Ліберальні вчення Т. Гоббса і Дж. Локка
Для політичної думки Нового часу стала знаковою ідея загального природного рівності людей. На її основі стали розвиватися теорії природного права і суспільного договору, з яких надалі виник і сучасний проект громадянського суспільства і правової держави.
Засновниками ідеології лібералізму прийнято вважати англійських філософів Томаса Гоббса (1588-1679) і Джона Локка (1632-1704).
Основою політичного вчення Гоббса є дослідження потреб, бажань і пристрастей людини. Причому результати цього дослідження нерадісні. За його оцінкою, людям притаманне прагнення до наживи, честолюбство, вороже ставлення один до одного. Тому, перебуваючи в природному стані, без влади, яка тримала б їх у страху, люди неминуче перебувають в обстановці “боротьби всіх проти всіх”. Щоб позбутися такого тяжкого стану, люди і прийшли до висновку про необхідність укладення суспільного договору з правителем, що володіє абсолютною владою.
Головним завданням цієї влади повинно стати забезпечення недоторканності приватної власності громадян.
Цю суперечливу модель політичної влади у вигляді громадянського суспільства, охоронюваного тоталітарною владою, Гоббс описав у своєму головному творі “Левіафан, або Матерія, форма і влада держави” (1651). Щоб показати необхідність абсолютної влади, що вселяє підданим жах, Гоббс уподібнив її Левіафану – біблійному чудовиську, що представляв собою помісь змії і крокодила.
Політологія: підручник для студентів вузів – img_7.jpg
Дж. Локк
Джон Локк представив інший зразок громадянського суспільства та нової держави, який більш відповідав ідеалу лібералізму. У його працях вперше дано теоретичне обгрунтування формування в Англії конституційної монархії. Він розглядав людину як єдиного джерела влади, а держава – як результат договору вільних людей, що утворюють громадянське суспільство. Члени громадянського суспільства володіють природними правами на життя, свободу і власність. Ці природні права громадян і ставлять межі влади держави при всіх його формах. Більш того, сама організація влади повинна стати гарантією прав і свобод громадян. Цьому завданню служила створена Локком концепція поділу влади. Він запропонував розділити владу на законодавчу і виконавчу. Законодавча влада має більш високий статус, ніж виконавча, оскільки саме вона визначає політику держав. Але й законодавча влада підпорядкована народові як єдиному джерелу всіх форм влади.
У своєму головному політичному праці “Два трактати про правління” Локк писав:
У конституційній державі… може бути всього одна верховна влада, а саме законодавча, якою всі інші підкоряються. Все ж і законодавча влада представляє собою лише довірену владу, яка повинна діяти заради певних цілей і тому як і раніше залишається у народу верховна влада усувати або замінювати законодавчий орган, коли народ бачить, що законодавча влада діє всупереч надану їй довіру [15].
Related posts:
- Політичні погляди і вчення Локка Англійський філософ XVII століття Джон Локк, як син провінційного адвоката, належав до того класу суспільства, який з радістю вітав реставрацію Стюартів. У 1660 р йому було вже під тридцять років, і він тоді сам писав, що, досягнувши свідомого віку в епоху лютих бур, він з великою радістю бачить наступ внутрішнього миру в країні, бо, додавав […]...
- Повідомлень про Джона Локка Джон Локк – англійський філософ і письменник, педагог 17-го і початку 18-го століть. За поглядами він був лібералом, тобто схилявся до рівності всіх людей, широті прав для всіх верств суспільства, доступності благ і освіти теж для всіх, включаючи самих бідних. Локк виріс в пуританської сім’ї, що критично ставилася до влади тодішньої Британії та її пристрою. […]...
- Політичні погляди і вчення Гоббса Вчення про договірному походження держави, проповідувала індепендентское політичними письменниками, ми знаходимо і у двох найважливіших англійських філософів тієї ж епохи: Гоббса і Локка. Томас Гоббс (Hobbes, 1588 – 1679) був одним з перших письменників нового часу, що дали повне і систематичне вчення про державу, засноване на чистих засадах природного права без теологічної підкладки. (Почин був […]...
