Література середньовічної Європи: основні тенденції та жанрово-тематичне розмаїття. Пісня про Роланда. Історична основа твору й поетичне переосмислення в ньому реальних подій. Патріотичні ідеї, образна система (Роланд, Ганелон, Карл та ін.). Елементи фольклору. Особливості поетичної мови твору

Мета: активізувати та поглибити знання учнів про особливості розвитку літератури в Європі, її основні тенденції та жанрові особливості; ознайомити учнів з історією створення французького героїчного епосу “Пісня про Роланда”, розмежувати історичну правду та художню вигадку в творі; розвивати дослідницькі компетентності учнів у роботі з поетичним текстом великого формату.

Обладнання: слайд-презентація “Пісня про Роланда” , ілюстрації до “Пісні про Роланда” художника.

“Пісня про Роланда” – один з найкращих творів

Народної поезії… пам’ятка середньовічного епосу…

С. Бобров

Перебіг уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності. Актуалізація опорних знань

1. Слово вчителя

На самому початку нашого незвичайного уроку я запрошую вас до історичної галереї. Будьте спостережливі й кмітливі!

Демонстрація відеоролика. (Слайди 1-11)

2. Евристична бесіда

– Кого ви побачили в історичній галереї? (Лицарів)

– В яку добу вони нас переносять? (Середньовіччя)

– Що ви пам’‎ятаєте про цю добу? Які якості відзначали середньовічного лицаря? (Шляхетність, сміливість, героїзм, вірність своїй Дамі Серця, справедливість. Вони захищали слабких і скривджених, служили своєму сюзерену. Жили за Кодексом честі лицаря)

– Згадайте основні положення Кодексу лицарської честі. (Слайд 12)

– Вивчаючи який твір, ми говорили про хоробрих середньовічних лицарів? (В. Скотт “Айвенго”) А серед творів української літератури? (“Слово про похід Ігорів”)

– Що ви можете сказати про музику, яка супроводжувала перегляд? (Вона незвичайна)

– А чи знаєте ви, що це за музика? Ви щойно чули музичний твір для 4-х гітар Олексія Кофанова, який носить назву “Пісня про Роланда”.

– То в який спосіб, на вашу думку, цей твір пов’язаний з темою нашого сьогоднішнього уроку? Давайте разом сформулюємо її й запишемо до зошитів.

III. Цілепокладання. Оголошення теми й мети уроку.

– Запис до зошитів (Слайди 12, 13)

– “Скринька очікувань” (Слайди 14, 15)

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Слово вчителя

Сьогодні на уроці мова піде про справжніх лицарів, гідних поваги воїнів. Коли країна переживає складні часи, вона особливо потребує героя, який би власним прикладом закликав людей до активних дій в ім’я високих ідеалів. Цей герой стає взірцем, з ним порівнюють усіх інших, навіть його вади іноді перетворюються на переваги. Кожна нація має таких героїв.

Коли Західна Європа переживала буремні часи релігійних війн та війн за перерозподіл території, уявлення про лицарську доблесть та звитяги здобули своє відображення у героїчному епосі Середньовіччя, розквіт якого припадає на XІІ-XІІІ ст.

Ілюстрацією цього твердження є наступна таблиця. (Слайд 20)

2. Проблемне завдання

– Прокоментуйте за таблицею, що об’‎єднує ці твори? (Жанр героїчного епосу популярний. У них подібні назви. Написані приблизно в один і той же час. Належать європейським народам)

А ще їх об’‎єднує ідея відданості ідеалам віри, героїзму, здатності до подвигу в ім’‎я вищих цілей.

3. Робота з підручником. Проблемне читання статті “Героїчний епос як жанр літератури Середньовіччя”. Робота в парах.

(Слайди 21-25)

Учитель. В основі “Пісні про Роланда” лежить дійсний історичний факт, пов’‎язаний з боротьбою французького короля Карла Великого проти маврів у VTTT столітті. Описані у творі події згадуються в арабських та французьких хроніках.

