Home ⇒ 👍Шкільні твори ⇒ ЛЯЛЬНИК (ЛЯЛЬНІК)
ЛЯЛЬНИК (ЛЯЛЬНІК)
ЛЯЛЬНИК (ЛЯЛЬНІК)- у давніх українців (згодом – і в давніх білорусів) свято ЛЯЛІ, дівочі хороводи, танки тощо. Зібравшись на лузі, дівчата обирали вродливу подругу, одягали її в білий одяг, клали на голову вінок. Садовили її на дернову лаву, обкладаючи з усіх боків хлібом, сиром, яйцями, глечиками з молоком тощо. Довкола водили хороводи з піснями: “Дай нам житцу, дай пшаніцу – Ляля, Ляля, наша Ляля!” і т. д. Потім частували всіх учасників наїдками, що були на лаві, водили дівчину по селу, ввечері врочисто її роздягали і ховали одяг до наступної весни. (За П. Трощиним).
(2 votes, average: 3.00 out of 5)
Related posts:
- Перший весняний день – IІІ варіант – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Разом з пробудженням природи від зимового сну в Україні починається цикл народних весняних свят пов’язаних із стародавніми віруваннями, що супроводжуються піснями, іграми та хороводами. Наш народ створив чудовий образ весни – гарної молодої дівчини з вінком на голові. Вона бажаний і довгоочікуваний гість. Дівчата закликають весну піснями-веснянками, діти зустрічають солодким печивом у вигляді пташок-жайворонків. За […]...
- Медсестра Ляля (замітка в газету) – 8 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – Найкращі учнівські твори – Твір Спливають роки, але ніколи не перестануть вражати події Великої Вітчизняної війни. Люди, які наближали День Перемоги, були самовідданими та жертовними. У передсвятковий день до нашої школи завітали колишні фронтовики. Їх душа залишилася мужньою, хоча роки вкрили зморшками їхні обличчя й памороззю скроні. Після бурхливих оплесків слово було надане Петру Феодосійовичу Яковенку, полковнику у відставці. Ми […]...
- ТОПОЛЯ ТОПОЛЯ – міфічний образ-тотем давніх українців. Свято Т. провадилося наприкінці весни. Обирали найстрункішу дівчину, якій зав’язували над головою руки. На підняті руки навішували стрічки, хустки, намисто і т. ін. Дівчину водили селом, полем, лугом, співаючи: Стояла Тополя край чистого поля, Стій, Тополенько, стій, не розвивайся, Буйному вітроньку не піддавайся. .. Свято Т. було розповсюджене на […]...
- Веснянки та Гаївки Коли починали танути сніги й наставала тепла пора, виконувалися обряди зустрічі весни. Мета цих обрядів – прискорити її прихід. Настання весни після зими люди розуміли як боротьбу двох сил – холоду й тепла. Щоб допомогти весні подолати свою супротивницю, вони спалювали або топили в річці солом’яне опудало зими, по вулицях і в полі носили зображення […]...
- Свято Івана Купайла – ІІ варіант – 10 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – Найкращі учнівські твори – Твір Жодному з язичницьких свят не випала така пильна увага і довге життя, як святові Купайла. День Купайла, який припадає на 7 липня, збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов’ян Дажбог – бог Сонця – був найшанованішим серед інших міфологічних божеств. Це і зрозуміло, бо від сонця залежав урожай, а отже, і життя землеробів, якими споконвіку […]...
- Зимовий вечір – I варіант – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Позаду залишилась осіння сльота, довгі холодні зливи, пронизливий вітер, затягнуте важкими і темними хмарами небо, липкі тумани. Одного ранку ми прокинулись і побачили, що прийшла довгоочікувана красуня-зима. Вона порадувала нас пухнастим білим снігом. А скільки нових ігор та розваг принесла вона з собою! Ми цілий день гралися в сніжки, будували фортеці, каталися на лижах та […]...
