ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО Й МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО
Предметом літературознавства є художня література, яка у свою чергу є частиною мистецтва, дослідженням якого займається мистецтвознавство. Отож, літературознавство і мистецтвознавство мають багато спільного. Насамперед обидві ці науки вивчають літературні твори, які образно відображають дійсність. Однак мистецтвознавець звертається, крім літературних, ще й до творів живопису, скульптури, архітектури, музичного мистецтва, яким також притаманне образне відображення дійсності. Живопис, скульптура, архітектура фіксують лише мить з безконечного потоку дійсності. Живописець діє на глядача своїми барвами, скульптор – позою героїв, архітектор – просторовими вирішеннями. Музикант передає певні переживання в часовій тривалості. Мистецтво театру наближається до реального життя. Однак література серед названих і неназваних видів мистецтв є найуніверсальнішим, оскільки їй підкоряється все – і час, і простір. Літературознавець, маючи справу з літературою, водночас враховує дані мистецтвознавства про скульптуру, музику, театр, образотворче мистецтво тощо. Зокрема, хіба можна аналізувати драматичний твір, наприклад комедію М. Куліша “Мина Мазайло”, без її театральної історії, ролі в постановці п’єси режисера Леся Курбаса тощо? Тут на допомогу дослідникові літератури прийде мистецтвознавець. З появою кіно – й телемистецтва дедалі частіше твори художньої літератури стають об’єктом їх втілення на кіно – і телеекранах. І в цьому випадку сприяють літературознавцеві в його наукових пошуках праці мистецтвознавців.
Related posts:
- ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ТА ІНШІ НАУКОВІ ДИСЦИПЛІНИ – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Художня література є одним із багатьох видів мистецтва. Саме тому літературознавство постійно взаємодіє з естетикою, наукою, яка впродовж кількох тисячоліть займається розробкою теоретичних проблем мистецтва. Методологічною базою для літературознавства є філософія, в річищі якої воно розвивалося впродовж багатьох століть; автори перших літературознавчих праць (насамперед Арістотель – “Поетика”) були філософами. Літературознавство має чимало спільного в предметі […]...
- ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО Й МОВОЗНАВСТВО – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Літературознавство* – одна з двох найголовніших філологічних дисциплін. Інша філологічна наука – це мовознавство, або лінгвістика (від лат. Lingua – мова). Обидві науки об’єднує спільна спрямованість на вивчення словесності. Однак завдання в них специфічні. Якщо лінгвістика досліджує мову, її функції, універсальні характеристики, структуру та історичний розвиток, то літературознавство вивчає художню літературу різних народів, виявляє закономірності […]...
- ЛІТЕРАТУРА І ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО. ПОНЯТТЯ РОДУ І ЖАНРУ ЛІТЕРАТУРИ – Література – різновид мистецтва слова, що відображає дійсність у художніх образах, створює нову художню реальність за законами краси. Також поняття “література” розуміють як сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства. ! Оскільки література – результат творчості людей з певним світоглядом, а погляд на світ змінюється від періоду до періоду, то й сама […]...
- ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Вивчення світової літератури не може бути плідним без урахування великої кількості загальних понять про окремі властивості та особливості художніх творів, літературного процесу в цілому. Дослідження, узагальнення та систематизацію загальних літературознавчих понять здійснює теорія літератури (від грец. θεωρία – спостереження, дослідження). Вона розвивається як узагальнююча наукова дисципліна, оскільки поставлені нею проблеми можуть бути розроблені тільки на […]...
- Професія мистецтвознавець. Хто такий мистецтвознавець Споконвіку людей приваблювали до прекрасного. Протягом всієї історії мистецтво зазнавало змін, а його форми або знаходили відгуки в суспільстві, або нещадно критикувався. Не дивно, що невтаємниченій людині дуже важко розібратися у всіх тонкощах. Однак є фахівці, які професійно займаються вивченням історії мистецтва, його видів і напрямків – це мистецтвознавці. Що робить мистецтвознавець Що робить і […]...