У 778 році Карл Великий на прохання мусульманського владики, маючи свої інтереси в Іспанії, втрутився в іспанські справи. Похід Карла був невдалим. Повертаючись на батьківщину, ар’‎єргард французів був розбитий місцевими басками в Ронсевальському межигір’‎ї Піренеїв на вузькій гірській дорозі. Про цей драматичний випадок повідомляє історик Ейхард у “Життєписах Карла Великого” (ІX ст.): “У битві цій були вбиті Еггіхард, королівський стольник, Ансельм, пфальцграф Хруодланд, начальник Бретонської марки”. Героїчна поема народжувалася по гарячих слідах історичних подій. Її зміст – правдива поетична розповідь сучасника, яка з часом піддалася сюжетній обробці: Так, замість басків з’‎явилися грізні араби – мусульмани, що захопили значні володіння в Іспанії і вже неодноразово вторгалися на французькі землі. Поразка при Ронсельвалі не вкрила ганьбою французів, а лише сприяла виявленню їхньої хоробрості, вміння стояти на смерть, захищаючи свою батьківщину і прикриваючи тили головних сил, що відходили.

4. Робота з таблицею “Історична реальність та поетичне змалювання подій у героїчному епосі “Пісня про Роланда”

5. Проблемне завдання

– В чому, на вашу думку, причина відходу від історичної правди в “Пісні про Роланда”? (“Пісня про Роланда” – це художній твір, тому історичні події, зображені у ньому, переосмислені у зв’‎язку із задумом автора та головною думкою твору.)

6. Робота з текстом поеми.

У передмові до “Пісні про Роланда” зазначається, що “Пісня про Роланда” складається з трьох умовних композиційних частин:

I. Зрада Ганелона:

А) нарада сарацинського короля Марсілія в Сарагосі;

Б) нарада Карла в Кордові;

В) посольство Ганелона та його зрада;

Г) безвихідне становище ар’‎єргарду на чолі з Роландом.

II. Смерть Роланда.

III. Помста за Роланда.

– Що саме з рицарських обладунків і чому було для середньовічного воїна особливо значущим? Аргументуйте, спираючись на дані таблиці “Чий це меч?” (Меч (спата) є невід’‎ємним атрибутом середньовічного рицаря, адже більшість свого життя він проводив у походах та війнах. Меч обожнювали, одухотворювали, наділяли магічними властивостями. Про походження назви меча Роланда нічого не вдалося дізнатися. Але показовою є історія меча Олівера. Антеклер (Альтеклер) – “високосвітлий” – згідно з поемою “Жирар Війонський”, до Олівера належав римському імператору Клозамонту, який загубив його в лісі. Після того, як меч було знайдено, його віддали Папі Римському, але потім ним володів Піпін Короткий, батько Карла Великого, який подарував його одному своєму васалу, котрий продав його євреєві Іоахиму, ровеснику Понтія Пілата. Під час поєдинку Роланда з Олівером в останнього ламається меч. Роланд дозволяє йому послати гінця у Віану за іншим мечем. Тоді Іоахім надсилає Оліверу Антеклер, і поєдинок закінчується замиренням. Ця легенда, звісно, досить далека від народно-пісенної традиції, але цікава нам тим, що меч має своє особисте життя.

Проте не у всіх мечів було довге життя. Коли Карл Великий надсилає спочатку одного, а потім п’‎ять славетних рицарів, щоб вони взяли Дюрандаль з рук мертвого Роланда і принесли йому, стається диво: вони тягнуть меч, а рука Роланда не розтуляється. Тоді Карл молиться, і меч сам випадає з руки. Карл знімає з меча руків’‎я, щоб вкласти в нього святі мощі, а клинок кидає у воду, “адже він знав, що носити його після Роланда немає достойного”. Отже, меч може розповісти дуже багато про свого господаря.)

– Тепер ми звертаємося безпосередньо до тексту, щоб, ідучи за епічною оповіддю, зрозуміти, які ж ідеї зі зброєю в руках захищала середньовічна людина, що саме було тими святинями, за які вона готова була померти в бою,

– Повертаємося до конфліктів епічної поеми “Пісня про Роланда”, які стали основою розвитку дії твору; як ми відзначили раніше, рушієм епічної оповіді є два основні конфлікти:

I – протистояння Карла Великого і Марсілія;

II – протистояння Ганелона і Роланда.

З’‎ясуємо, який із них є ідейно-політичним, а який – художнім? Обгрунтуйте свої висновки. (Перший конфлікт має ідейно-політичний характер, адже вирішується він на державному рівні ціною десятків і сотень тисяч людських життів. Насамперед це протистояння християнського і мусульманського світів, які прагнуть розповсюдження і закріплення своїх релігійно-політичних позицій в Європі. В історії людства релігійні війни чи війни, що ведуться під релігійними гаслами, були найжорстокішими й найкривавішими, адже людина, вірна певній релігійній ідеї, з фанатичною відданістю йде до кінця, не знаючи ніяких примирень.

