Лишайники: будова, живлення, умови існування

В даний час описано близько 26 тис. видів лишайників, насправді ж їх число може досягати 40 тис. Вважається, що вони були першими організмами, які почали заселяти сушу. Спочатку саме вони сформували підгрунтя на землі.

Лишайники – досить складний для дослідження об’єкт. Ці стародавні організми, що з’явилися, як вважають вчені, більш ніж 400 000 000 лет тому назад, неймовірно цікаві для вивчення.

Складність дослідження лишайника полягає в тому, що його не можна навіть визначити як окремий організм. Лишайник – це симбіоз – складовою організм з двох організмів: гриба і водорості. Лишайники мають особливі біологічними властивостями, які не притаманні іншим організмам. Своєрідний метаболізм, утворення специфічних лишайникових речовин, в синтезі яких беруть участь обидва компонента лишайника, способи розмноження і так далі.

Окремо існуючи, водорість не володіє тими властивостями, які вона набуває, вступаючи в симбіоз з грибом. Причини виникнення постійних водорослевогрібних організмів вченим поки ясні не до кінця. Можливими причинами називають “голод” гриба, тобто умови нестачі поживних речовин, в результаті чого гриби знайшли собі партнера в особі водоростей, які забезпечують їх необхідними органічними речовинами. Також причиною з’єднання гриба і водорості могла стати і сухість місць їх проживання.

Будова

Те, як влаштовані лишайники, можна детально роздивитися під мікроскопом. Нитки гриба (гіфи) обплітають колонії одноклітинних водоростей. Зовні гіфи гриба сплітаються більш щільно, утворюючи так звану кору, а всередині переплетення не така щільна – цю частину називають серцевиною.

Колонії водоростей намагаються розташовуватися максимально близько до верхніх і зовнішнім частинам. Це пояснюється тим, що водорість потребує сонячному світлі, адже вона харчується за допомогою фотосинтезу.

Життєві форми

У природі лишайники зустрічаються нам досить часто. Просто перебуваючи в лісі, ми можемо зустріти безліч представників цього виду. В основному можна побачити три види:

    Накипні. Найчастіше зустрічаються на каменях, приростаючи до них дуже щільно. Листовіта. Побачити їх можна на стовбурах дерев. За формою вони виглядають, як шаруваті нарости. Кущисті. Піднімають над місцем, де вони ростуть у вигляді “гілочок”.

Живлення (харчування)

Лишайник складається з:

    Автотрофного організму – водорості. Гетеротрофного – гриба.

Цей союз тільки на перший погляд є симбіозом, так як при більш детальному розгляді виявляється, що фактично гриб паразитує на водорості. Причому гриб не просто поглинає органічні сполуки, які виробляє водорість, він здатний ще і контролювати вироблення і виділення потрібних йому речовин в потрібній кількості.

Таке спільне проживання двох організмів правильніше буде назвати симбіозом, вираженим у вигляді помірного паразитизму. А тип харчування лишайників можна назвати автогетеротрофним.

Якщо описати коротко, то вийде, що нитки гриба поглинають воду (вода всмоктується всією поверхнею організму, як губкою) і мінеральні речовини (причому гриб здатний в буквальному значенні добувати їх з голих скель, виділяючи речовини, що руйнують породу), а в клітинах водорості в процесі фотосинтезу утворюються органічні речовини, які, в свою чергу, поглинає гриб. Але, як виявляється, насправді, все відбувається набагато складніше.

Вченим до сих пір не вдалося до кінця зрозуміти, яким же чином гриб здатний стимулювати водорість не тільки на вироблення саме необхідних для його харчування речовин, але і на виділення цих речовин в кількостях більших, ніж це відбувається у окремо існуючої водорості. Окремо існуюча водорість виділяє в навколишнє середовище лише 10-15% органічних речовин, отриманих нею в процесі фотосинтезу. Будучи ж в складі лишайника, ця ж водорість виділятиме 80-85% синтезується органіки, яка буде поглинатися грибом.

Припускають, що гриб впливає на клітини водорості якимись хімічними речовинами, і дане вплив збільшує кількість органічних речовин, що виділяються водорістю. Також можливо і безпосередній фізичний вплив, що відбувається шляхом контакту грибних гіф і клітин водорості.

Шляхи передачі органічних речовин від одного учасника складеного організму до іншого теж не до кінця зрозумілі. Не так давно вченим вдалося дізнатися, у вигляді яких речовин відбувається обмін органікою. В одному випадку це глюкоза, в іншому – багатоатомні спирти.

Також важливим компонентом є азот. Залежно від того, які види водорості входять до складу, цей елемент лишайник може добувати з:

    Повітря. Води. Субстрату (каменю, грунту, кори рослин).

За розподілом сполук азоту встановлюється строгий контроль, і більшість цих речовин засвоюється грибом.

Умови існування

Лишайники є неймовірно невибагливими організмами. Вони можуть рости, наприклад, на голому камінні, багато виростають в суворих умовах Крайньої Півночі або пустелях.

Температурний діапазон життя у цих організмів неймовірно широкий: від -70 до +60 градусів Цельсія. Вони здатні існувати і в умовах відсутності води, висихаючи, а потім повертаючись до життя.

Вважається, що ці дивовижні організми, які можуть існувати практично у всьому діапазоні природних умов на нашій планеті, не здатні жити в умовах антропогенного забруднення навколишнього середовища. Це стосується не всіх форм, але в цілому хімічні речовини, активно виділяються в процесі діяльності людини в навколишнє середовище, є згубними для лишайників.

Найменш пристосованими в цьому сенсі є кущисті лишайники. При забрудненні повітря вони швидко загинуть. Трохи менш чутливі лістоватие. А ось накипні є формою, яку вдалося пристосуватися і до несприятливих умов. Вони здатні жити навіть в міських умовах.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Лишайники: будова, живлення, умови існування