КУЛИК ВАСИЛЬ
КУЛИК ВАСИЛЬ (псевд. – Булик Василь; 1830, с. Ковалівка, тепер Полтавського р-ну Полтавської обл. – 1870, там само) – поет, перекладач.
Походив із родини дрібного поміщика. Навчався в Полтавській гімназії та Харківському університеті (не закінчив). Під впливом громадівських гасел вивчення народу кілька років мандрував Україною (степами Півдня, Кримом). Це позначилося на його поетичній творчості – віршах про народне життя (описово-медитативних, “сповідальних” монологах), романтичних баладах, романсах, байках.
У 1861 – 1862 рр. надрукував у журналі “Основа” твори на соціальні й національні мотиви, які засвідчили “Шевченкову манеру письма” (Ю. Бойко). Зокрема, в написаній із нагоди скасування кріпацтва “Думці” шевченківським є сам жанр, образ України вишневих садків, такий контрастний до упослідженого стану її автохтонного населення. Проте при цій спадкоємності поетичною голосу В. Кулик висловив власні патріотичні емоції (“вернися, велика Руїно, Нехай ще раз попробує щастя Україна!”), самобутні стильові інтонації. З традиціями у поета співдіють власні образні “ходи”. Так, у межах “Питання” романтична форма (доживаючий віку просить чумака поспитати в Дніпра: чому вмирає мова й слава України?) актуалізується закидом тим, хто відцурався рідного краю. Монолог зубожілого селянина “Нетяга” – ранній зразок такого типу реалістичної лірики – прикметний не стільки скаргами на зруйноване життя, скільки настроєм персонажа кинути “лихом об землю сирую”. Національну свідомість автора продемонстрував і вірш “Україна до синів”.
Камерні вірші В. Кулика втілювали мотиви життя природи (“Веснянки”) й людського серця (пісенний монолог у розмірі думки “В мене серце до любові”). Лірична балада “Загублені душі” про зруйноване “воріженьками” кохання стала народною піснею. Крім “Основи”, друкувався в “Правді” та інших галицьких часописах. В. Куликові належить вільний переклад Бернсового “Джон Ячмінне Зерно” під назвою “Іван Ячмінь”. 1894 р. у Львові вийшла посмертна збірка “Писання Василя Кулика”, куди разом із раніше опублікованими текстами ввійшли нові (“Столітній запорожець”, “Закоханий косар”, “Весела удова”).
Літ.: Торчин Б. Василь Степанович Кулик. Біографічний обрис // Правда. 1874. № 11 – 12.
В. Погребенник
Related posts:
- “Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ”(Василь Симоненко) – Василь Симоненко (1935-1963) – Українська література другої половини XX століття У літературі Василеві Симоненкові судилося працювати менше, ніж п’ять років, проте він встиг увічнити своє ім’я. Як і Григір Тютюнник, Василь Симоненко добре знав і художньо відтворював умови життя, прагнення і сподівання народу. Він гостро переймався його бідами, невлаштованістю, беззахисністю перед бюрократами. Животрепетні, актуальні, викривальні поезії “Баба Онися”, “Дід умер”, “Дума про щастя”, “Жорна”, “Злодій”, […]...
- Василь Стус – незламний лицар правди і свободи – 11 клас – ВАСИЛЬ СТУС – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів XX століття. Це була Людина з великої літери, яка відважно й самозречено виступала за високі ідеали Добра, Правди, Справедливості, Гуманізму – цих високих, вічних загальнолюдських цінностей, за національну гідність і самосвідомість народу. Поезія Василя Стуса – це складний філософський світ осмислення дійсності, прагнення до розкріпачення […]...
- Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні. Василь Стус – Творча робота з української літератури Упасти зерном… Упасти в рідній стороні, щоб прорости величаво над світом зла, жорстокості й неправди. Прорости на зло ворогам. На радість Україні. Тій Україні, що стукотіла грудочкою рідної землі у гарячім серці Василя Стуса. Важкий хрест своєї гіркої долі ніс на плечах поет. Його поезії – це новий крок у розвитку української літератури. Крок, зроблений […]...
- Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Пам’яті Василя Симоненка Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі З розплющеними 28-літніми очима Наш Василь іде по останній у світі дорозі З зупиненим серцем з опущеними руками В яких учора іще Говорило перо Поета-мужа В темно-коричневому костюмі В білій сорочці защібленій матір’ю під підборіддям В черевиках зашнурованих дружиною З кручі Дніпра З 28-ми […]...
- Вираження синівської любові до Батьківщини в поезії “Грудочка землі” – ІІ варіант – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Дуже коротке життя прожив Василь Симоненко – всього двадцять вісім років. Все його життя, вся творчість пронизані любов’ю до матері, Батьківщини, гіркими роздумами про долю нашого народу. У вірші “Грудочка землі” ми разом з поетом поринаємо в його спогади про дитинство. Ми відчуваємо легку радість. Поет з любов’ю змальовує природу рідного краю: “гомінливі трепетні ліси”, […]...
- Гей Василь (14 січня 1942 року) Гей Василь Гей Василь – член НСПУ з 1974 р. Народився 14 січня 1942 року в селі Заболоття Любомльського району. Після закінчення Семирічки у рідному селі та десятирічки в с. Головно працював завідувачем сільської бібліотеки та клубу, вчителював, служив у війську. Повернувшись після трирічної служби в армії, став працювати кореспондентом Любомльської […]...
- Короткий переказ – Задивляюсь у твої зіниці – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО * * * Задивляюсь у твої зіниці, Голубі, тривожні, ніби рань. Крешуть з них червоні блискавиці Революцій, бунтів і повстань. Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мама, горда і вродлива, З тебе чудуватися повік. Ради тебе перли в душі сію, Ради тебе мислю і творю. Хай мовчать […]...
- Віра в перемогу нового світу – за поезією В. Чумака – В. Еллана-Блакитного – 11 клас – ВАСИЛЬ ЧУМАК – ВАСИЛЬ ЕЛЛАН-БЛАКИТНИЙ – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Василь Чумак є одним із найцікавіших ліриків революційної доби. Поет з надзвичайною свіжістю почуттів передав визвольний порив і радість боротьби за національне і соціальне оздоровлення суспільства. Дмитро Павличко писав, що книжка “Заспів”, яка належить перу Василя Чумака, засвідчує поета не просто першорядного, а видатного. Ця книжка побачила світ вже після трагічної загибелі автора. Василь Чумак […]...
- Короткий переказ – Посоловів од співу сад – ВАСИЛЬ СТУС ВАСИЛЬ СТУС Посоловів од співу сад, Од солов’їв, і од надсад, І од самотньої свічі, І од жалких зірок вночі. У небі місяць горовий Скидається, як пульс живий. Ущухлим світлом сяють вишні Опонічні. Допіру лив Високий дощ і всі невтішні Мої передуми будив. Я двері прочинив з веранди, Де кострубатий вертоград, Собі не в силі […]...
- “Тут я почну зажинок…”(Василь Симоненко) – Василь Симоненко (1935-1963) – Українська література другої половини XX століття Не шукаю до тебе ні стежки, ні броду – ти у грудях моїх, у чолі і в руках. Упаду я зорею, мій вічний народе, на трагічний і довгий Чумацький твій шлях. (Василь Симоненко) Багатьом талановитим українцям доля відвела обмаль часу на землі. Тарас Шевченко, Борис Грінченко, Василь Стус прожили тільки 47 років, Леся Українка – […]...
- ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО (Народився 1945 року) Моє слово не вогнисте, в моїй поезії – метелики, бджоли. Але я засвідчую перед світом. Богом і людьми: тут Україна, і ви – українці. Василь Голобородько “Надія української літератури” Якщо доля колись закине вас до Мельбурна або Вашингтона, Ріо-де-Жанейро або до Торонто, то в найбільших місцевих бібліотеках ви обов’язково знайдете книги Василя […]...