Другий конфлікт водночас і художній, й історичний. Гнів Ганелона і нестриманість, задерикуватість Роланда, які роблять їх непримиренними ворогами, є відображенням у художній формі міжусобиць і феодальних чвар середньовічного рицарства, що прагнуло першості, рівності з королем. Сюжетну інтригу здебільшого рухає другий конфлікт, оскільки саме особисте бажання Ганелона помститися, його гнів призводять до трагедії – загибелі ар’‎єргарду франкського війська і до духовної трагедії – зрадництва, а відтак загибелі душі одного із кращих баронів Карла Великого – графа Ганелона.)

– Отже, Ганелонова інтрига рухає розвиток дії. Карл відводить свої війська, а прикриття відводу доручає Роланду (знову ж таки з подачі Ганелона). А чим зайнятий у цей час мавританський король Марсілій? Яка особливість епічної оповіді тут має місце? (За законами епічного жанру, події, що розгортаються одночасно, в оповіді подаються послідовно. І читач має чітко стежити за співвідношенням реального і художнього часу. Карл відходить – Марсілій озброюється, зібравши трьохсоттисячне військо. (Явна гіпербола!)

– Виразно прочитайте опис озброєння сарацинського воїна у “Пісні про Роланда”. Порівняйте із зображенням воїна-сарацина на середньовічній статуетці. Доведіть текстом, що військо Марсілія являло собою грізну силу.

– Як сприймає Роланд звістку про те, що доведеться битися із сарацинами? Підтвердите цитатами. Яке ідейне підгрунтя для воїнської доблесті й стійкості висловлює Роланд? (“Дай боже…постояти нам тут за короля!”) У цих словах звучить ідея васальної відданості своєму королю. Це одна із провідних ідей твору. Проте Роланда хвилює ще й державницька проблема зіткнення “вірних” і “невірних”, тобто християн і мусульман. (“За нами правда, за невірними зрада”.) Особиста доля воїна та пам’‎яті людської про нього теж не байдужа Роланду: “щоб злих пісень про нас не заспівали”, “я злого прикладу не дам нікому”.)

– Які художні засоби використано в “Пісні про Роланда” для зображення двох сил, що мають зіткнутися у смертельному поєдинку? Як поводяться війська Марсілія та військо Роланда? (Щоб показати, наскільки важко буде Роландові та його рицарям протистояти сарацинському війську, в поемі використовується низка епічних художніх засобів: гіпербола (Олівер з вершини гори бачить “хмари сарацинів”, “прапорів і годі полічити”, “така їх сила-безліч там була”, “сто тисяч буде щитоносців там” – всі ці гіперболічні факти приводять франків до висновку: “Жде січа нас, якої не було”; співвідношення війська сарацин і війська на чолі з Роландом: “поганців много…а наших франків…мало дуже”.)

– Виразно прочитайте в особах діалог між Олівером і Роландом (розділи 83-87). Чия точка зору видається вам доречнішою у цій ситуації? Чи мав, по-вашому, Роланд право ризикувати життям 20 000 людей? Чому він тричі відмовляється засурмити в ріг і просити Карла про допомогу? Які аргументи він наводить? Доведіть, що “Роланд хоробрий, Олівер розумний”.

– Як ви розумієте слова архієпископа Турпіна: “Хто вмре, блаженним мучеником буде, до раю піде, там вінок здобуде”? Чому Турпін з’‎являється саме в той момент, коли дух Роландового війська підупав? Які важливі ідеї епічного тексту знову пролунали в словах Турпіна? (“Хороша смерть за свого короля. Христову віру нам спасати нині у боротьбі”.)

– Як характеризуються ворожі війська та їхні ватажки? Чи є ця характеристика принизливою? Яка роль взаємних словесних образ? (Таким чином вороги підігрівають свою лють, свій бойовий запал.)

– Що в цих образах, по-вашому, є об’єктивним? (“не стане в Карла правої руки”, тобто Роланда; це досить висока оцінка, дана героєві ворогом – улюбленцем і свояком Марсілія Аельротом.)

