Лицарі-нормани і зламані закони шляхетного лицарства. (Розділи ХV-ХХІV) – Лицарство очима Вальтера Скотта. Система уроків з вивчення роману Айвенго – Історичне минуле в літературі
Мета: вчити учнів характеризувати художні образи; поглибити відомості про мораль лицарства; розвивати навички порівняльної характеристики героїв твору, навички критичного мислення; виховувати шляхетні почуття, позитивні риси характеру школярів
Епіграф: …ти матимеш справу з людьми, що ніколи не знали ані сорому, ані жалю.
В. Скотт
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання. Учні зачитують характеристики образу Айвенго.
II. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Айвенго надзвичайно цінував закони
Шляхетного лицарства. “Лицарство! … воно є джерелом най чистіших і най шляхетніших прихильностей, підпора пригноблених, захист скривджених, твердиня захисту супроти сваволі владарів! Без нього честь дворянина була б пустим звуком. Свобода теж знаходить своїх найкращих заступників у списах і мечах лицарів!” Що ж є, за думкою Айвенго, найголовнішим у кодексі честі лицарів? (Захищати пригноблених, скривджених, відстоювати честь і свободу).Чи погоджуєтесь ви з тим, що це є справді найголовніший обов’язок лицаря?
А що означало “лицарство” для лицарів-норманів: хрестоносця Бріана де Буагільбера, Моріса де Брасі, Фрон-де-Бефа? Чи вважали ці лицарі своєю справою захищати людей, відстоювати честь і свободу?
Ви знаєте, що серед правил лицарського турніру було таке: “Лицар, що. зламав закони шляхетного лицарства, мав бути обеззброєний, посаджений з перекинутим щитом верхи на тин і привселюдно висміяний”.
Пропоную сьогодні обговорити питання, як лицарі-нормани зламали закони шляхетного лицарства і за що варто перекинути їх щити?
III. Оголошення теми уроку
Запишіть тему уроку: Лицарі-нормани і зламані закони шляхетного лицарства.
IV. Вивчення нового матеріалу
Ми вже якось розпочинали урок з розмови Гурта і Вамби. Дамо їм слово і на початку цього уроку.
– Що сталося? – спитав Гурт нетерпляче.
– Звичайна сьогодні річ, – відповів Вамба. – Їх схопили: і нашого пана, й леді Ровену, і Ательстана…
Розкажіть, хто, чому і за яких обставин схопив Седріка, леді Ровену, Ательстана? (Моріс де Брасі, Фрон-де-Беф, Бріан де Буагільбер, переодягнувшись у саксонських розбійників, напали на подорожніх у лісі. Це було частиною плану де Брасі, який хотів примусити Ровену, спадкоємицю великих маєтків, вийти за нього заміж).
– Хто стали випадковими бранцями норманських лицарів-розбійників?
(Ісак з донькою Ребекою та поранений Айвенго).
Вамба і Гурт висловлювали готовність допомогти своїм господарям.
“Вамбо, – сказав Гурт, – ти маєш зброю, а відваги в тебе навіть більше, ніж розуму. Хоча нас тільки двоє, та рішучі люди, несподівано напавши, можуть зробити багато. Йди за мною!”
– Хто прийшов на допомогу відважним слугам Седріка Сакса? (Локслі).
– Що його найбільше обурило? (Ті, хто здійснив напад, вдавали з себе лісових розбійників-саксів).
“Ви обидва – вірні слуги Седріка Сакса, оборонця англійських прав. Тому не забракне англійських рук, щоб допомогти йому в цій скруті”, – заявив Локслі. І поки він готував допомогу Седріку та його супутникам, переодягнені нормани, супроводячи своїх бранців до замку Фрон-де-Бефа, цинічно ділили між собою “здобич”.
Запитання.
– Кого називав своєю “привабливою здобиччю” Моріс де Брасі? (Ровену).
– Про кого Буагільбер заявив, що це його “власна нагорода”? (Про Ребеку).
– “Старий єврей є наполовину моя здобич”, – вважав Буагільбер. Для кого ще єврей був здобиччю? (Для Фрон-де-Бефа).
– На світанку бранців привели на місце. Що зрозумів Седрік, коли побачив замок Торкілстон? (Те, що їхні поневолювачі – нормани, і серед них відомий своєю жорстокістю господар замку Фрон-де-Беф. А значить становище полонених надзвичайно небезпечне).
