ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827 – 1893) – СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ

ЧАРІВНИК УКРАЇНСЬКОЇ БАЙКИ

Немає в нашій країні жодної людини, яка б не знала хоч однієї байки Леоніда Івановича Глібова. Пам’ятаєте: “На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться, а більший меншого кусає та ще й б’є – затим що сила є…”? Усього ж українською мовою письменник написав107 байок! Цікаві дорослому і малому, вони захоплюють непростими стосунками персонажів, пошуками правди і справедливості. Сила байок Глібова – в активній позиції автора на захист прав зневаженої, знедоленої простої людини.

А ще Леонід Глібов був ніжним поетом-ліриком. Найвідомішим із його ліричних творів є вірш “Журба”, музику до якого написав видатний український композитор Микола Лисенко. Задушевні слова й ніжна мелодія так полюбилися українцям, що згодом твір почали вважати народною піснею.

Є в Леоніда Івановича Глібова ще одна – особлива – група творів – віршики, загадки, жарти, оповідання для дітей. Вони надзвичайно чарівні, бо наповнені любов’ю до малечі, радістю й теплом.

Малята вчать ті сонячні слова.

Що, ніби чародійник, з рукава Ти сипав їм і в мудрості не схибив, – так про Леоніда Глібова написав український поет Максим Рильський.

Автор друкував свої твори для дітей у єдиному в Україні наприкінці XIX століття дитячому журналі “Дзвінок” і підписував їх просто – дідусь Кенир. Дітвора радо читала й заучувала їх напам’ять, бо були вони веселими й дотепними. І ніхто не здогадувався, що писав ці життєрадісні поетичні витвори під лінійку

З лупою в руках хворий літній чоловік, який на схилі літ нічого не бачив. За останні три роки життя тяжко хворий байкар написав понад 50 віршованих загадок, жартівливих пісеньок та акровіршів для дітей.

А нуте, діти, ось сідайте!

Я загадку за хвіст піймав, –

Так задушевно запрошував до розмови своїх читачів дідусь Кенир. І це було не загравання з дітворою, а щира бесіда з ними. А “секрет” популярності дитячих творів Леоніда Глібова крився в тому, що в них щедро використано елементи усної народної творчості.

Так само по-дружньому письменник спілкувався зі своїми учнями, коли працював учителем. Леонід Іванович так цікаво розповідав матеріал з історії та географії, що мимоволі викликав захоплення предметом і прищеплював вихованцям потяг до знань.

Л. Глібов був переконаний, що несправедливість у суспільстві можна подолати освітою і підвищенням культури простих людей. Саме тому він брав активну участь у роботі спеціальних шкіл для народу, які називалися недільними школами. Серед учнів Л. Глібова був майбутній письменник Г. Успенський і батько видатної української письменниці Лесі Українки П. Косач. Маленька Леся виховувалась на творах Леоніда Глібова, багато його байок знала напам’ять.

Пам’ятник Л. Глібову в Седневі

1. У який час жив і творив Леонід Глібов? За форзацом на початку підручника з’ясуй, звідки родом письменник.

2. Вибери з перелічених, які твори писав Л. Глібов: повісті, байки, вірші, поеми, загадки, казки, жартівливі оповідання.

3. Який вірш письменника став народною піснею? Хто написав музику до слів?

ХИМЕРНИЙ, МАЛЕНЬКИЙ

Химерний, маленький,

Бокастий, товстенький

Коханчик удавсь;

У тісто прибрався,

Чимсь смачним напхався,

В окропі купавсь.

На смак уродився,

Ще й маслом умився,

В макітрі скакав…

Недовго нажився,

У дірку скотився,

Круть-верть – та й пропав.

Хотів був догнати –

Шкода шкандибати:

Лови не лови!

А як його звати –

Лінуюсь сказати,

А нуте лиш ви!

“То ж, діду коханий,

Вареник гречаний!”

Кричить дітвора.

Чому не вгадати!

Не бігать шукати

Такого добра.

ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ

Із скількох частин складається загадка?

2. Прочитай першу частину. Про який предмет у ній розповідається?

3. За якими ознаками ти здогадуєшся, що в загадці йдеться про вареник? Наведи приклади з твору.

