ЛІРО-ЕПІЧНА СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВА БАЛАДА БОНДАРІВНА – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
У XVII ст. в умовах панування польських завойовників на українських землях зазнають утисків усі прошарки населення. Проте українці не йдуть на компроміс із совістю навіть перед обличчям смерті.
√ Балада умовно може бути віднесена до романтизму, у ній проявляються і елементи реалізму.
√ Короткий аналіз балади.
– Тема – соціальна нерівність і доля українки за часів панування поляків на українських землях.
– Ідея – возвеличення моральної стійкості й чеснот українців, які не йдуть на компроміс із совістю.
– Мотиви балади: “соціальна нерівність”, “краще смерть, ніж життя з нелюбом”, “краще смерть, ніж зрада Батьківщини”, “героїзм жінки”.
– Образи: людей: Бондарівна – вродлива українка; пан Каньовський – польський пан; Бондар – батько Бондарівни, жовніри; природи: гори; предметів і явищ: срібна рушниця, таляри, тесовая лава, домовина.
– Місце подій: містечко Богуслав.
– Композиція (сюжет):
– експозиція: у місті Богуславі панує Каньовський, там живе й Бондарівна;
– зав’язка: люди попереджають Бондарівну про небезпеку;
– розвиток дії: Бондарівна тікає через місточок, жовніри женуться за нею й ловлять; пан Каньовський пропонує Бондарівні одружитися, але вона бажає померти, аніж піти за нього;
– кульмінація: пан убиває Бондарівну, відкупляється від батька талярами на похорон, але не дозволяє ховати Бондарівну (показуючи цим свою владу);
– розв’язка: оплакування Бондарівни.
– Система віршування: силабічна, водночас близька до силабо-тонічної.
– Віршовий розмір: у силабо-тонічній – 7-стопний хорей.
– Строфа: двовірш (дистих).
– Римування: паралельне (аа бб).
√ Художні засоби балади:
– гіперболи: “Ой лежала Бондарівна Сутки і годину…”;
– звертання: Бондарівно; старий Бондар тощо;
– риторичні оклики і запитання: “Тікай, тікай, Бондарівно, / Буде тобі лихо!”; “Ой, чи хочеш, Бондарівно, / Ти за мною жити?”; “Ой, чи підеш, ой, чи підеш / В сирій землі гнити?”;
– епітети: “добрі люди”, “сира земля”;
– порівняння: “там гуляла Бондарівна, як пишная пава”, “межи ними Бондарівна, як сиза голубка!”, “забив Бондарівну, як перепелицю”;
– повтор (тавтологія): “тікай, тікай…”, “хорошая, хорошого…”, “старий Бондар…”.
! Секрет популярності “Бондарівни” у тому, що автор-народ поєднав у баладі гострий драматизм сюжету соціального забарвлення і глибоку симпатію до героїні Бондарівни – сміливої і гордої. Високий трагізм балади грунтується саме на ідеальній цнотливості української дівчини, яка змогла вистояти перед пропозиціями й погрозами розбещеного пана. Каньовського. Постать батька – уособлення не лише батьківського болю за втраченою дочкою, а й виразник народного ставлення до подій та їх учасників.