ЛІТЕРАТУРНІ У ГРУПУВАННЯ 1-шої ПОЛ. XX ст. ПЛУГ. МОЛОДНЯК. ПРАЗЬКА ШКОЛА. НЕОКЛАСИКИ. МУР
– “Плуг” – спілка селянських письменників.
√ Загальна характеристика угрупування:
– Місце виникнення: Харків.
– Ініціатори: С. Пилипенко, Г. Коляда, А. Панів, І. Сенченко, І. Шевченко.
– Період існування: 1922-1931(32) рр.
– Члени: угруповання налічувало кількасот осіб.
– Основні завдання: створити нову культуру, зображати нове у дусі “настанов” компартії.
– Доля угрупування: члени угрупування поповнили ряди об’єднань “Гарт”, ВУСПП, ВАПЛІТЕ, “Молодняк” тощо. На поч. 1931 р. перейменовано на Спілку пролетарсько-колгоспних письменників.
– “Молодняк” – літературна організація молодіжних письменників.
√ Загальна характеристика угрупування:
– Місце виникнення: Харків, після розколу “Гарту”.
– Період існування: 1926-1932 рр.
– Члени: Л. Первомайський, О. Донченко, О. Близько, І. Бойко та ін.
– Основні завдання: виявити у творах обличчя пролетарської молоді.
– Доля угрупування: група колишніх членів разом з членами ВАПЛІТЕ створили “Пролітфронт”. На початку 1931 р. перейменовано на Спілку пролетарсько-колгоспних письменників.
– “Празька школа” – умовна назва українських поетів, які творили у період міжвоєнного двадцятиліття у Празі та Подєбрадах.
– Члени: Є. Маланюк, Л. Мосендз, Юрій Клен, Ю. Липа, О. Ольжич, Олена Теліга та ін.
– Художній напрям: неоромантизм із включеннями елементів неокласицизму та необароко.
– Основні завдання: “школа” не мала особливої програми, проте спільними для членів були: націотворчий пафос, історіософія, стильовий синтез.
– Доля угрупування: дехто із членів творив до кінця Другої світової війни за кордоном, Ю. Липа загинув від рук НКВД, а О. Ольжича і Олену Телігу вбили фашисти.
! Неокласики – група поетів і літераторів (за лідерством М. Зерова), які орієнтувалися на створення високого гармонійного мистецтва на основі літератури. За взірець бралися твори античності.
– МУР – Мистецький український рух – об’єднання українських письменників в еміграції.
– Місце виникнення: м. Фюрт (Німеччина).
– Очільник: У. Самчук – голова, Ю. Шерех (Шевельов) – заступник.
– Період заснування: осінь 1945-1949 рр.
– Члени: Є. Маланюк, Юрій Клен (“пражани”), Ю. Косач, В. Петров (Домонтович), І. Багряний, В. Барка, Т. Осьмачка, І. Костецький та ін.
– Основні завдання, ідеї: ідея “великої літератури”, завдання якої сприяти духовному самовияву нації.
– Доля угрупування: учасники роз’їхалися на постійне місце проживання у різні країни, об’єднання припинило існування.
Related posts:
- Празька школа “Празька школа” – умовна назва (належить літературознавцеві В. Державину) українських поетів міжвоєнного двадцятиліття, творчість яких відбувалася переважно у Подєбрадах та Празі (Є. Маланюк, Ю. Дараган, Л. Мосендз, О. Стефанович, Юрій Клен, Наталя Лівицька-Холодна, Оксана Лятуринська, Ю. Липа, О. Ольжич, Олена Теліга, Галя Мазуренко та ін.), деякі з них жили у Варшаві до кінця другої світової […]...
- Молодняк “Молодняк” – літературна організація молодіжних письменників, що перебували під ідеологічною опікою комсомолу України. Утворилася 1926 у Харкові після розколу “Гарту” та під час літературної дискусії 1925-28. Організацію складала творча молодь Харкова та Києва, головним чином – вихідці з “Плуга”. Згодом мала свої філії у Донецьку, Запоріжжі, Миколаєві. У декларативній заяві “Від літературної організації “Молодняк”” проголошувала: […]...