- Філософія Джона Локка Джон Локк (1632-1704), англійський філософ, іноді званий “інтелектуальним вождем XVIII в. і першим філософом епохи Просвітництва. Його теорія пізнання і соціальна філософія зробили великий вплив на історію культури і суспільства, зокрема, на розробку американської конституції. Його спосіб міркування різко відрізнявся від мислення середньовічних філософів. Свідомість середньовічної людини було наповнене думками про нетутешньому світі. Розум Локка […]...
- Вчення про державу Держава – це одна з найскладніших і найзаплутаніших тим соціальної та політичної філософії, що пов’язано в значній мірі з тим, що вона зачіпала і зачіпає інтереси людей, що знаходяться біля керма влади. Однак не тільки ідеологічна заангажованість і кон’юнктурно сть, але також теоретична багатозначність і духовна багатовимірність роблять тему держави предметом філософської та ідеологічної полеміки. […]...
- Поділ і взаємодія гілок влади Азербайджану Згідно з пунктом 3 ст. 7 конституції, державна влада в Азербайджанській Республіці організовується на основі принципу поділу влади: законодавчу владу здійснює мілі меджліс; виконавча влада належить президенту; судову владу здійснюють суди Азербайджанської Республіки. Згідно з пунктом 4 ст. 7, законодавча, виконавча і судова влади взаємодіють і незалежні в рамках своїх повноважень. Специфіка системи поділу влади […]...
- Громадянське суспільство – коротко Громадянське суспільство – це некомерційні і поза державним контролем добровільні об’єднання людей, створені з метою захисту прав і свобод громадян. Умовами формування громадянського суспільства є демократичний режим влади; високий рівень освіти, правової культури та політичної активності громадян; вільне громадську думку і плюралізм; вільний розвиток ЗМІ; самоврядування. Громадянське суспільство тримається на незалежних від влади інтелектуалів і […]...
- Погляди Джона Локка В кінці XVII століття, коли Ньютон помічав закон тяжіння, Локк працював над своїм знаменитим “Досвідом дослідження людської пізнавальної здібності”, за допомогою спостереження, досвіду намагався визначити відносини видимого світу до тих засобів, за допомогою яких людина опановує цим видимим світом. Локк по своєму напрямку мав право сказати: “Я відчуваю, отже, існую”, на противагу словами Декарта: “Я […]...
- Принцип розподілу влади Родоначальником теорії поділу влади вважають англійського мислителя Дж. Локка. З теорії суспільного договору він виводить безпосередньо походження окремих видів влади. Локк розрізняє законодавчу, виконавчу і федеративну влади, але остання розглядається ним у єдності з виконавчою, так як вони підзвітні одному суб’єкту. Ш. Монтеск’є, представник французького Просвітництва, вперше виділив судову владу як відокремлену від всіх інших […]...
- Правова держава – коротко Правова держава грунтується на верховенстві закону і направлено на захист прав і свобод громадян. Умовами його формування є легітимність влади, довіру громадян до органів влади і посадових осіб, їх готовність брати участь в ухваленні державних рішень. Правова держава неможливо без правомірного і законослухняної поведінки громадян, відсутність якого часто призводить до сваволі влади. Правова держава відрізняється […]...
- Теорія постановки цілей Е. Локка Автор теорії – американський психолог Едвін Локк. Причиною цієї теорії є те, що поведінка людини визначають цілі, які він перед собою ставить, тому саме для їх досягнення він виконує певні дії. Важливо зауважити, що постановка цілей є процесом свідомим, а усвідомлені людиною наміри та цілі визначають його поведінку. Керуючись емоційними переживаннями, людина оцінює події, що […]...
- Теорія поділу влади Ідея поділу влади визрівала в надрах буржуазного права поступово і оформилася в теорію тільки в XVII ст. До цього часу свавілля правителів-деспотів в Європі стримувався морально-релігійними традиціями монархічного правління, загрозою народних повстань, думкою церкви. Проблема співвідношення влади в державі, створеному на основі суспільного договору, вперше була поставлена Дж. Локком, для якого законодавча влада за необхідності […]...
