Літературний етикет
Літературний етикет (фр. etiquette, від флам. steeken – вставляти ) – одна з головних особливостей поетики середньовічної літератури, вираз її нормативних настанов. Термін запропонований Д. Лихачовим для визначення уявлень середньовічного письменника про своє станове місцезнаходження в соціальній ієрархії та світобудові, що зумовлювали його етикет поведінки, етикет мовлення. Найчастіше Л. е. з’являвся на початку певного твору: “Я, недостойний, дідом своїм Ярославом благословенним, славним, наречений у хрищенні Василієм…” (“Поучения” Володимира Мономаха), “Благословен Господь Бог Ізраїлів, Бог Християнський!” (“Слово про закон і благодать” Іларіона Київського) або наприкінці: “Ізмилуйся Боже, прошу, до Тебе волаю, /Яв Тобі надію тілько едином маю. / Боже з високості, не даждь больш жалості / Мені, мізерному, в світі бездольному. / Навік Тя буду хвалити” (“Піснь о світі” Олександра Падальського). Л. е. визначав вибір певного стилю – піднесеного (панегірики) чи зниженого (низове бароко; знаменитий лист козаків до турецького султана). Термін “Л. е.” суголосний з поняттям “літературна топіка” (набір загальних місць), розробленим Е. Курціусом, проте наділений глибшим змістом, оскільки розкриває сутність церемоніальних нормативів середньовічного та постсередньовічного життя.
Related posts:
- Твір-роздум на тему “Навіщо нам потрібен мовний етикет?” Вся наша життя регулюється певними зводами правил, відсутність яких може спровокувати анархію. Тільки уявіть, якщо скасують правила дорожнього руху, конституцію та кримінальний кодекс, правила поведінки в громадських місцях, почнеться хаос. Те ж стосується і мовного етикету. На сьогодні багато хто не надають великого значення культурі мовлення, наприклад, у соціальних мережах все більше можна зустріти неграмотно […]...
- Твір на тему: Етикет українців Життя людини в суспільстві регламентоване системою різних правил, законів. Правила соціальної поведінки людини, які виробилися впродовж усієї культурної еволюції людства і враховують його соціально-історичний досвід, становлять зміст поняття “етикет”. Етикет (франц. йtiquette, від флам. steeken – встромляти) – вироблені суспільством норми поведінки. Кожна мова виробила свою систему спеціальних висловів ввічливості – мовленнєвий етикет. Знання правил […]...
- Літературний монтаж Літературний монтаж – (фр. montage – підбір, збирання) – специфічний твір, часто збірник, складений із тематично об’єднаних уривків художнього (чи будь-якого іншого) тексту (текстів). Таким чином, внаслідок поєднання фрагментів літературних творів з іншими джерелами (мемуарні та автобіографічні записи, документальні свідчення, критичні відгуки тощо), витворюється характеристика певного митця та контексту його творчості. Л-м. захоплювались футуристи, зокрема […]...
- Етикет ділових зустрічей та переговорів Діловий етикет – форма ділового спілкування, яка допомагає орієнтуватися в ситуаціях, пов’язаних з проведенням ділових зустрічей і переговорів. Знання ділового етикету сприяє оволодінню майстерністю взаємних відносин, заснованих на принципах і нормах ділової етики. Діловий етикет в якості комплексу норм поведінки виконує наступні функції: 1) орієнтує учасників ділових зустрічей на взаємовигідний результат; 2) формує правила встановлення […]...
- Мовний етикет українців Норми і правила поведінки, що їх сповідує національна спільнота, – відтворюють рівень і стан її зрілості, досконалості, цивілізованості, самодостатності. Бо взаємини між людьми віддзеркалюють саму сутність народної психіки, народного характеру. Українство із споконвіку притаманними йому рисами – доброзичливістю, чутливістю, гуманізмом, етичною культурою – виробило розвинуту систему мовленнєвого етикету – умовних стереотипів спілкування, в підгрунті яких […]...
