М. КОЦЮБИНСЬКИЙ. ПОВІСТЬ ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ. ЗМІСТ ТВОРУ – МОДЕРНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА
Мета (формувати компетентності): Предметні: формування читацької активності, навичок дослідницько-аналітичної роботи з текстом та виокремлення головного в тексті; культури зв’язного усного мовлення, мислення; Ключові: навички пізнавальної діяльності та критичного мислення, уміння тлумачення назви твору, його жанру; комунікативну: толерантне ставлення до думок і почуттів оточення та навички спілкування в колективі, вміння переконливо й толерантно відстоювати власні погляди в дискусії; загальнокультурну: свідоме ставлення до моральності, естетичний смак та зацікавленість читанням.
Обладнання: фільм “Тіні забутих предків” (1964; реж. С. Параджанов), репродукція картини “Трембітарі” І. Труша, ілюстрації Г. Якутовича до твору.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Клоуз-тест
1. В українській літературі М. Коцюбинський відомий передусім як… (Імпресіоніст)
2. Слово “rntermezzo” означає… (Перепочинок, пауза)
3. Новела “Intermezzo” присвячена… (Кононівським полям)
4. На початку новели “Intermezzo” і в її фіналі наявний образ… (Моя утома)
5. Ознакою драматичного твору в новелі є… (Перелік дійових осіб на початку твору)
6. “Єднала небо із землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля” дійова особа новели… (Жайворонок)
7. Дослідники, вивчаючи жанрову специфіку новели “Intermezzo”, відносили її до… (Поезії в прозі)
8. Вівчарка Пава символізує… (Дворянство), Трепов – … (Жандармерію), Оверко – … (Принижене селянство)
9. М. Коцюбинського називають. (Сонцепоклонник)
10. Новела “Intermezzo” написана у… (Час реакції)
11. Кульмінацією новели є епізод – … (Зустріч митця з селянином)
12. Уривок “Прощайте. Йду поміж людьми. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає” є елементом сюжету – … (Розв’язкою)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Перегляд відеокадрів з карпатським ландшафтом, побутом гуцулів, уривку з фільму “Тіні забутих предків” С. Параджанова. Музичний супровід – голоси сопілки, трембіти, звучання коломийок.
Предковічна загадковість Гуцульщини привабила до себе М. Коцюбинського й надихнула на творчість. Це стане предметом нашої розмови сьогодні.
Учитель пропонує учням під час читання та аналізу повісті занотовувати невідомі слова, створюючи словник діалектизмів, який буде використано на одному з наступних уроків.
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Розповідь учителя. Історія написання твору
Михайла Коцюбинського – художника, письменника, людинознавця – вабили Карпати. Задум повісті виник у письменника 1910 р., коли він уперше побував на Гуцульщині. Письменник зустрічався з гуцулами, вивчав їхні звичаї й обряди, легенди й повір’я. Весь час він проводив у мандрівках, бував у горах, повертався з полонин з квітами. Коли селяни висловлювали подив на його допитливість, то відповідав, що хоче написати правду про гуцульське життя.
Крім особистих вражень, працюючи над повістю, користувався фольклорно-етнографічними збірниками В. Гнатюка, І. Франка.
2. Перевірка первинного сприймання твору. Асоціативний диктант
Ø Які асоціації викликають у вас ці цитати, назви? Розкрийте суть кожного поняття: Дев’ятнадцята дитина; флояра; кози; нові кісники; співанки; живий вогонь; “з лісу виходить ведмідь”; Черемош; шість років; маржинка; місце на лаві; громи й громовенята; “вставай і ходім”; “твій ворог танцює”; “сумно ридали трембіти”.
3. Дослідження-класифікація
1. Розподіліть літературознавчі терміни: Кульмінація, експозиція, пейзаж, розвиток дії, портрет, розв’язка, інтер’єр, зав’язка відповідно до їхньої ролі в структурі літературного твору. (Елементи сюжету: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка. Позасюжетні елементи: пейзаж, портрет, інтер’єр.)
2. Визначте основні елементи сюжету повісті “Тіні забутих предків”.
1-ша частина життя Івана | |
Експозиція | “бісова” дитина Іван, ворожнеча родів Гутенюків і Палійчуків |
Зав’язка | Бій між батьками родів; знайомство Івана та Марічки; дружба і перша любов між ними |
Розвиток дії | Іван йде в найми на полонину; смуток хлопця за коханою |
Кульмінація | “страшний сон”; загибель Марічки |
Розв’язка | Думка про самогубство; втеча на 6 років |
2-га частина життя Івана | |
Експозиція | Повернення додому; одруження з Палагною |
Зав’язка | Ворожба Палагни і зустріч з мольфаром Юрою |
Розвиток дії | Ворожба Юри на хмару; кохання Палагни і Юри; бійка мольфара Юри й Івана |
Кульмінація | Нявка Марічка прийшла за Іваном; танець з чугайстиром |
Розв’язка | Смерть Івана Палійчука |
Поділ твору на частини можна пояснити тим, що Іван прожив ніби два життя. Перше життя – романтичне. Він мав кохану, яка його розуміла, грав на флоярі; жив бідно, але щасливо, поки не потонула Марічка. Друге життя – борг перед родом. Треба продовжувати рід, підняти його статок, але вже немає ніякого кохання. Тільки сум за минулим життям і виконання обов’язків газди. А зрада жінки і її ворожба з Юрою стали поштовхом для розуміння, що і це життя його скінчилося.
