МАНАЙЛОВА ВИСТАВКА – ІВАН ДРАЧ
Варіація на тему “Скорбота” (1940) Був собі тато, була собі мама, Було собі я. Тато сиділи собі на ослоні. Тато робили мені вітряка, А мама кашу мені варила, А киця Мурка гралась собі з
В ДОРОЗІ – Михайло Коцюбинський
Оповідання Дe б Кирило не був, що б не робив, скрізь оточала його атмосфера, густа й своєрідна, що заслоняла багато предметів, наче їх зовсім не було на світі. Атмосфера гаряча, тривожна, вся – небезпека
ПЕЧЕНІЗЬКА ОБЛОГА КИЄВА – КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ
Раз дізнались печеніги, Що для бою час настав, Що в Болгарїї далекій Забарився Святослав. Наче хмари, бідний Київ Печеніги облягли, Загриміли всюди сурми, Тарабани загули. А у місті плач і стогін: Ані вийти, ні
Так… в кожній країні є спогади раю! – ЛЕСЯ УКРАЇНКА
Так… в кожній країні є спогади раю! Нема тільки в тебе їх, рідний мій краю! Були й за гетьманів співці; З них деякі вічнії співи зложили, А як їх наймення? і де їх могили,
Цеп на Муссоліні – ОСТАП ВИШНЯ
“Новое время” повідомляє, що Муссоліні дістав перед шлюбом принцеси Іоланди нагороду – цеп Анонціади, що дає право на ранг “королевого кузена”. Нагорода ця дається тільки за дуже важливу національну заслугу. З газет Поволеньки-поволеньки, а
ДОБРЕ ВМИРАТИ ТОМУ… – ТІРТЕЙ – 8 КЛАС
Добре вмирати тому, хто, боронячи рідну країну, Поміж хоробрих бійців падає в перших рядах. Гірше ж немає нічого, як місто своє і родючі Ниви покинуть і йти жебракувати в світи, З матір’ю милою, з
НЕОФІТИ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО
Шевченко НЕОФІТИ ПОЕМА Сия глаголет господь: сохраните суд и сотворите правду, приблшкибося спасение мое прийти, и милость моя открыется. Исаия. Г. 56 С. I. М, С. Щепкину на память 24 Декабря 1857 Возлюбленику муз
Не маю зла до жодного народу – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ
Не маю зла до жодного народу. До жодного народу в світі зла не маю. Чому ж тоді все важчає мені На світі жити в множині духовній? Тоді від чого ж якось так мені стає,
ВОЛЯ ДО ЖИТТЯ – ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО
– Скажи мені, друже,- спитав я армійського хірурга Миколу Дудка,- ось ти працював на фронті півтора майже року. Ти різав сотні людей… – Тисячі,- спокійно поправив мене хірург. – Тисячі… Я заплющив очі, намагаючись
Zomby. exe – РАДІЙ РАДУТНИЙ
Радій Радутний Zomby. exe – Ну, так що там цiкавого? Чоловiк, що сидiв за комп’ютером, здригнувся, й рiзко повернув голову. – А, це ти… – На когось чекав? – Та нi, нi на кого.