Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ ЛІТЕРАТУРА – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ

ЛІТЕРАТУРА – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ

1. Академические школы в русском литературоведении. Москва, 1975.

2. Античная басня. Москва, 1991.

3. Античные гимны. Москва, 1988.

4. Античные мыслители об искусстве. Москва, 1938.

5. Апушкин Я. Драматическое волшебство. Москва, 1966.

6. Аполлинер Г. Предисловие к пьесе “Груди Тиресия” // Театр. 1988. № 4.

7. Аристотель. Сочинения: В 4 т. Москва, 1984. Т. 4.

8. Банк Н. Нить времен. Ленинград, 1979.

9. Барахов В. С. Литературный портрет. Ленинград, 1985.

10. Бахтин М. М. Литературно-критические статьи. Москва, 1986.

11. Белецкий А. И. Избранные труды по теории литературы. Москва, 1964.

12. Белинский В. Г. Собрание сочинений: В 3 т. Москва, 1948.

13. Бентли Э. Жизнь драмы. Москва, 1978.

14. Білецький Ф. М. Жанри прозаїчних творів // Українська мова і література в школі. 1965. № 9.

15. Борее Ю. Е. Метод в системе эстетики І І Вопросы литературы. 1961. № 2.

16. Брауде Л. Ю. К истории понятия “литературная сказка” // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. 1977. Т. 36. № 3.

17. Васильковский А. Т. Жанровые разновидности русской советской поэмы. Киев, 1979.

18. Возняк М. Історія української літератури: У 2 кн. Львів, 1994.

19. Волькенштейн В. Драматургия. Москва, 1960.

20. Гегель Г. В. Ф. Эстетика: В 4 т. Москва, 1968-1971.

21. Гоголь Н. В. Собрание сочинений: В 7 т. Москва, 1986. Т. 6.

22. Головенченко Ф. М. Введение в литературоведение. Москва, 1964.

23. Грицай М. С., Бойко В. Г, Дунаєвська Л. Ф. Українська народна поетична творчість. Київ, 1983.

24. Днепров В. Г. Черты романа XX века. Москва; Ленинград, 1965.

25. Домбровський В. Українська стилістика і ритміка: Українська поетика. Мюнхен, 1993.

26. Ершов Л. Ф. Сатирические жанры русской советской литературы. Ленинград, 1977.

27. Журбина Е. И. Теория и практика художественно-публицистических жанров (Очерк. Фельетон). Москва, 1969.

28. Каверин В., Новиков В. Новое зрение. Москва, 1988.

29. Каган М. С. Морфология искусства. Ленинград, 1972.

30. Кипнис В. Трагикомедия // Литературная учеба. 1988. № 4.

31. Клим’юк Ю. Про естетичну природу притчі // Слово і час. 1993. № 5.

32. Колесса Ф. М. Українська усна словесність. Львів, 1938.

33. Костюк Г. Записники Володимира Винниченка // Винниченко В. Щоденник. Едмондтон; Нью-Йорк, 1980. Т. 1.

34. Краткая литературная энциклопедия: В 9 т. Москва, 1962-1978.

35. Крижанівський С. Художні відкриття і літературний процес. Київ, 1979.

36. Кузьмин А. И. Повесть как жанр литературы. Москва, 1984.

37. Лессинг Г. Э. Гамбургская драматургия. Москва, 1953.

38. Литературные манифесты западноевропейских классицистов. Москва, 1980.

39. Литературные манифесты западноевропейских романтиков. Москва, 1980.

40. Лужановский А. В. Жанровая специфика рассказа // Принципы анализа литературного произведения. Москва, 1984.

41. Мифы народов мира: Энциклопедия: В 2 т. Москва, 1991-1992.

42. Мотылева Т. Свободная форма // Вопросы литературы. 1978. № 12.

43. Нестер 3. М. Поэтика памфлета. Киев, 1973.

44. Паршина Т. В. Фельетон // Русская речь. 1977. № 4.

45. Поспелов Г. Н. Лирика. Москва, 1976.

46. Прокопович Ф. De arte poetica. Могилев, 1786. Кн. 3.

47. Семенюк Г. Ф. Українська драматургія 20-х років. Київ, 1993.

48. Словарь литературоведческих терминов / Под ред. Л. И. Тимофеева и С. В. Тураева. Москва. 1974.

