Home ⇒ 👍Конспекти уроків ⇒ Леонід Глібов. Відомий український поет і байкар. Фольклорна основа його віршованих загадок. Химерний, маленький

Леонід Глібов. Відомий український поет і байкар. Фольклорна основа його віршованих загадок. Химерний, маленький

Мета: розповісти учням про визначного байкаря, поета Леоніда Глібова, ознайомити їх із оригінальними віршованими загадками Леоніда Глібова, розкрити їхню фольклорну основу; розвивати мислення, пам’ять, кмітливість, творчу уяву учнів, інтерес до літературної загадки.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Засоби навчання: підручник, портрет Л. Глібова, видання загадок Л. Глібова, проектор, кросворд.

Перебіг уроку

I. Організаційний етап.

II. Перевірка домашнього завдання.

_________________________________________________

III. Актуалізація і корекція опорних знань.

Фронтальне опитування.

– Що називають фольклором?

– Який вид усної народної творчості називають загадкою?

Розгадування кросворда.

1. Дві тополі донизу вершинами ростуть. (Коси).

2. Десять хлопців на спинах крижинки несуть. (Пальці).

3. Язика не має, а розповідає. (Письмо).

4. Зелене теля на прив’язі товстіє. (Кавун).

5. Куди мені треба, туди й полечу, там і заговорю. (Лист).

6. Сам ще далеко, а круглі чорні вже добігли. (Очі).

7. Не розбивши горщечка, не з’їси кашки. (Горіх).

IV. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація уміння.

_________________________________________________

V. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

Вступне слово вчителя.

Та й тепер жива твоя тут пам’ять,

Леоніде Глібов.

Нащадки сіверян, полян, дулібів,

Малята вчать ті сонячні слова,

Що, ніби чародійник, з рукава ти сипав їм

І в мудрості не схибив. (М. Рильський)

Близько ста років тому у єдиному на той час в Україні дитячому журналі “Дзвінок” почали друкувати “Загадки і жарти Дідуся Кенира”. Дотепний автор сипав веселими віршами, байками, загадками, казками та жартами. За підписом “Дідусь Кенир” стояв талановитий ніжний поет-лірик, блискучий байкар, творець дитячих загадок, зокрема таких оригінальних за формою, як акростих, улюбленець української дітвори Л. Глібов.

Чому він назвав себе Дідусь Кенир? Кажуть, що його батько купив колись собі такого співучого кенира, щоб послухати його спів, сходились сусіди. На запитання “Куди йдете?”, вони казали: “До Івана Кенира”. Так і прозвали батька – Кенир.

Леонід Глібов написав 170 байок, понад 50 загадок, 14 акровіршів. Деякі з них навіть покладені Миколою Лисенком на музику і стали народними піснями.

На цьому уроці ми ознайомимось лише з однією з граней творчої особистості Л. Глібова – з його загадками, що пов’язані з фольклором. Вивчення його творів неодмінно розвиває уяву, кмітливість, винахідливість.

Сьогодні урок особливий. Він пройде під девізом “На уроці навчимося:

БАчити,

АНалізівати

КОментувати,

АРгументувати,

Розвивати”.

Народився Леонід Іванович Глібов у селі Веселий Поділ на Полтавщині в заможній родині. Батько, Іван Назарович, працював управителем маєтку поміщиків Родзянків. Мати, Орина Гаврилівна, була культурною, освіченою жінкою, її дитячі та юнацькі роки пройшли в родині пана Трощинського. Дівчина багато читала, любила вистави домашнього театру, яким керував батько Миколи Гоголя. Отож цілком закономірно, що вона стала першою вчителькою маленького Льолика.

Хлопчик ріс жвавим і веселим, йому подобалося усе гарне, понад усе любив квіти і доглядав за ними. Його навіть прозвали Королем квітів. Вітаючись із малим, знайомі казали: “Здоров був, Льолику, квітчастий королику!”

Дуже любив Льоня слухати казки баби Одарки. Вона так майстерно розповідала їх, що майбутній письменник виразно уявляв риси вдачі та звички тварин. Йому здавалося, що звірі й насправді думають і розмовляють, що серед них, як і серед людей, є добрі і злі, розумні й дурні, бідні й багаті.

