Леся Українка і модернізм – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст
Дев’яності роки стали для Лесі Українки часом уточнення естетичних орієнтирів. З метою оновлення українського художнього слова вона зверталася до західноєвропейського мистецтва. З болем говорила вона про тих українських авторів, які не бажали рівнятися на досягнення світової літератури: “Біда наших українських писателів у тому, що вони більше пишуть, ніж читають, а як і читають, то все більш своє, не хотілось би з них приклад брати”.
Поетеса сповідувала самовіддане служіння мистецтву та красі. Однак естетизм і прийняття європейських цінностей не означали для неї втрати національних рис, а, навпаки, свідчили про набуття нової якості, за якої українець усвідомлював би себе європейцем, а не провінціалом-малоросом.
Поезія Лесі Українки виразно індивідуалістична. Цей індивідуалізм зумовлений її органічним прагненням до ідеалу сильної людини, яка над усе цінує власну свободу, а отже, і свободу свого народу. Ключовим у її самоусвідомленні був момент внутрішнього переродження та перетворення поетичного слова на зброю. В одному з листів до матері вона зізналася: “Мені здається, що я маю перед собою якусь велику битву, з якою вийду переможцем або зовсім не вийду. Коли у мене справді є талан, то він не загине…”.
Неоромантична тема духовного переродження й постання вільної “нової людини” яскраво і всебічно представлена в ліриці Лесі Українки.
Зберігаючи подібність до романтизму початку XIX століття, неоромантизм переосмислив конфлікт між ідеалом і дійсністю, героєм і юрбою. Леся Українка писала, що справжній неоромантик зневажає не саму юрбу, а той рабський дух, що змушує людину відмовлятись від своєї індивідуальності. Вона мріяла про ідеальне суспільство свідомих особистостей, у якому розчинилася б і зникла безлика юрба.
Неоромантизм став для Лесі Українки важливою позитивною програмою перетворення суспільства на основі духовного переродження кожної окремої особистості. Рабському духові юрби вона протиставляла неповторну індивідуальність та свідому громаду вільних людей.
Опрацьовуємо прочитане, виявляємо читацьку компетентність
1. Поміркуйте, чому саме в 90-ті роки Леся Українка усвідомила потребу оновлення української літератури. Якими бачилися письменниці шляхи розвитку українського мистецтва?
2. Які естетичні принципи вона сповідувала?
3. До якого ідеалу людини прагнула поетеса?
4. Як вона визначила своє бачення неоромантизму?





Related posts:
- Літературне становлення – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Лариса Косач почала писати вірші дуже рано, ще в дев’ятирічному віці. Першими читачами стали члени родини. Коло читачів розширилося, коли в 1884 році львівський журнал “Зоря” опублікував поезії “Конвалія” і “Сафо”, підписані псевдонімом Леся Українка. А вже на початку 90-х років поетеса вирішила видати окрему збірку. Підготовлений рукопис надіслала І. Франкові, який надав їй підтримку. […]...
- Неоромантична поезія Мелодій – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Ліричний талант Лесі Українки набув розвитку в 90-х роках. А восени 1899 року у Львові вийшла у світ її нова збірка “Думи і мрії”. Допомогу в здійсненні видання надав відомий етнограф, член редколегії журналу “Літературно-науковий вісник” В. Гнатюк. Назва збірки (образ мрії, бажаного ідеалу) узгоджується з її загальним неоромантичним характером. Твори поєднано в цикли “Мелодії”, […]...
- Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст ■ Леся Українка Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 року в місті Звягелі (пізніше – Новоград-Волинський) у дворянській сім’ї. Для рідних вона змалку була Лесею – це домашнє ім’я стало згодом частиною літературного псевдоніма. Батько поетеси походив із Чернігівщини. Пригадуючи навчання в чернігівській гімназії, Петро Антонович Косач із теплотою відгукувався про свого вчителя – […]...
- Поетичний образ мрії (Мріє, не зрадь!..) – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Сприйняття поезії “Мріє, не зрадь!..” потребує залучення громадського контексту. Твір був написаний у серпні 1905 року під час революції в Російській імперії. Тоді відбулися потужні протести, повстання і страйки. Українці рішуче обстоювали свої права. Передчуття близьких змін надихнуло на публічні виступи багатьох митців, серед яких була й Леся Українка. Однак оптимістичне передчуття не обходилося без […]...