– Виразно прочитайте опис бойової відсічі Роланда на Аельротові образи. Чим він подібний до опису поєдинків у античному епосі? (Така ж деталізація дій воїна та натуралістичність зображення загибелі супротивника. Проте, крім анатомічних ран, ми бачимо, як Роланд до своєї особистої образи прив’‎язує ті важливі ідеї, заради яких він готовий покласти життя. До виокремлених нами раніше провідних ідей франкського епосу (захист короля і віри Христової) додається ще одна, дуже важлива – “не втратить слави Франція солодка” – ідея служіння своїй країні.)

– Зробіть висновок, за які ідеї готовий віддати життя Роланд та його побратими? Чи є серед воїнів, якими командує Роланд, ті, хто не поділяє його ідеалів? Підтвердите текстом.

Висновок: Провідні ідеї епічної середньовічної поеми “Пісня про Роланда”

– Наведіть факти й дайте оцінку художнім прийомам, використаним у “Пісні про Роланда” для утвердження та прославлення провідних ідей твору, які є відображенням середньовічних цінностей та ідеалів тогочасної людини. (Згідно з особливостями епічної оповіді погляд анонімного автора (чи групи авторів) “спрацьовує” подібно до кінокамери, коли в об’‎єктив потрапляє то один, то інший епізод зіткнення франків-християн з невірними маврами. При цьому важливо, що рух “погляду” відбувається від персони головного героя твору, Роланда, до інших рицарів-перів. У 94розділі ми стаємо свідками, як Олівер відповідає мечем на образи Фальзарона, рідного брата короля Марсілія. Цікаво, що діями героя рухає гнів, але це не гнів Ганелона, який шукає вирішення особистих проблем, це гнів праведний, гнів патріота, який додає йому сили в поєдинку з ворогом. Розважливий Олівер, який нещодавно вмовляв Роланда покликати на допомогу Карла, тепер із гордістю проголошує: “До бою, франки! Перемога наша!” загальне патріотичне піднесення охоплює всіх воїнів Роланда. Розділ 95 зображує поєдинок архієпископа Турпіна з королем Берберії Корсаблісом. Людина, яка за своїм саном не повинна ворогувати, демонструє рицарське завзяття й звитягу, підтверджуючи праведність своїх дій словами:

Гей, боягузе, ти брехню говориш!

Великий Карл нас завжди захистить.

Не в гадці нашим франкам утікати,

А вам ні кроком далі не піти…

І знову “кінокамера” повертається до Роланда, який знаходиться у найгарячіших точках битви.

І знову епічний оповідач використовує гіперболи в зображенні страшних втрат, що їх зазнають сарацини. Рефреном переміг франків лунає бойовий клич Карла “Монжуа!” (дослідники, зокрема А. Смірнов, вважають, що бойовий клич французів “Монжуа!” з ‘‎явився в XII столітті. Мабуть, це вигук французьких паломників, які проголошували його з вершини Мопз Оаисііі (“Гори радості”, італ. назва – Моniе Маrіо), коли їхнім очам вперше відкривався Рим – мета їхніх мандрівок. Знаючи, що епос використовує важливі знаки вияву патріотизму чи героїзму не завжди відповідно до історичного часу. Читач розуміє, що це художній прийом, необхідний для ствердження єдності франків. Карл – Франція – віра Христова – ось ті ідеали, які додають героям сили й звитяги в нерівному бою.

– У чому Роланд бачить критичність становища? Як він намагається виправити ситуацію? Роланд “міркує вже, що франки духа тратять, йому у грудях серце з жалю стигне”. Він особистим прикладом звитяги підіймає бойовий дух свого війська.

Барон на нього так завзято вдарив,

Що по забрало розрубав шолом,

Пробив у нього ніс, уста і зуби,

Пробив і панцир з защіпками й груди,

Й обвідку з срібла в золотім сідлі,

А врешті і в коня хребет розсік.

Убив обох, – для них нема вже ради!

Іспанці всі аж ахнули з досади.

А франки кажуть: “Славно бивсь Роланд!”

Бойовий дух війська відновлено: “З завзяттям, з силою вдаряють франки, рубають руки, ребра і хребти, рубають зброю до живого тіла; в траві зеленій ясна кров скипіла…”

– Але надто нерівними були сили. Чотири рази франкам “пощастило”. “За п’‎ятим разом їх постигла смерть”. Коли Роланд побачив загибель стількох вірних синів Франції, вирішив засурмити в ріг, щоб покликати на допомогу Карла Великого. Чому Олівер на це йому говорить: “Не рицарське це діло!” пригадайте, перед початком битви він сам умовляв Роланда сурмити. Чому тепер його позиція діаметрально протилежна? У чому він звинувачує Роланда? Наскільки, по-вашому, ці звинувачення справедливі? Наведіть аргументи з тексту.

