Критичне ставлення до себе
Знаєте, друзі, можна вважати себе розумною людиною, можна здаватися розумною людиною, а можна, якщо правильно до себе ставитися, бути розумною людиною, по-справжньому розумним. А розумними нам потрібно бути не для когось іншого, а перш за все для самих себе, щоб уміти вирішувати всі поставлені перед нами завдання і домагатися всіх поставлених перед собою цілей. І ось щоб, все-таки бути, а не здаватися і не уявляти себе розумним, людині необхідно критично до себе ставитися. Критичне ставлення до себе дозволяє людині постійно себе вдосконалювати, розвивати свої розумові здібності і ставати сильнішими. Давайте в цій статті розберемося з тим, як нам слід до себе ставитися, щоб з одного боку любити себе, а з іншого, виявляти в собі недоліки і слабкі місця для того, щоб виправляти їх.
Давайте спочатку розберемося з тим, як більшість з нас до себе ставиться. А більшість з нас бачать себе такими, якими хочуть бачити. І не завжди наші погляди і нашу думку про самих себе є об’єктивним, можна навіть сказати, що воно ніколи не буває об’єктивним. Ми схили думати про себе краще, ніж ми є насправді. І це нормально. Людина повинна себе любити, щоб його любили інші. Інакше він просто не буде про себе піклуватися, не кажучи вже про те, що ніхто інший не захоче піклуватися про нього. Люди бачать в нас тих, кого ми їм показуємо, а показуємо ми їм того, кого самі хочемо в собі бачити. Тому, краще мати про себе завищена думка, ніж занижене. Але ж нам треба не просто думати про себе добре, нам треба ще й прагнути до цього доброго, тобто, до того, щоб стати кращим, розумнішим, досконаліше. А як це зробити, якщо ви собою повністю задоволені, навіщо взагалі до чогось прагнути, якщо з вашої точки зору, з вами і так все добре? Але ж прагнути щось до більшого потрібно, хоч як крути. Інакше людина почне деградувати. Адже немає в цьому світі проміжного стану між розвитком і деградацією, ми або розвиваємося, або деградуємо, третього не дано. Отже, навіть маючи дуже високу думку про себе коханих, ми повинні шукати в собі вади, знаходити їх, і потім виправляти. Нам навіть не обов’язково вважати свої слабкі сторони, свої недоліки, свою недосконалість – чимось поганим. Нам просто не потрібно з ними миритися, з усіма цими недоліками. Ми просто можемо сказати собі, що ми не досить досконалі в тому чи іншому місці і що нам щось в собі необхідно підправити. Перш за все, ми повинні вважати себе – не досить розумними. Чи не дурними, навіщо нам так себе ображати, а просто не досить розумними. Адже це нормально, прийнятно для нас, вірно? Погляньте на себе з боку, і ви побачите, що ви і справді не дуже розумні, не такі розумні, як вам хотілося б. І після цього у вас з’явиться привід зайнятися собою.
Ми з вами друзі, повинні бути жадібними до того, що принесе нам користь. А самовдосконалення, поза всякими сумнівами, принесе нам величезну користь, адже стаючи краще, ми і жити будемо краще. Отже, нам вигідно знаходити в собі недоліки, щоб виправляючи їх, робити своє життя кращим. Є, правда, і такі люди, які навпаки, думають про себе гірше, ніж вони є насправді, і це теж проблема для них. З одного боку вони бачать всі свої недоліки, але з іншого, їх у них так багато, на їхню думку, що їм навіть нема за що зачепитися, щоб почати працювати над собою. Коли людина дуже низького про себе думки, тоді він просто не впевнений в тому, що зможе сам, без будь-чиєї допомоги, зробити себе краще. Іноді таким людям потрібна допомога психолога. Хоча, чого вже там іноді, насправді завжди. Ви зрозумійте, що критично до себе ставитися – це не тільки недоліки в собі бачити вміти, а й гідності. Адже бачачи в собі одні лише недоліки, людина, а вірніше, його хитрий розум, може використовувати їх як виправдання власної ліні, що заважає людині працювати над собою і розвиватися. Так що немає, не пройде у нас цей фокус з тим, що в людині все жахливо і тому його вже неможливо виправити, а значить і не потрібно цього робити. Будь-яку людину можна зробити краще, і того, хто вже вважає себе вінцем творіння природи, і того, хто вважає себе її помилкою. Ми всі можемо, і я вважаю, що повинні, ставати краще. І нам необов’язково ставати краще всіх, нам досить бути краще, ніж учора. Не потрібно дивитися на інших людей і порівнювати себе з ними, хоча іноді це буває корисно робити. Нам потрібно вміти порівнювати себе сьогоднішнього з собою вчорашнім, і розуміти, чого ми досягли.
