Ліси Туреччини – географія
Туреччина. Ліси зосереджені головним чином у горах – це вологі субтропічні, твердолисті і широколисті ліси середземноморського типу. У Туреччині велика частина лісів розташовується на схилах Піренейських гір, звернених до Чорного моря. На нижніх частинах схилів переважають дубові ліси (дуб пухнастий, скельний Quercus petraea, густий). Вище, на висотах 1000-2400 м над ур. моря ростуть добре збережені ліси з ялини східної (Picea orientalis), до якої на висоті 1500-1900 м домішується ялиця Нордманна (Abies nordmanniana). Дерева цих порід нерідко досягають висоти 45 м при діаметрі стовбура до 1м; загальний запас місцями перевищує 1000 куб. м на га. Тут же зустрічаються ліси з бука східного (Fagus orientalis), але найчастіше він росте разом з ялиною і ялицею.
На південних схилах Понтійських гір і в районах з недостатньою кількістю опадів ростуть соснові ліси з сосни чорної (Pinus nigra var. Caramanica).
У західних гірських районах, прилеглих до Егейського моря, серед маквиса ((франц. Maquis – важкопрохідні зарості з ксерофітних жестколистних вічнозелених чагарників і невисоких дерев (мирт, олеандр, суничне дерево, дика фісташка та ін.), Характерні для Середземномор’я) збереглися невеликі ділянки з ксерофільних видів дуба, особливо дуба крупночешуйчатая, плюски жолудів якого використовуються для дублення шкір. У соснових лісах прибережній частині переважають сосни калабрийская (Pinus brutia) і італійська, а вище по схилах – сосна Палласа (Pinus pallasiana). Поширені також дуб цер, каштан, волоський горіх (Juglans regia). У верхній частині лісового поясу господствуеют ліси з бука та ялиці (Abies equitrojani).
У європейській частині країни, на кордоні з Болгарією, виростають дубові і букові ліси з підліском з рододендрона.
У горах Тавра в нижній частині приморських схилів до висоти 700-800 м поширений маквис. У ньому переважають суничник дрібноплідний (Arbutus andrachne), ріжкове дерево (Ceratonia siliqua), дика маслина, лавр, мирт, деревовидний верес та ін. Серед чагарників виростає сосна калабрийская. На висотах від 1400 до 2000 м окремі ділянки лісів утворені соснами чорної і Палласа. На південних схилах Тавра і Антитавра на висотах від 1300 до 2000 м в сприятливих вологих умовах росте кедр ліванський (Cedrus libani). Разом з кедром сусідять різні види ялівцю, наприклад, ялівець високий (Juniperus excelsa) з висотою до 25 м і діаметром стовбура до 3 м. У змішуванні з кедром і ялівцем сільнопахучім (Juniperus foetidissima) зустрічається ялиця Кілікійський (Abies cilicica). Верхню межу лісу утворюють ялівцеві рідколісся.
На Анатолійське плато лісова рослинність приурочена до річкових долинах (галерейні ліси з тополі та верб) і окремим гірським поднятиям, де зосереджені невеликі ділянки сосни Палласа і дуба цера. На значній території в результаті вирубок та випасання худоби лісу поступилися місцем маквису.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)