– Яку роль відіграє порада архієпископа Турпіна у припиненні сварки Роланда й Олівера? Доведіть, що Турпін вміло володіє не тільки мечем, а й словом.

– Чи почули у стані Карла Великого звуки Роландового рогу? Як із якою метою граф Ганелон пояснює королю звуки Оліфанта? Яке рішення приймає король? Чи не занадто довго прислухався Карл до порад Ганелона? Навіщо було авторам героїчного епосу уповільнювати процес “прозріння” короля? (Згідно з історичною правдою, Роланд гине, тому має загинути й головний герой епічної поеми. Та його смерть не може залишитися непокараною. Тому Карл повертається зі своїм військом.)

– Виразно прочитайте розділ 140. Спробуйте інтонаційно виразити стан, у якому знаходиться Роланд. Чому він плаче? Чи можна його сльози вважати виявом зламу чи слабкодухості, нехай і миттєвої? (Роландові сльози ніяк не ознака зламу. Це сльози усвідомлення власної провини за смерть кращих синів Франції і кращих васалів короля. У цей момент Роланд набуває епічної цілісності. У ньому більше немає боротьби між запальним серцем і розумом. Тягар поразки він цілком бере на себе і прагне кров’‎ю змити тугу, яка переповнює його серце, спокутувати власну провину перед загиблими побратимами.)

– Який сенс особистого зіткнення Роланда з Марсілієм? Чому Марсілій втрачає у поєдинку саме праву руку? (Роланда вважали “правою рукою” Карла; Марсілій, змовившись з Ганелоном, заповзявся її відтяти, тобто знищити Роланда. Роланд не лише відтинає руку Марсілієві (фізична кара), а й вбиває його сина Джюрфалея (відтинає його “праву руку”, спадкоємця, продовжувача роду, чим завдає невимовних душевних мук мавританському королю та зламує дух усього сарацинського війська:

Невірні в крик: “Спаси нас, Магомете!

Спасіть, боги, нас!.. Мерщій втікаймо!”

Здавалося б, франки ось-ось здобудуть перемогу, хоча й ціною величезних втрат. Але!.. До Марсілія поспішає підмога! У цей страшний для франків момент розвитку “епічної оповіді” ми перейдемо до дослідження героїзму й стійкості головних героїв франкського епосу.)

– Пригадайте, у чому полягала критичність моменту для франків під проводом Роланда? (Франків було дуже мало порівняно з військом Марсілія, яке уп’‎ятеро їх перевищувало. Проте читач бачить, як озброєні ідеями служіння “Франції солодкій”, королю Карлу, вірі Христовій франки зламали бойовий дух мавританського війська. Але у цей момент маври отримують підмогу – п’ятнадцять тисяч воїнів володаря Ефіопії, дядька Марсілія. На той час франки вже були надміру виснажені попередніми чотирма битвами і втратили своїх кращих воїнів!)

– Чому, незважаючи на численну перевагу маврів, франки на чолі з Роландом продовжують битву, а не здаються на милість переможця? Що для них може бути страшнішим за смерть?

– Яким було останнє прохання Олівера до Всевишнього? Чому саме таким? (“…прохає Всевишнього, щоб рай йому подав, щоб короля і Францію солодку помилував, а перше всіх Роланда”. Олівер переймається більше долею своєї Вітчизни, свого сюзерена Карла Великого, свого друга Роланда, ніж власною. Але для нього важливо, як для справжнього християнина, щоб його душа потрапила до раю. Відтак пам’ять про нього буде жити вічно як пам’ять про героя.)

– Порівняйте втрату Олівера Роландом з утратою Патрокла Ахіллом. Чим дії Роланда і Ахіллеса в цих ситуаціях подібні? Чому? Як ви розумієте сенс слів “гнівом закипів Роланд у горі!”? (Знову гнів!)

– Як ви думаєте, чому серед франків останніми з живих залишилися саме Роланд та архієпископ Турпін?