Від природи, будь-яка нормальна, здорова людина, завжди чимось незадоволений. Будь він усім задоволений, він би не захотів нічого змінювати в цьому світі і в самому собі, і тоді, я навіть не знаю, де б ми зараз були. Але наше невдоволення, воно не завжди, скажімо так, до місця. Ось, наприклад, наше критичне ставлення до людей нас частенько підводить. Ми просто дістаємо інших людей своїми завищеними вимогами до них. Нам здається, що люди нам постійно щось повинні, ми помічаємо найменшу смітинку в їх оці і критикуємо їх за те, що вони недосконалі. Адже є у нас така проблема, погодьтеся. І це, звичайно, теж не погано. Нічого людям розслаблятися поруч з нами, нехай знають, що ми вимагаємо від них більшого не тільки заради себе, а й заради їх самих. Адже так? Але, друзі, інші люди, їх, знаєте, багато, дуже багато і їх всіх не виправиш. Вони всі такі недосконалі, що просто жах. Ніяких сил не вистачить на те, щоб усіх їх змінити. А ось ми у себе одні. Розумієте це? Ми у себе одні! Так на біса нам здалися всі ці люди, з їхніми недоліками, навіщо ми витрачаємо на них свій час і сили, намагаючись переконати їх в тому, що вони гірше, ніж вони самі про себе думають? Чому б нам не звернути свою дорогоцінну увагу на самих себе? Ви тільки уявіть собі, скільки всього “хорошого” ви в собі знайдете, якщо гарненько пошукайте, що можна буде зробити ще краще. Я можу і без лапок сказати про те, що гарненько пошукавши, ви неодмінно знайдете в собі гарне і зробите це гарне ще краще. Ну, хіба це погано? Я вважаю, що ні.
Ми з вами, звичайно, знаємо, що ідеалу не існує, тому що смисл ідеалу в тому і полягає, щоб людина до нього постійно прагнув, а не в тому, щоб бути. А коли ми до чогось прагнемо – ми живемо. Але ми з вами точно знаємо, що все в цьому світі, чого не доторкнися, може стати краще. Ми всі у своєму житті можемо вдосконалити собі на благо. І ось що стосується нас самих, то поки ми з вами вчимося, розвиваємося, удосконалюємося – ми живемо. А щоб вчитися, ми повинні відчути необхідність у цьому, а щоб її відчути, ми повинні бути незадоволені собою, нам потрібно знайти в собі те, що нам так сильно в нас не сподобається, що ми захочемо це щось змінити. А щоб шукати в собі щось, що нам може не сподобається, ми повинні розуміти, що ми недосконалі. А якщо людина не розуміє того, що він недосконалий, то він або дурний, або наївний. І в тому і в іншому випадку – він сам собі шкодить. Така людина ніколи нічого істотного в своєму житті не доб’ється, він ніколи не реалізує свої мрії і не дізнається про те, на що він насправді був здатний. Така людина просто прожжет своє життя. Не знаю, як вам, шановні читачі, а мені щось не дуже подобається такий підхід до життя. Мені ось, дуже хочеться щось залишити після себе в цьому світі, щось хороше, про що люди будуть довго пам’ятати. А для цього, я повинен бути досить розвиненою особистістю, правильно? Для пропалювання свого життя, нам великих зусиль докладати не потрібно, а ось щоб перетворити її в казку, ось тут нам треба постаратися. А адже це так здорово – брати і творити, роблячи себе і цей світ кращим. Ну хіба це не щастя?
Людина, яка вміє критично до себе ставитися, долаючи опір свого Его, це дуже цікава людина, з ним приємно спілкуватися, у нього багато чому можна навчитися, в ньому є щось таке, що притягує нас до нього. Така людина вірить в себе і інших, він сповнений енергії, його життя кипить. Про цілі такої людини можна навіть не говорити – вони у нього грандіозні, і можливо навіть недосяжні, але він все одно буде до них прагнути, тому що в цьому полягає сенс його життя. Критичне ставлення до себе дозволяє людині, змінюючи себе, змінювати навколишній світ і оточуючих його людей, переважно в кращу сторону. Так що, все дуже просто, або ми стаємо розумнішими, і як наслідок, сильніше, і підстроюємо навколишній світ під свої інтереси, або світ буде диктувати нам свої умови, а ми будемо змушені підлаштовуватися і пристосовуватися під нього.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)