ЛУЧКАЙ МИХАЙЛО
ЛУЧКАЙ МИХАЙЛО (спр. прізв. – Поп; 19.11.1789, с. Великі Лучки, тепер Мукачівського р-ну Закарпатської обл. – 03.12.1843, Ужгород) – мовознавець, історик, просвітник, церковний діяч, фольклорист.
Народився в сім’ї дяка. Початкову освіту здобув у рідному селі та в Ужгородській початковій школі. Потім закінчив два класи Ужгородської реальної гімназії, навчався у Великоварадинській гімназії (тепер м. Орадя в Румунії), протягом 1812 – 1816 рр. – у Віденській духовній семінарії. Важливими факторами в становленні світогляду М. Лучкая стали бурхливі тогочасні історичні події, розвиток нового літературного напряму – романтизму, який особливу увагу надавав вивченню народної творчості, зародження й розвиток у західноєвропейському мовознавстві порівняльно-історичного методу. Мало значення для становлення вченого знайомство з видатними славістами першої третини XIX ст., наполеглива самоосвіта. У 1816 – 1827 рр. працював священиком у рідному селі, бібліотекарем та архіваріусом при єпископській канцелярії в Ужгороді, а в 1829-1830 рр. – священиком у м. Лука (Італія).
1831 р. в Будині опубліковано в двох томах церковні проповіді М. Лучкая. Написана ним латинською мовою “Історія карпатських русинів церковна і світська (давня і новітня) аж до нашого часу” залишилася в рукописі, як і проспект “Русько – латинсько-угорсько-німецького словника” та невелика розвідка про ефіопські мови “Словник і алфавіт”.
Найвідомішою працею Михайла Лучкая, що принесла йому європейське визнання, стала “Граматика слов’яно-руська” (Будин, 1830). Її написано латиною, ілюстративний матеріал подано кирилицею – церковнослов’янською або українською мовою (в її закарпатських говірках), чимало прикладів із багатьох індоєвропейських мов. Одним із перших описав поряд із церковнослов’янською фонетичну й граматичну системи народної української мови Закарпаття. До граматики додано тексти живої розмовної мови, фольклорні матеріали (казки, прислів’я, загадки, пісні та ін.).
Праця Михайла Лучкая справила значний вплив на розвиток граматичної думки в Закарпатті й Галичині, її використовували Я. Коллар, П. Шафарик, Ф. Міклошич, В. Ягич, високо цінували І. Срезневський та діячі “Руської трійці”. 1989 р. Інститутом мовознавства АН України цю книгу перевидано в двох частинах (фототипне видання публікації 1830 р. й переклад українською мовою).
Літ.: Возняк М. Студії над галицько-українськими граматиками XIX ст. // ЗНТШ. 1910. Т. 90; Лизанець П. М. Михайло Лучкай і його граматика // Лучкай М. Граматика слов’яноруська. К., 1989.
С. Лучканин
Related posts:
- Твір на тему – Михайло Старицький – видатна постать в історії української літератури та театру Ознайомившись із творчим та життєвим шляхом Михайла Старицького, я дізналася, що він був не тільки талановитим митцем, а й темпераментною, свободолюбною особистістю з веселою вдачею. На мою думку, його обдарованість проявлялася у всіх діяннях, якими займався Старицький, адже нам він відомий як видатний актор, талановитий режисер, сумлінний громадський діяч і вражаючий поет. Особисто мене захоплює […]...
- Зоря “Зоря” – літературно-мистецький журнал, що “виходив на початку 1906 у Москві українською мовою (редактор – І. Оппоков). Тут з’явилися публікації творів І. Франка, Христі Алчевської, О. Коваленка, П. Куліша, М. Старицького, стаття Б. Грінченка “Перелицьована “Енеїда” на селі”, початок “Практичного курсу для вивчення української мови” А. Кримського, українські народні легенди у записах В. Короленка, а […]...
