Ланка
“Ланка” – об’єднання київських літераторів, що утворилося 1924 з АСПИСу (Асоціація письменників). У 1926 змінило назву на МАРС (Майстерня революційного слова). Входили письменники: В. Підмогильний, М. Івченко, Б. Антоненко-Давидович, Г. Косинка, Т. Осьмачка, Я. Качура, Є. Плужник та ін. Друкувалися переважно в журналі “Життя й революція”. Як і “неокласики”, “ланківці” (“марсівці”) відкидали політичне пристосування, не піддавалися тиску з боку компартійних органів. Саме тому це об’єднання буЛо ліквідоване у 1929, а його учасники – репресовані протягом 30-х (Г. Косинка, Є. Плужник, В. Підмогильний та ін.). Т. Осьмачка помер в еміграції (1962), М. Івченко – на Кавказі (1939). Б. Антоненко-Давидович впродовж двадцяти років перебував на засланні, в 1956 був реабілітований, але до кінця життя (до 1984) залишався “опальним”.
Related posts:
- Григорій Косинка – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Г. Косинка – один з найкращих українських новелістів XX ст. Григорій Михайлович Стрілець (справжнє прізвище письменника) народився 29 листопада 1899 р. в с Щербанівці на Київщині в бідній селянській родині. 1913 р. закінчив початкову школу в с. Красному і працював писарем. 1914 р. Григорій переїхав до Києва, де доводилося працювати і вчитися на вечірніх гімназійних […]...
- Життя й революція “Життя й революція” – щомісячний журнал (1925-34). Виходив у Києві спочатку як “журнал громадського життя, літератури й науки”. У перших п’яти номерах за 1925 переважали статті економічного та політичного характеру. Далі журнал стає літературно-мистецьким, громадсько-політичним, науково-популярним місячником. Центральне місце в ньому посідають відділи літератури, культури, мистецтва тощо. Редакційна колегія часто змінювалася. У її складі працювали: […]...
- Модерністичні мотиви творчості письменників літературної організації “Ланка” марс як наближення до європейської традиції Літературознавча картина ХХ століття як культурної епохи за радянських часів була деформованою. Прикладом такої рецептивної деформації є довгий період замовчування наявності модернізму в українській літературі. На сучасному етапі це питання залишається дискусійним. Досить різні погляди на ступінь маніфестації модернізму в українській літературі висловлені, наприклад, у дослідженнях Г. Грабовича [2], Т. Гундорової, В. Мельника [9], В. […]...
- ВЕЛИКА ВТРАТА (фрагмент некролога) – ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА Несподівано, як грім серед ясної днини, впала тяжка й невідклична вістка: 7 вересня 1962 року, о 6 годині ранку в Пілгрім Стейт Госпіталі на Лонг Айленд, на шістдесят восьмому році стражденного життя помер Тодось Осьмачка. Народився він 16 травня 1895 року в селянській родині, в селі Куцівка на Київщині. Перший його твір – поема “Думи […]...
- Шрі Ланка Шрі-Ланка – острів, що лежить в кільці пальмових пляжів. Внутрішня частина острова зайнята родючої долиною, яка переходить у засаджені чайними кущами горбисті рівнини, а далі – в ступеневу нагір’я. Тропічні ліси покривають південно-західну частину острова. Близько 500 років до н. е. сингальский принц, який прибув з Індії, підкорив жили тут племена веддов і назвав країну […]...
- Острів Шрі-Ланка Він відділений від Індостану вузьким Полкською протокою, в якому височить смуга коралових рифів і мілин, відома під назвою “Адамів міст”. У тектонічному відношенні Шрі-Ланка являє собою ділянку Індійської платформи, що відокремився в неогені від основного масиву. Складений він архейськими кристалічними породами, що виходять на поверхню на більшій частині території. Лише північний район складний кораловими вапняками, […]...
- Індостан і Шрі-Ланка Фізико – географічна країна розташована на однойменному півострові. На півночі вона межує з Гангській низовиною, з трьох сторін омивається морями Індійського океану. У регіон часто включається і о. Шрі – Ланка, який відділений від материка нешироким і мілководним Полкською протокою. За природними особливостями острів мало відрізняється від Індостану, але іноді його розглядають як особливу острівну […]...
