“Листя трави” творча історія, сенс заголовка – ЗБІРКА “ЛИСТЯ ТРАВИ” – ВОЛТ ВІТМЕН (1819-1892)
Задум книжки Волт Вітмен пояснив так: “Листя трави” – це переважно спроба виразити мою власну емоційну й особистісну природу…” Це розповідь про духовну еволюцію поета протягом усього його життя. Ліричний герой – сам Поет, син Людства, Землі та Всесвіту. Можливо, саме тому протягом усього життя Вітмен удосконалював, доповнював і шліфував своє творіння. Автор порівнював це постійне вдосконалення чи то з деревом, яке з року в рік нарощує кільця свого стовбура, чи то із собором, що добудовується і зростає крізь риштування – усе вище й вище до неба.
Збірка “Листя трави” була вперше надрукована в 1855 р. і складалася з 12 поезій, які не мали назв. Так поет підкреслював нероз
Ривну єдність, цілісність свого твору як ліро – епічного монологу в поемах і віршах. Він власноручно набирав текст у друкарні, художньо оформив видання. На зеленій обкладинці зображені стебла трави і відтиснута назва – “Leaves Of Grass”. Про ім’я автора читач дізнавався з віршів, оскільки замість імені й прізвища Вітмен помістив на титульному аркуші гравюру зі свого портрета, на якому він зображений у сорочці, робочих штанях і капелюсі, одягненому набакир.
За життя поета книжка перевидавалася дев’ять разів, в останній редакції міститься вже 400 різних за жанрами поезій: від невеличких віршів до значних за обсягом поем, таких як “Пісня про себе”, “Пісня відкритого шляху”, “Пісня про сокиру” та ін.
Про назву збірки написано немало. Слова, ужиті в її заголовку, в англійській мові є багатозначними. Так, слово “Grass”, яке означає “трава, пасовисько”, неодноразово обігрується в тексті (“О, нарешті, я усвідомив: трава промовляє назліченними язиками”), Показовим є уривок, де поет дає волю своїй бурхливій фантазії, індивідуально-авторським асоціаціям:
Послухай-но, що це – трава? – повні жмені простягши, дитина
Спитала. Що відповім я дитині? Я ж боне більше від неї знаю про це. Може, це прапор зелений вдачі моєї, зітканий із різнотрав’я надій.
Може, це хусточка Бога,
Дарунок запашний, на згадку зумисне кинутий,
З іменем власника десь у куточку, щоб ми спостерігали, і міркували,
І говорили: – Чиє?
Може, трава й сама – дитина, новонароджене малятко
Рослинне… Переклад С. Хміля
Слово “Leaves” В англійській мові означає “листки”, “паростки”, а ще – “стулки дверей”, і навіть “аркуші паперу”. Існує версія, що це також сучасний Вітменові друкарський термін – “аркуші рукопису, сторін набору книжки”. Адже не забуваймо, що він працював у друкарні та особисто брав участь у наборі своєї книжки. Це, до речі, видно з її розмаїтого і рідкісного для того часу оформлення.
Книга всього життя
Книга віршів “Листя трави” побачила світу 1855 році і за життя Волта Вітмена, постійно доповнюючись і змінюючись, перевидавалася в 1856, 1860, 1867, 1871, 1872, 1876, 1881, 1889, 1891 роках.
Обкладинка до збірки поезій “Листя трави” В. Вітмена
Титульна сторінка збірки поезій В. Вітмена “Листя трави”, м. Філадельфія, 1900 р.
Отже, ніжні листочки трави, що пробиваються крізь земну твердь назустріч сонцю, прикриті взимку снігом, щовесни заново відроджуються. Можливо, через цю асоціацію вони й стали для поета символом безкінечності життя, його вічної циклічності (перетворення матерії на інші види, її незнищенність, вічне оновлення світу).
Назва збірки відобразила поетове світосприйняття: трава (незнищенна, як і саме життя) стала метафорою, яка найточніше передає пафос його творчості. Так багатозначність слів, ужитих у заголовку збірки поезій Волта Вітмена, викликає думки про багатозначність смислів самого твору. Та й поетичний хист поета колись нагадував маленький пагінець майбутнього могутнього дерева, який ховається в траві, нічим не вирізняючись на її тлі. Однак прийшов час, коли він стрімко звівся вгору, сягаючи верховіттям небес…
(2 votes, average: 2.50 out of 5)