- “Жага на світі жити…” (Михайло Старицький) – Михайло Старицький – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття З перших кроків самопізнання на полі народнім я загорівся душею і думкою послужить рідному слову, огранувати його, окрилити красою і дужістю, щоб воно стало здатним висловити культурну освічену річ, виспівати найтонші краси високих поезій. (Михайло Старицький) Михайло Старицький – багатогранна особистість: поет, драматург, прозаїк, перекладач, видавець, актор, режисер, організатор професійного українського театру. Він належний до […]...
- Михайло Миколайович Петренко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Творча спадщина Михайла Миколайовича Петренка, що дійшла до нашого часу, налічує лише 19 поетичних творів. Вони були надруковані в альманасі “Сніп” (1841 р.), у збірнику “Молодик” (1843 р.) та окремою добіркою “Думи та співи” в “Южном русском сборнике” (1848 p.). Творчість М. Петренка жанрово різноманітна: у його доробку є вірші про кохання (“Тебе не стане […]...
- Михайло Коцюбинський – великий майстер української літератури – 10 клас – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ Видатний український письменник Михайло Коцюбинський ввійшов в історію національної літератури насамперед як знавець життя народу, особливо селян, його проблем, складної боротьби за соціальні і національні права. Внесок письменника дуже значний, і не останнє місце посідає своєрідний стиль, майстерне стерне володіння художнім словом, багата і повнозвучна українська мова, якою писав Коцюбинський. Ранні твори Коцюбинського вже відрізняються […]...
- АНДРЕЛЛА МИХАЙЛО АНДРЕЛЛА МИХАЙЛО (псевд. – Оросвиговський; 1637, с. Росвигове, тепер передмістя Мукачева Закарпатської обл. – 1710, с. Іза, тепер Хустського р-ну Закарпатської обл.) – письменник, автор полемічних трактатів проти унії та католицизму. Освіту здобував у навчальних закладах Відня, Братислави, Тернави. Спочатку був уніатським священиком, одночасно знайомився з православними книжками, творами українських полемістів. 1699 р. прийняв православну […]...
- Максимович Михайло Олександрович (1804-1873) МАКСИМОВИЧ Михайло Олександрович [3(15). IХ 1804, х. Тимківщина, тепер с. Богуславець Золотоніського р-ну Черкас, обл. – 10(22). XI 1873, х. Михайлова Гора, тепер у складі с. Прохорівки Канівського р-ну Черкас, обл.] – український учений-енциклопедист, письменник, журналіст, перекладач, педагог, член-кореспондент Петерб. АН з 1871, почесний член Московського, Петербурзького, Київського і Новоросійського (Одеса) університетів. Закінчив 1819 […]...
- Цар Михайло Федорович Романов Михайло Романов став першим правителів з роду Романових і засновником нової династії. Він був обраний в 1613 році на Земському соборі. Саме Михайло Романов виявився найближчим родичем колишнім російським правителям. У той період на престол Росії претендували, так само, польський королевич Владислав і принц Швеції Карл-Філіп. Мати Михайла і сам майбутній правитель перебували після звільнення […]...
- ДОВГОВИЧ ВАСИЛЬ ДОВГОВИЧ ВАСИЛЬ (спр. – Довганич; березень 1783, с. Золотареве, тепер Хустського р-ну Закарпатської обл. – 13.12.1849, Хуст) – письменник, філософ, фольклорист, чл.-кор. Угорської АН (з 1831). Народився в селянській сім’ї. Початкову освіту здобув в елементарній школі Хуста та латинській школі в Сигеті. Продовжував навчання у богословських семінаріях Великого Варадина (нині Арад у Румунії), Трнави (Словаччина) […]...
