ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. “ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ” – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ. РОЗПОВІДЬ ПРО ЛЕГЕНДАРНОГО НЕСТОРА ЛІТОПИСЦЯ. “ТРИ БРАТИ – КИЙ, ЩЕК, ХОРИВ І СЕСТРА ЇХНЯ ЛИБІДЬ”, “СВЯТОСЛАВ УКЛАДАЄ МИР З ГРЕКАМИ І ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДО КИЄВА. СМЕРТЬ СВЯТОСЛАВА” – Світ фантазії, мудрості (продовження)
Мета:
– ознайомити учнів з історією створення “Повісті минулих літ”, змістом літописних оповідей; пояснити їхнє значення для нащадків; розкрити поняття слова “літопис”;
– розвивати вміння виразно читати та усвідомлено переказувати оповіді; аналізувати риси характерів руських (українських) князів; вміти розрізняти казкові та історичні мотиви літописних сюжетів;
– виховувати повагу до духовного надбання наших предків, загальнолюдських морально-етичних цінностей.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: карта Київської русі, портрети князя Кия, Святослава, ілюстрації до творів.
Теорія літератури: літопис.
Книга ця – велетенська історична епопея.
Вона невичерпна, бо невичерпне життя, про яке вона розповідає.
Леонід Махновець
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Слово вчителя
Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ – “Історичне минуле нашого народу”. Мова піде про давні часи, коли наш край називався Руссю, правили там князі, захищали наш край козаки – запорожці. Саме назва Русь передувала назві Україна на позначення землі, заселеної українцями-русичами. Назву Україна вперше вжито в літописі близько 1187 року до Київщини, Переяславщини і Чернігівщини. Вона походить від слова країна, що означало рідний край, земля. Згодом назва Україна поширилась на всю нашу землю й дала найменування нашому народові, витіснивши з ужитку давнішу – Русь. (Показати на карті територію Київської Русі, місто Київ, річку Дніпро.) Отже, ми помандруємо в минуле, а розпочнемо нашу розповідь з літописів. Щороку 9 листопада в українських церквах відбувається відправа пам’яті Преподобного Нестора Літописця. Під час служби співають: “Дивні часи й роки Церкви, життя й чесноти давніх отців ти для нас описав і послідовникам їх був ти, славний Несторе! Вихваляємо тебе серед отців, співаючи – благословенний Бог отців наших!” В Україні, починаючи з 1997 року 9 листопада, відзначають День української писемності та мови. Хто такий Нестор, що таке літописи і яке їхнє значення для розвитку української художньої літератури – дізнаєтесь на уроці.
2. Робота з епіграфом
(Учитель читає вголос епіграф.)
– У кінці уроку ми повернемось до слів Л. Махновця, і ви поясните, що це за книга, чому вона невичерпна.
ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф.)
IV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя
Із появою писемності почалося записування коротких заміток або розгорнутих оповідань. Коли матеріалу збиралося багато, замітки зводили в одне ціле і розміщали за порядком років. Утворювалось літописне зведення або просто – літопис. Як ви гадаєте, що означає слово “літопис”? Від яких слів воно утворене? (Літа, писати) Автори літописів – літописці – розповідали про ті історичні факти, свідками або учасниками яких були самі або про які дізнавалися з інших джерел, зокрема з усних народних переказів. На Русі початок літописання припадає приблизно на Х ст. “Повість минулих літ” – найдавніший літопис. У ньому йдеться про історію нашого народу від найдавніших часів і до днів життя Нестора Літописця – автора цього твору.
2. Опрацювання теоретичного матеріалу
(Основні поняття учні записують у зошит.)
Літопис – це послідовний опис історичних подій за роками.
3. Рольова гра
(Розповідає заздалегідь підготовлений учень-старшокласник. Він у відповідному одязі, з пером у руках постає перед п’ятикласниками. Читає уривок з “Повісті минулих літ”.)
