабуся).

3.5. Композиція.

Експозиція: повернення Михайлика з дідом додому під нічними зорями після сінокосу.

Зав’язка: зустріч подорожуючих з червоноармійцями.

Кульмінація: хвороба і смерть дідуся.

Розв’язка: страждання бабусі за дідусем, її поховання.

3.6. Сюжет.

Дідусь з Михайликом зоряної ночі поверталися додому з Майданів. Внук милувався зоряним небом і мріяв про те, як піде до школи (дідусь пообіцяв його повести до неї). Під час подорожі героїв зустріли червоноармійці. Один з червоноармійців наголосив на необхідності вчитися Михайлику.

Повернувшись додому, подорожуючі вирішили не будити родину і заночувати у клуні на сіні. Дідусь ночував на вулиці, прилігши на лаві біля бабусиного вікна. У результаті – захворів і помер. Незабаром бабуся, страждаючи за дідусем, теж померла.

3.7. Обговорення змісту розділу за питаннями.

– Про що згадував М. Стельмах, проживши піввіку?

– Яке значення має епіграф до розділу?

– Що було перешкодою для отримання Михайликом освіти?

– З чим пов’язано те, що хлопчик полюбляв зірки?

– Звідкіль їхали дідусь з Михайликом, повертаючись додому?

– Як Михайлик сприйняв трьох вершників, які зустрілися в дорозі?

– Про що відбулася розмова між Михайликом і червоноармійцем?

– Яким чином Дем’ян пояснив червоноармійцям про причини неосвіченості простого люду?

– Що пообіцяв дідусь Михайлику до того, як хлопець розпочне навчання у школі?

– Чому по приїзді додому Михайлик з дідусем вирішили ночувати в клуні на сіні? В чому виявилась благородність цього рішення?

– Які стосунки були між дідусем і бабусею? Що цим хотів зазначити М. Стельмах?

– В чому полягали особливості народної медицини під час лікування дідуся? Як ви лікуєтесь від хвороб?

– Що зробила бабуся, відчуваючи свою смерть?

– Як зрозуміти, що у бабусі боліла душа?

4. Опрацювання змісту VIII розділу повісті

4.1. Виразний переказ цікавих епізодів з твору.

4.2. Тема: зображення перших кроків шкільного життя Михайлика.

4.3. Ідея: возвеличення любові, жаги до навчання, пізнання нового, цікавого, корисного, незважаючи на бідність, життєві труднощі.

4.4. Основна думка: людина відчуває себе щасливою, коли досягає своєї мети (Михайлик навчається у школі, батько придбав йому чоботи.)

4.5. Композиція.

Експозиція: сумування Михайлика за померлими старими.

Зав’язка: зустріч хлопчика з Любою, приїзд батька Михайлика.

Кульмінація: Михайлика приймають до школи у другий клас.

Розв’язка: батько купує сину чоботи.

4.6. Сюжет.

Михайлик дуже переживає через смерть старих.

Люба і матір заспокоювали його.

Повернення Панаса Дем’яновича додому, син не зразу пізнає батька. Тато веде сина до школи. Після невеликого екзамену вчитель Настя Василівна записала Михайлика до другого класу школи.

Оскільки у хлопця не було чобіт, батько носив на руках сина до школи. Незабаром Панас Дем’янович купує сину бублика з маком та чоботи.

4.7. Бесіда за питаннями.

– Як Михайлик сприйняв смерть дідуся й бабусі?

– Через що Люба хотіла зустрітися з Михайликом?

– Що цікавого розповіла Люба Михайлику про народження сестрички?

– Чим похвалилася Люба другу?

– Що запропонувала дівчина подивитися Михайлику?

– Через що чоловік тітки Василини змінив до неї своє ставлення?

– Розкажіть про перше відвідування школи Михайликом. На які питання вчительки мав відповісти хлопчик?

– Як Михайлик сприйняв приїзд батька?

– Чому Панас Дем’янович був задоволений початковими досягненнями свого сина?

– Що необхідно було мати Михайлику для навчання у школі?

– Якою була реакція у матері Михайлика та дядьки Миколи на те, що хлопця було прийнято до школи?

– Яким чином Михайлик потрапляв до школи взимку?

– Що Михайлику нагадувало слово “кирея”?

– Якого гостинця отримав Михайлик від батька одного зимового вечора?

– Чому Михайлик, отримавши від батька чоботи, згадував дідові слова: “Будеш іти межи люди і вибивати іскри…”?

5. Опрацювання змісту ІХ розділу повісті

5.1. Виразне читання та переказування окремих епізодів розділу.

5.2. Тема: зображення впливу відвідування Михайликом театру на його прагнення писати п’єсу.

5.3. Ідея: возвеличення любові до театру, творчої діяльності, поваги до мистецтва слова.

5.4. Основна думка: кожна людина неповторна, індивідуальна, і саме це виявляється у її праці, у намаганні зробити добро і бути від цього щасливою.

5.5. Композиція.

Експозиція: оголошення про першу театральну виставу на селі.

Зав’язка: намагання Михайлика потрапити до театру; допомога дядьки Себастіяна.

Розвиток дії: огляд і сприйняття мешканцями села театральної вистави.

Кульмінація: від’їзд Мар’яни з козаком; звернення Мар’яни до Михайлика, в якому дівчина наголосила на важливості навчання.

Розв’язка: Михайлик з Любою йдуть до школи.

5.6. Сюжет.

На селі з’явилося оголошення про проведення театральної вистави у приміщенні школи. Глядачам дозволялось отримати квиток за плату натуральними продуктами, якщо у них немає грошей. Після невдалої спроби Михайлика “зайцем” потрапити до театру, йому допомагає дядько Себастіян. Відвідавши спектакль, Михайлик вирішує сам написати п’єсу. Під час роботи над твором виникали труднощі щодо слів дівчини про любов. Мар’яна прощається з родиною Стельмахів, бо від’їжджає з любим козаком. Михайлик з Любою, взявшись за руки, йдуть до школи, а надними летять гуси-лебеді.

5.7. Бесіда за питаннями.

– Які успіхи у навчанні мав Михайлик?

– Як мешканці села висловлювалися про “театри”?

– Як Михайлик сприймав нове для нього слово “театр”?

– Чому мати негативно сприйняла бажання Михайлика відвідати театр, за квиток якого можна було сплатити натуральними продуктами?

– Яким чином Михайлик потрапив до театру, не маючи квитка?

– Хто допоміг Михайлику потрапити до театру?

– Опишіть приміщення школи, де мала відбутися вистава.

– Яким чином хлопці-однокласники Михайлика потрапили безкоштовно на спектакль?

– Як мешканці села сприймали першу для них виставу?

– Чому після огляду вистави у школі Михайлик вирішив написати п’єсу.

– З чим незвичайним, великим завітала Мар’яна до родини Стельмахів?

– Про що були останні слова Мар’яни до Михайлика по її від’їзду?

V. Підсумок уроку

Скласти сенкан “Моя школа”.

VI. Оголошення результатів роботи школярів на уроці

VII. Домашнє завдання

Скласти план, дібрати цитати до характеристики образу Михайлика, підготуватися до творчої роботи за повістю на тему “Михайлик – уособлення духовного багатства, доброти і краси”.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

М. СТЕЛЬМАХ “ГУСИ-ЛЕБЕДІ ЛЕТЯТЬ”. СИМВОЛ ОБРАЗУ ГУСЕЙ-ЛЕБЕДІВ. ІНШІ ОБРАЗИ ТВОРУ (ДІД, БАТЬКИ, ПОДРУЖКА ЛЮБА)