49. Стенник Ю. В. О специфике жанровой природы басни // Русская литература. 1980. № 4.

50. Теория литературы: Основные проблемы в историческом освещении: В 3 т. Москва, 1962-1965.

51. Українка Леся. Зібрання творів: У 12 т. Київ, 1977. Т. 8.

52. Українська літературна енциклопедія: У 5 т. Київ, 1990. Т. 2.

53. Франко І. Зібрання творів: У 50 т. Київ, 1976-1986.

54. Фролова К. П. Цікаве літературознавство. Київ, 1991.

55. Хализев В. Е. Понятие литературного рода (к истории вопроса) // Вестник МГУ. Серия IX. Филология. 1976. № 2.

56. Хализев В. Е. Драма как род литературы. Москва, 1986.

57. Чернец Л. В. Литературные жанры. Москва, 1982.

58. Шеллинг В. Философия искусства. Москва, 1966.

59. Шоу Б. Автобиографические заметки: Статьи. Письма. Москва, 1989.

60. Энциклопедический словарь юного литературоведа. Москва, 1988.

61. Эпштейн М. Парадоксы новизны. Москва, 1988.

62. Hamburger К. Die Logik der Dichtung. Stuttgart, 1957.

63. Ruttkowski W. Die literarischen Gattungen, Reflexionen über eine monifizierte Fundamentalpoetik. Bonn und München, 1968.

64. Wilson E. The theater Experience. New York, 1988.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Related posts:

  1. ЛІТЕРАТУРА – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 1. Бехер И. В зашиту поэзии. Москва, 1959. 2. Борее Ю. Б. Художественный процесс (проблемы теории и методологии) // Методология анализа литературного процесса. Москва, 1989. С. 4-30. 3. Бушмин Л. Преемственность в развитии литературы. Ленинград, 4. Верли М. Общее литературоведение. Москва, 1957. 5. Клочен Г. Поетика Бориса Олійника. Київ, 1989. 6. Легший Б. Твори: У […]...

  2. ЛІТЕРАТУРА – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК 1. Андреев Л. Г. Сюрреализм. Москва, 1972. 2. Андреев Л. Г. Импрессионизм. Москва, 1980. 3. Ахматова А. А. Сочинения: В 2 т. Москва, 1990. Т. 2. 4. Бальзак О. Собрание сочинений: В 10 т. Москва, 1982. Т. 1. 5. Бахмутский В. “Отец Горио” Бальзака. Москва, 1970. 6. Блок А. Собрание сочинений: В 8 т. Москва; […]...

  3. ЛІТЕРАТУРА – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 1. Аксаков К. С., Аксаков И. С. Литературная критика. Москва, 1981. 2. Андреев А. Л. Место искусства в познании мира. Москва, 1980. 3. Античные риторики. Москва, 1978. 4. Аристотель и античная литература. Москва, 1978. 5. Арнаудов М. Психология литературного творчества. Москва, 1980. 6. Арутюнова Н. Д. Образ, метафора, символ в контексте жизни и культуры // […]...

  4. ЛІТЕРАТУРА – ВІД АРІСТОТЕЛЯ ДО СЬОГОДЕННЯ 1. Андрухович Юрій. Постмодернізм – не напрям, не течія, не мода // Слово і час. 1999.№ 3. 2. Аристотель. Поэтика. Москва, 1957. 3. Арістофан. Комедії. Київ, 1956. 4. Бичко І. В. та ін. Філософія. Київ, 1994. 5. Білецький Леонід. Основи української літературно-наукової критики. Київ, 1998. 6. Вишенський І. Твори. Київ, 1959. 7. Гегель Г. В. […]...

  5. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО РОДИ ТА ЖАНРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Предметом ретельної уваги дослідників уже понад два тисячоліття є проблема літературних родів і жанрів. Якщо з першою її частиною все є більш-менш зрозумілим: переважна більшість науковців погоджується з тим, що існує три літературних роди – епос, лірика та драма, то відносно другої – маємо різні, досить суперечливі точки зору. Поряд з поняттям “жанр” уживається ще […]...

