ЛІНИЦЬКИЙ ВАРЛААМ
ЛІНИЦЬКИЙ ВАРЛААМ (р. нар. невід. – 1742) – освітній діяч.
Священик при посольстві в Константинополі, пізніше – єпископ. У1712- 1714 рр. здійснив паломництво до Єрусалима, після чого написав твір про християнські святині Близького Сходу “Перегринація”. Загалом дотримуючись схеми жанру ходінь до Святих місць, він іноді відхилявся від неї, вносячи до щоденника подорожі розповіді про все, що з ним траплялося в дорозі. Це становить кращу частину його твору, тут найбільше проявився письменницький хист автора та інтерес до живої народної мови. В описах християнських святинь паломник обмежується здебільшого їхнім переліком або переказами Святого Письма.
Літ.: Перетц В. Н. Отчет об зкскурсии Семинария русской филологии в Нежин // Университет. изв. 1914. Ноябрь; Білоус 17. В. Українська паломницька проза. К., 1998.
П. Білоус
Related posts:
- ВИШЕНСЬКИЙ ІПОЛИТ ВИШЕНСЬКИЙ ІПОЛИТ (рр. нар. і см. невід.) – ієромонах з Ніжина, письменник і мандрівник. Автор опису подорожі в Єрусалим, на Синай та Афон у 1707 – 1709 рр. Виконаний за визначеним планом твір охоплює не тільки розповідь про Святу землю, відому з Біблії, а й про життя та побут багатьох народів, зокрема балканських. В описах […]...
- ДАНИЛО КОРСУНСЬКИЙ ДАНИЛО КОРСУНСЬКИЙ (рр. нар. і см. невід.) – архімандрит Корсунського монастиря, паломник-письменник XVI ст. Автор “Книги беседы о пуги Іерусалимском…” Побував у Єрусалимі між 1590 і 1594 р., проте його твір – це переробка “Житья и хожденья” Данила Паломника. Порівняння описів мандрівки до Святої землі дають змогу зробити висновок: Данило Корсунський лише стилістично опрацював текст, […]...
- ЛАЩЕВСБКИЙ ВАРЛААМ ЛАЩЕВСБКИЙ ВАРЛААМ (1704 – 28.07.1774) – давньоукраїнський драматург, філософ, церковно-релігійний діяч. Народився в польській родині. У 1726 – 1737 рр. навчався в Києво-Могилянській академії. 1738 р. постригся в ченці під іменем Варлаама. Викладав у Києво-Могилянській академії поетику, риторику, богослов’я, грецьку та єврейську мови. У 1747 р. запрошений до Петербурга для перегляду слов’янського тексту Біблії та […]...
- Варлаам і Йоасаф. Фрагменти. Переспів А. Ткаченка – ВІЗАНТІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА III. Варлаамові притчі 1. Птахолов і Соловейко 10. …Із ким порівняти цих людей? Який навести тобі приклад на доказ їх їхнього неуцтва? Ось що: я наведу підтвердження словами одного премудрого чоловіка: він казав мені, що ідолопоклонці подібні до птахолова, що спіймав одну маленьку пташку, меншу від горобчика. Це був соловейко. Схопивши ножа, птахолов приготувався зарізати […]...
- СЕРАШОН СЕРАШОН (рр. нар. і см. невід.) – письменник і мандрівник. Інок Мотронинського монастиря, який здійснив та описав своє паломництво до гробу Господнього у 1749 р. Автор записок вказує власний маршрут: Бориспіль – Золотоноша – Чигирин – Січ, звідки на човнах добрався до Очакова, а потім до Константинополя. Описав турецькі й грецькі міста, а також ті, […]...
- СЕЛУНСЬКИЙ АРСЕНІЙ СЕЛУНСЬКИЙ АРСЕНІЙ (рр. нар. і см. невід.) – давньоукраїнський письменник XV ст. Автор паломницького твору “Слово о бытие Іерусалимском”. Біографічних відомостей немає, крім його власного свідчення: “Се аз, раб божій Арсеней, смиренний діакон Селуня града, был есмь в Іерусалиме 17 літ” Невідомо також, хто він був за національністю: білорус (О. Марков), болгарин (С. Обнорський), українець […]...
