Лідер і група. Групова динаміка
По суті ефективного керівництва людьми лежить технічна, психологічна, адміністративна компетентність (наповненість навичками) лідера.
Згідно С. Норткоту Паркінсона, існує кілька елементів лідерства, які купуються і розвиваються в навчальній практиці:
- – Уява – Талант – Знання – Рішучість – Жорсткість – Тяжіння.
Здібності проявляти ці якості і цю компетентність виникають на основі досвіду, в освіті, у трудовій діяльності, у соціальній організації.
Визначення соціальної організації складається з результатів реалізації різних підходів до нього. Усталеним і загальновизнаним є наступне. Соціальна організація – це група людей, діяльність яких свідомо контролюється для досягнення спільних цілей; група людей – те, що має зовнішні і внутрішні кордони (структурні компоненти групи).
Властивості групи:
– Спрямованість (соціальна цінність прийнятих цілей, мотивів діяльності, ціннісних орієнтацій і групових норм);
– Організованість (здатність до самоврядування, міра неподільності, єдності, спільності членів);
– Мікроклімат (задоволеність групою, комфортність перебування в ній);
– Референтної (ступінь прийняття членами групових еталонів) і лідерство (ступінь ведучого впливу якихось членів групи на групу в цілому);
– Інтелектуальна активність і комунікативність (характер міжособистісного сприйняття і встановлення взаєморозуміння, знаходження спільної мови);
– Емоційна комунікативність (міжособистісні зв’язки емоційного характеру, задоволення потреби в емоційно насичених контактах);
– Вольова комунікативність (здатність групи протистояти впливаю інших груп, стресостійкість, надійність в екстремальних ситуаціях).
Англійські вчені М. Френсіс і Д. Вудкок виділили найбільш типові обмеження, що перешкоджають ефективній роботі груп і колективів:
– Непридатність керівника;
– Некваліфіковані співробітники;
– Ненормальний мікроклімат;
– Нечіткість цілей;
– Незадовільні результати роботи;
– Неефективність методів підготовки і прийняття рішень;
– Закритість і конфронтація;
– Нерозвинені співробітники;
– Низькі творчі здібності колективу;
– Неконструктивні відносини з іншими колективами.
Вище було сказано, що в групі виділяють формальні і неформальні, складні канали зв’язку (однойменні позначення організації).
Неформальні – офіційно не встановлені, формальні – встановлені адміністративно у відповідність з посадовою організаційною структурою, пов’язують людей по вертикалі і горизонталі.
Неформальною групою слід ефективно управляти.
Чим більшою мірою людина цінує свою приналежність до групи, тим більшою мірою його поведінка буде збігатися з груповими нормами.
Один з найактуальніших питань психології управління – групова динаміка.
Групова динаміка (буває кількісної та якісної) – це процес взаємодії членів групи на основі взаємовпливу з метою задоволення особистих і суспільних інтересів. З динамічної точки зору життя групи – це чергування станів рівноваги і його порушення.
Фактори впливу на групову динаміку:
– Мотивація членів групи, групове однодумність;
– Структура влади в групі (наявність авторитету), статус членів групи;
– Складності комунікації, конфлікти;
– Відчуття належності / неналежності, ролі членів групи;
– Уявлення про мету (чітка / нечітке);
– Відповідальність за результати роботи;
– Свобода діяльності;
– Традиції, моральний дух.
Стадії групової динаміки:
- 1. “притирання” (первинне сприйняття і зближення); 2. “ближній бій” (період боротьби і переворотів); 3. “експериментування” (зростання потенціалу); 4. “ефективність” (напрацювання досвіду успішного функціонування); 5. “зрілість” (група переходить у стан колективу).
Величезне значення для групової динаміки має ефект резонансу, який створюється завдяки включенню в групову діяльність додаткових сильнодіючих психологічних факторів (захоплюючих подій, несподіваних зустрічей, дискусій, чи не запланованого рольового розподілу, тощо).
Існує поняття про груповий рішенні. Коли його активно використовують, то мова йде про високий моральний дух організації, в якій мала необхідність координації підрозділів. Влада в таких організаціях не належить одній особі, так як моральний дух – це те, що робиться разом.
Люди завжди знали, що сила – в єдності. Одна з першопричин – потреба в захисті від негативного впливу.
Люди хочуть знати, що відбувається навколо них. Тому вони намагаються забезпечити доступ до інформації.
Люди часом бояться і не бояться критики. Але не можна їх позбавляти прямого спілкування з начальством.
Люди, позбавлені неформальних контактів, швидше втомлюються на роботі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)