Ліки для регулювання апетиту
Позитивну емоційну реакцію, що виникає іноді навіть при думці про їжу, називають апетитом. Уявіть, що ви бачите перед собою на тарілці великий жовтий лимон або знімаєте з нього шкірку і при цьому стікає кислуватий лимонний сік. Відчули, як мимоволі виділяється слина? Це умовнорефлекторна фаза, з неї починається підготовка шлунково-кишкового тракту до прийняття і переварюванню їжі.
Апетит – суб’єктивне відчуття і на відміну від голоду має позитивне забарвлення. Його поява супроводжується виділенням слини і шлункового соку, посиленням перистальтики травного тракту, що, в свою чергу, ще більше підвищує апетит. Позитивні емоції стимулюють апетит, сильні негативні (страх, відраза) пригнічують його. Регулюють апетит нервова і гормональна системи, залучаючи до цього процесу багато медіатори і відповідні їм рецептори. Координацію всіх дій здійснює гіпоталамус, в якому розміщені “центр голоду” і “центр насичення”.
Людина втрачає апетит або навіть починає відчувати відразу до їжі при певних захворюваннях. Патологічну відсутність апетиту називають анорексією (від грецького заперечення an і слова orexis – апетит). Вона може бути викликана різними причинами: психічні розлади, отруєнням, хворобами органів травлення (гастрит, рак шлунка та інші), незбалансованим одноманітним харчуванням, поганою якістю їжі, вживанням лікарських препаратів неприємного смаку. При тривалій анорексії спостерігається зниження опірності організму і підвищується сприйнятливість його до різних захворювань.
Існують і протилежні стани – булімія, полифагия, коли апетит настільки посилюється, що людина постійно відчуває голод.
Стимулюючим впливом на апетит мають багато речовин. Так, з цією метою можна використовувати гіркоти. Настоянка полину містить глікозиди і ефірні масла, які дратують рецептори порожнини рота. Це роздратування рефлекторно через “центр голоду” запускає нервові і гормональні механізми формування апетиту і підготовки організму до прийняття їжі. Підсилюють апетит м’ята перцева, ментол, валідол і багато інших лікарські препарати, багаті ефірними маслами, здатними викликати рефлекторні реакції.
Відчуття голоду ініціює добре знайомий нам гормон підшлункової залози – інсулін. У нього багато “обов’язків” в організмі, одна з них – допомога клітинам в засвоєнні і створенні запасів глюкози, що є основним джерелом енергії і забезпечує їх функціонування. Глюкоза, в свою чергу, вивільняється в процесі травлення і розноситься кров’ю по всьому організму. Всюди в судинах розкидані спеціальні рецептори, які як датчики реєструють різницю в концентрації глюкози в артеріальній і венозній крові. Якщо ця різниця перевищує певну величину, вони подають сигнал, який перетвориться в почуття голоду, що спонукає людину до їжі.
Стимулюють апетит також деякі ліки, що впливають на центральну нервову систему (хлорпромазин, амітриптилін, літію карбонат та інші), анаболічні стероїди.
Засоби, що пригнічують апетит, називають анорексигенними. До них відносяться амфепрамон, дексфенфлурамін, фенілпропаноламін. Ці препарати діють через медіатори центральної нервової системи (норадреналін, дофамін, серотонін), стимулюючи центр насичення і пригнічуючи центр голоду. Оскільки вони стимулюють передачу нервових імпульсів не тільки в центральній, а й в периферичної нервової системи, їм притаманні побічні ефекти: дратівливість, безсоння, підвищення артеріального тиску і так далі.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)