Літописні оповіді: Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь, Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава, Володимир вибирає віру, Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам. Повість минулих літ – найдавніший літопис нашого народу. Любов руських (українських) князів до своєї землі, їхня сила духу, воля, благородство, сміливість, рішучість, вірність тощо
Мета: ознайомити учнів з найдавнішою пам’яткою українського письменства, учити школярів аналізувати риси вдачі руських князів; розвивати навички усного переказу твору, творчу уяву, самостійність мислення; виховувати повагу до душевної краси наших предків, любові руських князів до своєї землі як гідного прикладу для наслідування.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Засоби навчання: підручник, твір “Повість минулих літ” у переказі В. Близнеця, відеофільм “Іду на ви” (студія І. Миколайчука), тематична презентація (зміст – у конспекті уроку), мультимедійні засоби, виставка книжок, вишитий рушник, карта Києва.
Випереджувальні завдання: індивідуальні завдання для учнів: учень-історик: підготувати усне повідомлення про літописця Нестора; учень-екскурсовод 1: прочитати й переказувати літописну оповідь “Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь”; учень-екскурсовод 2: прочитати й переказувати літописну оповідь “Святослав укладає мир із греками і повертається до Києва. Смерть Святослава”; учень-екскурсовод 3: прочитати й переказувати літописну оповідь “Володимир вибирає віру”; учень-історик: навчитися виразно читати портрет Святослава, написаний візантійським хроністом 971 року; учень-декламатор: навчитися виразно читати напам’ять уривок з літописної оповіді “Володимир вибирає віру” – промову філософа, яка переконує Володимира прийняти християнство.
ТЛ: літопис.
Епіграф до уроку:
Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього.
Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не вартий пошани.
М. Рильський
Перебіг уроку
І. Організаційний етап.
II. Перевірка домашнього завдання.
_________________________________________________
_________________________________________________
III. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація уміння.
Перегляд відеофільму “Іду на ви”.
Декламування поезії вчителем.
Ти – Русь. Ти давня. Київська. Ще та,
Чий меч святили у соборах Лаври,
І на рельєфах древнього щита
Світився горем профіль Ярославни! (О. Пахльовська)
Слово вчителя.
У мене в руках – український рушник. На ньому вишите дбайливими руками майстрині “Дерево життя” – гілочки, на яких ростуть листочки. Найчастіше цих листочків три. Вони символізують минуле, сучасне та майбутнє. І це не випадково. Сучасне – це наслідки минулого, від нього народжується майбутнє.
Інтерактивна вправа “Мікрофон”.
– Чи необхідно, на вашу думку, знати історію свого роду, країни, світу?
– Звідки ми дізнаємося про минуле нашого народу?
_________________________________________________
_________________________________________________
– Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ “Історичне минуле нашого народу”. Про що йтиметься, ви, мабуть, уже здогадалися. Так, про давні часи, коли наш край називався Руссю, правили тут князі, захищали свій край козаки-запорожці.
Робота з підручником.
Учні читають вступну статтю до теми.
_________________________________________________
_________________________________________________
– Отже, ми помандруємо в минуле, а розпочнемо нашу мандрівку з давніх літописів, а саме з літопису “Повість минулих літ”.
Ознайомлення з літописом відбуватиметься за двома етапами:
1. Заочна екскурсія “Біля пам’ятників Києва”. Сторінками літопису “Повість минулих літ”. Усні повідомлення учнів (Сьогоднішній урок).
2. Турнір “Найкращий знавець літопису” (Наступний урок).
Сьогодні запрошую вас до столиці нашої України – міста Києва.
_________________________________________________
_________________________________________________
IV. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу.
Учитель. Розпочнемо екскурсію з Києво-Печерської лаври. (Слайд № 1). Тут жив і був похований чернець Нестор. Саме його назвали батьком української історії, бо він був автором найдавнішої пам’ятки літописання – “Повісті минулих літ”. (Слайд № 2. І. В. Задорожний. Портрет Нестора Літописця).
Розповідь про Нестора Літописця.
Усне повідомлення учня про літописця Нестора.
Орієнтовний матеріал.
Ченця Нестора і досі вважають батьком української історії та письменником. Його ще часто називають літописцем, істориком. Це так, він справді вів літопис “Повість минулих літ” і був першим професійним істориком України-Русі. Нестор був надзвичайно освіченим, добре знався і на давньоруських, і на іноземних літописах, які читав в оригіналі. А ще він був надзвичайно незалежною у своїх поглядах людиною. Нестор дотримувався хронологічного (послідовного в часі) викладу подій, але прагнення висловитися ширше й докладніше трактувало йому численні вставні художні оповіді у “Повісті минулих літ” (згадаймо, наприклад, художню його оповідь про життя і смерть віщого Олега або про розправу княгині Ольги з жителями міста Іскоростеня). Так конкретизовано й художньо яскраво до Нестора не писав на Русі ніхто.
Серед багатьох людей поширена така думка: Нестор – єдиний автор “Повісті минулих літ”. Це не зовсім так. Нестор звів в одне ціле різні літописи, створені його попередниками, творчо опрацював – і з-під його пера вийшла книга, яка не тільки дає уявлення про те, “звідки пішла Руська земля, і хто в ній перший почав княжити”, а й читається як справді захоплюючий художній твір на теми нашої історії.
