Home ⇒ 👍Література ⇒ ЛАСКАВИЙ ВІТЕР І ХОЛОДНИЙ ВІТРЮГА – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей
ЛАСКАВИЙ ВІТЕР І ХОЛОДНИЙ ВІТРЮГА – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей
Казка
У темному лісі, в глибокому яру спали два вітри. Ласкавий Вітер – хлопець з синіми очима. А холодний Вітрюга – дід з колючою бородою.
Прийшла зима. Сонечко не могло піднятися високо над зем лею. Білі сніги вкрили поле. Зашуміли тривожно верховіття дерев. Прокинувся в глибокому яру холодний Вітрюга. Встав, вийшов з лісу. Застогнала хуртовина. Йде по землі холодний Вітрюга, замерзають річки, гуде хуртовина.
Та ось піднялося сонечко вище над землею. Заболіла спина у холодного Вітрюги. Поплентав він у темний ліс, заліз у глибокий яр.
Прокинувся ласкавий Вітер, вийшов з лісу.
Засміялося сонечко, потекли струмки, зацвіли квіти, зашуміли трави.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- ЛЕДАЧА ПОДУШКА – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Маленькій Яринці треба рано-рано вставати, до дитячого садка йти. А не хочеться, ой, як не хочеться! Увечері й питає Яринка дідуся: – І чого це я рано ніяк не прокинуся? – Це подушка в тебе ледача, – каже дідусь. – Ото саме тоді, як вставати не хочеться, візьми її, винеси на свіже повітря і […]...
- ЯК БДЖІЛКА ЗНАХОДИТЬ КВІТКУ КОНВАЛІЇ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Вилетіла з вулика бджілка. Літає над пасікою й дослухається. Чує, десь далеко-далеко дзвенять голосні дзвіночки. Летить бджілка на музику дзвіночків. Прилітає до лісу. А то дзвонять квітки конвалії. Кожна квітка – маленький срібний дзвіночок. Усередині золотий молоточок. Б’є молоточок по сріблу – лунає дзвін, аж до пасіки лине. Ото так конвалія кличе бджілку. Прилітає […]...
- КАМІНЬ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Казка У лузі, під гіллястим дубом, багато років жила криниця. Вона давала людям воду. Під дубом біля криниці відпочивали подорожні. Одного разу до дуба прийшов хлопчик. Він любив пустувати. Він подумав: “А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в крини цю? Ото, мабуть, булькне дуже!” Підняв камінь, кинув його в […]...
- ШПАК ПРИЛЕТІВ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Був тихий весняний ранок. Ще не зійшло сонце, тільки небо на сході стало рожевим. На голій гілочці клена голосно заспівав шпак. Він тільки-но прилетів з далекого теплого краю. Знайшов свою шпаківню, сів біля неї й радісно сповістив: – Я вже прилетів! Весна настала! Спів шпака почув у своєму гнізді горобець. Він спав під стріхою […]...
- ЩОБ МЕТЕЛИК НЕ ПОКОЛОВСЯ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Маленька дівчинка Зоя гуляла в саду. Вона підійшла до акації. На акації гострі-прегострі колючки. Над акацією літав барвистий метелик. Ой, як же йому не страшно літати! Налетить на колючку – що ж тоді буде?! Підійшла Зоя до акації. Зломила одну колючку, другу, третю. Мама побачила та й питає: – Що ти робиш, Зою? Навіщо […]...
- ЛЯЛЬКА ПІД ДОЩЕМ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Зіна вкладалася спати. А надворі почалася гроза. Гримів грім, з-за Дніпра насувались чорні хмари. По залізному даху зашумів дощ. Блиснула блискавка, на мить стало ясно, як удень. Зіна побачила: на подвір’ї стоять калюжі води, йде дощ. Ой горе, що ж це таке? – на лавці, під дощем, лежить її лялька Зоя. Вона забула Зою […]...
- ЯБЛУКО В ОСІННЬОМУ САДУ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Пізньої осені маленькі близнятка Оля й Ніна гуляли в яблуневому саду. Був тихий сонячний день. Майже все листя з яблунь опало і шурхотіло під ногами. Тільки де-не-де на деревах залишилося пожовкле листячко. Дівчатка підійшли до великої яблуні. Поруч з жовтим лист ком вони побачили на гілці велике рожеве яблуко. Оля й Ніна аж скрикнули […]...