- Психологія ділового спілкування. Діловий етикет Головні категорії етики ділового спілкування. Психологія ділового спілкування є складовою частиною всього комплексу психологічних наук, спирається на принципи і категорії загальної психології. В якості основних принципів виступають наступні: Принцип детермізма (причинності) – визнання існуючої взаємозв’язку і взаємозумовленості між психічними або матеріальними явищами; Принцип системності – обгрунтування конкретних психічних явищ як елементи єдиної цілісної організації; Принцип […]...
- Мовленнєвий етикет як феномен і виразник кожного народу ПЛАН Вступ 1. Поняття мовленнєвого етикету та системи мовленнєвого етикету нації 3. Функції мовленнєвого етикету 4. Соціальна сторона мовленнєвого етикету 5. Регіональні особливості мовленнєвого етикету Висновки Список використаної літератури Вступ Як відомо, суспільство виробляє певні стандартизовані норми соціальної поведінки (у тому числі і мовленнєвої), які визначаються уявленнями про шаблони поведінки у конкретній ситуації. Щоб функціонувати […]...
- Твір “Етикет в нашому житті” Ми живемо в сучасному і розвивається суспільстві, і постійно перебуваємо серед людей: на роботі, вдома, в транспорті, на вулиці, в місцях відпочинку. У спілкуванні з людьми дуже важливо дотримуватися правил етикету. Етикет – це ряд певних хороших манер, які допомагають людині перебувати в соціумі. Якщо ми хочемо зробити про себе враження грамотного, цікавого, вихованого й […]...
- ЛІТЕРАТУРНИЙ (ХУДОЖНІЙ) ОБРАЗ. ЛІТЕРАТУРНИЙ ТИП – Літературний образ – сформований фантазією письменника світ, тією чи іншою мірою співвідносний зі світом реальним на рівні суспільних, культурних, історичних, психологічних та інших явищ. √ Особливості літературно-художнього образу: конкретність, перетворення, емоційність, типізація, узагальнення. √ План характеристики художнього образу: 1. Еволюція героя. 2. Портрет. 3. Поведінка, вчинки героя. 4. Зображення душевних переживань. 5. Ставлення героя […]...
- Що таке етикет – визначення Слово “етикет” запозичено з французької мови. Означає воно манеру поведінки, правила поведінки і ввічливості, прийняті в суспільстві. Але навіщо в суспільстві існують правила етикету? – запитаєте ви. А потім, що саме етикет дає людям можливість використовувати вже готовий порядок поведінки в тій чи іншій ситуації: У домашній обстановці; У громадських місцях; На роботі або службі; […]...
- “Театр абсурду” – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК “Театр абсурду” – найбільш значне явище театрального авангарду другої половини XX століття. З усіх літературних течій і шкіл “театр абсурду” є найумовнішим літературним угрупованням. Справа в тому, що представники його не лише не створювали жодних маніфестів чи програмних творів, а й узагалі не спілкувалися один з одним. До того ж, більш-менш чітких хронологічних меж, не […]...
- Реалізм – Літературні напрями XVI-XIX століть – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Реалізм (франц. Realisme – матеріальний, предметний) – літературний напрям, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ. Історія терміна “реалізм” є тривалою й оригінальною. Уперше про “реалістів” заговорили ще в XI-XII століттях. Так називали представників схоластичного філософського напряму, які, на відміну від їхніх опонентів “номіналістів”, вважали, що реально існують не індивідуальні […]...
- Літературний період, або Літературна доба (епоха) Літературний період, або Літературна доба (епоха) – фрагмент історико-літературного процесу, окреслений певними вирішальними моментами в історії літератури (у зв’язку чи поза зв’язком з епохальними моментами історії краю), котрі виразно відрізняють його від попереднього і наступного (позитивістський, або реалістичний, Л-п. від модерністського тощо). Л-п. – вихідне поняття в історико-літературній періодизації. Характеризують Л-п. його ознаки: літературні напрями […]...
- Барокко – Літературні напрями XVI-XIX століть – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Барокко – літературний і загально-мистецький напрям, що зародився в Італії та Іспанії в середині XVI століття, поширився на інші європейські країни, де існував упродовж XVI-XVIII століть. Термін “барокко” був уведений у XVIII столітті, причому не представниками напряму, а їхніми супротивниками – класицистами, які вбачали в мистецтві барокко цілком негативне явище. До речі, із засудженням ставилися […]...