- Мнемонічні вірші Мнемонічні вірші (грецьк. mneme – пам’ять) – вірші навчально-дидактичного призначення, що створюються для розвитку пам’яті. Віддавен використовувалися в освітній практиці, коли заримовувалися певні граматичні або математичні правила, відомості з різних дисциплін: Є ще люди сонні, наче сови, А глухі до слова – це найгірш. Ти дорідної прислухайсь мови, Прокажи відмінки – це ж як вірш! […]...
- Перевтілення Перевтілення – вживання однієї людини у внутрішній світ іншої, тимчасова ідентифікація з нею, виконання її рольових функцій. У літературознавстві термін П. вживається для пояснення психологічного механізму переходу фізичного автора на позиції автора текстуального, оповідача, розповідача, ліричного героя, персонажа тощо. Письменник немовби змінює маски, розігрує ролі різних художніх суб’єктів, тобто перевтілюється у ці постаті. Внаслідок цього […]...
- ЩОБ НЕ ВМЕРЛИ СЛОВА… – ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО (нар. 1945 р.) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Для творів Голобородька характерне звертання “Ми”. Воно сприймається як факт довіри, як свідчення спорідненості з кращими представниками нашого суспільства, що вже обрали єдину і несхибну дорогу – на віки, на щастя, на здобутки. Василь Голобородько знає, що вже підростає покоління, яке має дбати про збереження національних святинь, до яких, зокрема, належать і слова нашої мови. […]...
- Дивосвіт рідної мови у творчості Дмитра Білоуса Ю. Мірончук, Учениця 11 класу Немішаївської ЗОШ № 1, Київська обл. Зацікавленість творами про мову, зустрічі з Дмитром Григоровичем у школі, знайомство з непересічною особистістю, незвичайною людиною, можливість користуватися архівом письменника, особисті консультації поета-педагога підказали вибір теми дослідження – “Дивосвіт рідної мови у творчості Дмитра Білоуса (мовознавча поезія митця”), робота над якою тривала близько 2-х […]...
- Паломницька література (Ходіння) Паломницька література (Ходіння) – своєрідні путівники, які містили найнеобхіднішу інформацію про “святі місця”, відомості про природні багатства. їх зміст формувався під впливом релігійних, апокрифічних легенд, доповнювався розповідями проповідників, монахів. П. л. розвивалася в українському письменстві як літературний жанр з XII по XVIII ст. Поява П. л. була зумовлена прагненням молодої церкви Київської Русі зміцнитися шляхом […]...
- Походження хрестових походів Завоювання Палестини турками мало важливі політичні наслідки. Поки Єрусалимом володіли араби, християнські паломники (пілігрими) мали вільний доступ до його святинь, бо араби взагалі не гнобили християн і навіть самі ставилися з повагою до їх святинь. Для християнських народів той чи інший прийом, який зустрічали у Святій Землі приходили туди прочани, не міг бути річчю байдуже, […]...
- ЛУЧКАЙ МИХАЙЛО ЛУЧКАЙ МИХАЙЛО (спр. прізв. – Поп; 19.11.1789, с. Великі Лучки, тепер Мукачівського р-ну Закарпатської обл. – 03.12.1843, Ужгород) – мовознавець, історик, просвітник, церковний діяч, фольклорист. Народився в сім’ї дяка. Початкову освіту здобув у рідному селі та в Ужгородській початковій школі. Потім закінчив два класи Ужгородської реальної гімназії, навчався у Великоварадинській гімназії (тепер м. Орадя в […]...
- МУЖИЛОВСЬКИЙ АНДРІЙ МУЖИЛОВСЬКИЙ АНДРІЙ (рр. нар і см. невід.) – письменник, церковно-релігійний діяч. Деякий час був слуцьким протоієреєм, з 1631 р. – ієромонах Києво-Печерського монастиря. Один з ініціаторів Київського собору 1628 р. Автор полемічного твору польською мовою “Антидотум” (1629), який був відповіддю на відому прокатолицьку “Апологію” Мелетія Смотрицького. Значне місце в творі належить критиці теологічної частини “Апології”, […]...