Переказати один і той самий сюжетний елемент твору з точки зору різних героїв (Івана та його матері, Марічки та Івана, Івана та Палагни), ілюструючи відповідь цитатами, проаналізувати, чому змінюється сприйняття.)
Зачитати приклади позасюжетних елементів, зокрема пейзажу. У чому особливість описів природи у творі? (Пейзажі подані через сприйняття героїв та тісно пов’язані з їх почуттями та емоціями.)
4. Робота в групах
1-ша група. Довести, що “Тіні забутих предків” – це повість. (Повість – епічний прозовий твір, який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.)
2-га група. Дослідити, які часові площини переплітаються у творі. (Перша – це сучасна для оповідача дійсність, побут та світогляд гуцульського села кінця ХІХ – початку ХХ століть, друга – доба дохристиянських народних вірувань, що повертає людину до її первісного єднання з природою; третя – середньовіччя зі ставленням до любові як до найбільшої цінності.)
5. Метод “Сторітелінг”
Сторітелінг – метод донесення інформації шляхом розповіді цікавої історії з реальними персонажами.
Відомо, що автор довго підбирав назву для свого твору. Опрацювавши сюжет, визначивши жанр та дослідивши часові площини, поєднані у творі, спробуйте передбачити інші варіанти назви повісті, умотивуйте їх, а потім порівняйте з довідковою інформацією і дайте відповідь на питання.
Назва повісті виникла не відразу. Перша – “В зелених горах”, не вдовольнила письменника. Перебирає інші варіанти: “Голос віків”, “Подих віків”, “Відгомін передвіку”, “Спадок віків”, “Сила забутих предків” тощо.
Нарешті зупиняється на назві “Тіні забутих предків”.
Ø Що могло не вдовольняти письменника у назві?
Ø Яка назва найвдаліша, на вашу думку, й чому?
Перша назва не вдовольнила письменника, мабуть, тому, що в ній не було головного – міфологічного світу, у якому жили люди, не було заглиблення у сиву давнину, про яку авторові так хотілося розказати і яка жива й донині.
Остаточна назва натякає на загадковість, казковість і дихання віків. Вона найвлучніша. Заголовок указує на злободенність порушених проблем. Предки забуті, але їхні болі й радощі, шукання тінями живуть і зараз повторюються в нас.
6. Етнографічне дослідження
6.1. Розкажіть, у якому епізоді автор найяскравіше відтворює побут,
Працю, вірування гуцулів. Яку роль у творі відіграє розповідь про перебування Івана на полонині?
Матеріал для вчителя. Іван з’явився серед вівчарів, коли ватаг розпалював вогонь стародавнім способом – за допомогою тріски й каменя. Письменник показує цілий обряд і характер гуцула. Вівчарі навіть не відповідають на привітання “Слава Ісусу!”. Вони священнодіють. Тільки коли вогник вискочив із скалки і “ватаг побожно підняв вогонь і стромив у ватру”, він обернувся до Івана й відповів на привітання. Це не примха, а обожнення вогню, який має протягом усього сезону випасання овець “боронити від усього лихого” маржинку. Коли вівчарі поверталися додому, ватаг і спузар ще залишалися на полонині, бо мусили чекати, аж поки вогонь не згасне сам, “той вогонь полонинський, що сам народився, наче бог, сам має й заснути”. Кожна важлива справа на полонині супроводжується ритуальними діями, які надають їй таємничості. Звичайний процес приготування сиру відбувається як таїнство і від цього стає небуденним, особливим. Тоді й сам гуцул постає перед нами загадковим і величним.
6.2. Зачитати уривок.
“Тепер має бути тихо в сараї, двері замкнені, і навіть спузар не сміє кинуть оком на молоко” до слів “Воно росте, обертає плескаті боки, купається в білій купелі, само біле і ніжне, і коли ватаг його виймає, зелені родові води дзвінко стікають в посуду”. М. Коцюбинський надзвичайно майстерно малює цю сцену. Для читача, як і для гуцула, звичайний сир – живий, він народжується.
Ø Як автор досягає такої майстерності? Дослідіть образотворчі засоби.
Ø Чим ще характерний побут гуцулів?
Ø Про що сповіщали трембіти?
Ø Як гуцули ставилися до худоби?
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Літературознавець С. Жила пише: “Повість Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” має зміст, що не піддається однозначному тлумаченню. Про що ця книжка?
□ Про нестихаюче ворогування Палійчуків і Гутенюків та палке кохання дітей цих старовинних гуцульських родів – Івана і Марічки?
□ Про тіні забутих предків і їхній вплив на життя людське?
□ Про утвердження духовного начала в людині?
□ Про добро і зло?
□ Про народження, любов і смерть, про підтримку людини землею і космосом, а отже, про життя?
Так, очевидно, це поема про життя. Про життя в усіх його вимірах.
– Чи погоджуєтеся ви з такою думкою?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Написати твір-роздум “Про що ж таки повість “Тіні забутих предків””?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)