М. Лермонтов “І нудно і сумно…”, “На дорогу йду я в самотині…”. Зв’язок творчості митця із традиціями європейського романтизму (Дж. Байрона, Г. Гейне та ін.) – І семестр

Мета: формування предметних компетентностей: поглибити знання учнів про поетичну творчість Лермонтова; розкрити волелюбні прагнення поета, причини його самотності та безмежну відданість батьківщині; розвивати словниковий запас старшокласників, навички зв’язного мовлення, критичного мислення, ідейно-художнього аналізу художніх творів; виховувати у старшокласників почуття відповідальності перед суспільством та бажання протистояти бездуховності, жорстокості, лицемірству; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність та критичне мислення учнів; комунікативної: формувати навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок та почуттів інших; інформаційної: формувати вміння визначати головне та роль деталі в тексті; розвивати навички роботи з книгою; загальнокультурної: виховувати естетичний смак та читацькі інтереси учнів; розширювати кругозір школярів.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

Основні терміни та поняття: види, жанри лірики, художні образи, художні засоби.

Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво

Обладнання: портрет письменника, ілюстрація до твору.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Евристична бесіда

– Чому Лермонтова називають гідним наслідувачем Пушкіна? (Лермонтова називають духовним наступником О. Пушкіна, бо він у своїй творчості так само розмірковував про своє покоління, час, про себе, батьківщину.)

– У чому Лермонтов бачив призначення поета? (Служінні народу.)

– Якими є провідні мотиви лірики Лермонтова? (Мотиви протесту, заперечення лицемірних законів суспільства, гордої самотності, прагнення до боротьби, до пошуку незвіданого, свобода і воля, кохання, смерть, батьківщина, час і вічність.)

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Виразне читання поезії “І нудно і сумно…”

2. Словникова робота

Елегія – ліричний вірш задумливого, сумного характеру.

3. Бесіда за прочитаним

– Який настрій створює поезія? (Елегія просякнута настроями світової скорботи, ліричний герой страждає, бо зневірився в житті.)

– У чому особливість побудови поезії? (Вірш побудований у формі внутрішнього монологу героя.)

– Яким зображено ліричного героя? (Він переживає розчарування, самотність.)

– Які художні прийоми використовує поет для того, що виразніше презентувати поезію? Свою відповідь обгрунтуйте. (Прийом антитези: нудно – бажання, кохання – тимчасові стосунки, радість – мука, життя – жарт; оксюморон: вогонь їх солодкий недруг.)

– Чого, на вашу думку, прагне головний герой? (Повноти життя, пристрасного кохання.)

– У чому полягає конфлікт ліричного героя з навколишньою дійсністю? (Душа героя розривається між бажанням долучитися до чогось прекрасного та усвідомленням того, що досягти романтичного ідеалу в житті неможливо.)

– Знайдіть байронічні мотиви у поезії. (Мотиви суму й трагізму, розчарування, потяг до високих ідеалів, конфлікт героя зі світом.)

Коментар учителя. Поезія “І нудно і сумно…” – це своєрідна сповідь-діалог ліричного героя, неспокійного та самотнього.

4. Виразне читання поезії “На дорогу йду я в самотині…”

5. Евристична бесіда

– Які образи постають перед нами? (Образ ліричного героя та образ природи.)

– Визначте, які образи природи найяскравіше представлені у поезії? (Ніч, тиша, безкраї небеса.)

– Якою постає природа в поезії? (Природа ніби жива, сповнена таїни. Це – пантеїстичне безмежжя, об’‎єднана в єдиний живий організм. Одухотвореність Всесвіту створює піднесене звучання.)

– Який настрій у ліричного героя? (Він сумує, його серце завмирає від болю.)

– Чим зумовлений цей біль? (Герой прагне спокою, волі, але в реальному житті їх немає.)

– У чому полягає філософський зміст вірша? (Ліричний герой, як мандрівник у таїнах Всесвіту, прагне гармонії духовного і природного життя, високого ідеалу.)

– У чому, за Лермонтовим, полягає щастя людини? (Людина почувається щасливою й вільною тільки наодинці з природою, бо вона мудра, вічна, вона – ідеал гармонії.)

Коментар учителя. Дві останні строфи поезії – вільний переспів вірша Г. Гейне з “Книги пісень”, у якому він порівняв смерть із прохолодною ніччю, а життя – із пекучим днем. І хоча герой утомився після виснажливого дня, він хоче і вночі чути спів солов’‎я. Так і ліричний герой Лермонтова, утомившись від болю й розчарувань, хоче злитися з природою, щоб бути причетним до життя.

7. Слово вчителя

У віршах “І нудно і сумно…” та “На дорогу йду я в самотині…” найповніше відбилися особливості лірики Лермонтова. Погляд поета зосереджений не стільки на зовнішньому світі, скільки на душевних переживаннях людини. Це майже завжди напружений монолог, щира сповідь, що тонко й глибоко розкриває преживання ліричного героя.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

– Чим, на вашу думку, ліричний герой Лермонтова схожий або відрізняється від байронічного героя? (Не схожий тим, що бачить реальне життя народу, намагається якось виступити на його захист, проти рабства.)

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити напам’‎ять поезію “На дорогу йду я в самотині…”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

М. Лермонтов “І нудно і сумно…”, “На дорогу йду я в самотині…”. Зв’язок творчості митця із традиціями європейського романтизму (Дж. Байрона, Г. Гейне та ін.) – І семестр