- Каламбур Каламбур (фр. calembour – гра слів) – стилістичний прийом, за основу якого правлять омоніми, пароніми, будь-які форми полісемантичності; часто вживається в комічному та сатиричному контекстах. Наприклад, “Прийомний син барона був баран” (Ліна Костенко). Незрідка за принципом К. будується рима, де враховується жартівлива етимологізація слів: З коси бузько летів на балку (Косар косу там брав на […]...
- Основні ознаки реалізму в літературі В епоху О. С. Пушкіна завершилося остаточне формування класичного літературного стилю і мови. Реалізм, що зародився в середині 20-х років у творчості російського генія, досягає свого розквіту в другій половині XIX століття і визначає не тільки розвиток російської літератури, а й її величезний вплив на світову літературу XIX і наступних століть. Особливістю нового літературного напряму […]...
- Переспів Переспів – вірш, написаний за мотивами поетичного твору іншого автора, з елементами наслідування версифікаційних елементів, наближений до перекладу, але відмінний від нього за відсутністю еквіритмічності. П. були досить поширені на початках нової української літератури. Так, вірш П. Гулака-Артемовського “Твардовський” є П. балади А. Міцкевича “Пані Твардовська”, балада Л. Боровиковського “Маруся” – П. “Світлани” В. Жуковського […]...
- ГРИГОРОВИЧ-БАРСЬКИЙ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ-БАРСЬКИЙ ВАСИЛЬ (псєвд. – Плака, Альбов, Василій Київський; 1701, Київ – 07.10.1747, Київ) – мандрівник, вчений – орієнталіст, письменник. Син дрібного крамаря. У 1715 – 1723 рр. навчався в Київській академії. Влітку 1723 р. вирушив до Львова, наступного року помандрував до Італії. Пройшов пішки через Словаччину, Угорщину, Австрію, побував у багатьох містах Італії, описав їх […]...
- Особливості мови комедії Грибоєдова “Лихо з розуму” П’єса “Лихо з розуму” змогла підкреслити видатний талант російського класичного драматурга Олександра Сергійовича Грибоєдова. Її літературна значимість виражається саме в особливості мови комедії, в віршах і висловлюваннях. Ще задовго до виходу в світ п’єси Грибоєдова, ця мова, мова російської комедії, був явно наповнений штучністю, з великим входженням галіцизмів. Явним прикладом цього є комедія Фонвізіна “Недоросль”, […]...
- Хто такий В. І. Даль? Володимир Іванович Даль (1801-1872) був освіченою і працелюбною людиною. Він закінчив Петербурзький морський корпус, а потім – Дерптський університет, отримавши диплом лікаря. Однак основною справою його життя стала літературна діяльність. Він увійшов в історію світової культури як укладач “Словника живої мови”. Хоча Даль ні філологом за освітою, вихід у світ цього словника в 1863-1866 роках […]...
- Що таке епос? Епос – це один із трьох літературних родів, оповідний рід. Серед жанрових різновидів епосу виділяються: казка, роман, повість, оповідання, новела, нарис і т. д. Епос як літературний рід відтворює зовнішню по відношенню до автора твору об’єктивну дійсність в її об’єктивній сутності. В епосі використовуються різноманітні способи викладу, серед них оповідання, опис, авторські відступи, діалог, монолог. […]...
- КОЛИ ТИ ЛЮБИШ РІДНИЙ КРАЙ – Микола Вороний Коли ти любиш рідний край, Радій, співай! Прийшла пора, прийшла година Сміється Київ, сяє Львів! Ярмо одвічних ворогів Скидає вільна Україна! Але, козаче, позір май, Коли ти любиш рідний край. Коли ти любиш рідний край, В ряди ставай! Гори відвагою святою! Бо тільки меч – а не слова – Здобуде нації права У ворогів її […]...
- Підсумок за темою Поетична збірка Мета. Перевірити знання, вміння, навички учнів. I. Варіант 1 1. Автором вірша “Діброва смутная…” с… А) Л. Малишко; б) Олена Пчілка; в) Д. Білоус. 2. Слова “Стоїть на пагорбі вітряк, де поле неокрає” відносяться до вірша… А) “На шастя”; б) “Вітряк”; в) “Стежка”. 3. Що отримав хлопчик у подарунок на щастя? А) Підкову; б) ключик; […]...