  6. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА СПИСОК ОБОВ’ЯЗКОВИХ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ Міфи і легенди Стародавньої Греції і Риму (за ред. М. А. Куна). Гомер “Іліада”, “Одіссея”. Гесіод “Труди і дні”, “Теогонія”. Грецька класична лірика: Тіртей, Архілох, Сапфо, Алкей, Анакреонт, Піндар. Есхіл “Прометей закутий”. Софокл “Цар Едіп”, “Антігона”. Еврипід “Медея”. Аристофан “Жаби”, “Хмари”, “Вершники”. Менандр “Третейський суд”, “Відлюдник”. Плавт “Комедія про горщик”, “Хвальковитий […]...

  7. Драма сатирів – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Драма сатирів (грец. σατυρικόν, лат. fabula satyrica) – жанр давньогрецького театру, що займав проміжне місце між трагедією й комедією. Драму сатирів іменували за античних часів також “жартівливою трагедією”. З жанром трагедії її зближували сюжети й дійові особи, запозичені з міфології, з комедійним жанром – сильний елемент брутального комізму. Визначною рисою драми сатирів був хор, який […]...

  8. Легенда – Система епічних жанрів – ЕПІЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ 3.2. Система епічних жанрів 3.2.11.Легенда Легенда (від лат. Іеqеnda – те, що слід читати) фольклорний або літературний твір, що містить розповідь на фантастичну тему. З усіх інших епічних жанрів легенда найближче стоїть до міфу, оскільки, як і в останньому, в ній ідеться про фантастичні події, проте, на відміну від міфу, в основі легенди лежить, хоча […]...

  9. Міракль – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Міракль (франц. Miracle, від лат. Miraculum – диво) – жанр середньовічної віршованої драми, заснованої на житті, діяннях і чудесах святих або Богородиці. Виник міракль на зламі XII-XIII століть у Франції. Першою відомою драмою цього жанру є “Гра про святого Миколая” (бл. 1200 р.) Жана Боделя. У XIII сторіччі з’являється один з найвизначніших європейських міраклів – […]...

  10. Драма – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Драма (грец. Ξραμα – дія) – це п’єса з гострим конфліктом соціального чи побутового характеру, який розвивається в постійній напрузі. Героями творів, написаних у цьому жанрі, є переважно звичайні, рядові люди. Автор прагне розкрити їхню психологію, естетично дослідити еволюцію характерів, мотивацію вчинків і дій. Витоки драми можна помітити в драматургії античності (“Іон” Евріпіда). Як самостійний […]...

  11. Трагікомедія – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Трагікомедія – драматичний жанр, якому властиві риси одночасно і трагедії, і комедії. Це відрізняє її від і трагіфарс драми як жанру, що є проміжним між трагедією та комедією. В основі трагікомедії лежить трагікомічне світосприйняття драматурга. Очевидно, що трагічне або комічне як у житті, так і в мистецтві не можуть існувати “паралельно”, не стикаючись одне з […]...

  12. Літургійна драма – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Літургійна драма – духовна драма середньовічної католицької Європи, що була тісно пов’язана із літургією. Розвивається в IX-XIII століттях. Елементи драми були присутні в самому богослужінні (поділ хору на два півхори, один з яких запитував, а другий – відповідав; діалоги між священиком і хором під час читання Святого Письма). З IX століття читання Біблії на різдвяній […]...

  13. Ауто – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Ауто (ісп. і португ. Auto – дія) – жанр одноактної драми релігійно – дидактичного змісту в Іспанії та Португалії XIII-XVIII століть. На початку свого існування ауто виконували 3-4 актори-аматори. Сценічне обладнання вистав було примітивним. Персонажами ауто були абстрактні постаті. До речі, в романі Сервантеса Дон Кіхот зустрічає трупу виконавців ауто, що їхали після вистави в […]...

  14. Фастнахтшпіль – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Фастнахтшпіль (нім. Fastnachtspiel, від Fastnacht – масниця, Spiel – гра, буквально “масницька гра”) – жанр німецького народного комічного театру. Основою фастнахтшпілів були народні звичаї та весняні обряди (вигнання зими, злих духів, торжество родючості). Напередодні Великого Посту влаштовувалися маскарадні карнавальні процесії, які супроводжувались інсценуваннями різних подій повсякденного життя. Спочатку фастнахтшпіль являв собою інсценізований Шванк із 3-4 […]...