“Скажіть мені, пси, чого жадає ваш пан? Відібрати мені життя чи майно?” – запитав Седрік у супроводжуючих.
Фрон-де-Беф
1. Які, на вашу думку, були плани у Фрон-де-Бефа щодо полонених? (Його найбільше цікавили гроші Ісака).
2. Як ви гадаєте, як би закінчилося для Ісака перебування в замку Фрон-де-Бефа, якби опівдні не пролунала сурма визволителів? (Фрон-де-Беф міг закатувати його до смерті, вимагаючи гроші).
3. Що в описі підземелля свідчить про те, що Фрон-де-Беф жорстокий вбивця, на рахунку якого десятки вбивств? (У підземній в’язниці знаходилися пристосування для катувань, ланцюги та кайдани. “Серед кілець одного ланцюга було видно ще напівгнилого кістяка, – мабуть, полоненого, що не лише загинув тут, а й зотлів”. Фрон-де-Беф: “Це підземелля – не місце для жартів. Полонені, вдесятеро шляхетніші від тебе, вмирали в цих стінах, і доля їхня лишилася довіку невідома”).
4. Про які криваві таємниці замку Фрон-де-Бефа розповідає стара Урфріда? (“Фрон-де-Беф, батько нинішнього Реджинальда, разом зі своїми норманами приступом узяв цей замок. Мій батько й семеро його синів стояли на смерть, захищаючи кожну п’ядь свого родового гнізда. Не було жодної кімнати, жодної приступки на сходах, які б не скропила їхня кров. …я стала ницою жертвою їхнього переможця”).
5. Як відображає сутність Фрон де Бефа його щит з намальованою чорною бичачою головою і написом “Начувайся, ось я”?
– За що, на вашу думку, варто перекинути лицарський щит Фрон-де-Бефа? (За численні криваві злодіяння заради збагачення, придбання нових земель і замків, поширення своєї феодальної влади; за жорстокість і ницість, за вбивство батька, за загублене життя Ульріки тощо).
Моріс де Брасі
“Було коло півдня, коли де Брасі, задля кого взялися до цієї справи, з’явився, щоб здійснити свій намір, – прохати руки, а вкупі з нею й маєтків леді Ровени”.
Ми вже знаємо, що кохання – святе почуття для лицаря. Айвенго відстоював свою любов до Ровени у лицарських поєдинках.
Запитання.
1. А що робить Моріс де Брасі, щоб завоювати кохання Ровени? (Організовує підступний напад, силою захоплює її разом із супутниками, ув’язнює в замку і вимагає, щоб вона вийшла за нього заміж).
2. Як ви гадаєте, чи кохає він її? Яка справжня мета норманського лицаря? (Отримати маєтки Ровени).
3. Які погрози де Брасі викликали сльози у Ровени? (Кривдник починає шантажувати її тим, що через відмову Ровени стати дружиною де Брасі загине Айвенго. “Врятуйте його, ради бога, врятуйте!” – звертається до де Брасі охоплена відчаєм дівчина. “Але ж лише твоє кохання може купити це захисництво”).
Завдання.
У романі немає опису щита Моріса де Брасі. Запропонуйте варіант щита де Брасі, який найкраще відображав би сутність свого власника (малюнок, напис).
– Чи зламав Моріс де Брасі закони шляхетного лицарства, вчиняючи так з Ровеною? За що, на вашу думку, варто перекинути лицарський щит Моріса де Брасі? (За насильство, підступність, шантаж, лицемірство, брехню, підлість по відношенню до жінки, готовність до будь-яких нечесних, злочинних дій заради збагачення та розширення феодальних володінь).
Бріан де Буагільбер
А в далекій усамітненій вежі дожидалася вирішення своєї долі Ребека. На неї чигала страхітливіша небезпека, ніж на леді Ровену.
“Свій викуп ти маєш заплатити вродою і коханням. Іншого мені не потрібно”, – заявив Буагільбер красуні єврейці.
– Чому Буагільбер, який був у захваті від краси Ребеки, не пропонує їй вийти за нього заміж, так як це зробив Моріс де Брасі по відношенню до Ровени? (Лицар-хрестоносець не мав права одружуватися. До того ж Ребека була іншої віри).
– Поясніть, чому Ребека називає Буагільбера “негідником”, “чернецем-кривоприсяжником”? (Буагільбер, посягаючи на честь єврейки, порушує Правила статуту ордену хрестоносців, які забороняли стосунки з жінками, до того ж іншої віри; порушує обітниці, ганьбить хрест).
