Леонід Глібов. Визначний український байкар, поет. Щука. Викривальна і повчальна спрямованість байок письменника. Побудова байки
Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю Л. Глібова, його байками, визначити ідейно-тематичне спрямування творів байкаря, пояснювати алегоричні образи; поглибити знання про байку, її особливості; розвивати образне мислення, відчуття художньої довершеності творів, уміння помічати деталі; логічно й послідовно аргументувати свої міркування, розвивати навички виразного читання байок; виховувати усвідомлення важливості самокритичного погляду на різноманітні людські вади, почуття поваги до українського гумору, народного слова, почуття гумору.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: ілюстрації до байок Л. Глібова, підручник, портрет байкаря, виставка творів Л. Глібова.
Теорія літератури: гумор, сатира, байка, алегорія, мораль.
ХІД УРОКУ
Здається, байка просто бреше,
А справді правду ясну чеше…
Л. Глібов
I. Організація початку уроку.
Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.
II. Перевірка домашнього завдання.
Зачитування окремими учнями складених сенканів про гумор.
III. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
Інтерактивна вправа “Літературне лото”.
Учні у парах складають розрізані на окремих аркушах назви термінів і їх визначення: комічне, гумор, сатира, байка, гумореска, співомовка, усмішка, анекдот.
IV. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.
Учні записують тему уроку в зошити.
V. Мотивація учіння.
Гра “Детектив”.
Учитель. Розшифруйте імена героїв байки, яку ми вивчатимемо сьогодні на уроці.
15, 10, 21, 10, 26, 32.
18, 21, 6, 15.
29, 23, 14, 0.
26, 0, 19.
28, 14, 0, 19, 0.
КАРТА – ДЕШИФРАТОР
0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
А | Б | В | Г | Г | Д | Е | Є | Ж | 3 | И | І | Ї | Й | К | Л | М |
17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | |
Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | X | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |
VI. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Розповідь учителя про Л. Глібова.
Леонід Іванович Глібов народився на Полтавщині. У дитинстві – Льолик, як усі його звали, був веселим і жвавим, йому подобалося усе красиве, але найбільш він любив доглядати за квітами, тому його прозвали “королем квітів”. Знайомі і родичі, вітаючись з ним, казали: “Здоров був, Льолику, квітчастий королику”. Хлопчик дуже любив слухати казки баби Одарки. А ще Леонід любив слухати народні пісні, зачаровувався народними звичаями і обрядами.
Коли настав час здобувати освіту в гімназії, тринадцятирічний хлопчик так засумував за рідною домівкою, що всю тугу вилив у своєму першому вірші “Сон”.
Залишив Л. Глібов великий доробок: байки, віршовані загадки і казки, акровірші, жарти.
Ці твори принесли йому славу, його шанують, люблять і знають не тільки в Україні, айв усьому світі. У творчому доробку Леоніда Івановича Глібова 107 влучних байок. Недарма І. Я. Франко назвав його “найкращим українським байкописом”.
2. Ідейно-художній аналіз байки “Щука”.
Зауважте: назви звірів, птахів, риб, комах у байках і казках пишуть з великої літери, бо це їхні імена.
2.1. Виразне читання байки вчителем.
2.2. Словникова робота.
Учні з допомогою вчителя пояснюють значення незрозумілих слів.
Бомагу – скаргу;
Буцімто – нібито;
Ставок – штучне озеро;
Шаплиці – дерев’яна посудина на зразок відра, тазу, діжечки;
Стряпчий – чиновник, який наглядав за ходом справ по судових установах;
Завсігди – завжди;
Щупачок – маленька щука (самець щуки);
Катюга – кат, той, хто виконує присуди, вироки; тут: жорстока людина.
2.3. Бесіда за змістом твору.
– Що ви знаєте про суд як законодавчий орган влади?
– Якої шкоди завдала Щука мешканцям ставка?
– Хто спіймав Щуку? Як про це сказано у творі?
– Знайдіть рядки у творі, в яких автор подає опис судців. Про що це свідчить? Власні думки обгрунтуйте.
– Що пов’язувало Лисицю зі Щукою?
– Чому Лисиця в суді з одного боку запропонувала страшну кару Щуці, а з другого їй допомогла?
– Як ви гадаєте, чому судді під час винесення вироку Щуці послухалися Лисицю?
– А над ким би ви здійснили суд у творі? Свою думку вмотивуйте.
– Що мав на увазі Л. Глібов, висловлюючи наступне:
– “Як не мудруй, а правди ніде діти.
– Кінців не можна поховать…”
– Через що, на ваш погляд, у байці не зазначено, хто конкретно подав “бумагу” до суду на Щуку? Особисті думки обгрунтуйте.
2.4. Виразне читання байки у ролях.
2.5. Робота в групах.
Учитель. Для роботи об’єднайтесь у групи.
1 група. Визначити тему, ідею, основну думку байки “Щука”.
Тема: зображення суду над Щукою, яка чинила різноманітну шкоду в ставку його мешканцям і отримала вирок – повернутися знову до річки.