- Літературознавство ЗМІСТ СЛОВНИКА Літературознавство – комплекс наукових дисциплін про сутність та функціонування в суспільстві художньої літератури; система наукового знання про мистецтво слова. Традиційно виділяють основні і допоміжні літературознавчі дисципліни. До перших зараховують теорію, історію літератури та літературну критику. Допоміжними вважають бібліографію, текстологію та літературознавчу історіографію. Логіко-гносеологічний аналіз Л. ставить і розв’язує питання про його науковий статус, […]...
- ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ТА ІНШІ НАУКОВІ ДИСЦИПЛІНИ Художня література є одним із багатьох видів мистецтва. Саме тому літературознавство постійно взаємодіє з естетикою, наукою, яка впродовж кількох тисячоліть займається розробкою теоретичних проблем мистецтва. Методологічною базою для літературознавства є філософія, в річищі якої воно розвивалося впродовж багатьох століть; автори перших літературознавчих праць (насамперед Арістотель – “Поетика”) були філософами. Літературознавство має чимало спільного в предметі […]...
- ЛІТЕРАТУРА – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА 1. Грушевський Михайло. Історія української літератури: В 6 т., 9 кн. Київ, 1993-1996. 2. Єфремов Сергій. Історія українського письменства. Київ, 1995. 3. Козлов А. В., Щербак С. Козлов Р. А. Азбука літературознавства. Київ, 1995. 4. Наєнко Михайло. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. Київ, 1997. 5. Ткаченко Анатолій. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. Київ, 1998. 6. […]...
- ІСТОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Історія літератури (від грец. іστορία – розповідь про минуле) займається дослідженням художньої літератури в історичному аспекті від її зародження й до наших днів. Вона включає в себе численні історії окремих національних літератур, як старих, що мають багатовікову традицію (наприклад історія китайської літератури, історія англійської літератури, історія української літератури), так і новітніх, розвиток яких обмежується десятками […]...
- ІСТОРІОГРАФІЯ ЛІТЕРАТУРНА – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Історіографія літературна (від грец. ΙστορίΑ – розповідь про минуле і Γράφω – пишу) – допоміжна літературознавча дисципліна, яка займається дослідженням історії розвитку та нагромадження знань з основних літературознавчих дисциплін – теорії літератури, історії літератури й літературної критики. Матеріалом цієї науки є також літературні джерела, присвячені творчості письменників і літературознавців. Солідні літературознавчі праці починаються, як правило, […]...
- ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ТА ІСТОРІЯ Твори художньої літератури – це завжди частина культурної спадщини певного народу. Написані в конкретно-історичних умовах доби, вони є частиною історичної пам’яті даного народу. Наука про літературу не може не враховувати міцний взаємозв’язок художньої творчості з розвитком окремого народу. В такому розумінні літературознавство постає як історична наукова дисципліна, що допомагає історії вивчати суспільне буття певного народу. […]...
- Літературознавство і мовознавство Літературознавство – одна з двох найголовніших філологічних дисциплін. Інша філологічна наука – це мовознавство, або лінгвістика (від лат. lingua – мова). Обидві науки об’єднує спільна спрямованість на вивчення словесності. Однак завдання в них специфічні. Якщо лінгвістика досліджує мову, її функції, універсальні характеристики, структуру та історичний розвиток, то літературознавство вивчає художню літературу різних народів, виявляє закономірності […]...
- ОСНОВНІ Й ДОПОМІЖНІ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧІ ДИСЦИПЛІНИ – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Літературознавство як наука, що вивчає художню літературу, розвивалася з найдавніших часів, спершу – в річищі філософії та естетики, а з кінця XVIII століття – як самостійна дисципліна. Зачатки літературознавчих уявлень знаходимо вже в окремих стародавніх міфах. Перші стрункі літературознавчі концепції дали давньогрецькі мислителі Платон і Арістотель. Сучасне літературознавство як наука про художню літературу об’єднує три […]...
- Академічне літературознавство Академічне літературознавство – наукове літературознавство. Постало після розгалуження літературної критики та досліджень історії літератури. У 40-80-ті XIX ст., коли відбувся перехід від бібліографічного опису та рефлексій критичної рецепції до глибшого, посутнішого аналізу літературних текстів, відповідних джерел, систематизації та класифікації студійованого матеріалу, сформувалася історія літератури як наука (брати Я. та Б. Грімм, Т. Бенфей, І. Тенн, […]...
- ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Теорія літератури, історія літератури Та літературна критика як основні літературознавчі дисципліни тісно між собою пов’язані. Кожна з них неодмінно використовує здобутки інших двох дисциплін. Теорія літератури розвивається завдяки узагальненню та філософсько-естетичному осмисленню фактів і відомостей про окремі художні твори, діяльність письменників, зміну літературних течій і напрямів. Стан розробки теоретичних проблем може бути задовільним лише тоді, […]...
- ПАЛЕОГРАФІЯ – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Палеографія (від грец. Παλαιόζ – стародавній і Γράφω – пишу) – одна з допоміжних літературознавчих дисциплін. З огляду на те, що нею послуговуються в значній мірі історики, переважна більшість літературознавців не виділяє її як суто літературознавчу дисципліну. Палеографія вивчає писемні знаки, особливості написання літер у різні періоди розвитку мови того чи іншого народу, почерки, своєрідність […]...
- УКРАЇНСЬКЕ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО І ЕСТЕТИКА В ПЕРШІ ДЕСЯТИРІЧЧЯ ХІХ СТОЛІТТЯ Літературно-теоретична думка в Україні першої третини XIX століття продовжувала розвиватися в річищі естетики, хоча в цю добу накреслився поворот “від старої “риторичної” теорії до нової, “естетичної””. Один із дослідників тих часів у цьому зв’язку зазначав: “Звертаючи увагу на розвиток теорії прози і поезії у давніх і нових письменників, вбачаємо, що перша, розпочавшись з правил вітійства, […]...
- БІБЛІОГРАФІЯ ЛІТЕРАТУРНА – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Бібліографія літературна (від грец. Βιβλία – книги і Γράφω – пишу) – наукова галузь, що займається виявленням, обліком і систематизацією друкованих творів художньої літератури й літературознавства. Перелік творів та їх видань, покажчики монографій і статей про творчість окремих письменників чи з певних питань літературознавства, про літературу того чи іншого народу укладаються в певному порядку, який […]...
- УКРАЇНСЬКЕ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО XX СТОЛІТТЯ: ЗДОБУТКИ ТА ВТРАТИ – ВІД АРІСТОТЕЛЯ ДО СЬОГОДЕННЯ Як чітко окреслена наукова дисципліна теорія літератури в Україні сформувалася тільки у XX столітті, яке ознаменувалося значними досягненнями і позначене не менш відчутними втратами на ниві науки про літературу, пов’язаними з драматичними подіями вітчизняної історії: спробою здобути державність після революції 1917 року, приходом до влади більшовиків і насаджуванням тоталітарної системи, розколом українського літературознавства на радянське […]...
- УКРАЇНСЬКЕ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО І ЕСТЕТИКА В ПЕРШІ ДЕСЯТИРІЧЧЯ XIX СТОЛІТТЯ – ВІД АРІСТОТЕЛЯ ДО СЬОГОДЕННЯ В ПЕРШІ ДЕСЯТИРІЧЧЯ XIX СТОЛІТТЯ Літературно-теоретична думка в Україні першої третини XIX століття продовжувала розвиватися в річищі естетики, хоча в цю добу накреслився поворот “від старої “риторичної” теорії до нової, “естетичної”” (17, 51]. Один із дослідників тих часів у цьому зв’язку зазначав: “Звертаючи увагу на розвиток теорії прози і поезії у давніх і нових письменників, […]...
- Літературознавство і критика – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття У зв’язку з пожвавленням літературного життя в Україні зароджується літературознавство. Саме на ці роки припадає бурхливий розвиток літературної критики, яка в 60-ті роки стає окремою галуззю літературної діяльності. В умовах переслідування української культури, заборони української мови та української видавничої справи провідна роль у розвитку цих напрямків суспільної діяльності належала російській критиці, яка не обходила увагою […]...
- ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО І КРИТИКА Найсуттєвішою рисою літературного процесу та його осмислення в. роки війни було за будь-яку ціну “зібрати каміння”. Передвоєнне десятиліття минало під знаком руйнування літератури; тепер же на тій руїні виникала потреба відновити такий літературний організм, який би не тільки здатний був до самофункціонування, а й виконував певні захисні й наступальні функції в боротьбі з фашистською навалою. […]...
