Листки тендітні та сумні летять, кружляючи крилато – ЦІКАВА КНИГА ПРИРОДИ
Матеріал уроку. Катерина Перелісна “Осінні танці”.
Мета. Розширити уявлення дітей про красу природи восени, вчити розкривати зміст образних висловів; формувати уміння аналізувати, удосконалювати, робити висновки з прочитаного; вдосконалювати навички правильного, виразного читання.
Обладнання. Таблиця № 2 (додаток 2).
Хід уроку
I. Мовна розминка.
1. Фонетична зарядка.
– Як шелестить ліс?
– Як завиває вітер?
– Як капають дощові краплини?
2. Чистомовка.
Лі-лі-лі – відлетіли журавлі.
Ли-ли-ли – дні осіннії прийшли.
Ні-ні-ні – листки тендітні та сумні.
То-то-то – летять, кружляючи крилато.
II. Вправи на вдосконалення читацьких навичок.
1. Розпитування.
За таблицею № 2 (додаток 2) рядок 3 з голосними [і, и, е].
2. Гра “Визнач спільну частину”.
На дошці надруковані слова. Учні читають їх і визначають в них спільну буквену частину.
Осінь – осінній пожовтіле – жовтавий
Коси – роси червоний – рудий
Танці – потанцює захитали – затихли
Після того читають ці слова правильно і швидко.
III. Підготовка до вивчення нового матеріалу.
– Чи спостерігали ви, як опадає листя дерев восени? Які кольори листя можна тоді побачити?
– Як називається осінній місяць, в назві якого чути шелест листя, що падає на землю? (Листопад.)
– Від яких слів утворилося слово листопаді Складіть речення із цим словом.
– Послухайте текст про те, як опадає листя восени. Визначте, який він – науково-популярний чи художній.
Дереву ніхто не говорить, коли треба скидати листя. Короткі осінні дні ніби прокручують у рослині невідомий перемикач. Зелений колір змінюється на червоний. Що сильніше пожовтів чи почервонів листок, то швидше він обривається. І приходить мить, коли досить лише доторкнутися до листка, і він відразу ж падає з гілки разом з черешком…
Що ж трапилося?
Виявляється, восени в основі черешка, в тому місці, де він прикріплюється до гілки, з ‘явився так званий корковий шар. Він, як перегородка, відокремив черешок від гілки. Тепер тільки декілька тонких волокнинок з’єднують черешок листка з гілкою. Навіть легкий вітерець обриває ці волокнинки. Листя опадає.
IV. Повідомлення теми і мети уроку.
– А на сьогоднішньому уроці ми прочитаємо вірш Катерини Перелісної, у якому художньо описано пору листопада.
V. Опрацювання вірша К. Перелісної “Осінні танці”.
1. Словникова робота.
Часу | Шкода |
Вітер | Кинувся |
Зі мною | Зірвуться |
Жоржини | Потанцює |
Листочки | Захиталися |
– Утворіть словосполучення із слів кожної колонки, складіть з ними речення.
2. Самостійне читання вірша учнями (мовчки).
– Прочитайте вірш Катерини Перелісної мовчки, зверніть увагу, як поетеса вжила ці вислови у своєму творі.
– Про кого цей вірш? Яким він вам здався – сумним чи веселим?
3. Повторне читання вірша “луною” (за сильнішим учнем).
– На чому грав вітер? Про що він просив?
4. Вибіркове читання. Робота над художнім прийомом.
– Хто першим відгукнувся на пропозицію вітру? Прочитайте слова жоржин.
– Чому вітер не хотів, щоб жоржини танцювали?
– Прочитайте, хто закрутився у танці. Чи такі танцюристи сподобалися вітру?
– На що схожий вірш? Прочитайте, що у ньому автор вигадала, а що – ні.
– За допомогою яких слів авторка відтворила звуки?
– Зверніть увагу, що поетеса дібрала ці звуки, аби створити певне враження. Такий художній прийом називається звукописом.
– Поясніть, з якою метою Катерина Перелісна використала звукопис у вірші.
5. Вправи на розвиток читацьких навичок.
А) Читання з лінійкою (читання тексту, напівприкриваючи букви лінійкою; сусід по парті стежить і виправляє помилки).
Б) Вправи на правильне інтонування речень, різних за метою висловлювання.
В) Читання вірша з елементами інсценування (робота в парі).
Один учень читає вірш, а інший рухами, мімікою зображає описане у творі.
6. Робота з малюнком до вірша.
– Що зображено на малюнку, що на сторінці 7?
– Який настрій вітру він передає? Доведіть свою думку.
7. Виразне читання вірша в особах.
– З яким настроєм треба читати цей вірш?
– Які рядки треба читати наспівно? А які – у швидкому темпі?
8. Робота в зошиті (с. 3).
VI. Робота над картиною Йосипа Бокшая “Золота осінь”.
– Краса осені надихала не тільки письменників, які оспівували її за допомогою слова, а й художників. Одним із таких майстрів пензля був засновник закарпатської школи живопису Йосип Бокшай. Ім’я Йосипа Бокшая нині добре знане як у нашій країні, так і за її межами. Його полотна коштують величезних грошей, вони зберігаються у найкращих приватних колекціях світу, та найбільше зібрання його творів – у фондах Закарпатського обласного художнього музею, названого у 1990 році його іменем. Нині музеєм завідує художник Франциск Ерфан – онук Йосипа Йосиповича.
Художник дуже любив на своїх картинах зображати осінь, тому у мистецтвознавців виник термін “бокшаївська осінь”. Пора року сповнена яскравих барв листя, але разом з тим і певної зимової прохолоди.
– Розгляньте картину Йосипа Бокшая, на якій зображено золоту осінь в Карпатах (с. 8).
– Що ви відчуваєте, коли дивитеся на цю картину?
– Що найбільше привернуло вашу увагу?
– Якими фарбами передано красу природи?
– Який настрій створює картина?
VII. Підсумок уроку.
– Який розділ почали читати? Про що йтиметься у творах цього розділу?
– Який твір прочитали? Хто його автор?
– Яке осіннє явище описане у вірші? Який художній прийом використала поетеса?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)