4 Між ким ведеться розмова в загадці? Чому ти так думаєш? Відповідаючи, посилайся на твір.

5. Яким ти уявляєш оповідача цієї загадки? Що характерно для його мовлення? Наведи приклади з тексту.

Слова маленький, товстенький, коханчик – це пестливі слова. Пестливими називають слова із відтінком зменшуваності або ніжності: сонечко, качечка, хлоп’ятко, пісенька тощо.

ЗБАГАЧУЙ СВОЄ МОВЛЕННЯ

1 Добери в наступних реченнях синоніми до слова химерний. Які ще синоніми до цього слова ти знаєш? Перевір відповідь за Словничком синонімів.

– Химерний, маленький, бокастий, товстенький Коханчик удавсь… (Л. Глібов).

– Мов бачу тихую оселю В якомусь світлі чарівнім:

Тремку, химеристу веселку Округ лампади… (М. Старицький).

– Семен Палій був на все село чудний та дивний (Марко Вовчок).

– Ось сафора, диковинне південне дерево (О. Гончар).

2. Добери в наступних реченнях синоніми до слова шкандибати. Які ще синоніми до цього слова ти знаєш? Перевір відповідь за Словничком синонімів.

– Хотів був догнати –

Шкода шкандибати:

Лови не лови! (Я Глібов).

– Напилась я в криниці води. Іду я по дорозі та шкутильгаю (І. Нечуй-Левицький).

– Коли це незабаром і стара шкандиляє (Панас Мирний).

– Катря? їх же дві – молодша на ліву ногу накульгує, а старша на праву (Є. Гуцало).

БУДЬ УВАЖНИМ ДО СЛОВА

Прибратися – тут: одягнутися.

Окріп – кипляча або дуже гаряча вода.

Макітра – глиняний посуд з широким отвором.

Які значення має слово макітра в таких реченнях?

Для чого у тебе макітра на плечах? (І. Волошин).

Полетів татарський баша з коня сторчака бритою макітрою… (Панас Мирний).

Моя стара кожного дня два чавуни борщу варить і дві макітри пирогів пече (Гр. Тютюнник).

ЩО ЗА ПТИЦЯ?

Між людьми, як пташка, в’ється,

У людей і їсть, і п’є;

Ходить старець, просить, гнеться,

А у неї всюди є.

ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. За якими ознаками ти здогадуєшся, що в загадці йдеться про муху?

2. Чому в загадці мусі протиставляється старець?

3. Зверни увагу на перші літери в кожному віршованому рядку. Яка особливість цієї загадки?

“Що за птиця?” – це акровірш.

Акровірш – загадка, відгадку на яку можна прочитати за першими літерами кожного рядка.

Вивчаючи казку В. Симоненка “Цар Плаксій та Лоскотон”, ти запам’ятав / запам’ятала, що таке порівняння. У реченні Між людьми, як пташка, в’ється… сполучення слів як пташка – порівняння. Порівняння приєднуються в реченні за допомогою слів як, ніби, наче, неначе, мовби тощо.

ЗБАГАЧУЙ СВОЄ МОВЛЕННЯ

1. Які значення має слово витися в таких реченнях?

– Між людьми, як пташка, в’ється… (Л. Глібов).

– В лузі на калину в’ється ожина (Народна пісня).

– Несе Галя воду, коромисло гнеться,

За нею Іванко, як барвінок, в’ється (Народна пісня).

– Оце тая стежечка ізвивається (І. Франко).

– В’ється вороння з ранку до півдня (А. Малишко).

2. У якому прикладі слово гнутися має таке саме значення, як і в акровірші?

– Ходить старець, просить, гнеться… (Л. Глібов).

– Дуб лопається, а лозина нагинається (Прислів’я).

– Тарасюк підбурює бідноту не гнутись перед багатіями (А. Іщук).

БУДЬ УВАЖНИМ ДО СЛОВА

Старець – тут: бідна, убога людина, що просить милостині.

ХТО ВОНА?

Лиха зима сховається,

А сонечко прогляне,

Сніжок води злякається,

Тихенько тануть стане, –

І здалеку бистресенько

Вона до нас прибуде,

Кому-кому любесенько,

А діткам більше буде.

ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ

Прикмети якої пори року описано в загадці? Прочитай про них у тексті.

2 За якими ознаками ти здогадуєшся, що в загадці йдеться про ластівку?

3. Назви пестливі слова. Яку роль вони відіграють у загадці?

4. Наведи з акровірша приклади рим.

ЗБАГАЧУЙ СВОЄ МОВЛЕННЯ

У загадці сказано: / здалеку бистресенько вона до нас прибуде. Добери до виділеного слова синоніми з наступних речень. Які ще синоніми до цього слова ти знаєш? Перевір відповідь за Словничком синонімів.

– По стернях батько плуг веде, важка робота хутко йде (Я. Щоголів).

– Пливи, пливи, утко, проти води прудко (Народна пісня).

– Кинулись вони прожогом до їжі, забувши нас і привітати (В. Самійленко).

– Ольга чимдуж поспішає (А. Хижняк).

– Через кладку притьмом мчав чоловік (М. Рудь).

– Умить забуто все (М. Рильський).

– Все робилось похапцем, швидко, жваво (І. Нечуй-Левицький).

БУДЬ УВАЖНИМ ДО СЛОВА

Які значення має слово лихий у таких реченнях?

– Лиха зима сховається,

А сонечко прогляне… (Л. Глібов).

– Лихий передобідок і найліпший обід попсує (Прислів’я).

– Лихий попутав (Приказка).

– Зазнала Лисичка лихої пригоди (І. Франко).

– Злий! Недобрий чоловік, лихий!

Навчив тебе, моя дитино,

Зробить оце! (Г. Шевченко).

ХТО РОЗМОВЛЯЄ?

“Ой я бідна удовиця, –

Стала хникать жалібниця, –

Он калина, – їй не так!

Кажуть, пісні їй складають,

А про мене забувають,

І ніхто ніде ніяк!..”

“Стій лиш! Слава не брехуха, –

Обізвалась джеркотуха,

Розбирає, що і як!

От я славі догодила,

Кашку діточкам варила,

А тобі не вдасться так”.

ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. Хто веде розмову в акровірші?

2. Поясни, що означає в акровірші вислів ніхто ніде ніяк.

3. Чому про осоку всі забувають?

4 На яку рису характеру сороки натякає оповідач у загадці?

5 Що означає вираз От я славі догодила?

6 Чи здогадався/здогадалася ти, на яку кашку натякає сорока? Відповідь перевір за Словничком-довідничком.

7. Назви, які пестливі слова використано в акровірші.

ЗБАГАЧУЙ СВОЄ МОВЛЕННЯ

У загадці сказано: Ой я бідна удовиця, – стала хникать жалібниця… Добери до виділеного слова синоніми з наступних речень. Які ще синоніми до цього слова ти знаєш? Перевір відповідь за Словничком синонімів.

– Нюниш, за мамою скучив (Н. Рибак).

– Зінка злякалася, пхикала, просилася (Ю. Мушкетик).

– Налякані діти починали ревіти (М. Коцюбинський).

– Мирослава хлипала голосно, втираючи рясні сльози (І. Франко).

– О, не ридай, моя старенька, твій син повернеться назад! (Б. Сосюра).

БУДЬ УВАЖНИМ ДО СЛОВА

Осока – назва трави, має гострі краї листочків.

Удовиця, вдова – жінка, у якої помер чоловік.

Джеркотуха – та, хто джеркотить.

Джеркотіти (про птахів) – кричати, видавати різкі й короткі, часто повторювані звуки.

ХТО СЕСТРА І БРАТ?

“Глянь на мене, вітрику, чи гарно прибралась?

Рано до схід сонечка росою вмивалась,

Є у мене листячко, пахучії квіти,

Чому ж мені, вітрику, ой чом не радіти?

Краще в полі нашому над мене немає,

Аж до моря славонька про мене літає,

Із моєї сипанки смачна страва буде,

Поливку і маслечко дадуть добрі люде!”

