Культурні цінності і норми
Поняття цінності в соціологію ввів Макс Вебер. Поняття “цінність” в культурологи є чи не центральним, оскільки цінності формують ядро тієї чи іншої культури. Незважаючи на відмінність підходів до визначення цінностей, існує проте досить загальновизнане визначення, яке розглядає “цінність” як загальноприйняте переконання щодо цілей, до яких людина повинна прагнути, цінності, по суті, складають основу моральних принципів.
Цінність – є загальновизнаною нормою, що сформувалася в певній культурі; цінність не тільки задає зразки і стандарти поведінки, а й визначає поведінкову модель людини. Поняття “цінність” невіддільне від поняття “норма”.
Культурна норма – це “сталий регулятивне утворення, яке в цій якості затверджено, визнано і виправдано членами спільноти, а часто навіть кодифіковано, тобто прибраний в усну або письмову формулу, складову частину морального кодексу”. Норми дозволяють або забороняють ті чи інші форми прояву людської діяльності в рамках соціуму, який розробив, прийняло та визнав ці норми (норми права, норми моралі, норми мови і т. Д.). Дотримання норм – не тільки їх зовнішня функція. Відповідно до груповими нормами індивід розглядає самого себе.
Однак цінність являє собою не тільки з’єднання функцій норми чи звичаю, вона, до того ж, об’єднує в собі
Інтерес і потреба, борг і ідеал, спонукання і мотивацію. Таким чином, цінність, на відміну від норми, допускає протилежність рішень і передбачає право вибору. Без системи культурних цінностей і норм людина не зможе вижити. Вони впливають на вибір поведінкових моделей, регулюють діяльність людини.
Всяка культура грунтується на сукупності цінностей. На рівні буденної свідомості поняття “цінність” розуміють як певну оцінку опредмечених результатів людської діяльності або суспільних відносин щодо наявності / відсутності загальнолюдських чеснот і їх антиподів (добро / зло, істина / брехня і ін.) З позицій своєї культури, надаючи “своєї” культурі статус автентичності.
Культурологічне знання відносить до цінностей весь світ культури, визнаючи рівноправність за всіма системами різних культур. У культурології склалася ієрархія людських цінностей як наслідок досвіду культурної діяльності багатьох народів, яку в загальному вигляді можна представити таким чином:
1) сфера життєвих цінностей і благ (житло, харчування, одяг, комфорт і т. Д.);
2) окремі духовні цінності (наука, мистецтво, принципи управління політикою і т. Д.);
3) моральні цінності і в першу чергу визнані цінності особистості як невід’ємної гідності людини.
Слід зазначити, що система моральних цінностей також може бути представлена у вигляді ієрархічно вибудуваних аспектів:
1) повага до життя (благоговіння перед життям) і до смерті (особиста відповідальність за життя перед фактом смерті);
2) любов до істини (щирість, любов, працьовитість і т. Д.);
3) любов (вірність, порядність, повага особистості в іншій людині і т. Д.).
Дослідники зробили спробу типологізувати цінності, внаслідок чого було виділено вісім типів цінностей:
1) цінності вітальні, пов’язані з формами здорового життя, фізичного і духовного здоров’я, ідеального способу життя;
2) цінності соціальні, пов’язані з соціальним благополуччям, посадою, добробутом, комфортною роботою;
3) цінності політичні, пов’язані з ідеалами свободи, правопорядку та соціальної безпеки, гарантіями громадянської рівності;
4) цінності моральні, пов’язані з ідеалами справедливості, добра;
5) релігійні та ідеологічні цінності, пов’язані з ідеалом сенсу життя, призначення людини, пошуку цілей для майбутнього;
6) художньо-естетичні цінності, пов’язані з ідеалами прекрасного, піднесеним глуздом і ідеалами чистої краси;
7) сімейно-родинні цінності, пов’язані з ідеалами родинного затишку, благополуччя і гармонії інтересів взаєморозуміння і поваги ідеалів різних поколінь, гармонії сімейного традиції;
8) цінності трудові, пов’язані з ідеалами майстерності, талановитості, задоволення результатами праці і т. П.
Чим вище рівень духовної культури, тим різноманітніше цінності і смисли. Розвинена культура здатна створити рухливу систему цінностей і регулятивов. Ця рухливість виявляється в тому, що цінність на одному рівні безперечна, а на іншому – змінюється. Стійкість розвинених культур забезпечується тим, що в них є механізми узгодження цінностей без взаємного їх руйнування, саме завдяки можливості уточнювати сенс цінності і співвіднесення її з фіксованим рівнем.
Люди різних культур по-різному сприймають цінності, це залежить не тільки від індивідуальних установок, а й від універсальних цінностей, що охоплюють ідеали, принципи, моральні норми, що мають пріоритетне значення в житті людей незалежно від їх соціального стану, національності, віросповідання і т. Д.
Важливе значення для розуміння сутності і природи цінностей мають зміни в системі цінностей. У різних культурах часом зароджується неспокій з приводу того, що може статися розмивання ціннісного ядра, підміна “своїх” цінностей “чужими”.
Особистісні, суспільні цінності можуть бути виявлені в форс-мажорній ситуації, пов’язаної з кризою чи конфліктом. Однак цінності ядра будь-якої культури неможливо нічим змінити – навіть демонстрацією більш привабливих цінностей. Це ядро змінюється повільно навіть при цілеспрямованому впливі і зникає разом із самою культурою.
Моральні цінності і норми – дуже важливі явища в житті індивіда і суспільства. Ці категорії регулюють життя індивідів і суспільства, вони нерозривні з суспільством.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)