Се повісті минулих літ, звідки почалась Руська земля, хто в Києві перший став князювати і звідки Руська земля стала буть. (Сідає за стіл і пише.) У літо 1057 року я народився. З юних літ прилучився до книжкової премудрості. До Києво-Печерської лаври прийшов сімнадцятилітнім юнаком. Виконував різні обов’язки, вчився в печерських подвижників тілесної і духовної чистоти, глибокого смирення, цілковитого послуху, дотримання посту, а також вивчав мови – слов’янську, грецьку, чеську й інші. Добре знався і на давньоруських, і на іноземних літописах, які читав в оригіналі. Особливо мене цікавили житія святих та історичні твори, складені переважно у вигляді хронік (літописів). “Повість минулих літ” писав давньоруською мовою. У ній розповідається про легендарний “світовий потоп”, заснування Києва, у хронологічній послідовності описуються різноманітні події, пов’язані з Київською Руссю.
Я сподіваюсь, юні друзі, що літописні оповіді ви прочитаєте з цікавістю.
4. Читання статті підручника
5. Бесіда
· Що таке літопис? Чому літопис – твір історичний і водночас художній? (Літопис – це послідовний опис історичних подій за роками. Він є не лише історичним, а й художнім твором тому, що в ньому використано перекази, легенди, портретні й пейзажні описи, морально-етичні міркування, образні засоби, які характерні для художніх творів.)
· Який літопис Київської Русі є найвідомішим? (“Повість минулих літ”)
· Ким був Нестор Літописець? (Автором “Повісті…”. У нього були попередники – Василій, Федір, Никон. Нестор використовував їхні праці для укладання свого літопису, об’єднав їх, додав народні перекази, цитати з Біблії.)
6. Виразне читання вголос літописної оповіді “Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь”
7. Складання запитань у парах за змістом твору
Можливі варіанти
· Із чиїм іменем пов’язує літописець заснування Києва? (З іменем старшого брата Кия.)
· Про походження яких географічних найменувань, крім назви Київ, ідеться в літописній легенді? (Боричів узвіз, гора Щекавиця, гора Хоревиця, річка Либідь)
· Як автор ставиться до дійових осіб? (Пише про те, що “…були ті мужі мудрими і тямущими”.)
· Ким був Кий? (Він був полянським князем, мав неабиякий полководницький хист, здійснив немало воєнних походів, хоча дехто вважав, що Кий був перевізником.)
· Як грецький цар ставився до Кия? (Шанобливо, зустрічав завжди з почестями.)
· Які племена жили на Русі? (Поляни, древляни, дреговичі, половчани, кривичі, сіверяни, бужани, новгородці.)
· Яким було місце, де брати збудували місто Київ? Опишіть його. (Навколо міста був ліс, бір великий, водилося багато звірів.)
8. Усне “малювання”
Якою ви уявляєте Либідь? Опишіть словами. Чи збігається ваше уявлення з ілюстрацією? (Ім’я може нам розповісти про людину. Сестрицю Либідь я уявляю стрункою, ніжною, граціозною, із довгою косою, білою шкірою, вона нагадувала лебідку, такою ми бачимо її і на ілюстраціях.)
9. Читання вголос оповіді “Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава”
10. Повідомлення учня
Син Ігоря Святослав Завойовник уславився великою відвагою й хоробрістю. Він зруйнував край хазарів над річкою Волгою, бо вони шкодили Україні. Двічі він ходив з військом на Болгарію і Грецію та запанував у багатьох землях над Дунаєм. У тих війнах війська здобули собі велику славу. Святослав поліг біля Дніпрових порогів 972 р. у бою з печенігами; були це азійські кочовики, які займали тоді причорноморські степи.
11. Бесіда
· Яким ви уявляєте князя Святослава із оповіді та повідомлення?
Якими рисами відзначився князь? (Хоробрий, відважний, чесний)
· Поясніть значення слів “Іду на ви”. (Таким гарним звичаєм Святослав здобув собі пошану навіть у ворогів. Вони його дуже боялися, бо думали, коли він попереджає про свій похід, то упевнений у своїй перемозі, що має велике військо.)