- Рафаель. Святий Михайло і дракон. 1503-1505 Дерево, олія. 31 х 27 см. Музей Лувр, Париж На цій картині Рафаеля Святий Михайло, стоячи посеред похмурого пейзажу з палаючим містом вдалині, збирається вбити ударом меча перекинутого на землю диявола. Повзають з усіх боків чудовиська нагадують малюнки Ієроніма Босха, а фігури в центральній частині картини воскрешають в пам’яті сцени Ада з “Божественної комедії” Данте. […]...
- Михайло Булгаков “Багряний острів” – аналіз До квітня 1924 Булгаков написав повість “Багряний острів”, опублікувавши її в “Напередодні”. Що ж завадило винести в заголовок справжня назва острова, прийняте місцевим населенням? Вони назвали його Багряним, маючи на увазі Червоний. І в тому була явна алегорія, прирівнюється країну Рад до тубільним остров’янам, над якими протягом попередніх років зміцнювала владу Британія та інші колоніальні […]...
- Михайло Коцюбинський життєвий і творчий шлях Михайла Коцюбинського сучасники часто називали сонцепоклонником. Знайомство з його творчiстю пiдтверджуе надзвичайно тонку й точну цю характеристику. Висока художнiсть, вражаюче багатство, свiтло простота думки й справдi немов пронизують читача життедайним сонячним промiнням, звеличуючи й наснажуючи для добра i творення. Його творчiсть непомiтно, але неминуче допомагала людинi ставати людиною. Народився Михайло Михайлович Коцюбинський 17 вересня 1864 […]...
- Михайло Грушевський коротка біографія Михайло Грушевський походить з давньої, знаної ще з XVII ст., духовної родини на Чигиринщині. Рід мав козацькі корені та первісне прізвище Груша. Михайло народився 17 (29) вересня 1866 року у Холмі (нині Польща), де його батько, Сергій Федорович Грушевський після закінчення Київської духовної академії працював вчителем словесності. Виріс на Кавказі. Виховання, розповіді батька та рідкі […]...
- Пастелій Іван (27 січня 1741 – 1799) Пастелій Іван Пастелій Іван – педагог, історик, літератор і громадський діяч. Після навчання працював викладачем у Мукачівській богословській школі, а також священиком. З його історичних робіт виявлено “Історію Мукачівської єпархії” (додаток до праці М. Лучкая “Історія карпаторусів”) та “Про походження русинів”. У цих працях (зокрема другій) велика кількість матеріалу стосується […]...
- МИХАЙЛО ДРАЙ-ХМАРА Життєвий і творчий шлях Поет і перекладач, учений і педагог, Михайло Драй-Хмара народився 28 вересня 1889 р. в с. Малі Канівці на Черкащині в родині козацького походження. Рано залишився без матері, теплі спогади про неї зігріватимуть його душу і виллються пізніше в зворушливі поетичні рядки. Батько подбав про те, щоб дати синові хорошу освіту, і […]...
- Коцюбинський Михайло Михайлович (1864-1913) Народився Михайло Михайлович Коцюбинський 17 вересня 1864 року у Вінниці в сім’ї дрібного службовця. Вихованням хлопця в основному займалася мати, “добра, надзвичайно любляча, здатна на самопожертву…”. Саме завдяки її старанням хлопець мав можливість долучитися до зразків високого мистецтва ще з юних літ. Вона допомагала йому сформувати добрий естетичний смак, прищеплювала “нахил до всього гарного […]...
- Михайло Васильович Ломоносов Михайло Васильович Ломоносов (1711 – 1765) народився в селі Денисівка поблизу Холмогор Архангельській губернії в сім’ї селянина-помор. З дитячих років допомагав батькові у важкому і небезпечному справі, але серце і натура вабили його до інших занять. Коли йому виповнилося 19 років, він майже без грошей, пішки за обозом з рибою відправився до Москви і вступив […]...
- Михайло Петрович Драгоманов Михайло Петрович Драгоманов народився 30 вересня 1841 р. в м. Гадячі на Полтавщині в родині дрібномаєтних дворян. Особистість Михайла формувалася серед простого люду, який оточував його змалечку. Батько був чесною і справедливою людиною, добре ставився до селян. Як і дядько Яків, колишній декабрист, учив він хлопця набувати знань, щоб віддати себе праці для добра рідного […]...