- СВЯТІ ОБЕРЕГИ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Наш оберіг ішов із землі. Коли нас скіфами ще звали. І талісман той берегли, І щастя в доленьці шукали. Або коли була війна, І ворог йшов на схил Дніпровий, Чи то котилася чума, Чи хтось був дуже тяжко хворий… О. Онищенко Жодне свято в наших предків не обходилося без речей, що не лише символізували певні […]...
- ОЙ ВЕСНА, ВЕСНА – ДНЕМ КРАСНА – Веснянки – Пісні весняного циклу – КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ До весняного циклу календарно-обрядових пісень належать веснянки. Веснянки – закличні пісні. Ними закликають весну, прославляють її прихід і оспівують воскреслу природу, висловлюючи сподівання на добрий урожай. У ті далекі часи, коли виник цей жанр пісень, люди сприймали прихід весни як боротьбу двох сил – холоду й тепла. Для того щоб допомогти весні подолати зиму, вони […]...
- Археологічна культура як свідчення існування давніх народів У народів чи більших спільнот (груп духовно споріднених народів) археологи, а саме вони займаються найдавнішою історією, виявляють подібність матеріальних залишків, здобутих у процесі розкопок давніх пам’яток – поселень та могильників. Така подібність може виявитися за різними рисами культури: за формою й оздобленням посуду, стилем прикрас, за влаштуванням та інтерєром житла, за рисами поховального обряду тощо. […]...
- ОГОНЬ (ВОГОНЬ) ОГОНЬ (ВОГОНЬ). 1. За найстародавнішими космологічними поглядами давніх українців – первісна матерія чоловічої статі, що, поєднавшись з ДАНОЮ, утворила Любов, Землю та всі речі на ній. (За Я. Головацьким). 2. Стихія, що її з давніх-давен українці обожнювали. О. вважався живою, вічно голодною та очищувальною силою. За повір’ям, О. – це багатство, тому не можна було […]...
- Пісня над піснями “Пісня над піснями” – зібрання різночасної пісенної лірики давніх євреїв І тис. до н. е., що складає 17-ту книгу “Біблії”, приписуване Соломону. “П. н. п.” – гімн пристрасній духотворчій любові, насичений яскравими тропами та розмаїтими стилістичними фігурами, близький до фольклорних весільних пісень. Ця пам’ятка вплинула на розвиток світової лірики – на поетів “солодкого нового стилю”, […]...
- Великодні пісні Великодні пісні – умовна назва прадавніх обрядових пісень весняного та частково зимового циклів, що з прийняттям християнства стали виконуватися під час найбільшого християнського свята – Воскресіння Христового. У цій групі пісенно-обрядових дійств – дівочі хороводи зі співом веснянок, гаївок, рогульок, риндзівок, водіння тополі, приготування та дарування писанок і крашанок, ігри хлопців (“Брама”, “Дзвінниця”, “Коза”, “Король, […]...
- КОЛЯДА КОЛЯДА – давньоукраїнська богиня неба, мати Сонця, дружина Дажбога (у давніх поляків та литовців – КОЛЕНДА, молдаван та румунів – КОЛИНДА). Один із найбільших та найшанованіших персонажів’міфології українців. Ім’я походить від слова КОЛО – стародавньої назви Сонця (у скіфів КОЛО – КЕАЙС). За легендою, К. щороку в найдовшу ніч зими народжує БОЖИЧА – нове Сонце, […]...
- Твір на тему – Тополя У кожного народу є свої улюблені рослини. В українців здавна дуже поважають ялину, вербу, дуб. Неможливо уявити собі українське село без калини біля криниці, без чорнобривців і м’яти під вікном. Образ України – це також тополя над шляхом. Це таємниче поетичне дерево, що часто згадується в народних піснях, легендах як “сокорина”. Тополями, особливо білими, та […]...
- Шкільний твір на тему – Мандрівка в минуле. Національний одяг Національний одяг – це мистецтво, що тісно поєднане з побутом народу, його звичаями, традиціями. Хоч наш народ і був під чуженецьким пануванням, все рівно він зберіг національний одяг як символ, що його він проніс через всі віковічні страждання й утиски. Національний одяг, мова, віра та звичаї – все це надійний захист від національного занепаду. Національне […]...