· Яким постає князь Святослав перед походом на Царгород?
(Справжній воїн; 10 тисяч руських проти 100 тисяч греків.)
· Зачитайте слова князя Святослава. Як вони його характеризують? “…не посоромимо землі руської, а ляжемо тут кістьми, бо мертві не знають ганьби. Якщо ж побіжимо – сором нам буде. Тож не побіжимо, а станемо твердо, а я піду попереду вас”. (Сміливий, патріот)
· Чим спокушали греки Святослава? (Багатими дарами: золотом, шовком, зброєю. Взяв меч, а на інше і не глянув.)
· Що сказали посли про князя? Зачитайте. (“Лютий буде муж цей, бо він багатством погордував, а зброю бере. Плати йому данину”.)
· Які риси характеру при укладанні миру з греками виявив Святослав? (Розум, хитрість, кмітливість)
· Як Святослав повертається до Києва? (З невеликою дружиною, греки переказали печенігам, що Святослав іде з великим добром. Тоді печеніги напали на князя біля Дніпрових порогів і вирізали всю дружину. Святослава вбили, а з його черепа зробив собі печенізький вождь чашу, скував її золотом і пив з неї вино. На тій чаші був такий напис: “Чужого шукаючи – своє втратив”.)
· Як описує літописець зовнішність руського князя? (“Сам був хоробрий і легкий. Ходячи, яко пардус, багато воєн він чинив. Возів же за собою він не возив, ні казана не брав, ні м’яса не варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або воловину і на вуглях спікши, це він їв…”)
· Порівняйте опис хроніста з мальованим портретом Святослава. Чи правильно художник утілив відомості з джерел? (Князь Святослав зображений як справжній лицар: голова поголена, але з одного її боку звисав оселедець, густі вуса, кошлаті брови, широкі груди, у вусі сережка, на вигляд суворий.)
12. Слово вчителя
Князь Святослав став героєм не лише хронік, художніх полотен, а й художніх творів. Цього славного князя-лицаря і завойовника оспівує український поет Юрій Шкрумеляк:
Був це сміливий князь – вояка,
Все в таборі проживав
І ціле життя відважно
З ворогами воював.
Як на кого йшов війною,
То казав: “Іду на вас!”
Ненадійно на ворога
Не напав він ані раз.
Звоював він печенігів
І над Волгою хазар –
І Болгарію побити
Кличе його грецький цар.
Але зле вчинив ти, князю,
Що у городі чужім
Ти осів собі й занедбав
Рідний Київ – батьків дім.
Ти сидиш в Переяславці,
А тим часом печеніг
Рідний Київ облягає –
Все валить собі до ніг.
Хоч побив ти печенігів,
Знов вертаєшся в чуже;
Грек згодився з болгарином –
Ждуть зі зрадою тебе.
Хоч помстив ти зраду грека
Й ворогів чимало вбив –
Мусив ти від переваги
Відступати з тих країв.
А стрінувши печенігів,
В лютім бою ти упав,
Ворог з черепа твойого
Мед-вино собі списав…
– Чим дорікає князю автор? (Князь Святослав вів войовниче життя, загинув молодим)
V. ПІДСУМОК УРОКУ
1. Рефлексія. Вправа “Мікрофон”
· Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
· Що вас найбільше вразило, здивувало?
2. Слово вчителя
Ви вже зрозуміли, якій книзі дав таку високу оцінку один із найкращих знавців і перекладачів “Повісті минулих літ” Л. Махновець. Чому ж він називає літопис невичерпним? (Кожне наступне покоління буде читати літописи, дізнаватись про історію нашого народу, відкривати для себе щось нове. А історія наша – невичерпна)
V І. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати і переказувати одну з оповідей. Опрацювати теоретичний матеріал за підручником.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)