- НЬЮ-ЙОРКСЬКА ГРУПА. ШІСТДЕСЯТНИКИ – Нью-Йоркська група – об’єднання українських еміграційних поетів. – Місце виникнення: Нью-Йорк (за місцем перебування ініціаторів). – Засновники: П. Килина, Б. Бойчук і Ю. Тарнавський. – Час заснування: 21 грудня 1958 р. – Члени: Емма Андієвська, Віра Вовк (приєдналась у 1960 р.), Богдан Рубчак, Женя Васильківська та ін. – Основні завдання, ідеї: орієнтація на поетику […]...
- Неокласики та літературна ситуація в українській літературі початку ХХ ст На сучасному етапі дослідження літературної ситуації в українській літературі початку ХХ ст. особливу увагу слід звернути на аналіз взаємин між неокласиками, лідером яких був М. К. Зеров та різними літературними угрупуваннями, зокрема ВАПЛІТЕ. Революція в своєму літературному і комуністичному аспекті мала великий вплив на літературу України. На думку Миколи Зерова в той час в літературі […]...
- Празька школа українських письменників. Стисла характеристика життєвого і творчого шляху її діячів (Юрій Дараган, Олекса Стефанович, Юрій Клен, Оксана Лятуринська, Олег Ольжич, Олена Теліга, Наталя Лівицька-Холодна). – Літературний процес XX ст. (1900-1930) Мета. розкрити учням значення творчості “Празької школи” українських письменників у розвитку національного літературного процесу, ознайомити із доробком окремих письменників. Тип уроку. комбінований. Обладнання. портрети представників “празької школи”, тексти поезій. Хід уроку I. Організаційна частина. II. Перевірка засвоєних знань. Запитання і завдання для учнів. 1. Як вирішує Остап Вишня проблему людини і природи у “Мисливських усмішках”? […]...
- Плуг “Плуг” – літературний альманах однойменної Спілки селянських письменників. “П.” виходив 1924 у Харкові за редакцією С Пилипенка. З’явилося три збірники: 1924, 1926, 1927. Друкувалися художні твори: В. Стефаника “Сини”, О. Копиленка “Іменем українського народу”, П. Панча “Мишачі нори”, М – Дукйна “Пасинки степу”, Остапа Вишні “Плуг” (усмішки), І. Сенченка “Земля”, О. Демчука “Верболози” та ін. […]...
- ВУСПП (Всеукраїнська спілка пролетарських письменників) ВУСПП(Всеукраїнська спілка пролетарських письменників) – літературна організація, заснована на Всеукраїнському з’їзді пролетарських письменників (Харків, 25-28 січня 1927) за ініціативою компартії задля протистояння пробільшовицьких письменників ВАПЛІТЕ, “неокласикам”, МАРСу. Найактивніші члени ВУСППу: Б. Коваленко, О. Корнійчук, І. Микитенко, І. Кулик, В. Коряк, Іван Ле, М. Шеремет, П. Усенко, М. Доленго та ін. Організація, займаючись не так творчою, […]...
- Основні персонажі твору, їх групування. Захар Беркут – мудрий ватажок тухольської громади Мета. Розкрити роль Захара Беркута – ватажка тухольської громади як патріота, принципи групування персонажів у творі, розвивати в учнів навички пообразного аналізу твору; виховувати почуття патріотизму. Обладнання: схема аналізу художнього образу, текст повісті. Хід уроку І. Осмислення нового матеріалу. 1. Бесіда з учнями про групування персонажів твору. – Які дійові особи виведені у творі? – […]...
- Літературні маніфести Літературні маніфести (лат. manifestus – очевидний, відкритий) – публічне проголошення одним або групою письменників своїх естетичних засад, платформ, завдань і намірів. Термін увійшов у вжиток у XIX ст., вживається в різних народів з неоднаковою частотою. Йому відповідають: декларація, програма, універсал. Близькими до нього за змістом і функціями є трактат, вступна стаття, передмова, звертання до читачів, […]...
- РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ – “Розстріляне відродження” (умовна назва, запропонована Ю. Лавроненком) – літературно-мистецька генерація 20-х-поч. 30-х рр. XX ст., яка була репресована більшовицьким режимом. √ Головні літературні об’єднання: – ЛОЧАФ (об’єднання армії та флоту); , – “Спілка письменників західної України”; – “Плуг”, “Молодняк”; – “Ланка” (пізніше “МАРС”); – “Гарт” – найвпливовіший, пізніше був перейменований на ВАПЛІТЕ (“Вільну академію […]...
- ПЛУГ – ПАВЛО ТИЧИНА Вітер. Не вітер – буря! Трощить, ламає, з землі вириває… За чорними хмарами (з блисками! ударами!), За чорними хмарами мільйон мільйонів мускулястих рук… Котить. У землю врізає (чи то місто, дорога, чи луг), У землю плуг. А на землі люди, звірі й сади, А на землі боги і храми: О пройди, пройди над нами, Розсуди! […]...
- Літературна школа Літературна школа – невелике об’єднання літераторів на основі єдиних художніх принципів, сформульованих теоретично – в статтях, маніфестах, наукових і публіцистичних висловлюваннях, оформлених як “статути” і “правила”. Нерідко таке об’єднання літераторів має лідера, “главу школи” (“щедрінського школа”, поети “Некрасівській школи”). Приналежними до однієї школи, як правило, визнаються письменники, які створили ряд літературних явищ з високим ступенем […]...
- Літературні стилі та напрямки – Літературний процес 1-ї половини ХІХ століття Щодо власне літературного процесу початку ХІХ століття, то на нього мав значний вплив дух просвітництва. Світські вчення поступово витісняли релігійну ідеологію, занепадала книжна українська мова, посилювалися демократичні ідеї, з’являвся інтерес до життя простого народу. Штучно загальмований розвиток літератури прискорився від початку ХІХ століття. Він супроводжувався поєднанням у творах літератури перших десятиліть різних стилів – класицистичного, […]...
- Харківська школа романтиків Харківська школа романтиків – літературне угруповання, що діяло у 20-30-і XIX ст. при Харківському університеті. Тут, передовсім завдяки проф. І. Кроненбергу, поширювались ідеї І. Канта, Й.-Г. Гердера, Й.-Г. Фіхте, особливо “Філософія одкровення” Ф.-В.-И. Шеллінга. їхні погляди виявилися суголосними романтично-екзистенціальному менталітету українства, сприяли теоретичному осмисленню та практичному застосуванню засад романтичної естетики в українській літературі, перегляду міметичних […]...
- ПІДСУМОК ЗА РОЗДІЛОМ “ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ” – СКРИНЬКА КАЗОК ЗАРУБІЖНИХ ПИСЬМЕННИКІВ – ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ – IІ семестр Мета: узагальнити знання учнів за розділом “Літературні казки”; розвивати вміння читати за особами, вибірково, працювати в групах, парах; створити атмосферу радості, насолоди від творчості; розвивати зв’язне мовлення, мислення, увагу, кмітливість, пам’ять; виховувати інтерес до читання казок. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовками Діти Мама вчить мене читати, вчить мене […]...
- ПІДСУМОК ЗА ТЕМОЮ ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ ЗАРУБІЖНИХ ПИСЬМЕННИКІВ – ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ ЗАРУБІЖНИХ ПИСЬМЕННИКІВ Матеріал уроку. Твори з розділу “Літературні казки зарубіжних письменників”. Мета. Систематизувати знання учнів з розділу; розвивати увагу, мислення, пам’ять, зв’язне мовлення; удосконалювати навички свідомого і виразного читання; виховувати повагу до минулого. Хід уроку I. Систематизація і узагальнення знань учнів. 1. Гра “Знавці назв творів та їх авторів” 1) Хто написав “Казку про царя Салтана”? (О. […]...
