Літературні казки. Особливості літературної казки, її відмінність від народної. ї. Франко. Дитинство письменника. І. Франко-казкар (збірка Коли ще звірі говорили), Фарбований Лис
Мета: ознайомити учнів з дитинством І. Франка, розкрити зміст поняття “літературна казка”; висвітлити алегорію казки “Фарбований Лис”; розвивати навички виразно читати твір; виховувати почуття добра, милосердя, справедливості.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Засоби навчання: підручник, портрет І. Франка, збірка “Коли ще звірі говорили”, ілюстрована казка – поема “Лис Микита”, проектор, роздавальний матеріал, порівняльна таблиця народної та літературної казок.
ТЛ: літературна казка.
Епіграф до уроку:
Тисячі речей у житті забудете, а тих хвиль,
Коли вам мама люба чи бабуся оповідала байки,
Не забудете до смерті.
Іван Франко
Перебіг уроку
І. Організаційний момент.
II. Аналіз контрольної роботи.
Бесіда про характер хиб і помилок та робота над ними.
III. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Слово вчителя.
– Ви перегорнули чимало казкових сторінок, які відкрили вам світ фантазії й мудрості нашого народу. Які народні казки вам сподобалися найбільше? (Відповіді учнів).
– Отже, автор цих творів – народ. А сьогодні ми ознайомимося з казками, у яких є автор. їх називають літературними. Ознайомимося з казковою спадщиною одного з найвідоміших українських письменників-казкарів – І. Я. Франка.
Учні записують тему уроку, а також доповнюють своїми завданнями формулювання мети уроку.
IV. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу
Робота з підручником.
Учні опрацьовують за підручником відповідний теоретичний матеріал, виписують з підручника у зошит визначення літературної казки.
Учитель. У творчості I. Франка є збірка казок “Коли ще звірі говорили”. Серед них славетна і неперевершена казка-поема “Лис Микита”, яку син письменника Тарас за рівнем художньої досконалості ставив на один щабель із “Зів’ялим листям” та “Мойсеєм”. А сам автор писав: “…Я найбільше люблю свого “Лиса Микиту”, тому що я його написав для своїх дітей…”
Розповідь учителя про дитинство І. Франка.
Орієнтовний матеріал для вчителя.
Сьогодні цікаво буде дізнатися і про дитинство І. Франка, чи розповідали батьки йому казки, співали пісні, як виховували.
Народився Іван Якович Франко в селі Нагуєвичі (Дрогобицького р-ну Львівської обл.) 27 серпня 1856 року. Родина Франків жила, як на ті часи, в достатках. У них була земля, мали хату на дві кімнати. У господарстві завжди був лад, збирали збіжжя на зиму, у Франків був сад і пасіка, у батька – кузня. Іван Франко дуже любив батька. Часто малим ще хлопчиком сидів він у кузні, де батько в кутку приладнав йому спеціальне сидіння. “Тут я сидів цілими годинами, – згадував пізніше І. Франко в оповіданні “З давніх споминів моєї молодості”, – дивився, слухав і дивився. Все мене цікавило…” Батькова кузня була першим яскравим враженням, першою життєвою школою малого Франка. У кузні збиралися селяни з навколишніх сіл, ріпники, що йшли в Борислав до нафтових ям, чи добувачі гірського воску. Вони розповідали про свої радощі й горе, про злидні й визиск на бориславських копальнях. Тут же малий Франко наслухався чимало усіляких оповідань, народних анекдотів, пісень, прислів’їв, приказок.
Мати мала значний вплив на формування характеру, поведінки й уподобань І. Франка. Марія Миколаївна ще в часи дівування навчилася багатьох пісень від односельців і чужосільних жінок. Вона співала пісні ще зовсім малому Івасеві, а пізніше навчила його самого співати. Мати перша прищепила синові любов до народної пісні, прилучила до багатющих скарбів народної творчості.
Виростаючи в шанованій родині села Нагуєвичів, малий Франко вже в дитячі роки вирізнявся серед своїх однолітків особливими рисами вдачі. Він ріс дуже допитливою і водночас сміливою і незалежною дитиною, мав багату уяву, буйну фантазію.
Як і всі сільські діти, Івась улітку ходив у ліс по черешні, малину, гриби. “Грибів Франко завжди найбільше набирав, бо він пильно дивився в землю”, – згадував шкільний товариш І. Франка І. Яцуляк. “Ходили по рибу на став. Лізли у воду і пхали руки під печеру по саму шию, витягали щупаки великі. Я не вмів рибу добре вхопити так, як Франко, за зіви. Він найліпше умів хапати за зіви, то йому ніколи щупак не виривався”.
І. Франко ще з дитячих літ був наділений надзвичайними здібностями: вчився найкраще від усіх дітей; його товариськість і бажання допомогти ближньому вирізняли його з гурту інших школярів.
Опрацювання змісту казки (колективна робота).
– Поділіть казку на частини.
1. Лис Микита на торговиці.
2. У бочці з фарбою.
3. Переляк у лісі.
4. Микита проголошує себе царем.
5. Царювання Лиса.
6. Свято в лісі.
7. Загибель Лиса Микити.
Фізкультхвилинка.
V. Узагальнення і систематизація знань.
Теоретичний практикум. Робота з таблицею.
– Установіть, що є спільного і відмінного між народною казкою і літературною “Фарбований Лис”. Пригадайте особливості народної казки.
Особливості народної казки:
· фантастика (фантастичні події, казкові герої, чудодійні предмети);
· різке протиставлення добра злу;
· своєрідність побудови (зачин, трикратність, кінцівка);
· невелика кількість дійових осіб (дві-три);
· особливості мови (повтори слів та висловів, казкові вислови).
– Заповніть таблицю (спільне і відмінне у народній і літературній казках).
Порівняльна таблиця народної та літературної казок
Спільне | Відмінне |
■ казкові герої: Лис, Вовки, Ведмідь, Мавпа Фрузя (говорять, співають, “роблять порядки”); ■ протиставлення добра злу (Лис Микита – хитрий, користолюбний, нечесний із мешканцями лісу, тому звірі розправилися з ним. Перемогло добро і справедливість); ■ зачин казки, як і у всіх народних: “Жив собі в однім лісі Лис Микита”; ■ невелика кількість дійових осіб; ■ алегорія – уявне приховування реальних осіб, явищ за іншими художніми образами. | ■ побудова казки відрізняється: немає трикратності, традиційної кінцівки; ■ немає казкових висловів, повторів слів; ■ мова індивідуальна, авторська, пересипана народними приказками, фразеологізмами. |
Учитель. Літературні казки подібні до народних. Однак у літературної казки є свої особливості. Оповідь літературної казки підпорядкована авторській волі, і в цьому її головна ознака. Читач бачить те, що відбувається у творі, очима автора, який ділиться з нами життєвими спостереженнями. Остаточний висновок з того, що відбувається в казці, також робить автор. Ще одна особливість літературної казки – це індивідуальна, авторська мова.
VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.
Учитель. Казкові герої змалечку живуть з нами, допомагають осмислити життя, розрізняти добро і зло, фантастичне і реальне, смішне і страшне, красиве і потворне. Тому казка завжди цікава для нас.
Метод незакінчених речень.
– Свою роботу на уроці я оцінюю як…
– На уроці мене:
· найбільше вразило…
· здивувало те, що…
· до глибини душі обурило…
· навчили…
VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
– Обов’язкове: виразно читати і переказувати казку “Фарбований Лис”.
– За бажанням: намалювати ілюстрації до казки.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)