Кутузов і Наполеон – Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” – Лев Толстой 1828 – 1910

Кутузов і Наполеон   Скарбниця філолога РОМАН ЕПОПЕЯ ВІЙНА І МИР   Лев Толстой 1828   1910

Д. Шмаринов. Ілюстрація до роману “Війна і мир”

У романі “Війна і мир” Кутузов і Наполеон протиставляються в усіх подробицях свого історичного й людського існування.

Відсутність “героїчності” в зовнішності Кутузова (“проста стара людина”, на обличчі “стареча лагідна усмішка”), його добродушність, батьківське піклування про побут солдатів контрастують з показним акторством Наполеона, що здебільшого зосереджений на фіксації враження, яке він справляє на оточуючих.

Разом з тим Кутузов і Наполеон – “дещо більше, ніж персонажі”. Фігури російського й французького полководців виростають у символи двох різноспрямованих етичних сил. Розмірковуючи про мудрість і полководницький талант Кутузова, Андрій Болконський відзначає важливу рису головнокомандуючого – відмову від усього особистого, егоїстичного, спрямованого на задоволення марнославства. Кутузов “розуміє, що є щось сильніше і значніше за його волю, – це неминучий хід подій, і він вміє бачити їх, вміє розуміти їхнє значення і з огляду на це значення вміє відмовлятися від участі в цих подіях, від свого власного бажання”. На відміну від російського полководця, Наполеон відмежований від оточуючих стіною самолюбування, обожнення власного “я”. Байдуже ставлення до людських страждань є стрижнем натури французького імператора, змістом його романного образу. Подібно до багатьох російських письменників XIX ст. Толстой розвіяв “наполеонівський міф” з позицій моральної філософії.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Кутузов і Наполеон – Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” – Лев Толстой 1828 – 1910