– Виразно прочитайте фрагмент, у якому йдеться про останні години життя Роланда. Чи лише від фізичних ран вмирає Роланд?

– Висловіть своє розуміння сцени прощання Роланда з Дюрандалем. Чому Роландом оволодіває відчай через те, що він мусить залишити Дюрандаль?

– Розкажіть про дії короля Карла після загибелі загону Роланда. Чи передбачав король трагедію? Які знаки йому були в цьому? (Природні стихії, сни та звуки Роландового рогу.)

– Про що молив Бога Карл Великий, переслідуючи сарацинів? Яка доля спіткала Марсилія та його військо?

– Чи вважаєте ви дії Карла справедливими з погляду сьогодення, адже він прийшов до Іспанії як загарбник? (Дії короля Карла Великого пов’‎язані із головним завданням середньовічної державницької розбудови. Тому з позицій того часу вони виправдані; хоча з точки зору гуманізму він дійсно постає завойовником, що приніс страждання на чужі франкам землі. І тоді здається, що на співчуття читача більше заслуговують маври, ніж франки. Але за законами героїчного епосу народ, який його творить, сам оспівує своїх героїв. Для французького народу “свої” – це король Карл Великий і всі франки, а Марсілій і його маври – “чужі”. Зіткнення “своїх” і “чужих” є однією із характерних особливостей епічних поем усіх часів.)

– З якою метою Карл повернувся на поле битви сарацинів та загону Роланда? Прочитайте в тексті поеми, як Карл сприйняв загибель Роланда? Які художні засоби використані для опису душевного стану й міри горя короля? Поміркуйте, у цій ситуації Карлу більше притаманні риси звичайної людини чи державного мужа? Наведіть аргументи.

– Якою була доля нареченої Роланда Альди, що дізналася про його загибель? Як ви думаєте, чому Роланд в останні хвилини свого життя не згадує про кохану?

– Висловіть своє розуміння зображення суду над зрадником Ганелоном у “Пісні про Роланда”. Розкажіть, як на суді Ганелон пояснює свої дії щодо Роланда і ставлення до короля? Як ви думаєте, чого не розуміє Ганелон? Чому він сам не вважає себе зрадником?

– Яку позицію зайняли франкські барони щодо Ганелона й чому Карл відчуває себе самотнім серед підданців? (Барони весь час самі знаходилися у міжусобних феодальних суперечках, де кожен прагнув першості й вищості, де ніхто не хотів нікому коритись. Вони мислять вузько, з точки зору власних амбіцій та зиску. Карл відчуває себе самотнім, тому що його підданці його не розуміють, не усвідомлюють суті його державницької політики щодо об ‘‎єднання всіх франків, спрямованої проти внутрішньої ворожнечі, що призводить до послаблення країни в цілому. Ця ситуація цілком правдиво відтворює проблему Середньовічної Європи у період державотворення й формування націй – подолання внутрішньої ворожнечі й встановлення сильної централізованої влади.)

– У чому король Карл вбачає свій християнський обов’‎язок? (“Всі вірні кличуть там тебе; спіши!” Це воля Господа, виконавцем якої на землі є Карл Великий.)

– Зробіть висновок, чим же була для Франції доля Роланда та його побратимів, що полягли у Ронсенвальській ущелині, – трагедією чи славою?

– Зробіть висновок, чи можна Роланда назвати ідеальним епічним героєм, адже він є досить суперечливою особистістю, і його запальний характер та гарячий норов спричиняють чимало бід. Чому ж тоді народ ставить його нарівні з державотворцем, “батьком франків” Карлом Великим?

V. Узагальнення і систематизація знань

1. Інтерактивна вправа “Ти мені, я тобі” за змістом таблиці: Задайте питання будь-кому з ваших однокласників, в тому числі й мені.

2. Самостійна робота зі взаємоперевіркою. Робота з порівняльною таблицею “Пісні про Роланда” та “Слова про похід Ігорів”. Заповнити таблицю

– Який висновок можна зробити після заповнення таблиці? (Твори подібні за жанром, створені приблизно в один період, описують події героїчної боротьби з ворогом, герої належать до дворянської знаті)

Перегляд відео “Пісня про Роланда”.

VI. Домашнє завдання.

Опрацювати конспект, С. 164-166; дати письмову відповідь на питання: “Чи можна вважати Роланда ідеальним героєм епосу?”*

(2 votes, average: 5.00 out of 5)