  15. Водевіль – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Водевіль (франц. Vaudeville) – жанр легкої комедійної п’єси, в якій драматична дія поєднується з музикою, піснею-куплетом, танцями. Водевіль розвивається як жанр наприкінці XVIII – у XIX столітті. Назва його виникла у Франції, але щодо її етимології існують дві версії. За першою з них, назва походить від “водевірів” – веселих пісень (куплетів з рефреном), які складав […]...

  16. Соті – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Соті (франц. Sotie, від Sot – дурний) – жанр невеличкої віршованої комічної п’єси, що існував у XV-XVI століттях у Франції. В соті зображалися різного роду пустування та блазнювання. На відміну від фарсу, де виступали побутові персонажі, в соті брали участь дурні та блазні. П’єси цього жанру виконували аматори, що об’єднувалися в так звані “корпорації дурнів” […]...

  17. Балада – ЛІРО-ЕПОС ТА ІНШІ МІЖРОДОВІ Й СУМІЖНІ УТВОРЕННЯ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Балада (прованс. Balada, від Ballar – танцювати). Первісно – це танцювально-хорова пісня середньовічної поезії Західної Європи з чіткою строфічною організацією. Пізніше – це невеликий фабульний твір, в основі якого лежить певна незвичайна пригода. Тому баладу часто називали маленькою поемою: “балада так належить до поеми, як оповідання до роману” (Г. Шенгелі). Тепер балада – це епічний […]...

  18. Епопея – Система епічних жанрів – ЕПІЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ 3.2. Система епічних жанрів 3.2.1.Епопея Епопея, або героїчна чи епічна (на відміну від пізнішої романтичної чи ліро-епічної) поема (грец. Εποποιία від Έποζ – слово, оповідь і Ποιεω – творю), – значний за обсягом монументальний твір епічного змісту, в якому широко і всебічно відтворено епохальний перелом у житті цілого народу (часом багатьох народів), відображені події, що […]...

  19. Псалми – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Псалми (від грец. Ψαλμόζ – хвалебна пісня, первісно – ударяти по струнах, спів під акомпанемент струнного інструмента) – жанр духовної лірики. Перші псалми, зібрані в Псалтирі, приписуються біблійному цареві Давиду. В цей біблійний текст увійшло 150 псалмів. У східнослов’янських культурах Псалтир став відомим з XI століття й використовувався з навчальною метою: за ним вчили uрамоті […]...

  20. Нарис – Система епічних жанрів – ЕПІЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ 3.2. Система епічних жанрів 3.2.7.Нарис Нарис – малий художньо-публіцистичний жанр, у якому автор зображує дійсні події та факти. Найчастіше нариси присвячуються відтворенню сучасних подій чи зображенню людей, яких особисто знав письменник. Специфічне художнє завдання нарисової епічної форми, як вважають, полягає в тому, “щоб демонструвати й пояснювати якісь особливо важливі або нові, раніше невідомі явища. Нарис […]...

  21. Роман – Система епічних жанрів – ЕПІЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ 3.2. Система епічних жанрів 3.2.2. Роман Роман (франц. Roman, нім. Roman, англ. Novel) – великий епічний жанр, в основі якого лежить зображення приватного життя людини в нерозривному зв’язку із суспільним розвитком. Як жанровий термін поняття “роман” вперше використав у XVI столітті англійський дослідник літератури Джордж Патенхем у праці “Мистецтво англійської поезії” (1589 р.). Еволюція значення […]...

  22. Проблеми класифікації типів ліричних творів – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Як і епос та драма, лірика має розвинуту систему фольклорних і літературних жанрів. Проблема, однак, полягає у тому, що в ліриці процес жанрової еволюції сьогодні привів до того, що дедалі частіше з-під пера особливо обдарованих поетів виходять твори, які не відповідають жодному з відомих жанрових параметрів. Унаслідок цього дослідники пропонують взагалі відмовитися від традиційного жанрового […]...

  23. Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Поряд з тематичною класифікацією ліричних творів повною мірою зберігає своє значення й жанровий поділ лірики, який здійснюється залежно від типу переживань поета. Одна з найдетальніших (для свого часу) спроб систематизації за даним принципом жанрів лірики належить В. Бєлінському, який подає їх у такій ієрархії: “Види ліричної поезії залежать від ставлення суб’єкта до загального змісту, який […]...