Ідея: засудження дій судочинства, їх легковажність, безглуздість, а через образ Лисиці – підступності, хитрості, хабарництва.
Основна думка: “Як не мудруй, а правди ніде діти. Кінців не можна поховать”. Судді зобов’язані діяти відповідно до законодавства, а не підтримувати зацікавлену особу (Лисицю).
2 група. Скласти цитатний план твору.
План.
1. На Щуку хтось бомагу в суд подав.
2. Щуку… Гуртом до суду притаскали.
3. Суддями були… два Осли… нікчемна Шкапа… два стареньких Цапа.
4. Чутка у гаю була така.
5. Зійшлися судді, стали розбирать.
6. Тут обізвалася Лисиця.
7. Щуку кинули у річку.
3 група. Скласти асоціативний кущ для характеристики образу суддів.
2.6. Метод “Прес”.
Учитель. Чого нас учить байка “Щука”? Чим вона актуальна?
3. Вивчення теорії літератури.
Прочитаний твір належить до жанру байки.
– Прочитайте у підручнику тлумачення слова байка.
– Яка головна особливість байки? Хто створює байки?
Байка – невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом, в якому людське життя відтворюється в образах тварин, рослин і речей.
Сюжет (фабула) байки короткий, динамічний і драматичний.
(Учні роблять запис у зошити.)
Алегорія – інакомовне відображення абстрактного поняття, переданого за допомогою конкретного образу.
Наприклад, поняття мудрості показують в образі сови, хитрості – в образі лисиці, незграбності – в образі слона, ведмедя, хижості – в образі вовка, боягузтва – в образі зайця і т. ін.
Байка, як правило, складається з двох частин: основної розповідної частини та моралі (сили), що може складатися як із цілої строфи, так і з одного рядка.
Ознаки байки:
– у байці змальовано якусь одну подію;
– дійовими особами поряд з людьми виступають тварини, рослини, неживі предмети, які уособлюють риси характеру, взаємини людей, суспільні явища, завдяки чому твір набуває алегоричного змісту;
– персонажі уособлюють певні ідеї та людські характери, приміром:
Лисиця – лукавство, хитрість, лицемірство;
Вовк – хижість, жорстокість, несправедливість;
Осел – глупоту, впертість;
Бджола – працьовитість;
– висміюються людські хиби та вади;
– майже кожна байка складається з двох основних частин: розповіді та моралі (повчання);
– розповідна частина містить опис події (подій); за обсягом вона може бути невеликою або ж розлогою – може включати описи, діалоги, пейзажі, жарти тощо.
– повчальна частина (мораль) може знаходитись і на початку, і в кінці байки, а іноді взагалі бути словесно не вираженою.
VII. Узагальнення та систематизація знань.
“Перевіряємо себе”.
Учні самостійно тестують власні знання і узагальнюють у формі передбачень на завдання додому і наступний урок.
– Я знаю, що таке гумор, сатира, байка, алегорія, мораль.
– Я знаю, яку будову має байка.
– Я вмію визначати жанри гумористичних творів.
– Я вмію виразно і вдумливо читати твір Л. Глібова, коментувати його прихований зміст.
– Я знаю основну думку вивченої байки Л. Глібова, умію пояснювати алегоричні образи.
– Я можу зіставляти описане в байці Л. Глібова із сучасним життям.
Узагальнення: вдома я вивчу…
VIII. Підбиття підсумків уроку.
1. Слово вчителя.
Сила байок Л. Глібова в тому, що майже в кожному творі відчувається народна точка зору на зображувані події. Розкриваючи паразитизм, жорстокість, невігластво, байкар протиставляв їм працьовитість і чесність. Сила впливу, переконливість і дієвість кращих байок Л. Глібова визначається їх високою художньою досконалістю і безкомпромісною правдою життя. Глибина алегоричних узагальнень грунтується в них не на якихось виняткових випадках чи конкретних історичних фактах, хоч вони й були покладені в основу байок, а на повсякденних реальних людських взаєминах. Завдяки цьому байки Л. Глібова зберігатимуть своє значення доти, доки у світі існуватимуть осуджені ним явища. Не дивно, що ті його байки, в яких висміяно лінощі, марнослів’я, чванство, хвалькуватість та інші вади, актуальні й сьогодні.
Кращі байки Л. Глібова, його ліричні вірші збагатили скарбницю української культури, здобули широке визнання в народі й забезпечили їхньому авторові вдячну пам’ять нащадків.
2. “Методика одного речення”.
Учні зачитують і коментують епіграф уроку.
3. Оцінювання результатів навчальної діяльності учнів на уроці.
IX. Повідомлення домашнього завдання.
1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання: Байку “Щука” вивчити напам’ять.
2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:
– Для учнів високого рівня навченості: підібрати прислів’я і приказки, співзвучні з головною думкою твору;
– Для учнів достатнього рівня навченості: виконати ілюстрацію до вивченого твору.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)