- ВТРАЧЕНА ЛАНКА – ІГОР РОСОХОВАТСЬКИЙ ВТРАЧЕНА ЛАНКА Крізь примружені повіки я побачив таке непри- Родне і жахливе видовище, що поспішив визнати його не- Реальним, породженим хворобливою уявою. Кажу собі: “Не Дивина, старий, у твоєму становищі ще й не таке прима- Риться. Пригадай-но терміново тести для заспокоєння, адже Фіасол давно скінчився…” Пробую підвестися, щоб вивільнити отерплу руку. Та Силне вистачає. Рухальні […]...
- ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА (1895-1962) ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА Народився Тодось Осьмачка 4 травня 1895 року в селі Куцівка на Черкащині в родині сільського робітника Степана, який працював у маєтку поміщика Терещенка, а потім самотужки здобув фах і славу хорошого ветеринара. Мати була жінкою доброї душі і завжди багато працювала. Після народження Тодося вона оглухла. І хоча з роками слух частково […]...
- Нова Україна “Нова Україна” – літературно-науковий, громадсько-культурний і політичний журнал, виходив з 1922 у Празі спочатку як двотижневик, а пізніше як місячник за редакцією В. Винниченка, М. Шаповала, згодом до редколегії увійшли Н. Григоріїв, С. Довгаль, Б. Залевський, М. Мандрика. Журнал був органом “української демократії, передовсім соціалістичної”. Відкривав свої сторінки для вільної дискусії “соціалістів усякого світогляду і […]...
- Багряний Іван – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Основні твори: романи “Сад Гетсиманський”, “Тигролови”, повісті “Огненне коло”, “Маруся Богуславка”. Іван Павлович Багряний, справжнє прізвище Лозов’ягін (2 жовтня 1907 р. – 25 серпня 1963 р.) вписав своє ім’я в історію як найвидатніший політичний речник першої еміграції з Радянського Союзу. Стара еміграція вийшла за кордон порядком оборонної війни з окупантом, вона не жила під окупантом, […]...
- РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ – “Розстріляне відродження” (умовна назва, запропонована Ю. Лавроненком) – літературно-мистецька генерація 20-х-поч. 30-х рр. XX ст., яка була репресована більшовицьким режимом. √ Головні літературні об’єднання: – ЛОЧАФ (об’єднання армії та флоту); , – “Спілка письменників західної України”; – “Плуг”, “Молодняк”; – “Ланка” (пізніше “МАРС”); – “Гарт” – найвпливовіший, пізніше був перейменований на ВАПЛІТЕ (“Вільну академію […]...
- Валер’ян Підмогильний. Інтелектуальна психологічна проза письменника В особі Валер’яна Підмогильного наша література могла б мати письменника врівні з Мопассаном чи Франсом, Бальзаком чи Меріме, проте кривава рука більшовицького тоталітаризму обірвала життя талановитого прозаїка на початку сходження до вершин світового мистецтва. Про це свідчать ті твори, які полишив нам В. Підмогильний, написані протягом неповних сімнадцяти літ: “Твори” (1920), “Остап Шаптала” (1922), “Син” […]...
- Тема залишеної Батьківщини в творчості Т. Осьмачки Тодось Осьмачка повертається до України, до рідного краю, незмінну любов до якого проніс через усе своє страдницьке життя. Повертається в талановитих творах. Тема залишеної Батьківщини – одна з провідних в емігрантській літературі, тому що відчуття рідної землі в кожної людини є досить сильним, розлука з нею – болюча й часто трагічна. І творчість Т. Осьмачки […]...
- КОРОТКО ПРО ЄВГЕНА ПЛУЖНИКА (1898-1936) Поет “розстріляного відродження”, був репресований, номер в ув’язненні на Соловках. На тлі гучної фальші тогочасної епохи його голос линув із глибини власної, Сповідальна надзвичайно лірична його поезія живилася духовними джерелами української нації. Глибоко закорінена в тогочасну дійсність, вона водночас була причаєним стоїчним опором тій облуді. Особливо це відчутно в поемах “Галілей” і “Канів”. За […]...