  24. Елегія – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Елегія (грец. Έλεγεία, від Ελεγοζ – пісня; утворено, як гадають, від фрігійського слова, що означало очерет, тобто від музичного інструмента, виготовленого з очерету, – сопілки, під акомпанемент якої співалися елегії) – вірш, у якому виразно спостерігаються настрої журби, смутку, меланхолії: “Тоска – элегии пароль” (І. Северянин). У ньому часто звучать скарги на життєві незгоди, містяться […]...

  25. Ода – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Ода (від грец. (Ωδή – пісня) – первісно – пісня на будь-яку тему, що виконувалася в давній Греції хором під музичний супровід, пізніше – хвалебний вірш, який присвячено уславленню важливих історичних подій або видатних осіб. Інколи ода прославляє величні природні явища. Стиль таких творів є особливо урочистим, з елементами патетики. В. Домбровський, наприклад, визначав оду […]...

  26. Генезис і родові ознаки лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Лірика (від грец. Λύρα – струнний музичний інструмент, під акомпанемент якого стародавні греки співали пісні) – один із трьох основних літературних родів, у якому навколишня дійсність зображується шляхом передачі почуттів, настроїв, переживань, емоцій ліричного героя чи автора. О. Веселовський в “Історичній поетиці” виводить зародження ліричної поезії (як і епічної та драматичної) з первісного художнього синкретизму, […]...

  27. ЛІТЕРАТУРА – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА 1. Грушевський Михайло. Історія української літератури: В 6 т., 9 кн. Київ, 1993-1996. 2. Єфремов Сергій. Історія українського письменства. Київ, 1995. 3. Козлов А. В., Щербак С. Козлов Р. А. Азбука літературознавства. Київ, 1995. 4. Наєнко Михайло. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. Київ, 1997. 5. Ткаченко Анатолій. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. Київ, 1998. 6. […]...

  28. Новела – Система епічних жанрів – ЕПІЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ 3.2. Система епічних жанрів 3.2.4.Новела Новела (італ. Novella – новина, від лат. Novellus – новітній) – малий епічний жанр художньої літератури, іноді новелу ототожнюють з оповіданням. Однак, маючи чимало спільного, новела суттєво відмінна від оповідання. Особливо помітною ця різниця виявилася уже в новелі епохи Відродження, коли зародився цей жанр (Т. Гуардаті, Ф. Сакатті, П. Брачолліні, […]...

  29. Повість жанрової форми – Система епічних жанрів – ЕПІЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ 3.2. Система епічних жанрів 3.2.3. Повість жанрової форми Повість – епічний твір середньої жанрової форми. Частіше за все говорять про її проміжне становище між романом і оповіданням, нечіткість і розмитість жанрових меж. Дійсно, повість має чимало спільного як з романом, так і з оповіданням. У ній розкривається людська доля, взаємини героя з навколишньою дійсністю. Відмінності […]...

  30. З ІСТОРІЇ ВИВЧЕННЯ РОДІВ І ЖАНРІВ ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Теорія літературних родів і жанрів, хоча їй присвячено чимало наукових праць, досі не має достатньо чітких наукових дефініцій. Окремі дослідники навіть стверджують, що роди літератури, становлячи центральну проблему поетики, разом з тим чинять стійкий опір будь-якій смисловій інтерпретації [62, 3]. Витоки подібного підходу до класифікації родів і жанрів літератури криються в сивій давнині. Уже в […]...

  31. Мадригал – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Мадригал (від італ. Madrigale – пісня рідною мовою) – невеличкий (від 2 до 12 рядків) вірш на любовну тему. За характером змісту, який складала похвала та компліменти коханій (за Буало, мадригал має дихати “ніжністю, солодкістю й любов’ю”), а також невеличким обсягом мадригал є немовби протилежністю епіграмі. Генетично мадригал сходить до еротичних народних пісень провансальських пастухів. […]...