- Твір на тему “Як я провів Новий рік” Новий Рік – час чудес. Це свято люблять і дорослі і діти. Ми, школярі, дуже любимо Новий Рік. Не тільки тому, що це один з головних свят у році, а більше з – за самої атмосфери свята. Мені подобається, як в нашій школі відзначається це свято. Перш за все, всі учні початкових класів збираються в […]...
- ЖНИВА – НАРОДНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Жнива – це етап господарської діяльності людини. В Україні зі жнивами пов’язаний величезний пласт обрядової культури. Ці обряди не прив’язуються до конкретних календарних дат, але від того не є менш важливими. Напевно, уважний читач звернув увагу, що більшість народних прикмет мала на меті попередити людину про погодні умови наступного року, а відповідно, урожай, у першу […]...
- КОСТРОМА КОСТРОМА – міфічний образ весни у давніх росіян. Свято утворилося на грунті давньоукраїнського свята ТОПОЛІ. У недільний день на вигоні збиралися дівчата, хлопці і жінки, що починали з піснями виготовляти опудало К. На опудало одягали сорочку, сарафан, хустку, черевики, прикрашали квітами. Прибрану К. клали в корито. Хлопці одягали на себе мішки і йшли попереду. Дівчата […]...
- ОЙ ВЕСНА, ВЕСНА – ДНЕМ КРАСНА – ПІСНІ ВЕСНЯНОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Веснянки – давні за походженням обрядові пісні, що виконувалися на святах на честь весни й початку польових робіт. Веснянки Коли починали танути сніги й наставала тепла пора, виконувалися обряди зустрічі весни. У них – заклик весни з її дарами, буянням природи й співом птахів. Настання весни після зими люди розуміли як боротьбу двох сил – […]...
- Як раніше проходили народні свята і гуляння (твір) Я дуже люблю приїжджати в гості до бабусі в село. Там так спокійно, тихо, зовсім не так, як у місті. Мені подобається влітку відпочити від міської суєти, але свята я все ж люблю проводити вдома, де шумно і весело, багато дітей та молоді. Взимку у селі зовсім тоскно й порожньо, під Новий рік всі сидять […]...
- ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ ВЕСНЯНКИ – КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Календарно-обрядові пісні почнемо вивчати з веснянок. Ти здивуєшся: чому не з пісень зимового циклу, адже зимові свят а відкривають у січні новий рік? Річ у тім, що з прадавніх часів до XV століття наші предки вважали початком року березень, коли пробуджувалася природа, тепло перемагало морози, а життя – смерть. Саме тому першим річним святом у […]...
- РОЗЛИЛИСЯ КРУТІ БЕРЕЖЕЧКИ – НАРОДНА ЛІРИКА Розлилися круті бережечки, Гей, гей, по роздоллі; Пожурились славні козаченьки, Гей, гей, у неволі. Гей ви, хлопці, ви, добрі молодці, Гей, гей, не журіться, – Посідлайте коні воронії, Гей, гей, садовіться! Та поїдем у чистеє поле, Гей, гей, у Варшаву Та наберем червоної китайки, Гей, гей, та на славу! Гей, щоб наша червона китайка, Гей, […]...
- ПАЛЕОГРАФІЯ – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Палеографія (від грец. Παλαιόζ – стародавній і Γράφω – пишу) – одна з допоміжних літературознавчих дисциплін. З огляду на те, що нею послуговуються в значній мірі історики, переважна більшість літературознавців не виділяє її як суто літературознавчу дисципліну. Палеографія вивчає писемні знаки, особливості написання літер у різні періоди розвитку мови того чи іншого народу, почерки, своєрідність […]...
- ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ВІРШ ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст √ У Вірші-посланні (належить до громадянської лірики, написаний чотиристопним хореем) відтворюються спогади поета про старожитню Україну, запорожців, славу рідного краю, яка була колись. √ Ідея – пробудження національної свідомості, висловлення прохання до Г. Квітки-Основ’яненка звертатися у своїх творах до минулого Батьківщини, Запорізької Січі. √ Композиція: – експозиція: про знищення Запорізької Січі; – зав’язка: розмірковування над […]...
