Л. КОСТЕНКО. КОРОТКО ПРО ПИСЬМЕННИЦЮ. “ЧАЙКА НА КРИЖИНІ”

Мета: поглибити знання школярів про життя і творчість Л. Костенко, розпочати роботу щодо аналізування поеми “Чайка на крижині”, на прикладі цього твору дослідити різницю між матеріальним і духовним; розвивати вміння виразно читати поетичні твори, грамотно висловлювати свої думки, почуття, спостереження, робити висновки; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття пошани, поваги до творчості Л. Костенко, прищеплювати високі моральні якості учням, прагнення духовно збагачуватися.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Л. Костенко, бібліотечка її творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями

– Що вам відомо про життя і творчість Л. Костенко?

– Чим запам’яталися вам твори письменниці, які вивчалися у 6 класі?

– За що українці шанують і поважають Л. Костенко?

– Більшість її творів – це… (Поезії) Дайте визначення поезії як літературному жанру. (Поезія – невеликий художній твір у віршах)

– Які проблеми порушує Л. Костенко у своїх творах? (Добро і зло; бережливе ставлення до природи; дружба і зрада; індивідуальність, її переслідування…)

– Назвіть риси характеру, які, на ваш погляд, цінує Л. Костенко в людині. Відповідь вмотивуйте.

III. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

Всі народи рівні. А земля

Там найкраща, де вродився ти.

Д. Павличко

Що доля нелегка – в цім користь і своя є.

Блаженний сон душі мистецтву не сприяє.

Л. Костенко

1. Життя і творчість Л. В. Костенко. Матеріал для вчителя й учнів

ЛІНА ВАСИЛІВНА КОСТЕНКО

(Народилася 19.03.1930 р.)

Ліна Костенко – поетеса виняткового таланту, яка в найтяжчих умовах не пішла на компроміс із совістю, не продала свого таланту, не кривила душею, залишилася стійкою у своїх переконаннях.

Народилася 19 березня 1930 року на березі Дніпра у містечку Ржищів, що на Київщині в учительській сім’ї. Батько – людина неординарного хисту – в сталінські часи зазнав лихоліть, був репресований.

З шестирічного віку Ліна мешкала в Києві. Ще школяркою почала відвідувати літературну студію при Спілці письменників України. Потім навчалась у Київському педагогічному університеті.

У 1952-1956 рр. навчалась у Літературному інституті в м. Москві, який закінчила з відзнакою.

Вона прийшла в літературу і відразу заявила про себе на повний голос трьома першими збірками, які з’явилися одна за одною: “Проміння землі” (1957), “Вітрила” (1958), “Мандрівка серця” (1961).

Уже в перших книгах Ліна Костенко постала перед читачами поетом безкомпромісним, чесним і самобутнім. Читачі й критика сприйняли її твори прихильно. Усі переконалися, що в українську поезію прийшов справжній майстер слова.

Як і раніше, в епіцентрі художніх роздумів Ліни Костенко як найвища оцінка – Людина.

Найбільше гармонійної і душевної злагоди у тих віршах Ліни Василівни, де домінує мотив єднання людини з природою.

За роман у віршах “Маруся Чурай” та збірку “Неповторність” поетеса отримала Державну премію України імені Т. Г. Шевченка.

За книжку “Інкрустації”, видану італійською мовою, Ліні Костенко 1994 р. присуджено премію Франческа Петрарки, котрою Консорціум венеціанських видавців відзначає твори видатних письменників сучасності. У 1998 р. у Торонто Світовий конгрес українців нагородив Л. Костенко найвищою своєю відзнакою – медаллю Святого Володимира.

У 2000 році Ліна Костенко стала першим лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Олени Теліги.

На одній з прес-конференцій Ліна Костенко нагадала, що поклик письменника – писати, а останнім часом вона мріє писати вірші не з політичним забарвленням, а “малювати птиць срібним олівцем на лляному полотні”:

Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.

І, може, це і є моя найвища сутність.

2. Теорія літератури

Диптих (за тлумачним словником):

1) Заст. двостулковий складень з живописним або рельєфним зображенням на стулках.

2) Два твори мистецтва, пов’язані одним задумом.

3. Робота над твором Л. Костенко “Чайка на крижині” (м. Щецін, березень 1958 р.)

3.1. Виразне і вдумливе читання кожної частини твору.

3.2. Тема: відтворення роздумів поетеси про смисл життя людини.

3.3. Ідея: возвеличення любові до рідного краю, до всього, що з ним пов’язано, перебуваючи далеко за його межами.

3.4. Основна думка:

А) “Нащо крилатим грунт під ногами”?

Б) “Для мене ж той край найкращий, де виросли крила мої”.

3.5. Жанр: поема.

3.6. Композиція.

Твір складається з п’яти частин: “Надбережжя”, “Крига на Одрі”, “Крила”, “Грунт”, “Усміх”, кожна з яких має свій зміст, закінчену думку, але в той же час пов’зані з перебуванням Л. Костенко у Польщі, зокрема у порту міста Щецін, та міркуваннями про смисл життя людини, її призначення на землі, любові до рідного краю.

Експозиція: опис портового надбережжя Щеціна, змін, які відбуваються з приходом весни.

Зав’язка: розмірковування поетеси над призначенням крил у людини.

Кульмінація: хвилювання поетеси, які викликав корабель з рідної землі.

Розв’язка: гостювання героїні у Польщі.

3.7. Сюжет.

Лірична героїня, перебуваючи у Польщі, зокрема у морському порту Щеціна, спостерігає за красою Одри, кораблями біля причалів.