- Символізм – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Символізм (від грец. Σύμβολον – знак, прикмета, ознака) – літературний напрям кінця XIX – початку XX століття, основною рисою якого є те, що конкретний художній образ перетворюється на багатозначний символ. Символізм народжується у Франції і поширюється в інших європейських країнах (Англія, Німеччина, Австрія, Бельгія, Норвегія, Росія). Символізм як сформований літературний напрям починає свою історію з […]...
- Романтизм – Літературні напрями XVI-XIX століть – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Романтизм (франц. Romantisme) – літературний напрям, що виник наприкінці XVIII століття в Німеччині та існував у літературі Європи й Америки в першій половині XIX століття. Термін “романтизм” упроваджують безпосередньо його перші представники – німецькі романтики. Причому поняття романтизму, або ж романтичного мистецтва, означало сучасну літературу й мистецтво (зокрема в теоретичних працях А. В. Шлегеля). До […]...
- Екзистенціалізм – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Екзистенціалізм (від лат. Ехіstentia – існування) – течія в літературі Франції, що виникла напередодні другої світової війни та представлена письменниками, які водночас належать до екзистенціалізму як течії філософської (Г. Марсель, Ж.-П. Сартр, С. де Бовуар, А. Камю). Екзистенціалізм розглядають також і в більш широкому значенні: як умонастрій з притаманними йому спільними світоглядними мотивами. Ним переймається […]...
- Натуралізм – Літературні напрями XVI-XIX століть – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Натуралізм (від лат. Natura – природа) – літературний напрям, що утверджується у французькій літературі в останню третину XIX століття, який характеризується прагненням до фотографічного й безпристрасного відтворення дійсності й фатальною біологічною і соціальною зумовленістю людської долі й поведінки. Термін “натуралізм” належить Емілю Золя: у передмові до другого видання свого роману “Тереза Ракен” (1868 р.) він […]...
- Класицизм – Літературні напрями XVI-XIX століть – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК КласицизМ (від лат. СІаssіcus – взірцевий, довершений) – літературний напрям, що виник у XVII столітті у Франції й поширився в літературах Європи до початку XIX століття. Класицистами називають митців, у творчості яких панує культ “класиків” (передусім – античних письменників) та розуму, а весь напрям пов’язаний із суворою нормативністю й регламентацією. Сама назва “класицисти” з’явилася тільки […]...
- ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Літературний напрям – це конкретно-історичне втілення художнього методу, що проявляє себе в ідейно-естетичній спільності групи письменників у певний період часу. Літературний напрям є своєрідним синтезом художнього методу та індивідуального стилю, що являють собою два його полюси. Категорія напряму передбачає об’єднання митців на основі єдності методу, а також більшу або меншу схожість індивідуальних стилів. Адже, скажімо, […]...
- Акмеїзм – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Акмеїзм (від грец. Ακμή – вершина, найвищий ступінь чого-небудь, міць) – модерністська течія в російській поезії 1910-х років, що об’єднала Миколу Гумільова, Анну Ахматову, Осипа Мандельштама, Сергія Городецького, Георгія Іванова, Михайла Зенкевича, Григорія Нарбута і “співчуваючих” Михайла Кузьміна, Бориса Садовського та інших митців. Досить часто акмеїсти іменують свій напрям “адамізмом” (від першої людини, прабатька Адама). […]...
- Соціалістичний реалізм – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Соціалістичний реалізм – напрям, який за радянських часів вважався “основним методом радянської літератури та передової літератури світу”, і нібито відображав боротьбу народів за соціалізм, беручи участь у цій боротьбі “силою художнього слова”. Соціалістичний реалізм панував у радянській літературі з 1934 року до кінця 1980-х. Окрім “членів Спілки радянських письменників” до літератури соціалістичного реалізму автоматично зараховувалися […]...