- СЬОМА ДОЧКА – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Казка Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулась додому аж через місяць. Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною почали говорити, як вони скучили за матір’ю. – Я скучила за тобою, немов маківка за сонячним променем, – сказала перша дочка. – […]...
- ЯКІ ВОНИ БІДНІ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Ще й не світало, ще й ранкова зірниця не зайнялася, як батько збудив Сергійка і сказав: – Ходімо в поле. Послухаємо жайворонкову пісню. Сергійко швидко встав, одягся, і вони з батьком пішли в поле. Небо на сході стало рожевим, небосхил з кожною хвилиною світлів, зорі згасали. Десь з далекої ниви піднялася сіра гру дочка […]...
- Я ВИРОЩУ ВНУЧКУ, ДІДУСЮ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання У садку росте стара вишня. Маленький хлопчик Олесь побачив недалеко від неї маленьку вишеньку та й питає дідуся: – Дідусю, де взялася ця маленька вишенька? – З кісточки виросла, – відповів дідусь. – То це донька старої вишні? – Так, донька. – А внучка у старої вишні буде? – Буде, Олесю, – відповів дідусь, […]...
- ДЕ НОЧУЄ ВОДЯНА ЛІЛЕЯ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Є у ставу біла квітка – водяна лілея. Росте вона собі в воді. Радісно розкриває свої пелюсточки до сонця. Сідає на білу квітку метелик. Хоче переночувати, бо вже вечір наближається. Раптом квітка говорить: – Лети, метелику, шукай собі інших квіток, бо я лягаю вночі спати під водою. – Чому? – дивується метелик. – Бо […]...
- ПРО ЩО ДУМАЛА МАРІЙКА – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Діти гралися в піжмурки. Це така гра, коли всі ховаються, а один шукає. Той, хто шукає, мусить знайти всіх. Заховалася маленька синьоока дівчинка Марійка під високою вербою й чекає. Шукає хлопчик Коля. Ось він знайшов Ларису. Скрикнула Лариса, засміялася, вибігла зі схованки. Потім знайшов Коля Петрика. Скрикнув Петрик, засміявся і теж вибіг зі схованки. […]...
- ХЛОПЧИК ХОТІВ ПРИГОЛУБИТИ СНІЖИНКУ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Казка З неба летіла на землю сніжинка. Вона була легка, ніжна, прозора, мов пушинка. І красива, мов зірка. На землі стояв хлопчик. Він бачив, як падає сніжинка. Хлопчик думав: ось впаде комусь під ноги, і її затопчуть. Ні, не треба падати сніжинці на землю. Не треба її затоптувати. Хлопчик простяг долоню. Він захотів приголубити сніжинку. […]...
- ІМЕНИНИ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання У Ніни велика сім’я: мати, батько, два брати, дві сестри й бабуся. Ніна найменша: їй восьмий рік. Бабуся – найстарша: їй вісімдесят два роки. Коли сім’я обідає, у бабусі дрижать руки. Несе ложку бабуся – ложка дрижить, крапельки капають на стіл. Скоро день народження Ніни. Мама сказала, що на її іменини в них буде […]...
- ДУБ ПІД ВІКНОМ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Молодий лісник побудував у лісі велику кам’яну хату й посадив дуба під вікном. Минали роки, виростали у лісника діти, розростався дубок, старів лісник. І ось через багато літ, коли лісник став дідусем, дуб розрісся так, що закрив вікно. Стало темно в кімнаті, а в ній жила красуня – лісникова внучка. – Зрубайте дуба, дідусю, […]...
- ЧОГО СИНИЧКА ПОВЕСЕЛІШАЛА – ЮРІЙ ЯРМИШ – Українська література – Література для дітей Рано-вранці синичка прокинулась, поглянула з високого ясеня на снігові кучугури, на заячі сліди біля старого пенька. І раптом… дзвінко заспівала. Заспівала й здивувалася: – Чого мені так весело? Адже дерева ще чорні, зовсім голі, навіть торішнього жовтого листячка нема! Пташка випурхнула з дупла й полетіла до знайомої горобини, де, вона знала, ще є ягоди. Вночі […]...