- Політико-правовий режим Під політико-правовим режимом розуміється сукупність методів і засобів здійснення державної влади. Це найбільш динамічна складова форми держави, яка чуйно реагує на процеси, які відбуваються в суспільстві. На політико-правовий режим впливає цілий ряд обставин: Сутність держави; Форма державного устрою та правління; Особливості законодавства; Баланс соціально-політичних сил в країні; Міжнародна обстановка і багато іншого. Проте все розмаїття […]...
- Риси марксистсько-ленінського вчення про право і державу Марксистсько-ленінське вчення в офіційній ідеології радянської системи являло собою марксистську доктрину, яка була доповнена висновками теоретичних розробок натхненників більшовизму. До них слід віднести наступних політичних діячів: Ленін, Бухарін, Сталін. Марксистсько-ленінське вчення залишається одним з напрямків вчення про право і державу, яке, однак, відчуває потребу в осмисленні з урахуванням практики його реалізації і розробки нових теоретичних […]...
- Чим відрізняються федеративні та унітарні держави Унітарною формою державного устрою мають держави, в якому суб’єкти є єдиними адміністративно-територіальними одиницями і не мають власного суверенітету. Унітарна держава, на відміну від федеративного, має єдину державну владу, правову систему і конституцію. Головні ознаки унітарної держави: Єдиний на всій території установчий нормативний акт, його законодавча сила має однакову силу на всій території. Вищі органи влади […]...
- Політичні вчення Середньовіччя Політична думка Середньовіччя базувалася на античних джерелах, і найбільш авторитетними вважалися праці Аристотеля і Платона. У той же час середньовічні політичні ідеї обов’язково обгрунтовувалися релігійної догматикою, християнської або мусульманської. Так, походження влади, держави велося від “світу ідей”, як у Платона, а від Бога. Визнавалося, що оскільки Бог на небі один, то й на землі правитель […]...
- Суверенна держава – визначення У французькій мові слово суверенний (souverain) позначає вищий або верховний. Аналогічним чином поняття суверенної держави може трактуватися, як держави, що має верховну державну владу. Поняття суверенітет сягає своїм корінням до іншого слова (від латинського supraneitas – вище). Іншими словами, позначає верховенство влади. Поняття суверенітету Суверенітет – це така властивість країни (держави), яке дозволяє їй самостійно […]...
- “Дух законів” Монтеск’є XVIII сторіччя, яке увійшло в історію Європи як століття Просвітництва, для політичної науки стало часом розвитку та переважання гуманітарних, цивільних почав, запропонованих Н. Макіавеллі і Дж. Локком. У міру подальшого дослідження політичного життя суспільства стали висуватися гіпотези, що різноманітні політичні явища не випадкові, а тісно пов’язані між собою і з іншими областями суспільного життя об’єктивними […]...
- Вчення Фоми Аквінського У найбільш повному вигляді ця політична концепція підтримується і розвивається в працях середньовічного теолога, філософа і політолога Фоми Аквінського (1225-1274), засновника нового напряму в філософії Середньовіччя – томізму [8], який представляв собою найбільш раціональну форму релігійної філософії. Сучасна католицька церква використовує це вчення в якості своєї основоположної філософської системи. Головне політичне твір Фоми Аквінського – […]...
- Ліберальні реформи 60-70-х років XIX століття Ліберальні реформи, які проводилися в 60-70-х роках 19 століття, були логічним продовженням скасування кріпацтва. Нова соціальна структура вимагала змін в адміністративному управлінні і державно ладі. Курс модернізації держави був підкріплений міської, земської, військової та судової реформами. Завдяки таким перетворенням, російське самодержавство пристосувалося до стрімкого розвитку капіталізму в державі. Судова реформа У 1864 році в Російській […]...
- Легітимність влади Для того, щоб політична влада отримала визнання народу, вона повинна бути легітимною. Легітимність – це згода народу з прийнятими органами влади рішеннями і готовність їх виконувати. Чим вище правова культура громадян, тим вище легітимність влади, тому що люди усвідомлюють наслідки неналежного виконання політичних рішень. Які можуть бути наслідки? Наприклад, зростання корупції – влада, яка прагне […]...