- Наша вчителька – (твір-опис зовнішності людини) – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – 6 клас Оксана Петрівна – наша вчителька української мови – взірець людини, відданої справі народної освіти. Вона ще молода – декілька років тому закінчила інститут. Одягається вона просто, скромно та акуратно, косметикою не зловживає. Завжди весела, але коли вона на нас сердиться, стає серйозною. Очі в неї сині, волосся жовте, як спілий пшеничний колос. Зріст має середній. […]...
- КРАСНА ГІРКА – НАРОДНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ 5 травня святкуємо Красну гірку. Здавна гори мали символічне значення. Зверніть увагу: майже всі стародавні міста побудовані на горах. Гори здавна були місцями язичницьких богослужінь і судів для народів Європи, часто ставали місцями поховання померлих. Зверніть увагу: у нашого народу теж є урочиста традиція насипання гори над померлою людиною. Загалом, майже в усіх слов’ян є […]...
- Народні традиції в нашій родині – твір з української літератури Найбільш широко й урочисто святкують українці християнське свято народження Ісуса Христа – Різдво. Про це свято я знаю багато, бо вся наша родина святкує його. Бабуся розповідала, що у Святвечір усі мають бути вдома. Цього дня не можна сваритися, не можна позичати. До свята готуємося заздалегідь: мама пече й варить дванадцять ритуальних страв. Серед них […]...
- ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ УКРАЇНЦЯ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Тричі чоловік дивним буває: родиться, жениться та помирає. У сімейних обрядах переплелися дії, символи, словесні формули та атрибути, що за давніх часів були тісно пов’язані з магічними заходами, котрі мали на меті захистити родину від злих сил, забезпечити їй добробут, сімейне щастя, здатність мати дітей тощо. Але поступово вони почали набувати розважального характеру, втрачаючи свої […]...
- Звідки взявся одяг? На самому початку своєї багатовікової історії, люди розфарбовували свої тіла, робили всілякі татуювання і пірсинг. Ми пояснимо вам, звідки взялася одяг. Вчені припускають, що перша одяг з’явилася близько 40 тис. Років тому. Використовувалися для убрань підручні природні матеріали, такі як листя рослин і шкури тварин. Одягали навіть кору дерев, попередньо размягченную і просочену жиром. Далі, […]...
- Нев’януча краса української пісні – твір з української літератури Із давніх-давен уславилась земля українська піснями, які передавалися від покоління до покоління, від матері до дітей бережно, як найцінніші реліквії. Пісні розкривали духовний світ народу, його прагнення і сподівання, горе і радощі, давали сили в труді і боротьбі за визволення. “Українська народна пісня, – писав М. Стельмах, – увібравши в себе і грозовий, і барвінковий […]...
- РОЖАНИЦІ РОЖАНИЦІ – давньоукраїнські першобогині родючості, небесні “ГОСПОДИНІ СВІТУ” (мати й донька). Уявлялися напівжінками-напівлосицями. Згідно з повір’ям, жили на небі, ототожнювалися з найважливішими зоряними орієнтирами – Великою Ведмедицею (за давніх часів – Велика Лосиця) та Малою Ведмедицею (Мала Лосиця). За часів мезоліту на стадії мисливства Р., згідно з уявленнями, народжують тварин, риб, птахів і т. д. […]...
- ДОМОВИК (ДОМОВИЙ, ХАЗЯЇН, ДЕДО, ДІДУСЬ) ДОМОВИК (ДОМОВИЙ, ХАЗЯЇН, ДЕДО, ДІДУСЬ) – “хатнє” божество, що, за повір’ям, опікується життям усієї родини, яка мешкає купно, під одним дахом. За уявленнями давніх українців, мешкав, як правило, на горищі (на лежаку). Зображувався (уявлявся) обов’язково оброслим густою шерстю. Голий Д. – уособлення нещастя, злигоднів, утрат, хвороб тощо. Звідси звичай садовити молодих на вивернутого кожуха, що […]...