- В ТОВАРИСТВІ ДЖМЕЛЯ – ІВАН ДРАЧ – Українська література – Література для дітей Ще вчора джміль гудів – сьогодні вже нема, Застиг від холоду, ледь лапками він меле, Крилята задубілі не здійма І тихо й тоскно дивиться на мене. Беру його із затінку, кладу На щире сонце – в затишок осоння. Джмелями літаки собі гудуть, І джміль до них гуде собі спросоння. Я потім забуваю про джмеля. А […]...
- ВОВК І КОЗЛЯТА – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей До козиної до хати З лісу стежечка веде. В хаті маму ждуть козлята, А коза із лісу йде. Ясне сонечко заходить, В небі місяць блискотить. До воріт коза підходить, У ворота стукотить: – Відчиніться, відімкніться! Ваша матінка прийшла, Ваша матінка із лісу Молочка вам принесла! Відчиняють їй козлята, З ними вірний пес Рябко. І заходять […]...
- МАМИН ДЕНЬ – НІНА МУДРИК-МРИЦ – Українська література – Література для дітей Як стрибнуло сонечко Вранці у віконечко, Стрепенулось: “Ах!” Задивилось в Галочку, Прибрану мов кралечку З квітами в руках!! Ой куди ж це Галочка, Дівчинка мов лялечка, Рано так спішить? – Оченята світяться, Пахне квітів китиця, Кіска мерехтить! Глянула в віконечко, Привітала сонечко – Пальцем в шибку: брень! “Йду вітати ненечку: Квітів несу жменечку, Нині ж […]...
- СОНЕЧКО ТА ДОЩИК – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Якось сонечко казало: – Буду все собі світити! – Почув дощик: – Пуття мало, От я краще буду лити! – З тебе людям холод, слота, – Каже сонечко і слуха. Відрік дощик: – Не робота, Як почнеться і посуха. Зазмагались. – Хто все плодить: Груші, сливи, огірочки? – А без мене, – дощ доводить, – […]...
- ЯСОЧЧИН САДОК – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей За вікном сьогодні вітер, вітер – аж в кімнаті чути, як гуде. В дитсадок давно пішли всі діти, а маленька Ясочка не йде. Наша Яся нині трохи хвора, все кахика й носик витира. Застудилась, мабуть, Яся вчора, як ліпила бабу дітвора. На роботу вже поїхав тато, мама вийшла – й довго щось не чуть… Може, […]...
- ЖУРАВЛИКИ ЛИНУТЬ… – ПЛАТОН ВОРОНЬКО – Українська література – Література для дітей Журавлики линуть: “Курли та курли. Ми з краю свого В чужину попливли. І там, за морями, В далекім краю, Згадаєм не раз Про вітчизну свою, Де вивели діток, Де гнізда звили”. Журавлики линуть: “Курли та курли”. Під ними родюча Безмежна земля. Стерня золотіє, Парує рілля. Усе тут знайоме І рідне усе. А вітер холодний Удалеч […]...
- СТЕП – ЯКІВ ЩОГОЛІВ – Українська література – Література для дітей Іду шляхом; сонце сяє, Вітер з травами говоре; Перед мною і за мною Степ колишеться, як море; А затихне вітер буйний, – Степ, мов камінь, не двигнеться І, як килимом багатим, Ввесь квітками убереться. Он нагнулась тирса біла, Звіробой скрутив стебельці, Червоніє материнка, Як зірки, горять козельці; Крикнув перепел в ярочку, Стрепет приснув над тернами; […]...
- ПІЗНЯ ВЕСНА – МИКОЛА ПЕТРЕНКО – Українська література – Література для дітей Заєць під кущем приліг: – Доки можна: сніг та сніг? На городах через те И досі морква не росте!.. Птиці з вирію летять: – Нам пора ростить пташат, А тут досі та зима, Пристановища нема!.. З вулика зорить бджола: – Чом так біло? Ой-ла-ла!.. Біло! Тільки ж то не квіт, То звисає сніг із віт!.. […]...
