Лі Бо (701-762) – СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
Лі Бо або Лі Бай китайський поет періоду династії Тан. Разом із Ду Фу вважається одним з найвидатніших поетів в історії китайської літератури. Від нащадків отримав прізвисько “безсмертний поет”.
З народженням Лі Бо пов’язано низку легенд. Одна з них розповідає, що перед його народженням матері наснилася велика біла зірка. Саме тому хлопчика назвали Тай Бай (“велика білизна”). За іншою легендою Лі Бо був народжений зорею Тая Бай. Для багатьох він був уособленням духу зорі, вигнаної за провину в світ смертних. У датах земного народження Лі Бо існують різні версії (від 699 року до 705 року), але більшість дослідників вважає що 701 року.
Лі Бо був сином багатого купця або навіть поміщика. Про те, що батько був заможний, свідчать дані про його самітницьке, але безтурботне життя, яке він прожив до глибокої старості. Мало що відомо і про матір поета. Відомо, що вона походила з близького тангутам племені цян.
Поетичний талант у нього проявився вже в десять років. І хоча юнакові пророкували успіхи на державній службі, він залишає дім і з 721 по 738 р. подорожує, живе в горах. У мандрах поет знайшов собі дружину – онуку колишнього імператорського міністра. Сімейне життя та батьківство не відвернули поета-філософа від мандрів. Улюбленим місцем для філософських роздумів поета були гори Шаньдунь. Лі Бо було понад сорок років, коли імператор викликав його до себе і вшанував званням ханьмінь, що можна прирівняти тепер до звання академіка. “Безсмертний, скинутий з небес” – сказав про нього старший його сучасник – поет Хе Чжі-Чжан. Але придворне життя не задовольняло байдужого до гонитви за успіхом і життєвими благами Лі Бо, тому в 744 р. він отримує дозвіл залишити столицю. Чиношанування і придворний етикет поет-філософ Лі Бо обміняв на зустрічі з близькими йому за духом людьми – поетами Ду Фу, Тао Ші та ін.
У 756 р. Лі Бо запросив на службу принц Лі Лінь. Поет згодився, бо принца вважали справедливим правителем. Вчинений Лі Лінем заколот і посягання на трон імператора Су-цзуна (старшого брата принца) ледве не коштував Лі Бо голови, проте завдяки втручанню колись врятованого ним солдата, йому випадає тільки вигнання на південь Китаю, у далекий Слан. Лі Бо незабаром помилували і повернули зі середини шляху. А через деякий час 61-річний поет пішов із життя в будинку свого родича Лі Янбіна, в колі людей, які шанувати й любили його.
Лі Бо писав про все, що входило до тем танської поезії. У його “прикордонних” віршах – мужність, суворість і привабливий ліризм.
Його поезія вирізняється глибокою філософічністю, яскравими лаоськими образами, розповідає про різні сторони життя народу, зображує його нескореність.
Більшість поетичних творінь Лі Бо вирізняються надзвичайною простотою стилю і неповторною задушевністю.
Поет використовує майже в кожному рядку порівняння, яскраві епітети, колоритні художні образи, метафори, алегорії. На його творчість вплинуло релігійно-філософське вчення – даосизм.
Лі Бо у своїй поезії прагнув “змішати з землею небо” та “злити всю неосяжну природу з первозданним хаосом”.
Поета приваблювати різні теми й мотиви, і серед них особливе місце посідає тема природи. Його твори не випадково називають “поезією гір та рік”, тому що лірика Лі Бо є власне голосом природи, у ній відображається закономірність, порожнеча, яка все породжує; невидиме, яке наявне у видимому. Воно перебуває у безперервному русі, а дії його невичерпні.
Ся її розмаїте і складне життя у всій мінливості та непізнанності. Природа – привід для філософських роздумів митця, він ніколи не стомлюється спостерігати за нею, бо кожна зміна неповторна і несе красу. Був другом іншого великого поета цієї епохи – Ду Фу.
І. Лісевич.
Даосизм – релігійно-філософське вченим, згідно з яким природи і жаття людей підпорядковані загальному божественному законові дао.
Релігія даосизму базується на вченні про дао – першоначоло, першооснову і всеохопний закон світобудови.
