Люмінесценція, види люмінесценції

Люмінесценцією називають світіння тіл, яке не може бути пояснено їх тепловим випромінюванням. Так, наприклад, у видимій області спектра теплове випромінювання стає помітним тільки при температурі ~ 103-104 К, а люмінесцирувати тіло може при будь-якій температурі. Тому люмінесценцію часто називають холодним свіченням. Однією з причин, що викликають люмінесценцію, є зовнішнє випромінювання, яке збуджує молекули тіла. Наприклад, падаюче світло.

Після припинення процесу опромінення люмінесцентне свічення не припиняється негайно ж, а триває ще якийсь час. Це післядія відрізняє люмінесценцію від таких явищ, як відображення і розсіювання світла. В даний час у фізиці прийнято наступне визначення люмінесценції.

Люмінесценція – випромінювання, яке представляє собою надлишок над тепловим випромінюванням тіла і триваюче протягом часу, що значно перевищує період світлових коливань (1015 с).

Речовини, здатні перетворювати поглинаюяу ними енергію в люмінесцентне свічення, називають люмінофорами.

Люмінесценція – результат квантових переходів в збуджених атомах, молекулах, кристалах.

По виду збудження розрізняють такі типи люмінесценції:

    Фотолюмінісценція – виникає при порушенні атомів світлом (ультрафіолетові промені і короткохвильова частина видимого світла); Рентгенолюмінесценція – виникає при порушенні атомів рентгенівським і γ-випромінюванням (екрани рентгенівських апаратів, індикатори радіації); Катодолюмінесценція – виникає при порушенні атомів електронами (кінескопи, екрани осцилографів, моніторів); Радіолюмінесценція – виникає при порушенні атомів продуктами радіоактивного розпаду; Електролюмінесценція – виникає при порушенні атомів під дією електричного поля (збудження молекул газу електричним розрядом – газорозрядні лампи); Хемілюмінесценція – виникає при збудженні молекул в процесі хімічних реакцій; Біолюмінесценція – виникає в біологічних об’єктах в результаті певних біохімічних реакцій; Сонолюмінесценція – виникає під дією ультразвуку.

Як вже зазначалося вище, люмінесценція триває і після припинення зовнішнього збудження люмінофора. За тривалістю залишкового світіння розрізняють флуоресценцію і фосфоресценцію:

    Флуоресценція – короткочасне залишкове світіння, тривалість якого становить 10-9-10-8с; Фосфоресценція – тривалий залишкове світіння, тривалість Якого становить 10-4 -104 с.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Люмінесценція, види люмінесценції