- ЗЕЛЕНІЙ, РІДНИЙ КРАЮ! – МИКОЛА ПЕТРЕНКО – Українська література – Література для дітей Ой іде, іде весна – Наче райдуга ясна! Сяє сонечко вродливе, Усміхається блакить, Зеленіють щастям ниви, Далеч піснею дзвенить. А татусь поїхав нині До лісничого у ліс – На розспіваній машині Двісті саджанців привіз! Гей, дівчата, гей, хлоп’ята! А беріть скоріш лопати: Бо ж людині кожній треба Посадити деревце – Хай росте під синє небо, […]...
- ЧЕРВОНА МОГИЛА – ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ, БУВАЛЬЩИНИ – Українська література – Література для дітей …Сталося те дуже давно. Ще як земля наша руська від татарської неволі стогнала. Велику біду тоді народ терпів. Як лютий вітер, налітала щоразу на село дика орда. Вона залишала після себе тільки море сліз і крові. Одного разу, розказують, щоб захистити себе від нових несподіваних нападів, жителі села вирішили варту виставити. Але де? Степ навколо […]...
- ВЕСНА ІДЕ – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Ще зовсім недавно важко було сонечку пробитися промінням крізь хмари. Вони волохаті, неначе брудні, нависають над землею, а ми поглядаємо на небо, питаємо: – Коли ж ти, сонечко любе, розтопиш весь сніг і сріблясті ручайки полинуть у річки, в яри? Та ось повертаєшся з школи і мружиш очі від яскравого світла. Сонце вже бавиться. Ще […]...
- НАД КОЛИСКОЮ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей Пісня матері Спи, мій малесенький, спи, мій синок… Я розкажу тобі безліч казок! Нащо ж ти віченьки знову розкрив?! Спи, моя пташко, то вітер завив. Стогне і виє уже він давно, Б’ється і стука у наше вікно… Геть, розбишако, в далекі степи!.. Спи, моя ластівко, солодко спи! Ось уже й вітер зовсім занімів… Мабуть, заснуть […]...
- Короткий переказ – Молюсь і вірю. Вітер грає – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Молюсь і вірю. Вітер грає І п’яно віє навкруги, І голубів тремтячі зграї Черкають неба береги. І ти смієшся, й даль ясніє, І серце б’ється, як в огні, І вид пречистої надії Стоїть у синій глибині. Кленусь тобі, веселий світе, Кленусь тобі, моє дитя. Що буду жити, поки жити Мені дозволить дух життя! […]...
- ЗАЙЧАТКО Й ХЛОП’ЯТКО – Ольга Косач (ОЛЕНА ПЧІЛКА) – Українська література – Література для дітей Зайчик сірий плиг та скок З поля чистого в лісок. Через пень, рівчак, колоду; Ненароком якось в воду, Спотикнувшись, зайчик – бух! Де не взявся тут пастух: Невеличке те хлоп’ятко Пасло в лісі десь ягнятко. Отже, скинувши торбинку Та полатану свитинку, Хлопчик кинувся в озерце. А в зайчатка з жаху серце, Як та пташка, в […]...
- ПРО БОРОТЬБУ ЮНАКА-КОЖУМ’ЯКИ З ПЕЧЕНІЖИНОМ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей У літо 992 пішов Володимир на хорватів. Коли ж повертався він з хорватської війни, прийшли печеніги на той бік Дніпра від Сули. Володимир виступив проти них і зустрів їх на Трубежі коло броду, де тепер Переяслав. І став Володимир на цій стороні ріки, а печеніги на тій, і не насмілювалися ні наші туди перейти, ні […]...
- ЩЕДРИЙ ЇЖАЧОК – ЮРІЙ ЗБАНАЦЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Якось уночі пішли ми з товаришем у розвідку. Ніч була тем на, дорога незнайома. Листям увесь час шарудів вітер. Нам доводилось часто зупинятися і прислухатися. Ми боялися, щоб зненацька не наткнутися на ворога. Та не вбереглись. Тільки вийшли з лісу, ще й десяти кроків не ступили на галявину, як враз: – Хальт! Ми кинулись назад, […]...