“Рівна, сестро милая, нам доля з тобою, –

Обізвався братичок десь за бороною. –

Скрізь по людях склалася і про мене слава,

Он і в полі, вітрику, кипить моя страва”.

ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. Кого в акровірші названо братом і сестрою?

2 Якими словами гречка описує свій зовнішній вигляд? Прочитай рядки з твору.

3. Чому гречка каже про себе Аж до моря славонька про мене літає?

4. На що натякає просо, коли говорить: Рівна, сестро милая, нам доля з тобою?

5 Яку страву має на увазі просо в реченні Он і в полі, вітрику, кипить моя страва?

6 Порівняй народні загадки з літературними загадками Л. Глібова. Визнач, що в них спільного, а чим вони різняться.

7 Яким у твоїй уяві постає оповідач у прочитаних загадках?

8. Який настрій у тебе створюють загадки Л. Глібова?

БУДЬ УВАЖНИМ ДО СЛОВА

Поливка – підлива, підливка, соус.

Борона – знаряддя для обробітку грунту.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Із книги кулінарних рецептів випиши назви українських страв, які можна приготувати з гречки та проса. Поділися ними з однокласниками.

2. Прочитай акровірші Л. Глібова, які не вивчали на уроках літератури. Розкажи про них своєму другові/подрузі в класі.

ТИ – ТВОРЧА ОСОБИСТІСТЬ

Напиши акровірш про будь-який предмет чи тварину.

ПЕРЕВІР, ЧИ СТАРАННО ТИ НАВЧАЄШСЯ

І. Дай усну відповідь на запитання

1. Який твір називають міфом?

2. Які українські міфи ти знаєш?

3. Назви імена деяких язичницьких богів та обов’язки кожного з них.

4. Який твір називають легендою?

5. Які народні легенди ти знаєш?

6. У яких легендах пояснюється походження сузір’їв та гір?

7. Який твір називають народним переказом?

8. Які перекази ти знаєш?

9. Чим літературна казка відрізняється від народної?

10. Наведи приклади українських народних казок.

11. Хто з українських письменників писав казки?

12. Яка головна думка казки І. Франка “Фарбований Лис”?

13. У якій літературній казці розповідається про життя добрих міфічних істот?

14. У творі якого автора всі герої страждали від недороблених справ?

15. У якому творі утверджується думка, що треба бути оптимістом?

II. Вибери одну відповідь

1. Народною казкою є твір

А) “Берегиня”

Б) “Летючий корабель”

В) “Неопалима купина”

Г) “Як виникли Карпати”

2. Подвиг козака перед смертю оспівано у творі

А) “Білгородський кисіль”

Б) “Прийом у запорожців”

В) “Ой Морозе-Морозенку”

Г) “Неопалима купина”

3. Міфічні істоти можуть бути добрими й допомагати людям – така головна думка твору

А) “Дажбог”

Б) “Берегиня”

В) “Хуха-Моховинка”

Г) “Про зоряний Віз”

4. Прочитай твір.

Сидить хитра баба аж на версі граба.

“Ой не злізу з граба! – дурить діток баба.-

Вловіть мені тую курочку рябую,

А я подарую грушку золотую”.

Цей твір –

А) прислів’я

Б) приказка

В) акровірш

Г) переказ

5. Недороль, Недорадник – це персонажі казки

А) “Фарбований Лис”

Б) “Хуха-Моховинка”

В) “Цар Плаксій та Лоскотон”

Г) “Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії”

6. Героя перевиховують у підземному царстві у казці

А) “Ох”

Б) “Мудра дівчина”

В) “Летючий корабель”

Г) “Про правду і кривду”

III. Продовж речення

1. Л. Глібов написав такі акровірші:….

2. Головна думка казки “Мудра дівчина” – ….

3. Переказ “Білгородський кисіль” навчає….

4. У реченні Мов метелики сріблисті, сніжинки тихо стеляться до ніг використано художній засіб….

5. Прочитай портрет літературного персонажа.

Миколка, Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький був: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка. Та ще ж такий чорнобривенький, білолиценький, носок невеличкий, щічки круглесенькі, ще й чубок кучерями.

Що ти можеш сказати про характер героя за такою портретною характеристикою?




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827 – 1893) – СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