- Трагедія правдивого слова (КАССАНДРА) – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Міфологічна основа Леся Українка не раз зверталася до жанру драматичної поеми. Написала “Одержиму”, “Вавилонський полон”, “На руїнах”, “В катакомбах”, “Кассандру” та ін. Драматична поема – це жанр, що поєднує ознаки драми й ліро-епічної поеми. їй властиві світоглядний або морально-етичний конфлікт та віршовані діалоги, що нагадують гострі словесні поєдинки. Над “Кассандрою” Леся Українка працювала в 1901 […]...
- Драматична поема Кассандра – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Драматичну поему “Кассандра” Леся Українка почала писати 1901 р., перебуваючи на італійському курорті Сан-Ремо, а завершила 1907 р. Лесина драма “одночасно поетична, політична та інтелектуальна”. У “Кассандрі” знайшли свій відгук і моменти автобіографічного характеру, і філософські запити часу, і політичні, зокрема дискусії української інтелігенції про те, яка правда потрібна людям. Основою сюжету для драматичної поеми […]...
- Життєвий і творчий шлях – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Життєвий і творчий шлях Серед списку тих незлічимих каменярів, що лупали зруйновану тепер скелю національної неволі, ім’я Лесі Українки стоятиме на одному з перших місць. Дмитро Донцов Життєвий шлях Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 р. в Новограді-Волинському. На формування світогляду майбутньої письменниці великий вплив мали родинне оточення й “спадок предків”: передані з покоління […]...
- Основні мотиви поетичної творчості Лесі Українки – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Уся творчість Лесі Українки наснажена потужною життєствердною силою – неоромантичним естетичним ідеалом, згідно з яким провідними мотивами є боротьба, воля, служіння високій меті. Ліричний герой її поетичних творів – сильна духом особистість, яка намагається знайти розв’язання актуальних суспільних і філософських проблем. Характерне для європейської неоромантики відчуття духовної втоми не властиве для поетичного доробку Лесі Українки. […]...
- Громадянські мотиви (Слово, чому ти не твердая криця…) – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст У збірці “Думи і мрії” помітне місце посідає цикл “Невільничі пісні”. Він з’явився, коли Лесю Українку по-справжньому захопила ідея громадської активності. У 1895 році вона надіслала до журналу “Народ” “Лист до товаришів” (лист не був опублікований через закриття видання). У зверненні поетеса писала: “Скажіть, мої товариші, чому не чутно вашого голосу, тим часом як усяка […]...
- Тема 19. Леся Українка (1871 – 1913) – Літературний процес кінця XIX – початку XX ст. – Нова українська література “Українська література” 9-10 клас – Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання “Леся Українка! Це звучить узагальнююче, як ім’я, в якому злились мільйони українок і українців, мільйони безвісних чесних борців за свободу, які в глухі часи жорстокого царизму вслід за російським пролетаріатом не побоялися устати проти гніту й рабства” (П. Тичина). Життя Лесі Українки – великий подвиг […]...
- Мелодія весни (Стояла я і слухала весну…) – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Назва “Мелодії” вказує на особливу роль музичного елемента у творах циклу. Майже цілком на слуховому сприйнятті побудована поезія “Стояла я і слухала весну…”. В осягненні природного довкілля лірична героїня покладається на свою здатність дослухатися до загадкової й чарівної “мови” весни (“вона мені багато говорила…”). Надалі звукова образність у вірші конкретизується (“вона мені співала…”) і зрештою […]...
- “На шлях я вийшла ранньою весною” (Леся Українка) – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років Промінням ясним, хвилями буйними, прудкими іскрами, летючими зірками, палкими блискавицями, мечами хотіла б я вас виховать, слова! (Леся Українка) “Лесю Українку – славетну и улюблену письменницю нашого народу, феноменальну жінку у світовій культурі – можна характеризувати її ж поетичним образом – “світло нагірне”. Нагірною проповіддю було її слово, що будило з летаргійного сну націю й […]...
- “Пролітав буйний вітер над морем” (Леся Українка) – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років Гама пейзажних малюнків Лесі Українки виявляє як любов до рідної природи, захоплення її красою, так і спостережливість у сприйнятті образів чужини. Волинь і Полтавщина, Буковина і Крим, гуцульські Карпати і степова Україна, Чорне море і Поділля знайшли поетичний вираз у творчості Лесі Українки. А ще письменниця збагатила українську пейзажну лірику картинами Італії, Східних Альп і […]...