- Сентименталізм – Літературні напрями XVI-XIX століть – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Сентименталізм (від франц. Sentiment – почуття, почуттєвість) – літературний напрям другої половини XVIII – початку XIX століття, що характеризується прагненням відтворити світ почуттів простої людини й викликати співчуття до героїв у читачів. Сентименталізм дістав свою назву від роману англійського письменника Лоренса Стерна “Сентиментальна подорож по Франції та Італії” (1768 р.). Саме ж слово “сентиментальний” існувало […]...
- “Новий роман” – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК “Новий роман” – назва школи, яка склалася у середині 50-х років у Франції. Найвизначнішими представниками “нового роману” є Ален Роб-Грійє, Наталі Саррот, Мішель Бютор, Клод Моріак, Клод Сімон. Група виникла та утвердилась як реакція на традиційний, реалістичний, “бальзаківський” роман з його канонами, нормами, формальною організацією. За висловом Стівена Бенна, спільність письменників-новороманістів “полягає скоріше в умовностях, […]...
- Сюрреалізм – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Сюрреалізм (франц. Surréalisme – надреалізм) – авангардистський напрям у літературі та мистецтві, що виник у Франції на рубежі 1910-1920-х років. Термін “сюрреалізм” належить французькому поетові Гійомові Аполлінеру: він назвав свою п’єсу “Груди Тірезія” (1918 р.) “сюрреалістичною драмою”. Сюрреалістичний рух очолює Андре Бретон. У 1919 році разом з Луї Арагоном та Філіппом Супо він починає видавати […]...
- Літературний герой і його характер Поняття літературного героя і характеру тісно пов’язані між собою, вони обидва представляють собою основні елементи будь-якого літературного твору. Літературний герой Літературним героєм прийнято називати одного з центральних персонажів у літературному творі, того, хто зосереджує на собі увагу і є основним для розвитку сюжету і дії. Саме доля літературного героя знаходиться в центрі фабули будь-якого літературного […]...
- Дадаїзм – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Дадаїзм (франц. Dadaisme, Від dada – в дитячій мові іграшковий, дерев’яний коник) – авангардистська течія в західноєвропейській літературі та мистецтві, що існувала в 1916-1922 роках. Група “Дада” виникла в роки першої світової війни в нейтральній Швейцарії, в Цюриху. Її заснували митці-емігранти Т. Тцара, Р. Гюльзенбек, Г. Балль, Г. Арн, М. Янко. Автор назви течії – […]...
- ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОРТРЕТ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Літературний портрет – це опис зовнішності дійової особи в художньому творі. Читаючи, наприклад, оповідання Архипа Тесленка “Школяр”, ми звертаємо увагу на опис зовнішності хлопчика Миколки: “Миколка, Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький був: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка. Та ще такий чорнобривенький, білолиценький, носок невеличкий, щічки круглесенькі, ще й чубок кучерями”. Літературний портрет дає змогу читачам […]...
- Футуризм – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Футуризм (від лат. Futurum – майбутнє) – авангардистська течія в літературі й мистецтві 10-30-х років XX століття. Батьківщиною футуризму була Італія. У 1909 році італійський поет Філіппо Томмазо Марінетгі друкує в паризькій газеті “Фігаро” перший маніфест футуризму. Через рік з’являються футуристичні маніфести італійських художників (У. Боччоні, Л. Руссоло, Дж. Северіні) і музикантів (Б. Прателла та […]...
- Унанімізм – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Унанімізм (франц. Unanimisme, від Unanime – одностайний) – літературна течія у французькій літературі початку XX століття, що об’єднала представників французької літературної молоді. Справжнім лідером течії був Жюль Ромен. Саме йому належать два основні маніфести унанімізму: теоретичний (“Унанімістські почуття та поезія”, 1905 р.) та поетичний (лірична збірка “Унанімістське життя”, 1908 р.). Поряд з Ж. Роменом до […]...
- ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Світова література має багатовікову історію свого розвитку, яка характеризується періодами злетів і занепадів, блискучих перемог і нищівних поразок. У цілому ж можна говорити про поступальний розвиток, унаслідок якого ми сьогодні маємо “Іліаду” та “Одіссею” Гомера й інтимні вірші Сафо, “Витязя в тигровій шкурі” Шота Руставелі, “Слово о полку Ігоревім” невідомого автора, “Божественну комедію” Данте і […]...