- Образ Вітчизни в поезії “Україна” – I варіант – 8 клас – ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА Моя Україно, недоле моя, Була ж ти мені дорогою, А нині тебе вже лишаюся я. Ох, що ж ти зробила зі мною! Ці слова написав Тодось Осьмачка, нещасний син України, якому випала трагічна доля: арешти, допити, ув’язнення, переховування, психіатрична лікарня. Свої дні, пройняті страхом переслідування, поет закінчив в Америці. Йому так і не судилося повернутися […]...
- Розвиток української літератури на новому історичному етапі. Культова деформація соціалізму та її згубні наслідки для літературного процесу. Літературна дискусія 1925-1928 pp. Облудні політичні звинувачення чесних і відданих народові письменників. – Літературний процес XX ст. (1900-1930) Мета. сформувати у старшокласників уявлення про особливості розвитку літератури на початку XX століття; познайомити із розмаїттям стильових манер, літературних об’єднань, здобутками і втратами у літературному процесі після жовтневого перевороту, прищеплювати любов до рідного слова і гордість за творчі успіхи українських митців. Тип уроку. лекція. Обладнання. портрети письменників, вислови про їхню творчість та літературний процес того […]...
- Творчість Євгена Плужника Бачив життя до останнього Дна сотнями ран! Євген Плужник Серед тих, кому судилося “Розстрiляне Безсмертя” постає талановитий поет Євген Плужник. Доля подарувала йому всього 38 лiт (1898-1936). Тяжко хворий на сухоти, вiн був заарештований i зiсланий до концтабору на Соловки, там i помер. Скiльки їх, молодих, талановитих, люблячих свiт i життя, розтоптав чобiт сталiнських iнквiзицiй?! […]...
- Проблема маргінального суспільства у романі В. Підмогильного “Місто” У 1929 році, відповідаючи на численні агресивні випади з боку критиків, В. Підмогильний пояснюватиме причину створення роману: “Написав “Місто”…щоб наблизити в міру змоги місто до української психіки, щоб сконкретизувати його в ній…” [1, с. 45]. Таке “надзавдання” письменника породжене було насамперед відчуванням назрілої кризи українського світогляду. Традиційний міф села як носія усталених культурних стереотипів вичерпує […]...
- Восьмивірш Восьмивірш – восьмирядкова строфа з добре розробленою розмаїтою системою римування, в окремих випадках (октава та сициліана) жорстко визначеною, включаючи і рідкісне кватернарне римування: Давно за синю хмару сонце впало, а З-над Києва пісок густий одплів, б А денний клекіт одійшов помалу а Туди, де сквери квітнуть і гаї б І веселять муровані будівлі в Та […]...
- ВУФКУ ВУФКУ – Всеукраїнське фото-кіноуправління, створене 1922, підлегле Наркомосу УРСР. Мало дві кінофабрики – Одеську та Ялтинську, у 1929 була створена Київська, технікум в Одесі, власні кінотеатри, двотижневик “Кіно”. Тут працювали відомі режисери (П. Чардинін, В. Гардін, М. Терещенко, О. Довженко, І. Кавалерідзе та ін.), актори (Ю. Шумський, А. Бучма, М. Крушельницький, С. Свашенко, Валентина Чистякова […]...
- Література XX ст IV. Література XX ст. Період Течія Представники Кінець XIX – Початок XX ст., XX ст. Модернізм Течії: – неоромантизм (новоромантизм) О. Кобилянська (психологічна проза), Леся Українка, А. Тесленко, Марко Черемшина, Олександр Олесь, М. Вороний та ін. – символізм Б. Лепкий, О. Слісаренко, Т. Осьмачка (рання поезія), М. Євшан, М. Сріблянський, Г. Чупринка, П. Тичина, М. […]...
- Шкільний твір на тему – Роль підсвідомого у творчості Валерія Підмогильного Валер’ян Підмогильний народився 2 лютого 1901 року в селянській родині степового селища Чаплі під Дніпропетровськом. У 1917 році закінчив катеринославське реальне училище, в стінах якого написав свої перші оповідання. Валер’ян Підмогильний поволі виходив на шлях психологічного реалізму. Іван Франко писав, що “головна річ – людська душа, її стан, її руки в таких чи інших обставинах”. […]...