- ХОТІЛА Б Я ПСНЕЮ СТАТИ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік * * * Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну, Щоб вільно по світі літати, Щоб вітер розносив луну. Щоб геть аж під яснії зорі Полинути співом дзвінким, Упасти на хвилі прозорі, Буяти над морем хибким. Лунали б тоді мої мрії І щастя моє таємне, Ясніші, ніж зорі яснії, Гучніші, ніж море гучне. […]...
- “Поетичне слово доспіло” (Іван Франко) – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років Франкова студія творчості Лесі Українки, що була надрукована у 1898 році у “Літературно-науковому віснику”, містить найбільш компетентні оцінки. Дебютна збірка “На крилах пісень” названа найважливішим здобутком української літератури за 1893 рік, хоч талант Лесі Українки “уперше широко і сміло розмахнув крилами власного лету”. Іван Франко певний, що майстерність авторки є “здобутком дуже інтенсивної духовної праці […]...
- Я КРИЦЕЮ ЗРОБЛЮСЬ НА ТІМ ВОГНІ… – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (Лариса Косач) (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Леся Українка. Портрет В. Касіяна І слово уста мої німії Оживило, І я вчинила диво… Я збагнула, Що забуття не суджено мені. Леся Українка “Я КРИЦЕЮ ЗРОБЛЮСЬ НА ТІМ ВОГНІ…” Хто хоче пізнати життя Лесі Українки, повинен читати її твори. Саме в них уся її біографія, саме в поезіях цієї мужньої жінки концентрується її незглибиме […]...
- Contra spem spero! – Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму Гетьте, думи, ви, хмари осінні! Тож тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть думи сумні! Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі, Буду лить на […]...
- Пісня про незнищеність краси – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років Драма-феєрія “Лісова пісня” (1911) належить до шедеврів світової драматургії. Цей твір, що “як чарівний заквітчаний острів, височіє в творчій спадщині Лесі Українки” (Максим Василь Касіян. Лукаш і Мавка. 1953 Рильський), не виник несподівано. До його появи поетеса готувалася ще у дитинстві, коли вперше почула про мавок і потай від усіх “в Колодяжному в місячну ніч […]...
- “Contra spem spero!” – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років Датований 1890 роком, вірш “Contra spem spero!” (латин. – без надії сподіваюсь) став програмовим для усієї творчості Лесі Українки. У листі до брата Михайла поетеса назвала свій вірш безнадійно-надійним. Він народився у буянні весняного травня з-під пера дівчини, прикутої до ліжка і приреченої на операцію. Цей “приватний” контраст переріс у промовистий контраст художній. Сповнений алегоричних […]...
- ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Леся Українка (справжнє ім’я та прізвище Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871 р. в м. Новограді-Волинському (нині Житомирська область) у родині українських інтелігентів. Батько, Петро Косач, був повітовим службовцем – юристом, людиною передових поглядів; мати, Олена Пчілка, – українською письменницею. Леся навчилася читати в чотири роки, а в п’ять – грала на фортепіано й […]...
- Леся Українка – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Лариса Петрівна Косач (літературний псевдонім – Леся Українка) народилася 25 лютого 1871 р. в м. Звягелі (тепер – Новоград-Волинський) у дворянській сім’ї. її батько, Петро Косач, родом з Чернігівщини, по закінченні юридичного факультету Київського університету одержав службове призначення на Волинь. Він був активним учасником українського культурного руху, входив до редакційної колегії журналу “Киевская старина”. Мати […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС 1. Показ боротьби за вільне творче життя в драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”. 2. Мавка із драми-феєрії “Лісова пісня” – мій улюблений літературний персонаж. 3. Пошук людиною сенсу життя та свого призначення і місця в житті через страждання та випробування (за драматичною поемою Лесі Українки “Одержима”). 4.Драматургія Лесі Українки як вершина її творчої майстерності. 5.Образи […]...
