Лекко

Лекко – невелике містечко, розташоване на південно-східному березі озера Комо в 50 км від Мілана. За даними останнього перепису населення в ньому проживає близько 48 тисяч осіб. Лекко є адміністративним центром однойменної провінції. На півночі і сході від міста височать так звані Бергамськие Альпи, розсічені долиною Вальсассіна.

Там, де стоїть Лекко, озеро Комо звужується і формує річку Адда – через неї було побудовано безліч мостів для поліпшення транспортного сполучення з Міланом. У самому Лекко налічується чотири мости через Адду – міст Аццоне Вісконті (1336-1338 роки), міст Кеннеді (1956 рік), міст Алессандро Манцоні (1985 рік) і залізничний міст.

Археологічні знахідки свідчать про те, що першими мешканцями цих місць були кельтські племена. Потім сюди прийшли римляни, які побудували Каструм – тип військового поселення і перетворили його на важливий транспортний вузол. Після падіння Західної Римської імперії в 6 столітті місто захопили лангобарди, яких пізніше змінили франки. Багато часу в Лекко провів імператор Оттон I Великий, який придушив повстання 964-го року, підняте місцевим графом Аттон проти Священної Римської імперії. Зупинявся тут і імператор Конрад II, який хотів звільнити місто від церковної влади. Потім Лекко увійшов до складу Міланського герцогства і тільки в середині 19-го століття разом з рештою Ломбардією став частиною об’єднаної Італії. У роки другої Світової війни це місто було важливим осередком партизанської боротьби проти німецьких окупантів.

Сьогодні Лекко – це популярний туристичний курорт. У місті налічується близько ста пам’яток історії та культури, серед яких варто особливо виділити малу романську базиліку Сан Ніколо, Палаццо делле Паур, театр Делла Сочіета, Палаццо Боварі і церква Санта Марія.

Палаццо делле Паур стоїть на площі Пьяцца XX сеттембре і звернений фасадами до набережної та площі П’яцца Черменате. Це чотириповерхова будівля була побудована в 1905 році для місцевого податкового управління, за що і отримало свою назву – “Палаццо делле Паур” в перекладі з італійської означає “Палац страху”.

В Палаццо Боварі сьогодні розміщується муніципалітет Лекко. Назва цієї будівлі походить від імені що спроектував його архітектора і іноді може вводити в оману, оскільки таку ж назву носять будинок, в якому народився архітектор Джузеппе Боварі, і Вілла Боварі – сімейне маєток. Будівництво Палаццо почалося в 1836 році – спочатку передбачалося, що це буде перший в Лекко госпіталь, проте в 1843 році роботи довелося призупинити через нестачу коштів, і саме тому із задуманих чотирьох внутрішніх двориків вдалося довести до кінця тільки один. У 1854 році був завершений фасад Палаццо, звернений з одного боку до площі П’яцца Діас, а з іншого – до площі П’яцца Лега Ломбарда. З 1928 року в будівлі розміщується міський муніципалітет.

Ще один цікавий палац Лекко – Палаццо Фальк, що стоїть на головній міській площі Пьяцца Гарібальді поруч з Палаццо делла Банку Пополаре і Палаццо Кроче ді Мальта. Також варто оглянути Віллу Еремо з просторим парком, побудовану в 1690-му році маркізом Серпонті, і Віллу Манцони, в якій жив знаменитий італійський поет, письменник і драматург Алессандро Манцоні. Сьогодні в цьому елегантному неокласичному будинку розташовується музей, присвячений письменнику. Праворуч від вілли можна побачити невелику каплицю, побудовану в 1777 році, – в ній похований батько Манцони.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Лекко