- Михайло Булгаков “Біла гвардія” – аналіз Чим “Біла гвардія” не зразок сучасних ток-шоу? Учасники дії тим тільки й зайняті, що намагаються донести власну точку зору, або говорять нібито по суті, частіше стрясаючи повітря висловлюваннями низького ступеня корисності. Точкою спотикання стала фігура Петлюри, що протистоїть і активно діюча, яка користується успіхом у частини населення і одночасно викликає у багатьох суперечливі почуття, аж […]...
- Михайло Бойчук ПЛАН: 1. Основні етапи життя Михайла Бойчука 2. Основні ідеї творчості Бойчука 3. Висновок 4. Перелік використанної літератури 1. “Хоча померли старі майстри, але живе їхнє вічно молоде мистецтво, і помиляється той художник, котрий розглядає творчість минулого як археологію. Довершений твір мистецтва не археологія, а вічно жива правда” Михайло Бойчук Михайло Львович Бойчук народився у […]...
- Михайло Коцюбинський. Загальний огляд життя і творчості. Формування художнього світогляду М. Коцюбинського – від реалізму до модернізму – ІМПРЕСІОНІЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ М. КОЦЮБИНСЬКОГО Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом письменника; розкрити еволюцію художнього світогляду митця від реалізму до модернізму; розвивати навички самостійної роботи при вивченні біографії письменника, вміння складати конспект прочитаного; виховувати патріотизм, любов до прекрасного, до свого народу. Теорія літератури: новела. Обладнання: портрет письменника, книжкова виставка його творів, презентація, художній біографічний кінофільм “Сім’я Коцюбинських”. Тип […]...
- МІСТО – Михайло Васильович (Михайль) Семенко Осте сте Бі бо Бу Візники – люди Трамваї – люди Автомобілібілі Бігорух рухобіги Рухливобіги Berceus * кару Селі Елі Лілі Пути велетні Диму сталь Палять Пах Пахка Пахітоска Дим синій Чорний ди М Пускають Бензин Чаду благать Кохать кахикать Життєдать Життєрух Життєбе- Нзин Авто Трам. 23. V. 1914. Київ...
- МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ (1912 – 1983) – ПРО МИНУЛІ ЧАСИ Одного разу відомий режисер Олександр Муратов запитав у Михайла Стельмаха, чому він досі не вступив до лав Комуністичної партії. “Та знаєте, я опираюся, бо ще потнуть ритися в моїй біографії, а так я спокійний”, – почув у відповідь. Які ж біографічні факти боявся розкрити вже відомий на той час письменник? Спробуймо дослідити деякі сторінки його […]...
- Урок з вивчення оповідання А. Лотоцького “Михайло-семиліток” А. Ситченко, Доктор педагогічних наук; Н. Огренич Миколаїв “Давньоруські часи України (боротьба киян проти загарбників-печєнігів) у літературній інтерпретації. Зміст оповідання, його тема, складові частини сюжету. Кульмінація. Порівняльна характеристика образів братів. Роздуми про добро і зло. ТЛ: тема художнього твору, сюжет, кульмінація” [із навчальної програми]. Відомості про Антіна Левовича Лотоцького можна дещо поглибити, використавши для довідки […]...
- МАКСИМОВИЧ МИХАЙЛО МАКСИМОВИЧ МИХАЙЛО (15.09.1804, х. Тимківщина, тепер с. Богуславець Золотоніського р-ну Черкаської обл. – 22.11.1873, хутір Михайлова Гора, тепер у складі с. Прохорівка Канівського р-ну Черкаської обл.) – поет, дослідник-біолог, натурфілософ, основоположник цілісної наукової системи українознавства і його складових частин – мовознавства, літературознавства, фольклористики, етнології, історіософії, соціології та журналістики; перший ректор Київського університету. Народився в сім’ї […]...