– “Одне лишень може врятувати тебе, Ребеко: скорися долі й перейди в нашу віру”. Доведіть, що для Ребеки її віра і честь дорожчі за життя. (Ребека, зважившись на відчайдушний вчинок, вискочила на терасу і зупинилася над безоднею, готова кинутися вниз).
“- Зійди, – попросив її храмівник, – зійди сюди, навіжена дівчино. Присягаюся землею, морем і небом, я не завдам тобі ніякої кривди! Коли вже не заради тебе самої, то хоча б заради свого батька зійди вниз. Я буду йому за друга, а тут, у цьому замку, він потребує дуже могутнього захисника
– Ой, лишенько, – зітхнула Ребека, – я це знаю. Але ж чи можна вірити твоєму слову?”
– … Я порушив чимало законів, зневажав заповіді, та слова свого не ламав ніколи, – заприсягався Бріан де Буагільбер”.
– А як ви гадаєте, можна вірити слову лицаря-храмівника Буагільбера?
Пройде зовсім небагато часу. Замок Фрон-де-Бефа палатиме у вогні. І Буагільбер прийде за Ребекою, щоб врятувати її.
“- Я розшукав тебе, – сказав він Ребеці, – ти бачиш, як я додержую свого слова поділяти з тобою і радощі й горе.
– Сама одна я не піду з тобою, – відповіла Ребека, – врятуй мого старого батька, врятуй цього пораненого лицаря”.
– Що, на вашу думку, відповів їй Буагільбер? (“Лицар має сам зустрічати свою долю… А щодо долі якогось там єврея, то кого вона обходить?”) То дотримав свого слова бути “могутнім захисником” батька Ребеки храмівник Буагільбер?
– Як ви зрозуміли із зізнання Буагільбера Ребеці, чо му він став лицарем-храмівником? Якою була його мета? (Мав честолюбиві мрії про владу і багатство. Хотів стати магістром могутнього ордену, мати “маєтки в усіх королівствах Європи, вояцьку славу”).
– “Я шукав сміливої душі, що могла б поділити зі мною мої поривання, і знайшов її в тобі”. Чому Буагільбер навіть не поцікавився у Ребеки, чи хотіла б вона “поділити з ним його поривання”? (Буагільбер себелюбець, егоїст, він думає лише про себе).
– Що означає той факт, що лицар-храмівник відмовився від свого першого щита, на якому були зображені два лицарі верхи на одному коні? Чому він замінив його іншим щитом з написом “Стережися ворона” і зображенням ворона, що летить, тримаючи в пазурах череп? (Можливо, перший щит символізував ідею лицарського ордену храмівників (взаємодопомога, підтримка). Буагільбер зраджує цим ідеалам. Він обирає інший щит, який відображає справжню хижацьку і розбійницьку сутність Буагільбера).
– За що, на вашу думку, варто перекинути лицарський щит Бріана де Буагільбера? (За жорстокість, не гідну лицаря поведінку з жінкою, відступництво у вірі, порушення обітниць лицарського ордену храмівників, порушення присяг, нечестивість, егоїзм, прагнення досягнути мети будь-якою ціною тощо).
V. Підсумок уроку
1. Заповніть карту персонажів. Впишіть імена персонажів (Бріанде Буагільбер та Ребека) у відповідних комірках. Далі напишіть найсуттєвіші, на ваш погляд, характеристики цих персонажів у колах, а у прямокутниках наведіть докази за текстом, що підтверджують ці характеристики.
2. Поміркуйте, чому Бріан де Буагільбер зрадив короля Річарда? (Для нього не існує нічого святого. Буагільбер порушує присягу на вірність королю Річарду, вступаючи у змову з принцем Джоном. Очевидно, храмівник звабився на обіцянки принца Джона щедро віддячити лицарям-зрадникам).
3. Чи допускаєте ви, що Ребека могла б зрадити свою віру, народ, переконання?
4. Які конкретні поради ви хотіли б дати Бріану де Буагільберу та іншим лицарям-норманам, щоб їхнє життя відповідало лицарським законам? (Метод “мікрофон”)
VI. Домашнє завдання.
Прочитати розділи ХXV-ХХХІІІ. Індивідуальні – підготувати повідомлення про вплив народних балад на роман В. Скотта “Айвенго” (з передмови до роману), підготувати інсценізацію “Зустріч Локслі і Чорного Лицаря в келії веселого монаха” (розділ ХХ).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)