У Ближніх печерах Київської лаври знайдено прах майже дев’ятсот літ тому похованого тут Нестора. Скульптори виліпили його ймовірний портрет: високе чоло, аскетичне обличчя, довге волосся, задумливий погляд, а у великих очах світиться неспокійна думка про минуле й сучасне…
_________________________________________________
_________________________________________________
Теорія літератури (повторення вивченого).
Літопис – записи у хронологічній послідовності історичних подій.
_________________________________________________
_________________________________________________
Фізкультхвилинка.
_________________________________________________
_________________________________________________
Учитель. Цікавою для нас, безумовно, буде розповідь про заснування нашої столиці – Києва. Запрошуємо вас на берег Дніпра, до пам’ятника засновникам Києва. (Слайд № 3). Цей пам’ятник – візитівка нашої столиці, він символізує її багатовікову історію. Споруджений пам’ятник у 1982 році, скульптор – В. Бородай.
Учень-екскурсовод переказує літописну оповідь “Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь” та зачитує уривки цієї оповіді.
Бесіда.
1. У якому віці зобразили скульптори братів і сестру?
2. Опишіть їхню поставу, риси обличчя.
3. Чому, на вашу думку, Либідь стоїть на носі тури, а її брати – за нею?
4. Які риси вдачі Кия, Щека та Хорива намагалися розкрити автори пам’ятника?
_________________________________________________
_________________________________________________
Учитель. Життя тривало. Місто поступово розросталося. Люди вирощували пшеницю, пекли хліб, навчалися ремесел. Змінювалися князі, які прославляли свою землю. Головним їхнім завданням було забезпечити розквіт країни. Тому часто доводилося воювати.
Наша подорож триває. (Слайд № 4). Пам’ятник князеві Святославу (на території МАУП, відкрито у 2003 році, автори – Олесь Сидорчук, Борис Крилов).
Учень-екскурсовод переказує літописну оповідь “Святослав укладає мир із греками і повертається до Києва. Смерть Святослава” та читає найцікавіші епізоди.
Учень-історик зачитує портрет Святослава, написаний візантійським хроністом 971 року.
“Був Святослав помірним на зріст, не дуже низький і не дуже високий, з кошлатими бровами та світло-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим, надмірно довгим волоссям над верхньою губою. Голова у нього була зовсім гола, але з одного її боку звисало пасмо волосся – ознака знатності роду. Міцна потилиця, широкі груди… На вигляд він доволі суворим і диким. Одне вухо його прикрашала золота сережка. Одяг на ньому був білий і вирізнявся лише чистотою”.
Мікрофон.
– Чи можна стверджувати, що сучасники Святослава захоплювалися руським князем? Ваше ставлення до Святослава? (Святослав – уособлення героїчного духу нації, взірець українського лицаря. “Іду на ви!” – виголошував він перед походом на ворогів, попереджаючи про напад).
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
Учитель. З кожним роком могутнішала Київська держава. Владі Києва корилися все нові землі. Неабиякого піднесення Київська Русь досягла за князів Володимира та його сина Ярослава. Продовжуємо подорож. Наступна наша зупинка – на Володимирській гірці, де височіє пам’ятник Володимирові Великому, споруджений ще в 1853 році. (Слайд № 5).
Учень-екскурсовод переказує літописну оповідь “Володимир вибирає віру” та зачитує уривки.
Виразне читання.
Учень читає уривок з літописної оповіді “Володимир вибирає віру” – промову філософа, яка переконує Володимира прийняти християнство.
Літературна гра “Так чи ні”.
1. Князь Володимир був сином княгині Ольги. (Ні).
2. Князь одружився з візантійською принцесою. (Так).
3. Найбільшою справою Володимира було запровадження християнства. (Так).
4. Дізнавшись про християнство, Володимир одразу прийняв нову віру. (Ні).
5. Допоміг Володимирові утвердитися в новій вірі грецький філософ. (Так).
_________________________________________________
_________________________________________________
Учитель. Наша екскурсія завершується біля пам’ятника Ярославові Мудрому. Пам’ятник створений за макетом скульптора Івана Кавалерідзе. (Слайд № 6). Не випадково так назвали Ярослава русичі. Про Київ часів Ярослава Мудрого казали, що він був окрасою Русі й суперником самого Константинополя. Про Ярослава Мудрого ви вивчали на уроках історії, про нього ми будемо говорити на наших наступних уроках.
Учень-екскурсовод переказує літописну оповідь “Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам” та зачитує епізоди.
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
V. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.
Прийом “Незакінчене речення”.
– Закінчіть фразу: “Прочитавши літописні оповідання, я зрозумів, що руські князі були…”
_________________________________________________
_________________________________________________
– Наша екскурсія добігла кінця. Що нового дізналися на уроці?
– Що вам найбільше запам’яталося?
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
VI. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
– Обов’язкове для всіх: опрацювати матеріал підручника. Підготувати розповідь про улюбленого героя з літописних оповідей. Підготувати виразне читання уривків літопису. Повторити вивчені літературознавчі терміни.
_________________________________________________
_________________________________________________
– Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про творчість В. Близнеця.
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
_________________________________________________
(2 votes, average: 4.50 out of 5)