- ЗНО – Література XX ст Період Течія Представники Кінець XIX – початок XX ст., XX ст. Модернізм Течії: Неоромантизм (новоромантизм) О. Кобилянська (психологічна проза), Леся Українка, А. Тесленко, Марко Черемшина, Олександр Олесь, М. Вороний та ін. – символізм Б. Лепкий, О. Слісаренко, Т. Осьмачка (рання поезія), М. Євшан, М. Сріблянський, Г. Чупринка, П. Тичина, М. Вороний та ін. _ – […]...
- Металеві дні “Металеві дні” – літературний та громадсько-політичний місячник, що виходив в Одесі (1930-33) на базі попередніх журналів (“Блиски”, “Прибой”). На сторінках часопису друкувалися В. Сосюра, М. Йогансен, В. Гадзінський, О. Близько, Т. Масенко, І. Калянник та ін. поети, а також прозаїки: Лесь Гомін (роман “Голгофа”), В. Миколюк (оповідання “Завіса гір”, “У павутинні”) та ін. Попри те, […]...
- Асиндетон Асиндетон (грецьк. asyndeton – безсполучниковість) – будова переважно поетичного мовлення, з якого усунені сполучники задля увиразнення та стислості виразу. Прикладів цього стилістичного прийому в українській ліриці достатньо: “Зимовий вечір. Тиша. Ми” (П. Тичина); “Зима. На фронт, на фронт!… а на пероні люди…” (В. Сосюра); “Зціпив зуби. Блідий-блідий! / За байраком село палало. / Хтось прикладом […]...
- Оксюморон – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Оксюморон, або Оксиморон (грец. Όξόμωρον – нісенітниця), – це стилістична фігура, що полягає у зведенні слів або словосполучень, значення яких взаємовиключає одне одного, створюючи ефект смислового парадоксу. Наприклад: “На нашій – не своїй землі” (Т. Шевченко); “довго тягтиметься мить” (Є. Плужник); “холодний окріп нарзану” (М. Лєрмонтов). Оксюморон дуже виразний стилістичний прийом: використовуючи мінімум мовленнєвих засобів, […]...
- ОКСЮМОРОН – ОКСИМОРОН Оксюморон, або Оксиморон (грец. οξόμωρον – нісенітниця), – це стилістична фігура, що полягає у зведенні слів або словосполучень, значення яких взаємовиключає одне одного, створюючи ефект смислового парадоксу. Наприклад: “На нашій – не своїй землі” (Т. Шевченко); “довго тягтиметься мить” (Є. Плужник); “холодний окріп нарзану” (М. Лєрмонтов). Оксюморон дуже виразний стилістичний прийом: використовуючи мінімум мовленнєвих засобів, […]...
- Автологія Автологія (грецьк. autds – сам і logos – слово) – вживання слів у поетичному тексті в прямому значенні на відміну від тропів. Класичним прикладом автології можна вважати вірш Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати”. До автологічного письма зверталися Є. Плужник, Д. Фальківський, Ю. Липа, П. Дорошко та ін. У сучасній ліриці автологія найбільш притаманна Л. […]...
- Bірш-пейзаж або Пейзажна лірика Bірш-пейзаж, або Пейзажна лірика (фр. paysage, від pays – місцевість, краєвид) – умовна назва ліричного жанру, в якому зображено художні переживання природи, олюдненої та одухотвореної. У різні культурно-історичні епохи В.-п. посідав не однакове місце в поезії. Був майже відсутній у добу класицизму, натомість набув особливого поширення в період романтизму. В українській ліриці В.-п. – один […]...
- Літературний ярмарок “Літературний ярмарок” – щомісячний гумористично-сатиричний журнал-альманах, який виходив у Харкові 1928-29 (13 книг). Припинив існування внаслідок компартійної критики. “Л. я.” тільки формально декларував себе “позагруповим”, насправді ж навколо нього гуртувалися колишні учасники ВАПЛІТЕ, ліквідованої 1928: О. Досвітній, М. Куліш, Ю. Шпол (Михайло Яловий), М. Хвильовий, Ю. Яновський, П. Панч, М. Бажан, Д. Фальківський, Арк. Любченко, […]...
- День пам’яті жертв політичних репресій Щорічно 30 жовтня, починаючи з 1991 року, в Росії проходять траурні акції та пам’ятні заходи, присвячені пам’яті людей, загиблих і постраждалих в ході політичних репресій. Репресії – масові арешти і переслідування громадян, які застосовуються державою з метою поселити страх в людях і змусити їх бути слухняними. Події 1920-30-х років і пам’ятники жертвам політичних репресій в […]...