Наступала весна, ламалася крига. На одній з крижин вона побачила чайку. Це підштовхнуло її до роздумів про смисл життя людини. Людина має крила, але як птах не літає, бо людські крила зроблені не з пуху, а з правди, чесності, довір’я, вірності у коханні, з вічного поривання, з щирості до роботи, з щедрості та турботи, з пісні, з надії, з поезії, з мрії.

Героїня твору лубить Польщу за її легенди, мову, звичаї, дружбу, щирість, але для неї рідний край – наймиліший.

Одного разу вона побачила корабель з прапором рідного краю, який збентежив її душу і серце. І лірична героїня остаточно зрозуміла, що де б ти не був, але батьківська земля, рідний край для кожної людини є наймилішим, дорогим.

3.8. Художні особливості поеми “Чайка на крижині”.

3.8.1. “Надбережжя”.

Метафори: “кораблі прихилились”, “кораблі… принесли свою втому”, “гриф скам’янів”, “тризубець висріблює іній”, “злітають бурульки з дахів”, “прокидається верф”, “надбережжя стоїть”.

Епітети: “тихі причали”, “затоки… голубі”, “молоді кораблі”, “суворі, похмурі стіни”.

Повтори: “тиша… тиша…”

3.8.2. “Крига на Одрі”.

Метафори: “зима не вдягла… свиту”, “зима… часом вже й приміряла”, “зима… пошукала, поплакала… мотувала, стелила… сперечалася… несла… збиралась”, “дерева проснулись”, “лід потемнів”, “крига буйно ломилась”.

Епітет: “Одра темна, широка”.

Риторичні запитання:

“Що ж робити?”

“- Ти куди ж розігналась?

Чи, бува, не до самого моря?”

“Ну, а що, як її розливає вода весняна?”

“Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила?”

“Нащо крилатим грунт під ногами?”

Риторичний оклик: “Дивна людина!”

Повтори: “Ну, а що…”

3.8.3. “Крила”.

Риторичні запитання:

“А як же людина?”

“А що ж людина?”

Риторичний оклик: “А крила має!”

Повтори: “У кого – …”, “А крила має!”

3.8.4. “Грунт”.

Епітети: “мова жива”, “дружба нова”.

Риторичні оклики:

“О, Польщо!”

“…плачу за гостинність свою!”

“Із кожним днем усе тяжче!”

Повтори: “Чому ж…”, “Тому я…”

Риторичні запитання:

“Чому ж ниє серце в тузі?”

“Чому ж мені тяжко стає?”

Метафора: “ниє сердце”.

3.8.5. “Усміх”.

Метафори: “кораблі прихилились”, “прапори… шепочуть”, “прапор замайорів”, “хвиля вирує”, “усміх з’являється”, “сонце горить”, “кораблі гудуть”.

Епітети: “тихі причали”, “кораблі охайні, гордовиті, втомлені, працьовиті, неспокійні, хвацькі”, “молодий погляд”, “тяжка проблема”, “чудне відчуття”, “ясна печаль”.

Повтори: “…прапори”, “земляче…”, “він може вперше”.

Порівняння: “Пливе корабель, наче айсберг – білий”, “І сонце над обрієм парить, наче усміх його вдалині”.

Риторичні оклики:

“А вітер!”, “…А відстань!”, “…А хвиля вирує!”

“О, боже, як добре, що все-таки він посміхнувся мені!”

Риторичні запитання:

“…Як за кордоном триматись?”

“Чи личить радянському моряку іноземкам усміхатись?”

“Це я – іноземка?!”

3.9. Обговорення змісту поеми за питаннями:

– Як у поемі описано морський порт?

– Чому кораблі у творі зображені, наче живі істоти? Опишіть ранок у порту. Як про це зазначено у творі?

– Яким читач уявляє Шецін?

– Якою була зима під час перебування героїні твору в Щеціні?

– Дослідіть, які зміни відбулися на Одрі з приходом весни.

– Чому героїня поеми звернула увагу на самотню чайку? Які думки виникли у неї з цього приводу?

– Як поводить себе самотня чайка? Чи є щось спільне між цим морським птахом і героїнею твору?

– Чим пояснити те, що, на думку поетеси, “…крилатим грунту не треба”?

– Що потрібно в житті для птаха, а що для людини?

– Чи є у вас крила? Якщо так, то з чого вони зроблені? Свою думку прокоментуйте.

– Як називає себе героїня під час перебування в Польщі?

– За що поетеса полюбляє Польщу?

– Чи був хтось із вас за кордоном? Де саме? Що ви відчували під час цієї поїздки?

– З чим пов’язане те, що чим більше героїня перебуває за кордоном, тим їй “з кожним днем усе тяжче”?

– Як Л. Костенко описує кораблі у “тихих причалів”?

– Яке значення має прапор на кораблі? Що він символізує?

– Чому корабель порівнюється з айсбергом?

– Через що корабель для героїні поеми асоціюється зі шматком рідної землі?

– Як поводить себе матрос на “наймилішому” кораблі, побачивши героїню?

– Чому поетеса не вважає себе іноземкою? Через що це слово її навіть дивує?

– Що відчувала героїня твору, коли вона дивилася, як відпливав корабель?

– Для чого, на ваш погляд, Л. Костенко написала поему “Чайка на крижині”?

V. Підсумок уроку

Скласти міні-діалог з Л. Костенко, яка щойно відвідала ваше помешкання. (Творчий експромт).

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VII. Домашнє завдання

Вивчити вірш (один із розділів поеми) напам’ять; підготувати усний міні – твір на тему “Людські крила”.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Л. КОСТЕНКО. КОРОТКО ПРО ПИСЬМЕННИЦЮ. “ЧАЙКА НА КРИЖИНІ”