- Гносеологізм у літературознавстві Гносеологізм у літературознавстві (грецьк. gnosis – пізнання, logos – вчення; гносеологія – теорія пізнання) – сукупність поглядів на літературу як форму пізнання об’єктивної дійсності. Г. перебільшує питому вагу і роль пізнавальних елементів у художній літературі. Визнаючи специфіку мистецтва, в т. ч. художньої літератури, представники Г. не визнають особливого предмета мистецтва, а зводять специфіку до образної […]...
- Що таке література? Єдиного визначення того, що таке література не існує. У широкому розумінні література – це все, що написано, тобто все те, що протиставляється усної народної творчості, або фольклору. У вузькому розумінні літературу визначають як сукупність художніх текстів. Ці тексти називають літературними творами. Художні тексти можуть бути як прозовими, так і віршованими. Художня література До сих пір […]...
- Мистецтво в житті людини – Зразок твору – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ – ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ – 7 КЛАС Що таке мистецтво? Це картини художників, музичні твори, театральні вистави тощо. Виникнувши у прадавні часи, мистецтво відіграє велику роль у житті людини. Як відомо, мистецтво має великий виховний потенціал. Саме твори мистецтва впливають на формування духовності особистості, пробуджують “прекрасні пориви” людської душі. Мистецтво впливає на душу і серце людини, формуючи естетичні смаки, відчуття краси, розвиває […]...
- Що таке мистецтво: визначення Ключові слова: мистецтво, функції мистецтва. Мистецтво – діяльність людини, в художніх образах відображає світ і спрямована на створення естетичних цінностей. Мистецтво супроводжує розвитку суспільства з моменту зародження людини сучасного типу. Первісне мистецтво виконувало в основному ритуальну функцію – стародавні малювали фігурки тварин, ритуальні знаки і використовували їх як предмети для магічних дій (кидали списи і […]...
- Література та інші види мистецтва – Література і дійсність Художня література покликана задовольняти духовні потреби. Вона долучає нас до багатого духовного досвіду людства. На це здатні й інші види мистецтва – музика, живопис, скульптура, театр, кінематограф тощо. Види мистецтва різняться за способом відображення дійсності та за матеріалом, який вони використовують. Література особлива тим, що послуговується словесним матеріалом – її визначають як мистецтво слова. Головна […]...
- ВСТУП. ЛІТЕРАТУРА ЯК ВИД МИСТЕЦТВА Твори мистецтва у повсякденному житті не мають практичного застосування. Мистецтво покликане приносити людям естетичне задоволення, впливати на їхні почуття і розум, творчо відображаючи життя. На відміну від науковців чи журналістів, митці не мають на меті точно фіксувати у своїх творах факти дійсності чи інформувати нас про життєві події, вони не копіюють реальність. Твір мистецтва, який […]...
- Види мистецтва Види мистецтва – структуровані прояви художньої творчості, мистецтва, об’єктивовані в певний матеріал (камінь, метал, дерево, фарбу, звуки, слово, пластику людського тіла, письмо). Синкретизм первісної практично-духовної діяльності та її результату – мистецтва – поступово під впливом осмислення смаків, уявлень людей, їх естетичних та пізнавальних потреб, удосконалення вмінь диференціювався на В. м.: малярство, скульптуру, музику, поезію, танець, […]...
- Значення літератури в житті людини – ІІ варіант – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – 6 клас Художня література як один із видів мистецтва – найпопулярніший і найдоступніший усім. Вона приносить радість людині, підносить її духовно. Слово література походить від латинського “літера” – буква. Пряме значення цього слова – те, що написане буквами. Але згодом воно набрало трохи іншого змісту: література – це те, що створене письменниками й записане (або надруковане) на […]...
- Визначення поняття “література” – ЛІТЕРАТУРА ЯК ВИД ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Поняттям “література” користуються у двох значеннях. У вузькому розумінні цього слова літературою називається один з основних (на сучасному історичному етапі) видів мистецтва – мистецтво слова, тобто такий вид мистецтва, в якому матеріальним носієм образності є слово, словесний вираз. Відомий галицький філолог В. Домбровський визначав свого часу літературу як “мистецтво, в якім ідея виражається у звукових […]...
- ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “ЛІТЕРАТУРА” Поняттям “література” користуються у двох значеннях. У вузькому розумінні цього слова літературою називається один з основних (на сучасному історичному етапі) видів мистецтва – мистецтво слова, тобто такий вид мистецтва, в якому матеріальним носієм образності є слово, словесний вираз. Відомий галицький філолог В. Дом-бровський визначав свого часу літературу як “мистецтво, в якім ідея виражається у звукових […]...
- Обрії “Обрії” – тижневик, “присвячений справам літератури, мистецтва й науки”, виходив у Львові 1936-37. Видавав і редагував Б. Кравців. Серед авторів були Є.-Ю. Пеленський, Ірина Пеленська, О. Грицай, М. Гурко, Б. Кравців, Ю. Липа, Д. Гуцул та ін. В “О.” друкувалися твори письменників Наддніпрянщини, подавалися їх літературні портрети (Ю. Яновський “Чотири шаблі”), публікувалися огляди європейських літератур […]...
- Твір на тему “Мистецтво” Мистецтво – це щось піднесене і прекрасне, що допомагає людині пізнавати всю красу цього світу. Це і картини, і скульптури, і архітектура, і кінофільми, і особливо музика і література. Деякі люди не розуміють мистецтва і вважають за краще жити реальним життям, заплутуючись в побутових проблемах. Такі люди приречені на порожнє існування, адже для них недоступні […]...
- Літературна Україна “Літературна Україна” – щотижнева газета, орган правління СПУ. Заснована 1927 у Києві (в різні часи виходила у Харкові, Луганську, Уфі, Москві) як орган ВУСППУ (до 1934). Мала назву “Літературна газета” (до 1962), друкувалася також під назвою “Література і мистецтво” (1941-45). Обов’язки головного редактора “Л. У.” виконували Б. Коваленко, І. Ле, П. Усенко, І. Кочерга, Л. […]...
- Життя і мистецтво “Життя і мистецтво” – літературно-мистецький місячник, виходив у Львові 1920, Редколегія: Ф. Федорців, С. Чарнецький, М. Голубець, М. Струтинський. Відповідальний редактор – М. Струтинський. Мав розділи: “Поезія”, “Оповідання, новели, нариси, драми”, “Мистецтво, критика, наука”, “Статті на громадсько-культурний світ”, “Література”, Репрезентував новітні течії в галузі літератури і мистецтва, як оригінальне, так і перекладне письменство. У журналі […]...
- Живопис Живопис (малярство) і література. Проблема порівняльного аналізу Ж. і л. з метою увиразнення специфіки кожного з цих видів мистецтва, дослідження взаємовпливу має тривалу історію, починаючи з античності, особливо активно розроблялася в епохи Ренесансу і Просвітництва. Відомий афоризм “поезія – сліпий живопис, живопис – німа поезія” робив акцент на подібності Ж. і л. у відтворенні конкретно-чуттєвого, […]...
- Значення літератури в житті людини – І варіант – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – 6 клас Художня література… Всього два слова, але який величезний зміст несуть вони в собі. До художньої літератури належать різні твори: і оповідання, і повісті, і п’єси, і вірші… В цих творах розповідається про життя, працю, боротьбу людей, їх почуття, внутрішній світ, описується природа. Цілої книжки буде замало, щоб охопити все, про що розповідає література. Художній твір […]...
- Твір на тему – Художня література як мистецтво слова, творчий діалог з перекладною книгою: взаємодія автора, перекладача й читача – Конспект уроку Мета: розкрити основні аспекти курсу “Зарубіжна література”; допомогти учням визначити місце художньої літератури серед інших видів мистецтва і показати необхідність творсого діалогу з перекладною книгою; виховувати літературний смак та бажання читати, думати, аналізувати. Тип уроку: Лекція з елементами бесіди. Епіграф: Жодна з національних літератур не виникає і не Існує в ізольованому просторі. А. Погрібний Хід […]...
- Духовність, моральність і гуманістичний початок в російській літературі Російська література це естетичне і національно-історичне явище, але все ж не можна забувати про те, що вона носить важливий духовний і моральний характер, особливо для тих, хто вивчаючи її, пізнає життя і її процес. Вивчення російської літератури прямо пов’язане з гармонійним розвитком особистості це пізнання історії свого народу та інших, це вивчення способу життя різних […]...