- Неоромантизм – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Неоромантичний погляд на світ зазнав помітного впливу філософії Ф. Ніцше, який обгрунтував ідеал надлюдини – цілісної, вольової, духовно розвиненої особистості. Представники неоромантизму, як правило, зображували своїх героїв у виняткових обставинах. Їх захоплювала яскрава індивідуальність, наділена духовним аристократизмом, прагненням до ідеалу, волею до боротьби з усім, що обмежує розвиток людини. Прибічників неоромантизму приваблювали незвичайні життєві ситуації, […]...
- “І ти колись боролась, мов Ізраїль” – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років ІВАН ПЕТРОВИЧ КОТЛЯРЕВСЬКИМ 1769-1838 …він з великого пожару України Найбільшу спас народну святість – Слово… Іван Франко На витоптаному пустирі нашої ІСТОРІЇ раптом СМІХ Котляревського. Саме в той час, коли начебто й нічого було сміятися… Євген Сверстюк, український літературний критик, поет, філософ Він зачитувався “Дон Кіхотом” Сервантеса. Принаймні так переповідали його сучасники. Він і сам […]...
- “І все-таки до тебе думка лине” – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років Світлі обрії нової української літератури Історія української літератури в ХІХ сторіччі – найповчальніший взірець цього поступового творення нації, національного почуття і національної свідомості літературою. Іван Франко Історичні координати Як ви знаєте, у середині XVIII ст. лівобережна частина України входила до складу Росії на правах автономії, що їй гарантували угоди Б. Хмельницького 1654 р. Катерина ІІ, […]...
- А В СЕРЦІ МОЄМУ СПІВАЄ ВЕСНА… – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (Лариса Косач) (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ У Львові вийшла і друга поетична збірка Лесі Українки – “Думи і мрії” (1899). У її творчості, вочевидь, відбувся певний злам, подібний до того, який пережив Тарас Шевченко в період “трьох літ”. Вона без жалю прощається з романтичними мріями: Мрії рожеві, тепер я розстануся з вами. Мрія новая літа надо мною орлом. Прощається зі сльозами, […]...
- ДАВНЯ ВЕСНА – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Була весна весела, щедра, мила, Промінням грала, сипала квітки, Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучії пташки! Все ожило, усе загомоніло – Зелений шум, веселая луна! Співало все, сміялось і бриніло, А я лежала хвора й самотна. Я думала: “Весна для всіх настала, Дарунки всім несе вона, ясна, Для мене тільки дару не […]...
- Індивідуальний стиль Лесі Українки – Леся Українка (1871-1913) – Українська література 10-х років ГРИГОРІЙ ФЕДОРОВИЧ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 1778-1843 Квітчина пам’ять буде свята вовіки поміж нами: він самостійно зрозумів серцем, що то за диво предивне – наші селяне; він зробив те ж саме для прози, що Шевченко для стиха українського: він так само спостеріг і перейняв поезію щоденної сільської мови, як Шевченко – поезію народної пісні. Удвох вони заправили нашу […]...
- СПІВЕЦЬ – Леся УКРАЇНКА (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач) (1871-1913) – Я І СВІТ Пишно займались багрянії зорі Колись навесні. Любо лилися в пташиному хорі Пісні голосні; Грала промінням, ясним самоцвітом Порання роса, І усміхалась весняним привітом Натури краса. Гордо палала троянда розкішна, Найкраща з квіток, – Барвою й пахом вродливиця пишна Красила садок. А соловейко троянді вродливій Так любо співав, Голосом дивним співець чарівливий Садки розвивав; Слав до […]...
- Значення творчої спадщини Лесі Українки – Леся Українка – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС кінця XIX – початку XX сторіччя Винятково велике значення творчості Лесі Українки в історії української літератури полягає в тому, що вона збагатила українську поезію новими темами й мотивами; досконало володіючи катренами й октавами, сонетами й оригінальними строфічними будовами, використовуючи гекзаметр, верлібр, п’ятисто-повий вірш тощо, вона збагатила строфіку, ритміку й метрику української поезії. На зламі 19-20-х століть, використовуючи сюжети світової літератури, Леся […]...
- СПІВЕЦЬ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (Лариса Петрівна Косач) (1871-1913) – Я І СВІТ Пишно займались багрянії зорі Колись навесні, Любо лилися в пташин ому хорі Пісні голосні; Грала промінням, ясним самоцвітом Порання роса, І усміхалась весняним привітом Натури краса. Гордо палала троянда розкішна, Найкраща з квіток, – Барвою й пахом вродливиця пишна Красила садок. * Асоціація – це поняття, що виникає при згадуванні іншого. Наприклад, коли кажуть “лимон”, […]...
