ЛІТНІЙ РАНОК – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ

Джмелі спросоння – буц! –

Лобами!

Попадали, ревуть в траві.

І задзвонили над джмелями

Дзвінки-дзвіночки лісові.

Повільне сонце на тумані

До проса випливло з води,

Де на пташинім щебетанні

Тинявся малино вий дим.

Лиш сонях спав, хоча й не мусив,

І ось за те, аби він знав,

Важкий ячмінь медовим вусом

Бджолу за лапку лоскотав.

У картузах із парусини

Комбайн комбайнові гукав:

– То що ж косить?

Воно – все синє!

Де льон? Де небо? Де ріка?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

ЛІТНІЙ РАНОК – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