  32. Фейлетон – Система епічних жанрів – ЕПІЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ 3.2. Система епічних жанрів 3.2.8.Фейлетон Фейлетон (франц. Feuilleton, від Feuille – лист, аркуш) – невеликий за обсягом твір художньо-публіцистичного характеру, написаний на злободенну тему, що розкривається в гумористичному плані. Походження фейлетону пов’язують із французькою газетою “Journal des Débats” (“Журналь де Деба”), в один з номерів якої її редактор Берген Старший 28 січня 1800 року вклав […]...

  33. Оповідання – Система епічних жанрів – ЕПІЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ 3.2. Система епічних жанрів 3.2.5. Оповідання Оповідання – невеликий за розміром епічний жанр художньої літератури. “Обсяг життя”, який може бути “схоплений” жанром оповідання, практично не обмежений, але найбільш традиційні риси естетичної вибірковості оповідання “тяжіють” до зображення, в основу якого покладений певний випадок із житія або яка-небудь акцентована особливість людського характеру: “Під оповіданням в сучасному літературознавстві […]...

  34. Епіталама – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ ЕпіталамА (від грец. Έπιθαλάμιοζ – весільний), або гіменей (бог шлюбу в давній Греції; викриками: “Гімен, о Гіменей!” супроводжувалося виконання твору) – весільна пісня на честь молодого подружжя, що була поширена в античності. Виконувалася хором хлопців та дівчат перед шлюбними покоями молодих. Своє походження епіталама веде від фольклорних обрядових пісень. Появу її літературної форми датують приблизно […]...

  35. Система епічних жанрів – ЕПІЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ 3.2. Система епічних жанрів Сучасний літературний епос має досить розвинену ієрархію жанрів. Класифікація жанрів, співвідносних з епічним родом літератури, може грунтуватися на різних принципах їх розподілу: за часом виникнення, особливостями мовної організації (прозаїчної чи віршової) і т. д. Найчастіше епічні жанри групують за ознакою обсягу їхньої тематики, тобто більшої чи меншої повноти охоплення дійсності. Залежно […]...

  36. Станси – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Станси (від італ. Stanza – строфа) – невеличкий вірш з кількох чотирирядкових строф, кожна з яких висловлює закінчену думку. В західноєвропейській поезії кінця XVIII – початку XIX століття поняття “станси” часто ототожнювали з поняттям “строфа”. Інколи поняттям “строфа” позначали віршову організацію “високих жанрів, зокрема оди; під стансами (середній жанр) у такому випадку розуміли свого роду […]...

  37. Памфлет – Система епічних жанрів – ЕПІЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ 3.2. Система епічних жанрів 3.2.9.Памфлет Памфлет – художньо-публіцистичний твір, що в гостросатиричній формі викриває злободенні явища суспільного життя. Стосовно етимології поняття “памфлет” існують різні точки зору. Часто слово “памфлет” виводять від грец. Πδν – все і Φλέγω – палю; інколи від англ. Pamphlet, утвореного від Pamphilius – імені одного з героїв популярної комедії XII століття […]...

  38. Пеан – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Пеан (від грец. Παιδν – пеан, цілитель, спаситель – імення бога Аполлона) – хорова пісня, близька до гімна, на честь бога Аполлона. Її звичайно виконували тоді, коли зверталися до бога по допомогу або коли дякували йому за перемогу в битві чи за порятунок від стихійного лиха. Появу пеана в давньогрецькій авторській ліриці пов’язують з ім’ям […]...

  39. Есе – Система епічних жанрів – ЕПІЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ 3.2. Система епічних жанрів 3.2.6.Есе Есе (франц. Essai – спроба, начерк) – це жанр, який лежить на стику художньої та публіцистичної (часом науково-популяризаторської) творчості. Його появу пов’язують з діяльністю М. Монтеня, який 1580 року написав працю, що мала назву “Essai” (на східнослов’янському грунті цю назву звичайно перекладають як “опыты” (рос.) – в значенні “спроба”, “підкреслено […]...

  40. Панегірик – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Панегірик (від грец. Πανηγυρικόζ – урочиста похвальна промова, яка виголошувалася на народних зборах. Панегірик звичайно присвячувався певним видатним особам, суспільним діячам, полководцям і т. д., вихваляв їхні діяння або ж славословив певні знаменні історичні події, наприклад, похвальне слово Ісократа 380 року до нашої ери про Афіни та їхню історію. В давньому Римі панегірики з’являються в […]...

ЛІТЕРАТУРА – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ
«
»