- Слово об’єднання українських письменників “Слово” – об’єднання українських письменників в еміграції. Ідея створення його народилася під час наради літераторів 26 червня 1954 в Українському літературно-мистецькому клубі в Нью-Йорку. Офіційно організація “С.” була проголошена на установчих зборах 19 січня 1957. “С.” є продовженням основних принципів свого попередника – МУРу. Об’єднує українських письменників із багатьох країн світу з метою сприяння розвиткові […]...
- Абревіатура Абревіатура (італ. abbreviatura від лат. abbrevio – скорочую) – скорочення слова чи словосполучення, вживане в усному та писемному мовленні (мо’- замість може, і т. п. – і таке подібне тощо). Абревіатура вказує і на слово, складене з перших літер чи словосполучень, що витворюють певну назву: ВАПЛІТЕ – Вільна академія пролетарської літератури, Аспис – Асоціація письменників, […]...
- ЛІТЕРАТУРНІ НАПРЯМИ XVI-XIX СТОЛІТЬ З другої половини XVI по другу половину XIX століття набувають розвитку шість великих літературних напрямів: барокко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм і натуралізм. Усі вони охопили не лише літературну сферу, а й поширилися на інші види мистецтва. Так, барокко – це музика А. Вівальді, Г. Генделя та Й. С. Баха. Класицизм – архітектурний ансамбль Версаля та […]...
- ЗАШИФРОВАНИЙ ХИТРЮГА – ВАСИЛЬ ЧУХЛІБ – Скринька казок українських письменників – ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ Скринька казок українських письменників ВАСИЛЬ ЧУХЛІБ ЗАШИФРОВАНИЙ ХИТРЮГА Загадку цю, хоч вір, хоч не вір, Заплутав хитрющий звір. Ще й з читачем затіває спір: “Я змальований, – каже, – співцем Видатним, А ТИ КИМ? СИЛ не стане в тебе й терпцю Розгадати шараду цю!” (Бо себе він, бач, затаїв Шрифтом виділених у загадці […]...
- Короткий зміст Соколов “Школа для дурнів” Саша Соколов, один з великих російських письменників останніх десятиліть, написав роман “Школа для дурнів” в 1973 році. Головний герой, “учень такий-то”, вчиться в незвичайній школі для недоумкуватих дітей. Він відрізняється від інших дітей тим, що володіє виборчої пам’яттю. Йому подобається запам’ятовувати те, що дивує його уяву. Хлопчик любить проводити час з батьками на дачі, де […]...
- Школа атомістів Демокріт (бл. 460-370 до н. Е.) – Давньогрецький філософ, родом з Абдер. Він багато подорожував, побував у Єгипті, Персії, Індії та преобрел значна кількість знань. За своє довге життя зробився багатогранним вченим і написав понад 70 робіт з найрізноманітніших галузей знання – фізики, математики, риториці, філософії. Вважають, що він був учнем Левкіппа і основні положення […]...
- Твір “Ідеальна школа” Школа – це місце, де ми проводимо більшу частину свого часу. Звичайно, вчитися часом буває дуже складно, оскільки осягнення нових знань – завдання не з легких. Не всі предмети здаються нам цікавими, і не всі вони прості у вивченні. Але, напевно, все могло б бути трохи інакше, якби в школі були встановлені інші порядки. Наприклад, […]...
- Унанімізм – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Унанімізм (франц. Unanimisme, від Unanime – одностайний) – літературна течія у французькій літературі початку XX століття, що об’єднала представників французької літературної молоді. Справжнім лідером течії був Жюль Ромен. Саме йому належать два основні маніфести унанімізму: теоретичний (“Унанімістські почуття та поезія”, 1905 р.) та поетичний (лірична збірка “Унанімістське життя”, 1908 р.). Поряд з Ж. Роменом до […]...