- МИХАЙЛО СЛАБОШПИЦЬКИЙ (нар. 1946) МИХАЙЛО СЛАБОШПИЦЬКИЙ Усяка література має своїх видатних трудівників. Людей, які завжди єднають творця і читача. Михайло Слабошпицький – трудівник української літератури і багатьох літератур світу. Він, здається, знає кожне Слово, що варте уваги, кимсь написане і вчора, і сьогодні. Має незаперечний смак, феноменальну пам’ять, аналітичний розум. Десятки, сотні імен відкриті ним, визначені словом […]...
- АЛЕКСАНДРОВ СТЕПАН АЛЕКСАНДРОВ СТЕПАН (90-ті роки XVIII ст., с. Цареборисів, тепер Червоний Оскіл Ізюмського р-ну Харківської обл. – 1846, с. Гракове, тепер Чугуївського р-ну тієї ж обл.) – поет. Батько В. Александрова. Закінчив Харківський колегіум, був священиком спочатку у рідному селі, згодом у с. Бугаївці поблизу м. Ізюм. За рік до смерті переведений у військове поселення Гракове. […]...
- Панчатантра Панчатантра (санскр. – п’ятикнижжя, або “П’ять кошиків житейської мудрості” ) – пам’ятка давньоіндійської літератури (III-IV ст.), створена на фольклорній основі, складається із книг байок та дидактичних новел, зокрема “Каліла й Димна”. За своєю композицією “П.” – класична обрамлена повість, присвячена дидактично-сатиричному зображенню давньоіндійського суспільства. Складається з п’яти частин (тантр): “Втрата дружби”, “Про війну ворон і […]...
- ПОЕТИЧНА МОВА – ARS РОЕТІСА – Михайло Орест Мова є одність. Але пам’ятай, о поете: як в домі, В одності мови чіткий поділ на поверхи є. Поверхи, отже, назвімо: є мова щоденних взаємин, Мова науки і є вповні відмінна від них Мова поезії. Маєш її притаманність плекати, Але з народніх пісень форм і окрас не вживай. Також і мови поточної, з побуту зрослої, […]...
- ТЕСТ 13. Михайло Коцюбинський (“Intermezzo”, “Тіні забутих предків”) Завдання з вибором однієї правильної відповіді 1. Новела Михайла Коцюбинського “Intermezzo” присвячена А “Тіням забутих предків” Б “Цвітові яблуні” В кононівським полям Г Лесі Українці Д дружині 2. У рядках з новели “Intermezzo” Михайла Коцюбинського: “Врешті стаю. Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл. Просто під ноги лягла співуча арфа й […]...
- МИХАЙЛО БУЛГАКОВ (1891 – 1940) – ЛІТЕРАТУРА XX-XXI СТ. – Хрестоматія Михайло Опанасович Булгаков – російський письменник, драматург. Народився у Києві, випускник Київського університету. З 1921 жив у Москві. Автор роману “Майстер і Маргарита” та багатьох творів: “Записки молодого лікаря”, “Біла гвардія”, “Біг”, “Театральний роман”, “Дияволіада”, “Собаче серце” тощо. Повість “Собаче серце” – сатирико-фантастичний твір Михайла Булгакова. Сатира (від лат. Satira – суміш, усяка всячина) – […]...
- ПЕТРЕНКО МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО МИХАЙЛО (1817, м. Слов’янськ, тепер Донецької обл. – 25.12.1862, м. Лебедин, тепер Сумської обл.) – поет харківської школи романтиків. Походив із дворян. У 1836 – 1841 рр. навчався в Харківському університеті. На основі нових пошуків дослідники висунули гіпотезу про причину раптового припинення літературної діяльності М. Петренка і репресії царату у зв’язку з доносом про […]...