Дао – у даосизмі вічне, незмінне, безформне, непізнаванне начало всіх речей і явищ.
Дао – шлях, вічний, абсолютний і загальний закон спонтанного виникнення, розвитку й зникнення Всесвіту. Дао – доля, природна.
Творчість Лі Бо широко відома й за межами Китаю. Українською мовою Лі Бо перекладали Л. Первомайський, Г. Турков, Б. Рифтін.
У 2011 роді в Львові вийшла перша збірка перекладі в віршів Лі Бо “Дух старовини” українською мовою, які здійснили Г. Турков, Л. Первомайський та І. Лисевич разом з В. Іллею.
Український поет, драматург та перекладач Олега Лишеги відвів місце постаті Лі Бо в книзі “Друже Лі Бо, брате Ду Фу”.
“Сосна біля південної галереї”
Поблизу галереї росте сосна-одиначка –
В такої, природно,
Розкидисте гілля й густе.
Вітрець навколишній
Навіть на хвильку не вщухне:
Йому тут воля –
Тож дме він і вдень, і вночі.
Затінений стовбур
Покрився плямами моху.
А в пишній хвої
Повітря неначе мигтить.
Чи вдасться їй досягти
Надхмарної висі?
Це ж треба рости
Аж декілька тисяч чі”!
Переклад Геннадія Туркова
Печаль на яшмовому ганку
На яшмових сходах
Біліє холодна роса.
Промокли панчохи.
Пливуть мовчазні небеса.
Дивлюсь крізь фіранку
На місяць осінній печальний –
На тихій воді він тремтить
І повільно згаса.
Переклад Леоніда Первомайського
Український контекст
Леонід Первомайський (1908-1973)
Леонід Соломонович Первомайський (Ілля Шльомович Гуревич) – український письменник, поет, перекладач. Народився 17 травня 1908 р. в родині ремісника-палітурника в місті Костянтинограді (тепер Красноград) на Полтавщині, де пройшли його дитинства і юність.
Самотужки здобув освіту. У літературу Леонід Первомайський увійшов стрімко. Така ж була і його натура – енергійна, запальна, чуйна до покликів часу.
Б роки Другої світової війни Первомайський працював військовим кореспондентом.
Повоєнні роки жив у Києві, там І помер 9 грудня 1973 року. Леонід Первомайеький найбільше уславився як перекладач. Завдяки його невтомній праці видано українською мовою твори Лі Бо, Ф. Війона, Ш. Петефі, Ю. Фучика, Н. Гянджеві, М. Лєрмонтова, В. Маяковського, Г. Гайне, балади слов’янських та інших народів світу. У 1956 р. вийшла велика книга “3 глибин”, де зібрано переклади балад та пісень більш як сорока народів.
Завдання за рівнями
І
1. Що цікавого з життя китайського поета Лі Бо ви можете розповісти?
2. Як даосизм вплинув на творчість Лі Бо?
3. Назвіть українських перекладачів творів Лі Бо.
II
1. Яких поглядів дотримувався поет?
2. Розкрийте сенс назви твору “Печаль на яшмовому ганку” Лі Бо.
3. Спробуйте пояснити, чому поет Хе Чжі-Чжан назвав Лі Бо “безсмертний, скинутий з небес”?
1. Які слова допомагають вам побачити, почути, відчути світ, зображений у поезії Лі Бо “Сосна біля південної галери”?
2. Знайдіть у вірші Лі Бо “Печаль на яшмовому ганку” зорові, слухові, нюхові, дотикові образи, заповнивши таблицю:
Гармонійна цілісність образів поезії Лі Бо “Печаль на яшмовому ганку” | |||
Зорові образи | Слухові | Нюхові | Дотикові |
3. Охарактеризуйте елегійні мотиви у вірші “Печаль на яшмовому ганку”.
4. Чи можна говорити на основі прочитаних вами віршів Лі Бо про філософське бачення поетом навколишньої природи? Поясніть
IV
1. В чому полягає особливість структури віршів Лі Бо? Які почуття вони викликають?
Індивідуальне завдання
Намалюйте поезію Лі Бо в образі яскравого східного килима. Які кольори-нитки ви використаєте для свого малюнка? Які символи-візерунки?
(2 votes, average: 4.50 out of 5)