- Короткий переказ – Собака і Вовк – Григорій Сковорода – ПОЕЗІЯ – ІСТОРИЧНО-МЕМУАРНА ПРОЗА Григорій Сковорода У пастуха Титаря жили два пси – Левкон та Фірідам. Позаздривши їхній дружбі, Вовк попросився бути третім їхнім товаришем. Став розхвалювати свій рід, свою вченість, сказав, що дуже схожий на псів, от тільки єдине, що має хвіст лисячий, а погляд вовчий. Левкон відповів, що хоч пастух на них не схожий, але є їхнім […]...
- Макаронічний вірш Макаронічний вірш (лат. роеsіа maccheronica, від maccheroni – макарони) – віршовий твір комічного гатунку, перенасичений чужомовними словами (варваризмами), вжитими за нормативами рідної мови автора, а також словесними покручами (“язичіє”, “суржик” тощо). Започаткований в Італії (XV ст.) з пародіювання латині. Деякі фрагменти М. в., в основу яких покладена макаронічна мова (“говорили все на “ус”), де висміювалася […]...
- Аналіз вірша Фета “Поетам” Афанасій Афанасійович Фет – людина незвичайна і самобутній. Недарма про нього багато критиків писали, що пише він досить екзотично, і що не кожен зможе зрозуміти його зміст віршів. Його твір “Поетам” було написано в 1890 році п’ятого червня. Недарма воно так називається, тому що воно присвячується саме поетам, які є його колегами по роботі. Сам […]...
- СЛОВО В ЖИТТІ ЛЮДИНИ Україна, український народ, українська мова! Які величні, незрівнянні ні з чим поняття! Україна, як і українська мова, мають свою історію. Україна… В одному цьому слові бринить жмуток смутку і краси, величі і слави, країна, де найбільше люблять волю і довго не мали її, країна гарячої любові до народу, вікової боротьби за щастя, рівноправність, незалежність. Така […]...
- ПАДУРА ТИМКО ПАДУРА ТИМКО (спр. – Падурра Томаш; 21.12.1801, м. Іллінці, тепер смт. Вінницької обл. – 20.09 1871, с. Козятин на Вінниччині, похований у с. Махнівка, тепер Комсомольське, тієї ж обл.) – український і польський поет, представник польської школи в українській літературі. Закінчив Кременецький ліцей. 1823 р. розпочав літературну діяльність; українські твори писав латинською графікою. На 1825 […]...
- РАННЄ ЛІТО – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Tвоє літо починається рано, з’являється, як гук, Що несеться з усіх боків, підкоряє собі тендітність зелені, Розбиває скло святинь акваріїв, Плящини життєдайної олії. Із проваль зими, із Вічности її льодової пітьми, де вітри Існують не помічені заспаними краплями, що ще не народилися, Ти прибув, пролетівши над садом весни, З крилами, звогченими випаром, що з нього […]...
- Що таке епос в літературі? Епос – це оповідний рід літератури. Розрізняють такі жанрові різновиди епічних: казка, повість, новела, оповідання, роман і т. д. Епосу як літературного роду властиво відтворювати зовнішню по відношенню до автора, об’єктивну дійсність в її об’єктивній сутності. Епос будується на різноманітних способах викладу – розповіді, описі, діалог, монолог, авторські відступи. Епічні жанри з часом стають все […]...
- Хто автор слів пісні “Чорнії брови, карії очі”? Ця поезія знана як народна пісня. Вона друкується чи не в усіх пісенниках, звучить зі сцени і в професійно-академічному, і в аматорському виконанні, зворушуючи красою ліричного почуття й чарівною мелодією. Проте мало хто знає, що цей улюблений народний романс належить до пісень літературного походження, а ім’я автора, Костянтина Думитрашка, відоме небагатьом. В історії української літератури […]...
