Леонід Глібов. Муха і Бджола, Жаба і Віл
Мета: поповнити знання про Л. Глібова як українського байкаря, поета, проаналізувати байки “Муха і Бджола”, “Жаба і Віл”; розвивати культуру зв’язного мовлення, вміння зіставляти описане в байці із сьогоднішнім реальним життям; грамотно висловлювати власні думки, судження, логічно й послідовно аргументувати свої міркування; виховувати почуття поваги до видатного українського байкаря Л. Глібова, його творчості; негативне ставлення до ледарства, безвідповідальності, заздрості, скупості; формувати активну життєву позицію.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, портрет Л. Глібова, ілюстрації до байок.
ХІД УРОКУ
I. Організація початку уроку.
Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.
II. Перевірка домашнього завдання.
1. Виразне читання байки “Щука” напам’ять.
2. Окремі учні зачитують підібрані прислів’я і приказки, співзвучні з головною думкою твору.
3. Презентація окремими учнями виконаних ілюстрацій до байки “Щука”.
III. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
Методика взаємних запитань.
– Що називають байкою?
– Чому для байки характерна алегорія?
– Чим байка відрізняється від інших жанрів гумористичних творів?
– Чому байка актуальна в сьогоднішньому житті?
– Які людські вади викриває Л. Глібов у своїх творах?
– У чому різниця між іронією і гумором?
IV. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.
1. Слово вчителя.
На сьогоднішньому уроці ми продовжимо знайомство із творчою спадщиною Л. Глібова, навчимося зіставляти описані події в байках із сьогоднішнім реальним життям.
2. Учні записують тему уроку в зошити.
V. Мотивація учіння.
Методичний прийом “ЗХД” (“Знаю – хочу дізнатися – дізнався”). Учні у формі таблиці з трьох стовпчиків записують інформацію із даної теми: 1 стовпчик – що їм відоме з теми, 2 – мотивація навчальних досягнень (що очікують дізнатися), 3 – запис у кінці уроку узагальнень з даної теми.
Знаю | Хочу дізнатися | Дізнався |
VI. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Ідейно-художній аналіз байки Л. Глібова “Муха і Бджола”.
1.1. Словникова робота.
Красоля – рослина з розгалуженим стеблом і великими запашними квітками яскравого (переважно жовтогарячого) кольору.
Спесиво – пихато, зверхньо.
Одвітує – відповідає.
Не втеряю – не втрачу.
Зась – не можна, заборонено.
1.2. Виразне читання байки вчителем.
1.3. Обмін враженнями від прочитаного твору.
– Чим займається муха і бджола в природньому середовищі?
– Що свідчить про безпечне життя Мухи?
– Чому Муха назвала працю Бджоли бідною?
– Яка мета в житті у Мухи і Бджоли?
– Як саме співчуває Муха Бджолі?
– У чому Муха вбачає привабливість свого життя?
– Що свідчить про нахабність Мухи?
– Чому Бджола не розуміє сенсу життя Мухи?
– Якими людськими рисами наділена Муха, а якими Бджола?
– Чи мають вони щось спільне? У чому вони протилежні? Пригадай з уроків української мови, як називають слова, що передають протилежні значення.
– А як ви ставитеся до праці? Чи допомагаєте вдома батькам? Чим саме?
– Чого навчає байка Л. Глібова “Муха й Бджола”?
1.4. Метод “Мозковий штурм”.
Учитель. Кому належать останні три рядки байки? Передай цю настанову своїми словами.
1.5. Методичний прийом ‘Тренування”.
Учитель. Охарактеризуйте Муху і Бджолу, визначивши риси характеру, якими їх наділив автор.
1.6. Конструювання.
Установіть відповідність між початком і закінченням прислів’їв, прокоментуйте зміст одного з них. Як ці прислів’я перегукуються з основною думкою байки “Муха й Бджола”.
Праця людину годує, … гірше хвороби.
Лінь – … честь і славу матимеш.
Як добре працюватимеш,… все ніколи.
Лінивому… а лінь марнує.
2. Ідейно-художній аналіз байки “Жаба і Віл”.
2.1. Виразне читання байки “Жаба і Віл” учителем.
2.2. Обмін враженнями від прочитаного твору.
– З якою метою Жаба вилізла на берег?
– Чим Жаба відрізняється від своїх подруг, сестер?
– Чому Жаба не сприймала і не розуміла застережень оточуючих?
– Чому Жаба вирішила зробитися такою, як Віл?
– Якою ви уявляєте собі зовнішність Жаби, опишіть її, особливу увагу звертаючи на вираз очей, бо в народі кажуть: очі – дзеркало душі.
– Яку людську ваду втілено в образі Жаби?
– Чи траплялися такі люди у вашому житті? Якщо так, то як виявлялася ця риса характеру?
– Я якому рядку автор висловлює мораль байки?
2.3. Читання байки учнями у ролях.
2.4. Творча лабораторія.
Слово вчителя. Заздрість – один із семи смертельних гріхів, тяжка душевна недуга. Перше вбивство на землі було вчинено через заздрість. І то не просто вбивство, а братовбивство.
Як іржа їсть залізо, так заздрість – душу, в якій оселилась. Уявіть, що ви лікарі, і напишіть “рецепти” боротьби з цією недугою. (Учнів можна об’єднати в групи).
Представник від групи зачитує вголос виписані “рецепти”, а вчитель записує їх на заздалегідь приготованому й художньо оформленому ватмані (на ватмані може бути намальоване здорове серце людини).
VII. Узагальнення та систематизація знань.
Творча робота.
Учитель. Складіть сенкан про байку.
Зразок.
Байка.
Весела, алегорична.
Розповідає, викриває, узагальнює.
Вчить людину правильно жити.
Мораль.
VIII. Підбиття підсумків уроку.
1. Другий етап роботи з таблицею “ЗХД”.
Учитель. Заповніть останню колонку таблиці, узагальнивши отриману інформацію на уроці.
Після повідомлення учнів про те, що вони дізналися нового на уроці, учитель з’ясовує, на які запитання діти не отримали відповіді, і або скеровує учнів до джерела інформації, або сам відповідає на запитання.
2. Оцінювання роботи учнів на уроці.
IX. Повідомлення домашнього завдання.
1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання: Навчитися виразно читати байки Л. Глібова, відповідати на запитання, вміщені у підручнику; повторити відомості про засоби виразного читання.
2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:
– Для учнів високого рівня навченості: скласти власне висловлення, розкривши зміст прислів’я “В чужих руках завжди більший шматок”;
– Для учнів достатнього рівня навченості: виконати ілюстрації до байок Л. Глібова.