Людство як глобальна сила біосфери. Ноосфера
З початком становлення і розвитку людського суспільства його вплив на біосферу незмінно зростала. На ранніх етапах людської історії ці впливи були незначними, але поступово вони придбали планетарний масштаб. Людство стало глобальною силою біосфери, що виявляє істотний вплив на всі її компоненти.
Еволюція господарської діяльності людини. Вся історія людства, залежно від способу діяльності, складається з двох етапів – привласнюючого господарства і виробляє.
Привласнює господарство, яке можна назвати екологічним способом отримання їжі, засноване на полюванні, рибальстві і збирання (рис. 262, А). При такій формі господарювання людина задовольняється тим, що йому дає природа. Це був найтриваліший етап еволюційного розвитку людини, який ще називають часом первісних мисливців і збирачів. Поки чисельність людства була невисокою, привласнює господарство забезпечувало його всіма необхідними ресурсами. Однак у міру збільшення народонаселення і зменшення чисельності промислових тварин, полювання і збирання вже не могли повністю задовольнити потреби людей в їжі. Виникла загроза голодної смерті і вимирання людини як біологічного виду. Це створило передумови для появи виробничого господарства – землеробства і тваринництва, яке можна назвати соціальним способом отримання їжі (рис. 262, В). При такій формі господарювання людина в результаті активного впливу на природу сам створює необхідні йому ресурси – їжу, корми, добрива та ін.
Отже, з окультурення рослин і одомашнення тварин, які почалися близько 12-10 тис. Років тому, наступив якісно новий етап взаємин людини з природою. Люди стали менше залежати від ресурсів середовища і навчилися створювати умови для свого існування і збільшення чисельності. Починаючи з XVII в. людина стала за допомогою різних машин і механізмів активно використовувати для своїх потреб викопне паливо (вугілля, нафта, газ), звільняючи тим самим сонячну енергію, накопичену в біосфері організмами за багато років. Процес цей, названий промисловою революцією, викликав бурхливий розвиток промисловості, сільського господарства і зростання міст.
Зростання народонаселення і урбанізація. У початковий період землеробства і тваринництва населення Землі становило 10 млн осіб (рис. 263). Зараз на нашій планеті проживає понад 6 млрд чоловік і чисельність населення продовжує зростати. Темпи зростання в різних частинах світу неоднакові. Основний приріст дають країни Азії та Африки. За оцінкою ООН до 2050 р на планеті буде жити близько 10 млрд чоловік.
Біосфера – саморегулююча система: вона прагне повернути чисельність людей до рівня, що відповідає ресурсної ємності її біогеоценозів. Вимирання необхідних людині організмів, зниження продукції біогеоценозів, невключення в кругообіг вироблених промисловістю речовин – все це дію біосферного механізму, який прагне обмежити зростання чисельності народонаселення. Поки у людства є викопні джерела енергії, що забезпечують виробництво необхідної кількості їжі, кормів для сільськогосподарських тварин, добрив, воно протистоїть цьому механізму.
Знизити чисельність людства може голод. Зараз на планеті тільки 1 млрд людей мають повноцінну їжу, а від голоду щороку помирають 20 млн осіб (рис. 264). Щорічний приріст населення становить 200 млн осіб. Тому якщо число вмираючих від голоду зросте на порядок, т. Е. В 10 разів, то приріст населення зупиниться. А якщо вмираючих буде ще більше, то населення планети почне скорочуватися. Уповільнити зростання народонаселення може також зниження народжуваності в деяких країнах через планування сім’ї та регуляцію дітонародження.
Зростання чисельності народоселенія Землі супроводжується процесом урбанізації (від лат. Урбанус – міський) – підвищенням ролі міст у розвитку людського суспільства. У великих містах відбувається концентрації промисловості, закладів освіти та культури, центрів управління, спостерігається постійний приплив сільського населення та мешканців прилеглих малих міст. Якщо на початку XIX ст. у великих містах проживало всього 3% населення, то в даний час в них живе половина всіх жителів нашої планети.
Концентрація народонаселення в містах робить їх головними споживачами природних ресурсів та основними джерелами забруднення навколишнього середовища. Величезні потреби міст в енергії, паливі, сировина для легкої промисловості, продовольстві для населення змушує шукати нові їх джерела, розробляти нові способи збільшення їх прізводства. Це веде до посилення впливу людини на природу, сприяє розвитку споживчого світогляду суспільства – прагнення отримати від природи якомога більше, не рахуючись з її можливостями по відтворенню вилучених у неї ресурсів.
Ноосфера. Бурхливий розвиток промисловості, науки, техніки, зростання великих міст суттєво змінює природу (рис. 265). З розвитком людського суспільства почався поступовий перехід біосфери в ноосферу – (від лат. Ноос – розум і сфеаре – куля), т. Е. Мислячу оболонку Землі. Ноосфера – вища стадія еволюції біосфери, пов’язана зі становленням у ній цивілізованого людства. Ноосфера вийшла за межі Землі. Стало реальним освоєння людиною ближнього космосу (рис. 266).
Незважаючи на те, що людство становить лише незначну частину біомаси Землі, його вплив на планету стає найбільшою природною силою, яка перевершує за масштабами впливу всі відомі геологічні процеси. Відбувається поступовий перехід в еволюції живої природи від біологічних факторів (біогенезу) до розвитку, керованого людською свідомістю (ноогенеза). Колективний розум людей Землі все сильніше впливає на природу, в десятки разів порівняно з природними биогеохимическими процесами прискорює потік енергії, кругообіг речовин, посилює тиск на неживу природу, рослинний і тваринний світ.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)