- БАБА БАБА – одне з найстародавніших і найбільших божеств у прото-українців (кам’яний вік) та давніх українців (палеоліт, неоліт, енеоліт, бронзовий вік). Богиня життя, родючості, здоров’я, вагітних, мисливців. Культ Б. розвинувся за часів матріархату. Капища Б. містилися на високих горах понад ріками Дніпро, Рось, Тетерів та ін. На честь Б. приносили жертви (тварин), підтримували жертовний вогонь, влаштовували […]...
- Вірування стародавніх слов’ян – твір з української літератури Календарно-обрядові пісні донесли до нас міфологічні уявлення дохристиянських часів. Наші далекі предки не вміли правильно пояснити явища навколишнього світу. Вони наділяли рисами живих істот усе, що “їх оточувало, і вірили, що вони можуть допомагати людині або нашкодити. Люди намагалися впливати на сили природи певними обрядами, які завжди супроводжувалися піснями. Усе життя українського народу було пов’язане […]...
- Зарядитися енергетикою природи – ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Минулого літа на Зелені свята мені пощастило побувати на освяченій криниці. Видовище виявилося незабутнім, хоча напередодні вистачало скептицизму щодо доцільності моєї присутності на цьому заході. Того дня біля криниці зібралося все село. Адже місце для неї обирали разом, люди були присутні на бурінні скважини, опусканні бетонних кілець. Потім на колодязь встановили журавля і в день […]...
- Календарно-обрядова поезія – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Одним з найбільш давніх явищ українського фольклору є календарно-обрядова поезія. Вона виникла ще в дохристиянський період і була нерозривно пов’язана з річною господарською діяльністю та родинним побутом. Цикли календарно-обрядової поезії співвідносилися з певними періодами хліборобського року та відповідними трудовими процесами. До календарно-обрядової творчості належать колядки та щедрівки, веснянки, русальні, купальські, * жниварські пісні тощо. В […]...
- Елементи язичницьких вірувань у весільних дійствах (за народною драмою “Весілля”) – ІІ варіант – 9 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – Найкращі учнівські твори – Твір У весільній обрядовості збереглося чимало прадавніх язичницьких елементів, які з часом вже втратили свій первісний смисл, але народ їх дотримується за традицією, “бо так треба”. Вважалося, що шлюб буде щасливим тільки в тому випадку, коли молоді та їхня численна рідня виконають певні ритуали з походами, танцями, піснями, діями, примовками тощо. Прийоми цієї весільної магії збереглися […]...
- РУСАЛКИ – ДЕМОНОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Загальновідомо, що ця істота являє собою дівчину з риб’ячим хвостом, але це досить спрощена характеристика. В українській демонології це один із найколоритніших персонажів, уособлення небезпечної водяної стихії. Це молоді вродливі дівчата, котрі живуть на дні річок у чудових кришталевих палацах. Вони ходять голі, лише зрідка накидають на себе білу прозору накидку. Уночі, коли сходить місяць, […]...
- Наша дума, наша пісня не вмре, не загине – І варіант – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ А мені у безтурботні дні Назавжди, навіки полюбились Ніжні і замріяні пісні. В. Симоненко З давніх-давен усі свої радощі, тривоги і жалі народ виливав у піснях. У них відбивалося життя людей, їх уявлення про природу, мрії про щасливе майбутнє. Нерідко Україна порівнюється з червоною калиною, яка стала її символом: Гей, у лузі червона калина, Гей, […]...
- Зовнішні ефекти приватних благ Для приватних благ в першу чергу характерне переважання негативних зовнішніх ефектів (засмічування лісу після пікніка, гучне прослуховування музики тощо). Позитивні зовнішні ефекти практично відсутні, тому що тільки на самого споживача поширюється корисність таких благ. Це може бути їжа, одяг, книга і т. п. в нашому повсякденному житті або верстати, машини, устаткування на приватних підприємствах. Найпомітнішим […]...