“Квітневі тези” Леніна

Така позиція зазнала різкої критики з боку В. І. Леніна, який повернувся до Росії з еміграції на початку квітня 1917 На наступний день після приїзду в Петроград, 4 квітня 1917 р., він виступив на кількох партійних зборах з тезами “Про завдання пролетаріату в даній революції”, згодом названих “Квітневими”. Ленін відкинув думку про те, що після повалення монархії війна стала “революційної” і “оборонної”. Він як і раніше вважав її “грабіжницької” і “імперіалістичної”. Про революційній війні він допускав говорити лише в тому випадку, якщо влада перейде в руки пролетаріату і найбідніших верств селянства, при відмові від анексії і “при повному розриві з усіма інтересами капіталу”.

“Ніякої підтримки Тимчасовому уряду” – ця ленінська рядок стала віссю “Квітневих тез”. “Львів і компанія”, за висловом Леніна, гідні були тільки викриття і вигнання; правда, робити це він рекомендував терпляче і дуже здивувався, коли Г. В. Плеханов вважав його теза за проповідь Громадянської війни. Думка про тиск на уряд з метою змінити його курс Ленін називав ілюзорною і неприпустимою; цей випад спрямовувався проти тактики як Ради, так і окремих більшовицьких вождів, занадто поддавшихся ейфорії “єднання”.

Майбутнє устрій країни бачилося Леніну наступним чином: “Не парламентарна республіка – повернення до неї від СРД (Ради робітничих депутатів) було б початком назад – а республіка Рад робітничих, батрацьких і селянських депутатів по всій країні, знизу доверху”. У власне економічної частини тез Ленін зажадав націоналізації всіх земель в країні, злиття всіх банків в один з встановленням “радянської” опіки над ним і робітничого контролю за виробництвом і розподілом продуктів.

“Квітневі тези”, незважаючи на додану їм чітку структуру, були документом суперечливим. Тут надто багато недомовленостей, неясностей, “революційних” загальних фраз; очевидний і наліт утопізму. Так, армії Ленін пропонував замінити якимось “загальним озброєнням народу”. Ця ідея, народжена в свій час кабінетними роздумами Маркса, опинилася на практиці такий же нереальною, як і запропоноване “тезами” інше нововведення – усунення поліції і чиновництва. Все це згодом воскресло в ленінському державі, хоча і під іншими назвами. Як би то не було, “Квітневі тези” стали основою дій більшовицької партії аж до жовтня 1917 р. Де в чому крайності ленінської позиції були пом’якшені, але VII (квітнева) конференція РСДРП (б) у своїх рішеннях в основному підтвердила точку зору Леніна, тим самим визнавши її обов’язковість для всіх членів партії.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

“Квітневі тези” Леніна