- Гарт журнал “Гарт” – літературно-художній та критичний журнал Всеукраїнської спілки пролетарських письменників (ВУСПП). Виходив у Харкові один раз на місяць 1927-32. Редагувала колегія: В. Коряк, І. Микитенко, М. Доленго, П. Усенко, В. Сосюра, В. Юринець (1927), в 1928-29, крім названих, – ще І. Кулик. З 1930 – І. Кириленко, Б. Коваленко, В. Коряк, І. Кулик, І. Микитенко, […]...
- Короткий переказ – Чоловічий танець – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК – З ЛІТЕРАТУРИ XX СТ Герасим’юк Василь Дмитрович Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, Як тяжко рветься на цій землі Древнє чоловіче коло, Як тяжко зчеплені чоловічі руки, Як тяжко почати і зупинити Цей танець. Хоч раз Ти стань у це найтісніше коло, Обхопивши руками плечі двох побратимів, Мертво стиснувши долоні інших, І тоді в […]...
- Герасим’юк Василь Дмитрович (1956) Герасим’юк Василь Дмитрович Герасим’юк Василь Дмитрович народився 18 серпня 1956 року в м. Караганді (Казахстан) у родині репресованих, яка того ж року повернулася в Карпати. З 1973 р. живе у Києві. Закінчив філологічний факультет Київського університету імені Т. Шевченка (український відділ). З 1978 р. – на видавничій роботі (редагує поетичні книги у “Молоді” і […]...
- Мотиви жертовності в поезії Василя Стуса – 8 клас – ВАСИЛЬ СТУС Листопадової неділі 1989 року в рідній українській землі впокоївся вимучений тюрмами й таборами поет Василь Стус. Поруч на Байковому кладовищі було поховано побратимів поета – Олексу Тихого і Юрія Литвина. Вони повернулися в рідну землю, щоб хоча цим запізнілим трагічним поверненням розбудити громадську совість, показати неминучість гіркого каяття за вчинену несправедливість, щоб на мить пригасити […]...
- Короткий переказ – Наша мова – ГОЛОБОРОДЬКО ВАСИЛЬ – МИ – УКРАЇНЦІ ГОЛОБОРОДЬКО ВАСИЛЬ Кожне слово Нашої мови Проспіване у Пісні Тож пісенними словами З побратимами У товаристві розмовляємо Кожне слово Нашої мови записане у Літописі Тож хай знають вороги Якими словами На самоті мовчимо Коментар Про рідну мову, її значення написано багато віршів. Але цей – особливий. Це вільний вірш, верлібр, не обмежений римами, не обтяжений […]...
- ЗНО – Василь Стефаник – Література XX ст Василь Семенович Стефани. – неперевершений майстер соціально-психологічної новели. З ім’ям В. Стефаника в українську прозу входить така манера письма, яка характеризувалася пошуками в передачі найтонших, найскладніших почуттів душі людини. Письменник художньо осмислював певні боки психіки людини, з різних точок зору говорив кількома голосами – від себе, від імені інших персонажів твору. Новеліст майстерно передає переживання […]...
- Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю – за поезією В. Симоненка – 11 клас – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Неординарною й пристрасною, вогневою і ліричною ввійшла поезія Василя Симоненка в нашу літературу. Адже витоки її йдуть із глибин народного життя, вона є часткою нашого буття, часткою повітря, яким ми дихаємо, нашими помислами й чарами, якими ми живемо. В. Симоненко став сурмачем післявоєнного покоління, того, що дітьми вийшло з заграв страхітливої війни. Зболений ранніми болями, […]...