- Екзистенціалізм – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Екзистенціалізм (від лат. Ехіstentia – існування) – течія в літературі Франції, що виникла напередодні другої світової війни та представлена письменниками, які водночас належать до екзистенціалізму як течії філософської (Г. Марсель, Ж.-П. Сартр, С. де Бовуар, А. Камю). Екзистенціалізм розглядають також і в більш широкому значенні: як умонастрій з притаманними йому спільними світоглядними мотивами. Ним переймається […]...
- Сентиментальна школа в Україні *** Сентименталізм (фр. sentimentalisme, від sentiment – почуття, чуттєвість, чутливість) – напрям у європейській літературі другої половини XVIII – початку XIX ст., що розвивався як утвердження чуттєвої, ірраціональної стихії в художній творчості на противагу жорстким, раціоналістичним нормативам класицизму та властивому добі Просвітництва культу абсолютизованого розуму. Сентименталізм отримав свою назву за твором англійського письменника Л. Стерна […]...
- Експресіонізм – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Експресіонізм (франц. Expressionіsme, від Expression – вираження, виразність) – напрям у літературі та мистецтві, що розвивається з 1905 по 1920-ті роки й досягає найбільшого розквіту в Німеччині та Австрії. До виникнення експресіонізму приводять художні експерименти молодих дрезденських архітекторів, які об’єдналися в 1905 році в групу під назвою “Міст”. 1911 року створюється ще одне мистецьке угруповання […]...
- Твір “Моя школа в деталях” Моя школа дуже велика, але не дуже стара зі своїми традиціями. Вона названа на честь В. В. Маяковського. На першому поверсі є кілька класів з англійської мови для початкової школи і семінарів, гардероб і їдальня, бібліотека і офіс директора. Є багато цікавих книг в бібліотеці. У бібліотеці є багато портретів відомих російських письменників на стінах. […]...
- МОДЕРНІЗМ. ЛІТЕРАТУРНІ НАПРЯМИ МОДЕРНІЗМУ Модернізм (від франц. moderne – новітній, сучасний) – сумарний термін, що позначає сукупність літературних напрямів та шкіл XX століття, яким притаманні формотворчість, експериментаторство, тяжіння до умовних засобів, антиреалістична спрямованість. Саме похідне слово “модерн” пов’язане з ідеєю чогось нового та нетрадиційного. І новизна разом з антитрадиціоналізмом (хоча й модерністи ніколи не поривають із літературною традицією цілком) […]...
- Неоавстрийська економічна школа Ідеї неоавстрійської школи тісно пов’язані з ідеями неоліберальної школи. Тому часто неоавстрійсюку школу представляють як певний різновид неолібералізму. Представником неоавстрійської школи був Людвіг фон Мізес (1881-1973). Головні його праці: “Теорія грошей та кредиту” (1912), “Соціалізм” (1922), “Всемогутній уряд: походження тоталітарної держави і тотальної війни” (1944), “Бюрократія” (1944), “Людські дії: трактат про економіку” (1949), “Теорія і […]...
- Фази розвитку групи Вони поділяються на фазу формування, фазу психологічної напруженості, фазу нормалізації, фазу діяльності. Розглянемо їх докладніше. 1. Фаза формування. У процесі формування групи її члени поступово адаптуються один до одного, освоюючи норми прийнятної поведінки в групі. Це стадія переходу індивіда від статусу незалежної особистості до набуття статусу члена групи. Членам формується групи притаманні на даному етапі […]...
- Школа київських неокласиків Дитинство видатного поета і літературознавця М. Зерова минуло в Зінькові на Полтавщині, де він народився 26 квітня 1890 р. в сім’ї вчителя, згодом директора місцевої двокласної школи. Закінчивши Зіньківську школу (цікаво, що його однокласником був Павло Губенко, майбутній Остап Вишня), М. Зеров навчався у Охтирській гімназії, а з переїздом батьків до Переяслава 1903 р. перейшов […]...
