Людина, яка хотіла вкрасти Колізей – скорочено

Одна людина вирішив вкрасти знаменитий римський Колізей: “Нехай він буде тільки моїм!” Взяв велику сумку, набив її камінням з руїн стародавньої будівлі і поніс додому. Так він двічі або тричі щоранку здійснював принаймні два, а то й три таких рейсу.

У неділю він перераховував вкрадені камені, які купою лежали в підвалі. Потім він ховав каміння на горищі. А коли горище, як і підвал, заповнився вщерть, став ховати каміння під дивани, в шафи і навіть в кошик для брудної білизни.
Туристи захоплювалися красою Колізею, а людина шепотів про себе:
Скоро тільки листівки і залишаться вам на пам’ять про Колізеї!
Минуло багато років, камені заповнили кухню, ванну, а коридор перетворився в траншею.
Але Колізей постраждав від крадіжки не більше, ніж від комариного укусу. Бідолаха злодій сильно постарів, носити каміння йому ставало все важче. Він відчув, що жити йому залишилося недовго, і в останній раз прийшов до Колізею. Старий нічого не бачив від сліз. На терасу тут же висипала юрба захоплених туристів. Якийсь хлопчик закричав: “Мій! Мій Колізей! “
Як неприємно звучало це слово тут серед самої краси!
Старий зрозумів це і захотів навчити хлопчика говорити “наш” замість “мій”. Але сил у нього вже не вистачило.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Людина, яка хотіла вкрасти Колізей – скорочено