- Політична думка Нового часу Сутністю другого питання – з’ясування політичних вчень і доктрин XVII – XIX століть. Видатні європейські мислителі цього часу – Т. Гоббс (1588-1679), Д. Локк (1632-1704), Ж.-Ж. Руссо (17121778), Ш. Монтеск’є (1689-1775) та ін. – Заперечували божественну природу держави і королівської влади, обгрунтовували необхідність Крнстітуціонного правління, розробили дуже важливі для встановлення ліберально-демократичного режиму питання: суспільного договору, […]...
- Вчення Аристотеля про державу Свій суспільно-державний ідеал Аристотель викладає найбільше у творі “Політика”. За вченням Аристотеля про державу, людина живе не для себе одного, але за природою створений для суспільного життя – статеві та кровні зв’язки, язик, вроджені моральні інстинкти пов’язують його з іншими людьми. Він потребує них для найбільш успішного захисту від небезпек, для задоволення насущних потреб, а […]...
- Демократичний політичний режим Загальні принципи демократичного політичного режиму: 1. Визнання народу джерелом влади в суверенній державі. Народний суверенітет полягає в тому, що саме народу належить установча, конституційна влада в державі, що народ обирає своїх представників і може періодично змінювати їх, а в ряді країн має також право безпосередньо брати участь у розробці та прийнятті законів шляхом народних ініціатив […]...
- Правова держава Правова держава – це держава, діяльність якого суворо підпорядкована основним фундаментальним принципам і нормам права. Поняття та основні ознаки правової держави Правова держава володіє не тільки ознаками, характерними для будь-якої держави (суверенітет, публічна влада, державний апарат управління), але і деякими характерними рисами, властивими виключно йому, зокрема: 1. Правова держава передбачає обов’язкову наявність громадянського суспільства. Так […]...
- Легітимація влади Влада, обрана народом, є легітимною. Але це положення не носить абсолютного характеру. Вибори надають риси легітимності влади в тому випадку, якщо їх організація та проведення, а також чинне виборче право відповідають низці принципів, які ми розглянемо нижче. Така влада викликає довіру до неї з боку більшості громадян, відповідає їх ціннісним орієнтаціям і очікуванням і вправі […]...
- Англійське Просвітництво Ідеї Просвітництва, зрозуміло, не могли з’явитися відразу і всюди. І цілком природно, що насамперед вони почали пробивати собі дорогу в Англії – країні найбільш древніх і міцних політичних традицій, передовий і розвиненої економіки. Біля витоків англійського Просвітництва стояли видатні мислителі, насамперед Джон Локк (1632-1704) і Томас Гоббс (1588-1679). Локк в роки реставрації Стюартів утік з […]...
- Громадянське суспільство і держава: співвідношення та взаємодія Громадянське суспільство – сукупність активно захищають свої інтереси громадян і добровільних організацій, що діють незалежно від державної влади і здатних ефективно контролювати її дії. У загальноприйнятому розумінні цього терміна громадянське суспільство – це організована сила, здатна активно протистояти державі в разі, якщо вона зловживає своїми можливостями, ущемляючи права і свободи громадян. Однак громадянське суспільство може […]...
- Держави і форми держав – доповідь Історичний процес формування, розвитку, зміцнення, існування єдиного суспільства, з єдиними межами – це процес життя держави. А держава – це все органи державної влади і управління (політики, суди, ..). Країна ≠ Держава Людини, що належить до будь-якій державі, називають громадянином, що означає його політичну приналежність до держави, наявність всіх обов’язків і прав встановлених державою. Держава: […]...
- Три теорії виникнення держави Держава – це організація політичної влади, необхідна для реалізації класових завдань. Ознаки та функції держави покликані управляти суспільством і забезпечувати в ньому стабільність і порядок. Поява держави – це певний етап становлення суспільства. Виділяють дві теорії виникнення держави: Це був природний процес розвитку відносин між людьми. Авторами цієї концепції були Дж. Локк і Т. Гоббс. […]...