- Дар Дар (обдарованість) – система психо-фізіологічних якостей людини, які визначають її схильність до творчої діяльності в певній галузі. Різна міра обдарованості виявляється у поняттях талант і геній. Синонімом Д. є “хист”. Д. акцентує увагу на вроджених чи успадкованих якостях людини. Проблему Д. досліджують психологи, естетики, філософи. Для літературознавства вона має значення у зв’язку із вчасним виявленням […]...
- Філософія життя “Філософія життя” – філософський напрям, який склався в другій половині XIX ст. у Німеччині та Франції, пов’язаний з переломними зрушеннями у тогочасному світобаченні, зумовленими усвідомленням обмеженої вичерпності раціоналізму з його невиправданими домаганнями на абсолютне знання, ігноруванням багатства розмаїтого світу, нехтуванням ірраціональних процесів, духовних цінностей. Як опозиція схематичному позитивізму, “Ф. ж.”, живлена традиціями романтизму, поціновувала життя […]...
- Етимологія Етимологія (грецьк. etymologia, від etymon – справжнє значення слова і logos – слово, вчення) – встановлення походження слова; науково-дослідна процедура розкриття походження й історії розвитку звукової форми та значення слова чи морфеми, а також результат цієї процедури; розділ історичного мовознавства, предметом вивчення якого є лексика з метою виявлення первісної будови та давніх значень слів однієї […]...
- Біологія: визначення терміна Біологія – це наука про життя. Саме так перекладається з грецької мови назва цієї науки. Насправді ж сьогодні біологія являє собою цілий комплекс наук, предметом дослідження та вивчення яких є жива матерія і жива природа. У комплекс цих наук входять і загальнобіологічні науки, і таксономічні. Загальнобіологічні науки вивчають властивості живої матерії, які проявляються на всіх […]...
- Епіграма Епіграма (грецьк. epigramma – напис) – жанр сатиричної поезії дотепного, дошкульного змісту з несподіваною, градаційно завершеною кінцівкою (пуантом). В еллінську добу Е, вживалася як напис на вівтарях, сприймалася як епічна форма, втілена в елегійний двовірш, пізніше поети вдавалися до ямбічних та інших розмірів, розширювали її тематичні межі. До Е. зверталися Платон, Сапфо, Анакреонт, Симонід Кеоський, […]...
- Слово Слово – основна структурно-семантична одиниця мови, що є назвою предметів, їх властивостей, процесів, явищ дійсності. Йому притаманні семантичні, фонетичні, граматичні ознаки, специфічні для кожної мови. С складається з морфем, виступає компонентом речення і може становити собою сукупність словоформ (див.: Парадигма). У С. закріплюються результати пізнавальної діяльності людей, воно є засобом вираження, передачі та формування понять. […]...
- Що таке афоризм? У перекладі з грецької мови слово “афоризм” (αφορισμός) означає “визначення”. Афоризм – це оригінальна закінчена думка, сформульована в лаконічній текстовій формі і повторювана через деякий час іншими людьми. По суті, афоризм являє собою щось схоже з прислів’ям. Прислів’я, хіба що, є продуктом народної творчості, а афоризм завжди має конкретного автора. У наш вік комп’ютерних технологій […]...
- Валуєвський циркуляр Валуєвський циркуляр – таємне розпорядження Російського уряду від 20 липня 1863 про заборону друкування книг українською мовою. Автором був міністр внутрішніх справ Російської імперії П. Валуев, відомий своїми антиукраїнськими поглядами. В. ц. значною мірою інспірований російськими політичними колами, публіцистами, які звинувачували (часто під впливом польської шовіністичної преси) українські національно-культурні сили у революційній пропаганді, політичному сепаратизмі, […]...
- Драматургія – Іван Якович Франко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 70-90-х років XIX століття Цікавою сторінкою творчості І. Франка є драматургія, у якій він знову ж таки розкриває життя різних верств українського суспільства: селян, ремісників, народної інтелігенції. Найбільший інтерес викликає соціально-психологічна драма “Украдене щастя” (1893 p.), написана за сюжетом народної “Пісні про шандаря”. У ній змальовано трагедію особистого життя трьох головних персонажів, у яких “украдене щастя”: Анни та Миколи […]...