- Імпресіонізм – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Імпресіонізм (від франц. Impression – враження) – художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань. Імпресіонізм розвивається в останній третині XIX – на початку XX століття. Спершу він виник у французькому живописі: у 1874 році в Парижі серед інших творів експонувалася картина Клода Моне “Враження. Схід сонця” (“Impression. Soleil levant”). А в 1877 […]...
- Літературні напрями XVI-XIX століть – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК З другої половини XVI по другу половину XIX століття набувають розвитку шість великих літературних напрямів: барокко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм і натуралізм. Усі вони охопили не лише літературну сферу, а й поширилися на інші види мистецтва. Так, барокко – це музика А. Вівальді, Г. Генделя та Й. С. Баха. Класицизм – архітектурний ансамбль Версаля та […]...
- ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОРТРЕТ Літературний портрет – up Досить поширена жанрова форма сучасної мемуаристики. Його автор не ставить собі за мету відтворити весь життєвий шлях свого героя. Подібного важко досягти, оскільки письменникові в такому разі необхідно знати про героя буквально все, а для цього потрібне щоденне й щогодинне спілкування протягом усього життя, що навряд чи є реальним. Письменник, який […]...
- Твір на тему – Мовний етикет Частенько вранці перед початком уроків лунає стурбоване: “Люди! Хто розв’язав задачу з геометрії? Дайте скатати!” У цей момент промовець цієї фрази не замислюється над тими поняттями, що називають ввічливістю, вихованістю. Яка ж може бути вихованість, коли зранку чітко уявив, як з’явиться в щоденнику мерзенна, бридка четвірка з геометрії? Звичайно, якщо б була звичка завжди залишатися […]...
- Літературний архів Літературний архів (гр. archaithos – стародавній) – зібрання документів з історії літератури, що зберігаються у спеціальних сховищах, музеях чи бібліотеках. Цим терміном називаються також відповідні установи, спеціально створені для збирання, зберігання та опрацювання матеріалів з історії літератури (Центральний державний архів-музей літератури І мистецтва м. Києва, відділ рукописів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, відділ […]...
- Літературний портрет – ЛІРО-ЕПОС ТА ІНШІ МІЖРОДОВІ Й СУМІЖНІ УТВОРЕННЯ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Літературний портрет – це досить поширена жанрова форма сучасної мемуаристики. Його автор не ставить собі за мету відтворити весь життєвий шлях свого героя. Подібного важко досягти, оскільки письменникові в такому разі необхідно знати про героя буквально все, а для цього потрібне щоденне й щогодинне спілкування протягом усього життя, що навряд чи є реальним. Письменник, який […]...
- Що таке літературний жанр? Літературний жанр – це форма, абстрактний зразок по якому будується текст літературного твору. Жанр – це сукупність певних ознак, які дозволяють віднести літературний твір до роду епосу, лірики чи драми. Жанри ніхто не придумував. Вони існували і продовжують існувати в самій природі людського мислення. Основні види літературних жанрів Літературні жанри поділяються на три види: епічні, […]...
- ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС. МІСЦЕ І РОЛЬ МИТЦЯ В ЛІТЕРАТУРНОМУ ПРОЦЕСІ – Історико-літературний процес – історичний розвиток національної, світової літератури, який можна розглядати як історію зміни літературних напрямів. – Літературний напрям – стійка і повторювана в тому чи іншому періоді історичного розвитку літератури цілісна й органічно пов’язана сукупність основних особливостей літературної творчості, яка проявляється як у характері відбору явищ дійсності, так і у відповідних принципах добору […]...
- Романтика як пафос і романтизм як літературний напрям: чим вони різняться? Романтика – це особливий стан душі, викликаний прагненням до ідеалу піднесеного, прекрасного, незвичайного. В художній літературі романтика виявляється в зображенні яскравих та героїчних аспектів життя, у змалюванні образів, незадоволених буденністю, прозаїчним існуванням, які мріють про його зміну на краще. У таких випадках говорять, що письменник відтворює певні романтичні аспекти дійсності – романтику праці, подвигу, творчих […]...