- Лібералізм Історія лібералізму, що є першою політичною ідеологією, налічує близько двох з половиною століть. Родоначальниками її були Дж. Локк. Т. Гоббс і А. Сміт. Лібералізм обгрунтував процес становлення і розвитку самостійного індивіда – представника зароджувалась буржуазії. Економічно активна, але політично безправна буржуазія висловила свої права на владу в ліберальній політико-ідеологічної доктрини. Сьогодні лібералізм являє собою сукупність […]...
- Політична влада і політичні режими Політична влада характеризується цілим рядом ознак: (1) легальністю використання влади; (2) обов’язковістю рішень; (3) публічністю; (4) різноманіттям ресурсів і т. д. Одна з істотних рис політичної влади – роль центру в прийнятті рішень. Використовувані способи владарювання дозволяють виділити різні типи політичних режимів. Якщо громадяни держави цілком і повністю підпорядковані центру, зосередив у своїх руках політичну, […]...
- Що таке політика, її особливості і способи владарювання Політичну владу визначає комплексність всіх механізмів і способів впливу політичного суб’єкта (держави) на поведінку політичних об’єктів (соціальних груп, спільнот та індивідів). Політична влада – це реалізована державою здатність координувати, управляти і підпорядковувати інтереси членів суспільства безумовної політичної волі. Особливості: Використання сили, як легальний метод впливу; верховенство над усіма іншими видами влади і обов’язковість виконання рішень […]...
- Етичні вчення Аристотеля У творчості Аристотеля (384-322 рр. до н. е.) антична етика досягла свого найвищого розвитку, що навряд чи було б можливо, якби учень не перевершив свого вчителя, зробивши вибір на користь служіння істині (“Хоч Платон і істина мені дорогі, священний обов’язок наказує віддати перевагу істині”.) Заслуги Арістотеля у розвиток етики надзвичайно великі: він дав ім’я цій […]...
- Поняття і ознаки держави Всі держави, незважаючи на специфіку кожного із них, володіють набором універсальних ознак. Трьома головними ознаками будь-якої держави називають публічну владу, територіальну організацію, суверенітет. Найважливішою з ознак держави є наявність публічної владної організації, яка відокремлена від народу (тобто не збігається з ним і має власні специфічні інтереси). У той же час публічна влада виступає від імені […]...
- Політична влада Коли ми говоримо про владу взагалі, то розуміємо її так: хтось здійснює владу, т. Е. Володарює, управляє, віддає накази, а хтось підкоряється, ці накази виконує. Такі відносини ми зустрічаємо в житті постійно: наприклад, між офіцером і солдатом, інспектором ГИБДД і водієм автомашини, учителем і учнем. Влада в цих випадках небезмежні, вона обмежена строго визначеними функціями […]...
- Політизація суспільного життя і громадянське суспільство Однак в політичній історії відомо чимало фактів, коли і в цих областях заборонялося занадто багато чого, допускалося грубе вторгнення державної влади в заборонені для неї – з погляду демократичної парадигми – сфери суспільного життя. Подібні дії політичних структур визначаються нині як політизація життя. Політизація, таким чином, є надмірне посилення впливу політики на сфери суспільного життя; […]...
- Структура політики Структура політики включає в себе: – організовану діяльність соціальних груп і представляють їх інститутів влади з управління громадським життям в інтересах цих груп або суспільства в цілому; – суспільні відносини між соціальними групами і спільнотами людей з приводу державної влади, її завоювання, утримання і використання; – політична свідомість і культуру, які становлять невід’ємну частину політичної […]...
- Теократична політична система Теократія (теократична політична система) являє собою форму держави, в якій політична і духовна влада сконцентровані в руках однієї людини – глави духовенства, розглянутого в якості первосвященика. До сучасних країн з теократичною політичною системою можна віднести Ватикан і Іран, де публічну владу очолює лідер духовенства. Для визначення теократичних тенденцій в сучасних суспільствах потрібно враховувати всю систему […]...
- Монархія Монархія – це форма правління, при якій верховна державна влада довічно належить одній особі (королю, імператору, царю) і, як правило, передається у спадок. За обсягом накладаються на цей інститут обмежень виділяють дві основні різновиди монархії – абсолютну і конституційну. Абсолютна монархія характеризується необмеженою владою монарха, концентрирующего в своїх руках всі форми влади – законодавчу, виконавчу […]...