Л. ГЛІБОВ. АКРОВІРШІ “ЩО ЗА ПТИЦЯ?”, “ХТО ВОНА?”, “ХТО РОЗМОАЛЯЄ?”, “ХТО СЕСТРА І БРАТ?” – Світ фантазії, мудрості (продовження)
Мета:
– дати поняття про акровірш, ознайомити учнів з акровіршами Л. Глібова, вчити розглядати й коментувати особливості поетичних загадок, їхніх художніх засобів;
– розвивати кмітливість, пам’ять, творчу уяву;
– виховувати оптимістичний погляд на життя, почуття гумору, естетичне ставлення до природи.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: ілюстративний матеріал (фотографії: осока, сорока, гречка, просо), схема розгляду художніх особливостей акровіршів.
Теорія літератури: акровірш.
Ніколи не хвались,
Поки гаразд не зробиш діла.
Л. Глібов
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Перевірка домашнього завдання. Бесіда
· Коли і де народився Леонід Глібов? (5 березня 1827 р. в с. Веселий Поділ на Полтавщині.)
· Де друкував Л. Глібов свої твори для дітей? (Львівський журнал “Дзвінок”)
· Де він навчався? (Полтавська гімназія, Ніжинський ліцей)
· Під яким псевдонімом друкував твори для дітей? (Дідусь Кенир)
· Які особливості віршованої загадки “Химерний, маленький”? (Це літературна загадка. Містить дві частини, у другій частині – відгадка. Із уживанням художніх засобів: епітетів, синонімів, фразеологічних висловів, дієслів.)
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Слово вчителя
Леонід Глібов – мудра людина, до якої потрібно прислухатись. Одну з його порад я обрала епіграфом сьогоднішнього уроку.
2. Робота з епіграфом
Від чого попереджає нас Л. Глібов? Я сподіваюсь, що ваші відповіді будуть виваженими та продуманими. А наприкінці уроку ми з’ясуємо, чи можемо похвалитись сьогоднішніми справами.
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф.)
V. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя
Л. Глібов – майстер одного оригінального виду загадок, який називається акровіршем.
Акровірш – поетичний твір, у якому початкові літери кожного рядка, прочитувані згори вниз, утворюють слово чи фразу. (Учні записують визначення в зошити.)
2. Виразне читання акровіршів “Що за птиця?”, “Хто вона?”
3. Бесіда
· На яких особливостях згадуваного предмета (мухи) побудований акровірш “Що за птиця?” (Муха літає, водиться в людських оселях і біля них; часто непроханий гість, інколи важко відігнати – скрізь пролізе.)
· Які художні засоби використані і з якою метою? (Порівняння (як пташка), синоніми (просить, гнеться), контекстуальні антоніми (просить – є), протиставлення – два останні рядки; ці художні засоби допомагають яскравіше уявити описуваний предмет, знайти відгадку.)
· Які художні засоби є в акровірші “Хто вона?” (Епітет (лиха зима), метафора (сніжок злякається), зменшено-пестливі слова (сонечко, сніжок, тихенько, бистресенько, любесенько.)
4. Виразне читання акровірша “Хто розмовляє?”
5. Робота з текстом
Осока (річкова рослина) | Сорока(птах) |
“Бідна удовиця”; “стала Хникать жалібниця”; “про мене забувають” (на відміну від калини) | “Джеркотуха”; Має чим похвалитися: Про неї складена казка-примовка Для маленьких діточок |
Чи бачили ви таку рослину, як осока, й такого птаха, як сорока? Про них наші біологи підготували інформацію.
6. Повідомлення учнів
Осока – багаторічна сіро-зелена рослина заввишки 60-150 см, з товстим кореневищем. Листки близько 1 м завдовжки, лінійні, шорсткуваті, з добре помітною центральною жилкою, знизу сизуваті, блискучі. Квітки в колосках, зібрані в колосоподібні суцвіття. Росте на болотах, луках, по берегах річок та озер, майже по всій Україні.
Сорока – це осілий птах, але в Скандинавії також і перелітний. Завдяки характерному чорно-білому оперенню і незвично довгому хвосту сорока неповторна і легко впізнавана. Сороки можуть досягати довжини приблизно 51 см, розмах крил становить близько 58 см. Зазвичай сороки є осілими птахами. Вони водяться в невеликих лісах, парках, садах, гаях, перелісках, часто недалеко від людського житла.
7. Бесіда
· Які особливості вірша “Хто розмовляє?” (Він побудований на діалозі, уживається багато художніх засобів.)
· Які художні засоби акровірша допомагають краще уявити описувані предмети, персонажі та відгадати їх? (Жартівливе словосполучення: ніхто ніде ніяк, слава не брехуха; зменшено-пестливі слова: кашку, діточкам; вигуки; окличні речення, натяки (дитяча гра-примовка.)
8. Хвилинка відпочинку
Щось не хочеться сидіти,
Треба трохи відпочити.
Руки вгору, руки вниз,
На сусіда подивись.
Руки вгору, руки в боки,
Вище руки підніміть,
А тепер їх опустіть.
Плесніть, діти, кілька раз,
За роботу, все гаразд.
9. Виразне читання акровірша “Хто сестра і брат?” напам’ять
10. Словникова робота
Сипанка – зерно, крупа; поливка – підливка.
11. Робота з текстом
Гречка(рослина) | Просо (рослина) |
“Гарно прибралась”; “росою вмивалась”; “пахучії квіти”; Має славу – смачна страва | “Скрізь по людях склалася і про мене слава”; “кипить моя страва” (куліш) |
Що вам відомо про ці рослини? (Гречка, просо – це зернові культури.)
12. Повідомлення учнів
Гречка – рід рослин сімейства Гречані, круп’яна культура. З гречки виготовляють ядрицю – цілісне зерно (гречку), гречане борошно. Насіння охоче поїдають птахи. Батьківщиною гречки є Північна Індія, де її називають “чорним рисом”. Квітки, зібрані в суцвіття, білі або рожеві. Вони з’являються в липні і приваблюють безліч бджіл. Після того як рослини відквітнуть, на них зав’язується дрібне трикутне насіння, що дозріває у вересні-жовтні. Гречка є двох видів – звичайна і татарська.
Просо – рід однорічних трав’янистих рослин сімейства Злаків. В Азії, Америці, Африці, Європі виростає близько 500 видів проса, у Росії – 8 видів цієї рослини. У дикоростучому вигляді просо – бур’ян або кормова рослина. Просо звичайне у дикому вигляді невідоме. З III тисячоліття до н. е. обробляється як сільськогосподарська культура в Китаї і Монголії. Це ярина, теплолюбна, посухостійка рослина. Із зерна проса отримують крупу (пшоно) і борошно. Як корм для худоби використовують зерно, лушпиння і солома.
13. Бесіда
· Про яку страву йдеться в останньому рядку акровірша? Що ви про неї знаєте? (Про куліш. Це давня козацька, селянська страва, яку часто варили в походах, у полі. Готують із пшона, засмажки із сала та цибулі.)
· Що нагадує за формою акровірш “Хто сестра і брат?” (Народну пісню)
· Які художні засоби найчастіше використовують у цьому акровірші? (Зменшено-пестливі слова: братичок, сонечко, листячко; звертання: вітрику, сестро милая; епітети: пахучії, смачна, добрі; діалог).
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Рефлексія
· Чи цікаві вам твори Л. Глібова? Якщо так, то чим? (Так. Адже вони водночас і гумористичні, і повчальні.)
· Як ви вважаєте, завдяки чому його герої такі оригінальні? (Завдяки мовним особливостям творів.)
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити теоретичний матеріал підручника.