- Натуралізм – Літературні напрями XVI-XIX століть – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Натуралізм (від лат. Natura – природа) – літературний напрям, що утверджується у французькій літературі в останню третину XIX століття, який характеризується прагненням до фотографічного й безпристрасного відтворення дійсності й фатальною біологічною і соціальною зумовленістю людської долі й поведінки. Термін “натуралізм” належить Емілю Золя: у передмові до другого видання свого роману “Тереза Ракен” (1868 р.) він […]...
- Елейська школа Елейськой школою називайся давньогрецька філософська школа, вчення якої розвивалися починаючи з кінця VI ст. аж до початку другої половини V ст. до н. е. трьома великими філософами – Парменидом, Зеноном і меліси. Два перших – Парменід і Зенон – жили в невеликому італійському місті Елея, а третій – Меліс, – був уродженець далекого від Елеі […]...
- Літературні напрями XVI-XIX століть – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК З другої половини XVI по другу половину XIX століття набувають розвитку шість великих літературних напрямів: барокко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм і натуралізм. Усі вони охопили не лише літературну сферу, а й поширилися на інші види мистецтва. Так, барокко – це музика А. Вівальді, Г. Генделя та Й. С. Баха. Класицизм – архітектурний ансамбль Версаля та […]...
- Літературні течії ХХ ст Імпресіонізм – (від франц. – враження) – течія модернізму, яка визначається ушляхетнення, мінливих миттєвих відчуттівта переживань. Сформувався у Франції у кінці ХІХ ст. насамперед у малярстві (назва походить від картини К. Моне “Імпресія. Схід сонця” 1873) Представниками були К. Моне, О. Ренуар, Е. Деча. Основними завданнями вважали витончено передати свої миттєві враження, настрої. У музиці […]...
- Романтизм – Літературні напрями XVI-XIX століть – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Романтизм (франц. Romantisme) – літературний напрям, що виник наприкінці XVIII століття в Німеччині та існував у літературі Європи й Америки в першій половині XIX століття. Термін “романтизм” упроваджують безпосередньо його перші представники – німецькі романтики. Причому поняття романтизму, або ж романтичного мистецтва, означало сучасну літературу й мистецтво (зокрема в теоретичних працях А. В. Шлегеля). До […]...
- Літературний процес. Основні літературні епохи, напрями, течії, специфіка їхнього розвитку в різних країнах Мета: ознайомити учнів з поняттям “літературний процес”, розкрити основні позиції розвитку літератури в контексті різних культурно-історичних епох, показати специфіку виникнення і функціонування літературних напрямів і течій у різних країнах; сприяти формуванню в учнів цілісного діалектичного сприйняття і розуміння літературного процесу як духовного центру культури людства. Обладнання: схеми-таблиці “Світоглядно-естетичні моделі культурно-історичних епох”. Перебіг уроку І. Організаційний […]...
- Підсумок теми Літературні казки й п’єса-казка – ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ Й П’ЄСА-КАЗКА Матеріал уроку. Твори з розділу “Літературні казки й п’єса-казка”. Мета. Перевірити засвоєння знань учнями з розділу, розвивати у дітей навички читання, діалогічного і монологічного мовлення; виховувати бажання поповнювати свої знання. Обладнання. Будиночки (малюнки), ілюстрації казок. Хід уроку І. Підсумок теми “Літературні казки й п’єса-казка”. – Сьогодні ми з вами помандруємо в чарівне місто. Ми з […]...
- ПЕРЕВІР СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ – РОЗДІЛ СЬОМИЙ. ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ ЗАРУБІЖНИХ ПИСЬМЕННИКІВ Мета: узагальнити знання учнів за розділом “Літературні казки зарубіжних письменників”; учити порівнювати, співставляти прочитані твори; розвивати творчі здібності учнів, уміння узагальнювати, висловлювати оцінні судження; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Гра “Дощик” Діти читають хором. – Накрапає дощ (тихо). – Дощ пускається сильніше (голосніше). […]...