- Короткий переказ – Ми йдемо – ГОЛОБОРОДЬКО ВАСИЛЬ – МИ – УКРАЇНЦІ ГОЛОБОРОДЬКО ВАСИЛЬ Ми йдемо по Україні: Від степів до гір, Від лісів до морів – Звідусіль виходимо на прадавні шляхи, І немає нам ліку. Ми чинимо волю наших прадідів, Це вони нас послали у путь, Щоб ми йшли нашою віковічною землею ,із нашими багатолюдними містами, Із нашими тихомрійними селами, Із нашими золотоверхими церквами. Ми гордо […]...
- ВАСИЛЬ ЧУХЛІБ (нар. 1941) ВАСИЛЬ ЧУХЛІБ Василь Чухліб народився в селі Лебедівка на благословенній землі древньої Чернігівщини, і мальовнича краса її природи з малих літ глибоко запала йому у серце, щоб вихлюпнутися схвильованими рядками в його поетичній прозі. Семирічку Василь закінчував у сусідньому селі Соколівці, куди переїхали батьки після війни, а десятий клас хлопець закінчив у місті […]...
- БІЛОЗЕРСЬКИЙ ВАСИЛЬ БІЛОЗЕРСЬКИЙ ВАСИЛЬ (1825, х. Мотронівка, тепер у складі с. Оленівки Борзнянського р-ну Чернігівської обл. – 04.03.1899) – громадський і літературний діяч, журналіст. Брат Ганни Барвінок (Білозерської-Куліш) і М. Білозерського. Народився в небагатій дворянській родині колезького асесора. В 1841 – 1846 рр. навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету. У 1846 – 1847 рр. викладав історію й […]...
- ВАСИЛЬ СТУС. ЯК ДОБРЕ ТЕ, ЩО СМЕРТІ НЕ БОЮСЬ Я. О ЗЕМЛЕ ВТРАЧЕНА, ЯВИСЯ – ЛІТЕРАТУРА сер. ХХ-ХХІ ст. ЕМІГРАНТСЬКА ЛІТЕРАТУРА √ Василь Семенович Стус (6 січня 1938 р., Рахнівка, Вінницька обл. – 4 вересня 1985 р., табір в Пермській обл.) – поет-шістдесятник, прозаїк, перекладач, літературознавець, правозахисник. За свої національні переконання був засуджений на 12 років позбавлення волі. √ Літературна манера В. Стуса: – прийоми віршування розмаїті, зустрічається і верлібр, і “фольклорні” стилізації; – застосування асонансів […]...
- Слапчук Василь (1961) Слапчук Василь Василь Слапчук народився 1961 року у селі Новий Зборишів на Волині. Після закінчення школи і технічного училища працював шліфувальником на заводі “Комунар” у Запоріжжі. Закінчив філологічний факультет Луцького педінституту ім. Лесі Українки. Воював в Афганістані, був тяжкопоранений. Мешкає у Луцьку, пише вірші, прозу, літературну критику. На сьогодні є автором шістнадцяти поетичних і […]...
- ВАСИЛЬ ДОВЖИК (нар. 1943) ВАСИЛЬ ДОВЖИК “Якщо не знаєш Василя Довжика, – стверджує його колега Світлана Короненко, – перше враження таке, що спілкуєшся з юнаком – веселим задоволеним, допитливим, іронічним і завжди закоханим. Лише поспілкувавшись із ним певний час, відчуваєш у ньому якусь глибинну, заховану далеко далеко, глибоко-глибоко від усіх печаль…” У 2003 році київському письменникові й […]...
- ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕЦЬ – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК (нар. 1956 р.) – ІЗ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Василь Герасим’юк Василь Герасим’юк вважається одним із найоригінальніших сучасних українських поетів. Його поезії мають глибокий прихований філософський смисл, сповнені міфологічних образів, на зразок світового дерева, води, вогню, повітря, землі тощо. Не є винятком і вірш “Чоловічий танець”, з яким ви познайомитеся зараз. ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕЦЬ Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, […]...
