Легенда про апостола Андрія
Велике майбутнє давньоруської столиці передбачається в “Легенді про апостола Андрія”, вміщеній у недатированной частини Повісті: “Оньдрею учащ в Синопі і прийшов йому в Корсунь, повівши, яко ис Корсуня близь гирлі Днепрьское, [і] в’схоте поити в Рім’, і проіде Вь Вустами Днепрьское, [і] оттоле поиде по Дніпру горі. І по приключаються приде і ста під горами на березі. [І] заутра в’став’ і рече до сущих з нім ученіком’: “Чи бачите гори сія? – Яко на сих горах восіяеть благодать Божа: имать градь велік [бити] і церкви многи Бог в’здвігнуті имать “. [І] в’шед’ на гори сія, благослови я, [і] постави хрест, і помолів’ся Богу і с’лез’ зй гори сіючи, идеже простежу бисть Киевь, іпоиде по Дніпру горі “.
У наведеній цитаті звертає на себе увагу текст вставки (виділений курсивом). З 100 слів, що складають його, 7 – слово “гора” (у різних значеннях). І це при тому, що на всю “Повість временних літ” (понад 47 000 слів) воно вжито всього 56 разів (в середньому 0,12 згадок на кожну сотню слів тексту, т. Е. В 58 разів рідше; наш випадок дає ⅛ всіх випадків використання слова “гора”; причому майже половина їх безпосередньо пов’язана з Києвом).
Для літописців гора – поняття, що має добре помітну ціннісну (власне, сакральну) забарвлення. Тому навряд чи надзвичайно часте згадування “гір” в оповіданні про Апостола Андрія можна пояснити простою випадковістю або лексичної недбалістю літописця. Скоріше, в настільки частому вживанні лексеми “гора” простежується певна тенденція. Літописець явно вважає цей просторовий орієнтир в даному випадку принципово важливим. Недарма образ гори займає істотне місце і в описі поховання біблійних патріархів. Гора як позначення місця поховання в біблійних текстах тісно пов’язана з печерою. Не випадково і Києво-Печерський монастир починається з символічної могили – печери, викопаної майбутнім митрополитом Іларіоном в правом (крутому) березі Дніпра: в старослов’янській мові брег’ означало не тільки “крутий берег”, але також “пагорб, схил, гора”. З вершини Пісгі (що, власне і означає “вершина”; в Повісті вона називається “гора Вамьская”) Мойсей перед кончиною побачив всю Обітовану землю (Втор 327).
Сенс, який автор вставки міг вкладати в зацікавило нас слово, може бути зрозумілий при зверненні до тексту Біблії. У пророцтві Єзекіїля передвіщається, що Господь збере обраний Їм народ “з-посеред народів, між якими вони знаходяться”, і приведе їх “в землю їх”. Тут, “на горах Ізраїлю” вони стануть “одним народом, і один Цар буде царем у всіх їх”. Тут вони “очистяться” “і не будуть вони занечищуватися своїми бовванами й гидотами своїми та всякими пороками своїми” і стануть народом Божим “(Єз 37 19-28).
У Єзекіїля мова йде про заснування Єрусалима. Можна припустити, що опис місії Апостола Андрія, що зупинився “під горами Днепрьскімі” і пророчествующего про “град великий”, який з’явиться “на сих горах” після закінчення деякого часу, знадобилося літописцю – крім всіх інших цілей – для обгрунтування поки ще не до кінця оформився уявлення, що саме Києву судилося стати новим центром християнського світу – Новим Єрусалимом.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)