Юність поета пов’язана з Ніжинським ліцеєм. Згодом він учителював, викладав історію та географію. Глібов був надзвичайно вимогливим учителем, але ніколи не бив учнів, як було тоді заведено в навчальних закладах. Він з повагою ставився до дітей, не примушував зазубрювати уроки, давав корисні поради.

Зрештою життя Леоніда Івановича не обмежувалося лише вчителюванням. Він чимало читав, мав доступ до багатої бібліотеки пана Родзянка й сам писав вірші. З його творчого доробку відомо 107 байок, понад 50 загадок, 14 акровіршів, ліричні поезії.

Твори для дітей поет друкував у львівському журналі “Дзвінок” під псевдонімом Дідусь Кенир. Чому раптом “Кенир”? Псевдонім навіяний дитячими спогадами про те, що його батька сусіди називали саме так за любов до цієї співучої пташки.

Ставши поважним учителем і письменником, Леонід Глібов узяв і собі це ім’я, під яким йому працювалося легко та плідно. За останні чотири роки свого життя письменник написав стільки творів, скільки за всі попередні, разом узяті.

Маленьким читачам “Дзвінка” найбільше полюбилися загадки-акровірші, відповідь на які схована у перших літерах кожного рядка. Тому діти з нетерпінням чекали кожний наступний номер журналу.

Наприкінці життя Леонід Іванович тяжко хворів. Десь після 50 років він почав сліпнути, і на старість він майже осліп. Але писати вірші не припинив, навіть майже повністю втративши зір – писав їх з лупою під лінійку.

Останні дні письменник доживав у шані та славі. 10 листопада 1893 року від астми і хвороби серця Л. Глібов помер на 66-му році життя.

_________________________________________________

Робота з портретом.

Уважно погляньте на портрет. Високе чоло свідчить про мудрість людини. А міцно стиснуті тонкі губи, виразне підборіддя, що трохи виступає вперед, говорить про її мужність і стійкий характер. І дивні очі… Ніби добрі і лагідні, проте якісь далекі, відчужені, без живого вогника. Немов погасли. Це очі людини, що майже нічого не бачить.

Робота з підручником.

Опрацювання відповідного матеріалу підручника.

_________________________________________________

Фізкультхвилинка.

_________________________________________________

Бесіда.

– Що ви дізналися про Леоніда Глібова?

– Що нового ви дізналися?

Ми вивчали народні загадки на попередньому уроці. А існують ще й літературні загадки, їх пишуть для дітей письменники. Зображуючи предмет, який треба розгадати, вони подають більше ознак прихованого змісту. Часто літературні загадки закінчуються відгадкою. Джерелом для загадок Глібова були народні загадки, що під його пером розгортались у просторі, по-українські колоритні описи явищ чи предметів навколишнього світу.

А зараз послухайте та спробуйте відгадати загадку Дідуся Кенира “Химерний, маленький”.

Але деякі слова можуть бути вам незрозумілі, тож спочатку пояснімо їх значення.

Словникова робота.

Химерний – дивний.

Шкандибати – повільно йти.

Коханчик – улюбленець.

Окріп – кип’яток.

Макітра – і великий глиняний горщик.

Виразне читання загадки вчителем.

Робота з підручником.

_________________________________________________

Виразне читання загадки учнями.

Робота з текстом за таблицею.

Слова, що характеризують вареник (художні означення – епітети)	Химерний, маленький, бокастий, товстенький.
Дії вареника, що роблять його смачніш. Слова, що надають динамізму (дієслова)	У тісто прибрався, чимсь смачним напхався, в окропі купався, на смак уродився, ще й маслом умився, в макітрі скакав.
Інші назви вареника – синоніми	Коханчик, таке добро.
Натяк-підказка	Недовго нажився, у дірку скотився, круть-верть – та й пропав.
Фразеологічні вислови	Круть-верть, лови не лови, на смак уродився, не шукати такого добра.