- Професор-державотворець Михайло Сергійович Грушевський Я. Голобородько, Доктор філологічних наук Херсон Українська дійсність впродовж тривалого часу складалася й розвивалася так, що вона неначе готувала та передбачала появу універсалів, які могли б перейматися найрізноманітнішими суспільними і громадськими сферами. Вона потребувала титанів, що могли б охопити, зрушити, піднести безмірно широкий спектр соціумних питань, проблем, аспектів. Вона неодноразово потребувала постатей, які самі ставали […]...
- Михайло Петрович Старицький (1840-1904) Михайло Петрович Старицький народився 1 (14) грудня 1840 р. на Полтавщині в селі Кліпенцях у дворянській дрібнопоміщицькій родині. Батько – відставний уланський ротмістр Петро Іванович помер, коли Михайлові йшов п’ятий рік, а невдовзі, 1852 р., не стало й матері – Настасії Захарівни, що походила з родини Лисенків. Рано осиротілий Михайло виховувався в сім’ї Віталія Лисенка […]...
- Михайло Юрійович Лермонтов (3.10.1814 – 15.07.1841) Російський письменник. Поеми “Литвинка”, “Хаджі Абрек”, “Боярин Орша”, “Сашка”, “Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника і хвацького купця Калашникова”, “Тамбовський скарбник”, “Мцирі”, “Демон” та ін.; драми “Іспанці”, “Дивна людина”, “Два брата”, “Маскарад”; романи “Вадим”, “Княгиня Луговська”, “Герой нашого часу”; філософська, любовна, пейзажна лірика. Минуло вже більше 170 років з дня смерті […]...
- Валуєвський циркуляр Валуєвський циркуляр – таємне розпорядження Російського уряду від 20 липня 1863 про заборону друкування книг українською мовою. Автором був міністр внутрішніх справ Російської імперії П. Валуев, відомий своїми антиукраїнськими поглядами. В. ц. значною мірою інспірований російськими політичними колами, публіцистами, які звинувачували (часто під впливом польської шовіністичної преси) українські національно-культурні сили у революційній пропаганді, політичному сепаратизмі, […]...
- СТАРИЦЬКИЙ МИХАЙЛО СТАРИЦЬКИЙ МИХАЙЛО (псевд. і крипт. М. С; С.; Ст. М.; Гетьманець, Карпівець, Подолянин; 14.12.1840, с. Клітинці, тепер Чорнобаївського району Черкаської обл. – 27.04.1904, Київ) – письменник (поет, драматург, прозаїк, перекладач), театральний і культурно-громадський діяч. Походив з дворянської дрібномаєтної родини. Рано втративши батьків (1853), жив і виховувався в родині дядька по матері В. Лисенка, де особливо […]...
- Михайло Орест Михайло Костянтинович Зеров (Орест-псевдонім, яким підписував свої твори) народився 1901 р. у Зіньковї на Полтавщині, в родині педагога. Був на одинадцять років молодшим від свого брата Миколи Зерова. Крім двох відомих у майбутньому поетів, у сім’ї було ще три сини (двоє стали вченими в галузі природничих наук) і три дочки. М. Орест закінчив Київський інститут […]...
- Ломоносов Михайло Васильович М. В. Ломоносов – засновник вітчизняної науки. В певній мірі від М. Ломоносова бере свій початок матеріалістична традиція російської філософії, хоча його філософське мислення механистично. Втім це цілком зрозуміло, тому що саме в цей час бурхливо розвиваються природничі науки, а механіка набуває рис універсальності. Тому і світогляд, і науково-філософські погляди М. Ломоносова формуються, в першу […]...
- МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ (1912-1983) МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912 р. у селі Дяків-ці Літинського району на Вінниччині в родині незаможного хлібороба. Перші його віршові спроби припадають на тридцяті роки, коли він по закінченні Вінницького педагогічного інституту (1933) вчителює спочатку на рідному Поділлі, а потім у школі села Літки на Київщині. Паралельно з роботою вчителя […]...