- Зразок шкільного твору – “РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ” В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ 20-30-Х РОКІВ XX СТ. – 11 КЛАС Варіант 1 I. Історичні передумови. II. Загальна характеристика творчої та літературно-критичної спадщини митців “Розстріляного відродження”. III. Література як храм духовності. Варіант 2 I. “Нам треба українську інтелігенцію поставити на коліна…”. II. Загублене, репресоване та знищене – творчість митців “Розстріленого відродження”: 1. Збірка П. Тичини “Сонячні кларнети” як перша віха відродження української літератури. 2. Ідейно-естетичні настанови […]...
- Західна Україна “Західна Україна” – літературна організація. Діяла в 1925-33 у Харкові та Києві. Спочатку як секція спілки селянських письменників “Плуг”, а з квітня 1926 – як окрема літератур-но-мистецька спілка, що об’єднувала понад 50 письменників та художників, здебільшого вихідців із західноукраїнських земель, на той час окупованих Польщею, Румунією, Чехо-Словаччиною, а також письменників, що й далі жили на […]...
- Гроно “Гроно” – літературно-мистецький збірник, виданий 1920 у Києві однойменною групою молодих українських письменників, утворена за ініціативою В. Поліщука (1920) при редакції газети “Більшовик” – органу Київського губкому, КП(б)У (П. Филипович, Д. Загул, Г. Косинка, Гео Шкурупій, А. Петрицький, Г. Нарбут та ін.). У збірнику декларувалося “Credo” цієї групи, де визначався її метод (“спіралізм”), як щось […]...
- Шкільний твір на тему – Євген Плужник: власний погляд на навколишній світ Бачив життя до останнього Дна сотнями ран! Євген Плужник Серед тих, кому судилося “Розстріляне Безсмертя”, постає талановитий поет Євген Плужник. Доля подарувала йому всього 38 років (1898-1936). Тяжко хворий на сухоти, він був заарештований і засланий до концтабору на Соловки, там і помер. Скільки їх, молодих, талановитих, люблячих світ і життя, розтоптав чобіт сталінських інквізицій?! […]...
- Ономатопея Ономатопея (грецък. onomatopoeia – звуконаслідування) – імітація засобами мови різних позамовних звукових явищ (дзижчати, гавкати, кудкудакати, туркотіти тощо). Прямий вияв 0. як зв’язку звучання і його змісту спостерігається в казках, загадках, скоромовках, наприклад: “Кум-кума, бузька нема, а ми тому раді-раді…” В художньому тексті 0. як евфонічна фігура вживається рідко: Хлип… хлип… Дайте мені на хліб! […]...
- “Мовчки зросте десь новий Тарас” (Євген Плужник) – Євген Плужник (1898-1936) – Українська література 1920-1930 років О часе велетнів! Прости утому Мені, найменшому з твоїх синів! Іневідомому в світах нікому Мені день радісний яснів… (Євген Плужник) Євгена Плужника сучасники порівнювали з Павлом Тичиною і називали найвидатнішим серед митців національного відродження. Українську поезію він підніс до загальноєвропейського рівня, збагативши її інтелектуалізмом, філософічністю та гуманізмом. Поет органічно поєднав класичну традицію з модерними шуканнями, […]...
- Митці “Розстріляного Відродження” Проголошення державної незалежності України зумовило великі зміни в духовному житті, розвитку національної культури, літератури та мистецтва, в пробудженні історичної пам’яті народу. Ліквідовано багато “білих плям” в історії української літератури – повернено імена письменників, що були закатовані у сталінських таборах, тих, чия творчість оголошувалась ворожою, націоналістичною. “Розстріляне Відродження” – так називають митців 20-30 років XX століття, […]...
- Дніпро “Дніпро” – щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний ілюстрований журнал. Почав виходити в 1927 у Харкові під назвою “Молодняк”. Засновник – ЦК ЛКСМУ. З 1935 видається у Києві. У 1937 перейменований на “Молодий більшовик”, з 1944 – “Дніпро”. З 1992 “Д.” – літературно-художній та суспільно-політичний журнал, засновниками якого є Український фонд культури, AT “Компанія “Рось”, трудовий колектив […]...