- НІЧНИЙ ГІСТЬ – ДМИТРО ПАВЛИЧКО – Українська література – Література для дітей Хтось постукав уночі. Швидко я знайшла ключі, Відчинила, і до хати Зайченя зайшло вухате. Стало в кутику сумне, Каже: “Заночуй мене! Бо надворі завірюха І мороз хапа за вуха!” Батьків я взяла кожух, Вкрила зайця з ніг до вух І гадала, що гульвісу Вранці одведу до лісу. Встала рано, та дарма – Зайченяти вже нема! […]...
- СЛОНЯТКО, ЩО ЛЮБИЛО ТАНЦЮВАТИ – ЮРІЙ ЯРМИШ – Українська література – Література для дітей Коли навесні до лісу з вирію повернувся Соловейко, їжачок визирнув із своєї нірки під кущем глоду і став чекати сутінків. А сонечко востаннє пестило проміннями ніжно-зелений оксамит лісових верхівок… І тоді їжачок почув ніжну трель: – Тьох-тьох-тьох! Їжачок склав голочки, заплющив малі свої оченята і слухав, слухав. А ніжні звуки змінювались дзвінкими, жалібні – радісними. […]...
- ВОЛОХАН – МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ – Українська література – Література для дітей Оповідання Тико і Волохан Вони познайомилися, коли одному було три роки, а другому три місяці. Три роки було маленькому Тико. Він жив із своєю мамою і старшим братом на березі холодного моря. Маму його звали Панай, а брата – Умк. Навколо їхньої хатини розляглася тундра. В тундрі не ростуть дерева. Там лише мох, болото та […]...
- КУРОЧКА РЯБА І ЛИСИЦЯ – ЮРІЙ ЯРМИШ – Українська література – Література для дітей Жила-була на світі курочка ряба. Та сама, що колись бабусі з дідусем яєчко знесла – не просте, а золоте. І ось сталося, що в курник до тієї курочки влізла лисиця. Як стрибне до неї, зубами як клацне! Та не встигла хитра. Курочка миттю злетіла на сідало й питає: – Лисице, а чому у тебе такі […]...
- ПРИСПІВКИ – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Ладки, ладоньки, ладусі, Ой ладусі, ладки! Де були ви? У бабусі. Що їли? Оладки. З чим оладки? Із медком Та з солодким молочком. А де брали медок? Діставали у бджілок. У садку зеленому, Під рясними кленами; Під кленами, Під липами, Де ягоди розсипані. Хто розсипав? Гуси. Хто збере? Бабуся. Хто поїсть? Дитинка – Дівчинка Маринка. […]...
- ЗИМНЯ ПІСЕНЬКА – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – Українська література – Література для дітей Діти наші, квітоньки, Хлопчики і дівоньки! Нум гуртом співать; Ви тягніть тонесенько, Буду я товстесенько Окселентувать*. “Зимонько-снігурочко, Наша білогрудочко, Не верти хвостом, А труси тихесенько, Рівненько, гладесенько Срібненьким сніжком. Ми повибігаємо, Снігу накачаємо Купу за садком; Бабу здоровенную, Уночі страшенную, Зліпимо гуртом. Зробим очі чорнії, Рот і ніс червонії – Буде як мара. День і […]...
- ЇДАЛЬНЯ ДЛЯ ПТАХІВ – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Всі хлопці заздрили Василеві. Ще б пак не заздрити! Синичка, яку він вирвав з кігтів шуліки, зовсім звикла до хати. Василь вирубав для неї велику гілку і причепив до стіни. Там синиця і лазила, мов акробат. Годував її Василь. Насипле насіння конопляного, синичка і клює його. Всіх комах синиця в хаті виловила. Лазить вона всюди, […]...
- ПЕРЕКИНУТІ ШПАКІВНІ – ЛІНА КОСТЕНКО – Українська література – Література для дітей Плаче шпак уранці після зливи, Де шумлять на греблі явори, Що шпаківню вітер чорногривий Перекинув денцем догори. Борсаються бідні шпаченята, Як його зарадити біді? Кліпають із пітьми оченятами: – Випадемо, татку, що тоді? Ще якби їм день чи півторадні, Ще якби їм днів хоча б із п’ять! Бо вони ще ж зовсім безпорадні, – Падаючи, […]...