- Туга за рідним краєм у поетичних творах В. Стуса – ІІІ варіант – 11 клас – ВАСИЛЬ СТУС – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Забутий, скований путами неправди, він жив, мріючи про рідну землю – знедолену, закуту в кайдани. Таку, як був він сам. І крізь колимські морози линула його душа до рідної України, яка завжди ввижалася йому ненькою, та на той час була мачухою. Хто “він”? Він – Василь Стус, поет-патріот, який витримав всі незгоди життя заради щастя […]...
- Спілка письменників України (СПУ) Спілка письменників України (СПУ) – літературна організація України, яка об’єднує письменників, літературних критиків, літературознавців, створена 1934 як складова частина Спілки письменників тогочасного СРСР. Мала назву СРПУ (Спілка радянських письменників України). Вищий орган СПУ – з’їзд, виконавчий – правління. В різні часи СПУ очолювали І. Кулик, А. Сенченко, О. Корнійчук, М. Рильський, М. Бажан, О. Гончар, […]...
- Значення імені Василь. Походження і таємниця імені Значення імені Василь – царствений. Ім’я має грецьке походження. У дитинстві Василь – улюбленець всіх старших родичів. Завжди знаходиться в галасливій компанії однолітків. У дорослої Василя дружба також завжди на першому місці. Заради благополуччя друзів він готовий навіть вступити в конфлікт з дружиною. Василь – натура непересічна. Володіє розвиненим інтелектом і дуже хорошою пам’яттю, може […]...
- ТЕПЛІ СЛОВА – ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО (1945) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Співаймо пісні про кохання, Щоб не вмерло слово “Дунай”, Гуляймо весілля своїм дітям, Щоб не вмерло слово “коровай”, Розповідаймо казки своїм онукам, Щоб не вмерло слово “Змій” – Наповнюймо Цей холодний всесвіт Теплими словами нашої мови, Які народжуються Разом із диханням. Вільний вірш, або верлібр (фр. verslibre), – вірш, у рядках якого може бути довільна […]...
- ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО. ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА – ЛІТЕРАТУРА сер. ХХ-ХХІ ст. ЕМІГРАНТСЬКА ЛІТЕРАТУРА √ Василь Андрійович Симоненко (8 грудня 1935 р., Біївці – 13 грудня 1964 р., Черкаси) – поет-шістдесятник, журналіст. – Вірш-колискова “Лебеді материнства” (1960- 1963, збірка “Грім і тиша”, течія неоромантизм) – інтимна лірика, в якій відчувається особливе тепло і вдячність сина матері, яка його виростила. √ Тема вірша – любов матері до сина та любов […]...
- КАПНІСТ ВАСИЛЬ КАПНІСТ ВАСИЛЬ (23.02.1758, с. Велика Обухівка, тепер Миргородського р-ну Полтавської обл. – 09.11.1823, с. Кибинці, тепер Миргородського р-ну Полтавської обл., похований у Великій Обухівці) – поет і громадський діяч, член Російської Академії (з 1785). Дід був родом із Греції; боровся проти турецької навали й змушений назавжди залишити батьківщину. Батько – сотник Слобідського полку, згодом полковник […]...
- ГОРЛЕНКО ВАСИЛЬ ГОРЛЕНКО ВАСИЛЬ (псевд. і крипт. – В., Глаголь, Черкасин, Г-ко, В. Г. та ін.; 13.01.1853; с. Ярошівка, тепер Українське Талаліївського р-ну Чернігівської обл. – 27.04.1907, Петербург, похований у Ярошівці) – літературний критик, мистецтвознавець та етнограф. Походив з відомого старшинського роду. Навчався в Ніжинському ліцеї та Сорбонні. Зазнав впливу французького теоретика літератури і мистецтвознавця І. Тена. […]...
- ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК – Візуальна (зорова) поезія – З ЛІТЕРАТУРИ XX ст Василь Дмитрович Герасим’юк народився в м. Караганді (Казахстан), куди були вислані його батьки. Незабаром родина повернулася в рідне село Прокурава на Гуцульщині. Закінчив Коломийську середню школу, згодом – філологічний факультет Київського університету імені Т. Г. Шевченка. Автор і ведучий радіопрограми “На межі тисячоліть”. В. Герасим’юк – лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Нині живе […]...
