Кульбаба

Кульбаба, іменований на латині Taraxacum, – по суті є бур’яном. Це багаторічна трав’яниста рослина родини складноцвітих, тим не менш, дуже шанується багатьма цінителями і культивується як садово-городнє в безлічі країн. Кульбаба поширений повсюдно, за винятком хіба що Арктики. У багатьох країнах, наприклад, Франції, Голландії та Японії їх вирощують як цінну садову культуру. Застосування кульбаби не тільки як лікарської рослини – його також активно використовують в косметології та кулінарії.

Хімічний склад і корисні властивості

Листя і коріння кульбаби містять безліч необхідних організму мікроелементів: мідь, марганець, хром, кобальт, фосфор, бор. До складу деяких видів входить рекордну для рослин кількість аскорбінової кислоти – від 300 до 650 мг. Квіти кульбаби корисні багатим вмістом таких речовин: каротиноїди, тритерпенові спирти, вітаміни групи В, інулін, жирне масло, лютеїн.

Препарати з кульбаби мають жовчогінну, очищує і кровотворних дією; мають заспокійливий і легкий седативний ефект; знижують кількість цукру в крові і регулюють виділення інсуліну.

Підсмажені корені часто порівнюють з кавою, мають приємний смак, бадьорять, підвищують тонус, нормалізують вуглеводний і сольовий обмін, поліпшують травлення. Сік кульбаби багатий калієм, і його часто використовують як м’яке каліесберегающее сечогінний засіб.

Застосування

Корисні властивості кульбаби знаходять застосування в традиційній медицині. За її рекомендації корисно вживати відвари і настої кореня як гіркоти для збудження апетиту і поліпшення діяльності травлення.

Застосування кульбаби в косметології пов’язано з його молочним соком (соком з стебла) – він допомагає освітлити веснянки, відбілити шкіру, прибрати зайву пігментацію.

У кулінарії використовують молоде листя кульбаби – їх додають у салати, зелені супи і холодні закуски. З квіток часто роблять варення, компоти і джеми, а іноді навіть вино.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Кульбаба