- ЛЕСЯ УКРАЇНКА (Лариса Петрівна Косач) (1871-1913) – Я І СВІТ Відомий український мислитель Григорій Сковорода повчав: “Бути щасливим – це значить пізнати, знайти самого себе”. Але чи існують прості способи, як пізнати себе? Які життєві правила треба засвоїти на шляху до свого щастя? Звичайно, якби існували такі дороговкази, то всі відразу засіли б за книжки, щоб їх вивчити. Хоча, навіть опанувавши їх “на відмінно”, ти […]...
- Леся УКРАЇНКА (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач) (1871-1913) – Я І СВІТ Леся Українка народилася в м. Новограді-Волинському на Волині. Батьки поетеси були освіченими людьми: мама – відома письменниця Олена Пчілка. батько – юрист. У родині панувала атмосфера любові до української мови, культури, звичаїв і традицій. Лариса була допитливою дівчинкою, у чотири роки вже читала, а в п’ять написала змістовного листа своєму дядькові – професору Михайлові Драгоманову. […]...
- ДАВНЯ КАЗКА – МИТЕЦЬ І СУСПІЛЬСТВО – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Поемі “Давня казка” понад 120 років, але порушені в ній проблеми актуальні й нині. Коли Леся Українка написала цей твір, у середовищі митців тривала гостра дискусія щодо ролі мистецтва. Одні заявляли, що мистецтво має бути лише для розваги, інші ж наполягали на тому, що історію пишуть царі й королі як володарі народів. Але поемою “Давня […]...
- Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Ви вже знаєте, що справжнє прізвище Лесі Українки – Лариса Петрівна Косач, і цей псевдонім, який дуже зобов’язує, своїй талановитій доні дала відома українська письменниця Олена Пчілка. Лариса була другою дитиною в сім’ї Петра та Ольги Косачів і народилася 25 (13 – за старим стилем) лютого 1871 року в Новограді-Волинському. Первісток Михайло, не набагато старший […]...
- Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму Леся Українка Лариса Петрівна Косач народилась 25 лютого 1871 року в місті Звягелі (пізніше – Новоград-Волинський) у дворянській сім’ї. Для рідних вона змалку була Лесею – це домашнє ім’я стало згодом частиною літературного псевдоніма. Батько поетеси походив із Чернігівщини. Пригадуючи навчання в чернігівській гімназії, Петро Антонович Косач із теплотою відгукувався про свого вчителя – славетного […]...
- Модернізм – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Модернізм – комплекс мистецьких напрямів кінця XIX – перших десятиліть XX ст. із загальною орієнтацією на оновлення, або модернізацію. Створення світу (IX) (Мікалоюс Константінас Чюрльоніс, 1905) Обкладинка часопису “Українська хата” (Михайло Жук, 1910) Наприкінці XIX ст. в літературі й культурі утвердився модернізм. Він зародився у Франції, а згодом поширився на всі європейські країни. На виникнення […]...
- Слово, чому ти не твердая криця – Леся Українка (1871-1913) – Образне слово поетичного модернізму * * * Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч? Ти, моя щира, гартована мова, Я тебе видобуть з піхви готова, Тільки ж ти кров з мого серця проллєш, Вражого ж серця клинком не проб’єш… Вигострю, виточу […]...
- Леся Українка (1871-1913) Ім’я поетеси овіяне всенародною любов’ю. Це була людина виняткової мужності і принциповості, духовної краси і мистецького обдарування. Її талант виявився у багатьох різновидах літературної праці – поезії, драматургії, прозі, літературній критиці і публіцистиці, перекладацькій роботі і фольклористиці. Свою творчість письменниця пов’язувала з визвольним рухом, пролетарським зокрема. За життя Леся Українка була відома не лише на […]...
- Від реалізму до модернізму – Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ (1864-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Писати М. Коцюбинський почав рано – у дванадцять років. Літературну славу здобув не одразу. Подав своє перше оповідання до журналу та дістав натомість пораду покинути літературу й “не калічити нашу святу мову”. Тож мусив довго й ретельно вдосконалювати свою художню техніку. Спершу М. Коцюбинський захоплювався реалізмом, наслідував І. Нечуя-Левицького та Панаса Мирного. Писав твори для […]...