- ДОМАНИЦЬКИЙ ВАСИЛЬ ДОМАНИЦЬКИЙ ВАСИЛЬ (псевд. – Вітер, Василь Потребитель, Звенигородець, Колодянин, Колодянський; 19.03.1877, с. Колодисте, тепер Тальнівського р-ну Черкаської обл. – 11.09.1910, м. Аркашон у Франції, похований у с. Колодистому) – письменник, учений-філолог, історик, бібліограф, фольклорист, етнограф, археолог, перекладач, редактор, видавець. Народився в сім’ї священика. Навчався в київській гімназії, закінчив історико-філологічний факультет Київського університету (1900). Вчителював. Працював […]...
- ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ – КОСТЯНТИН ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ – КОСТЯНТИН (бл. 1526, Турів? – 23.02.1608, Острог?) – видатний політичний і культурний діяч, меценат. Належав до знатного аристократичного роду. Син князя Костянтина Івановича Острозького та Олександри Слуцької. Виховувався й здобував освіту у “домоначальному граді” Острозі. Володіння великими маєтностями на Правобережній Україні й Галичині та знатне походження дали йому змогу відігравати впродовж тривалого […]...
- Шляхи мистецтва “Шляхи мистецтва” – літературний журнал Головполітосвіти. Виходив 1921-23 у Харкові. Редагували журнал В. Еллан, Г. Коцюба, В. Коряк. Вийшло п’ять номерів. Часопис мав розділи: поезія, красне письменство, мистецька трибуна, бібліографія, мистецька хроніка. Друкувалися поезії Юліана Шпола (М. Яловий), Я. Мамонтова, В. Алешка, М. Хвильового, М. Лебединця, О. Коржа, І. Кулика, В. Еллана, М. Семенка, П. […]...
- ТЕСТ 27. Іван Драч (“Балада про соняшник”). Василь Стус (“Як добре те, що смерті не боюсь я”, “О земле втрачена, явися!..”) 1. Укажіть на особливість поетичного стилю Івана Драча: А наскрізний ліризм, ніжність Б постійний, безупинний рух, змінність, розвиток В монотонність розповіді, надзвичайний спокій, статичність Г надмірне захоплення пейзажними замальовками 2. “Балада про соняшник” Івана Драча – це роздум про А глибинний зв’язок ліричного героя зі своїм народом Б самоаналіз власної душі і долі В суть […]...
- “Моя душа запрагла неба” (Василь Стус) – Василь Стус (1938-1985) – Українська література другої половини XX століття Духовність і гуманізм, стоїцизм і екзистенціалізм – важливі риси лірики Василя Стуса, що визначають його художній світ. Так, поезія “Крізь сотні сумнівів я йду до тебе” – своєрідна поетична декларація митця. Він перебуває в стані екзис – тенційного вибору, у пошуках світла, добра і краси, загалом справедливості. Ліричний герой звертається до “добра і правди віку”, […]...
- ЗНО – Василь Симоненко – Література XX ст Василь Андрійович Симоненк. належить до покоління “шістдесятників”. Він прагнув осмислити життя, звернутися до духовного досвіду особистості та історії рідного народу. B. Симоненко постає перед сучасним читачем виразником народної совісті, правди, надії й віри. Силою свого поетичного таланту, даром образного узагальнення поет підніс життя звичайних людей до рівня загальнолюдських ідеалів і проблем, долучив до духовних здобутків […]...
- Особливості лірики В. Симоненка – 11 клас – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Василю Симоненку судилося коротке життя – 28 років прожив він на землі. І вже близько сорока років живе його поезія. Почавши писати на зламі епох, Симоненко відобразив у своїй творчості трагізм епохи, її подвійну суть, сподівання на нове життя. Україна Василя Симоненка – селянська країна. Поет знав страшну біду радянського селянства не з переказів: він […]...